Рішення

від 23.04.2019 по справі 910/2588/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 23.04.2019Справа №  910/2588/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін господарську справу За позовом Адвокатського об'єднання "БАЄРС" (04071, м.Київ, вул. Воздвиженська, буд.14, офіс 9, код ЄДРПОУ 38669122) до       Приватного підприємства "КАНІВСПЕЦБУД" (04201, м.Київ, вул. Полярна, буд.10,офіс 2, код ЄДРПОУ 39130626) про         стягнення 297 795,59 грн. ВСТАНОВИВ: Адвокатське об'єднання "БАЄРС" звернулось до Господарського суду міста Києва із вказаним позовом до Приватного підприємства "КАНІВСПЕЦБУД" про стягнення 232167,00 грн. - основного боргу - заборгованості за надані послуги по договору № 10/02-2018 про надання правничої допомоги від 10.02.2018, 42 092,95 грн. пені, 18 602,64 грн. інфляційних втрат, 4 933,00 грн. 3% річних. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань в частині оплати вартості виконаних послуг по наданню правничої допомоги, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість по договору №10/02-2018 від 10.02.2018. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 ГПК України, ухвала суду від 05.03.2019 отримана – 12.03.2019, а відповідач отримав – 21.03.2019. 20.03.2019 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач визнає позовні вимоги в частині основного бору, а саме в сумі 232  167,00 грн., зазначає про відсутність претензій до наданих позивачем послуг, проте неможливість їх оплати у звязку із скрутним матеріальним становищем товариства Відповідно до пункту 2 частини 2    статті 46 Господарського процесуального кодексу України  позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Таким чином, суд приймає зменшення позовних вимог та розглядає вимоги позивача відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Також, слід врахувати, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 21 лютого 2018 року у справі №2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами. Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 10.02.2018 між Адвокатським об'єднанням "БАЄРС" (далі – позивач, виконавець) та Приватним підприємством "КАНІВСПЕЦБУД" (далі – відповідач, клієнт) було укладено договір №10/02-2018 про надання правничої допомоги (далі – договір). Відповідно до п. 2.1. договору передбачено, що згідно з цим договором виконавець зобов'язується надати, а клієнт – прийняти та оплатити правничу допомогу, що погоджується сторонами у Додатку №1 до цього договору, що є невід'ємною частиною цього договору. Згідно з п. 1 Додатку №1 до договору передбачено, що правнича допомога, що надається на умовах договору складається з наступних послуг: 1.1.          письмових та усних консультацій з усіх галузей права; 1.2.          юридичного аналізу та розробки договорів (господарських, цивільних, трудових); 1.3.          складання листів, претензій, скарг, заяв, відповідей на заяви, тощо (до 7 документів); 1.4.          перевірка благодійності контрагентів перед укладанням правочинів; 1.5.          досудової підготовки та представництва інтересів клієнта у судових процесах; 1.6.          оскарження рішень органів ДФС; 1.7.          стягнення дебіторської заборгованості; 1.8.          розробка внутрішніх нормативних документів (розпорядження, положення, накази, інструкції); 1.9.          супровід процедури участі у тендерах. Моніторинг закупівель за обраним кодом. 1.10.          кадровий аудит, запровадження та подальше ведення кадрового обліку. Оплата правничої допомоги здійснюється в національній валюті України – гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця в розмірі та на умовах, що передбачені цим договором (п. 3.1. договору). Відповідно до п. 3.2. договору передбачено, що договірна ціна (вартість) правничої допомоги обумовленої в п. 2.1. цього договору визначається за домовленістю сторін та становить 30  000,00 грн. без ПДВ за один календарний місяць. Згідно з п. 10.1. договору, цей договір набирає чинності з дати підписання його сторонами (така дата зазначена першою на першій сторінці) і діє до 10 лютого 2019 року. Оплата правничої допомоги здійснюється клієнтом протягом 3 банківських днів після підписання Акта здачі-приймання правничої допомоги (п. 3.4. договору). Між сторонами підписано акт здачі-приймання правничої допомоги, а саме: Акт №1 від 10.03.2018 на суму 30000,00 грн.; Акт №2 від 10.04.2018 на суму 30000,00 грн.; Акт №3 від 10.05.2018 на суму 30000,00 грн.; Акт №4 від 10.06.2018 на суму 30000,00 грн.; Акт №5 від 10.07.2018 на суму 30000,00 грн.; Акт №6 від 10.08.2018 на суму 30000,00 грн.; Акт №7 від 10.09.2018 на суму 30000,00 грн.; Акт №8 від 10.10.2018 на суму 30000,00 грн.; Акт №9 від 10.11.2018 на суму 30000,00 грн.; Акт №10 від 10.12.2018 на суму 30000,00 грн.; Акт №11 від 10.01.2019 на суму 30000,00 грн.; Акт №12 від 10.02.2019 на суму 30000,00 грн., що підписані обома сторонами. Оскільки відповідач не проводив оплату за договором, позивачем було направлено на його адресу претензію №1 від 15.11.2018, яка була вручена директору ПП «КАНІВСПЕЦБУД» 16.11.2018. У відповідь на вказану претензію відповідач повідомив, що ним вживається усі заходи за для погашення заборгованості та просив не припиняти надання послуг згідно договору до кінця його дії – 10.02.2019. При цьому запевнив, що протягом двох місяців повністю погасить існуючу заборгованість перед Адвокатським об'єднанням "БАЄРС". 05.02.2019 на розрахунковий рахунок позивача поступили кошти в розмірі 127  833,00 грн. 10.02.2019 між сторонами було підписано Акт звірки взаєморозрахунків, згідно з якою заборгованість ПП «КАНІВСПЕЦБУД» перед Адвокатським об'єднанням "БАЄРС" складає 232  167,00 грн. Крім того, позивач нарахував до стягнення відповідачу штрафні санкції, а саме: пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ – загальна сума 42  092,95 грн., інфляційних втрат – 18  602,64 грн. та три відсотка річних – 4  933,00 грн. Дослідивши укладений між сторонами договір № 10/02-2018 про надання правничої допомоги від 10.02.2018 суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою містить ознаки договору надання послуг. Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські      зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами. Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Як встановлено судом, умовами укладеного між сторонами договору, сторони передбачили, що оплата правничої допомоги здійснюється клієнтом протягом трьох банківських днів після підписання Акта здачі-приймання правничої допомоги. Відповідно до матеріалів справи суд встановив, що сторони підписали Акти здачі-приймання правничої допомоги 10.03.2018, 10.04.2018, 10.05.2018, 10.06.2018, 10.07.2018, 10.08.2018, 10.09.2018, 10.10.2018, 10.11.2018, 10.12.2018, 10.01.2019, 10.02.2019. Оплата правничої допомоги здійснюється в національній валюті України – гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця в розмірі та на умовах, що передбачені цим договором (п. 3.1. договору). Відповідно до п. 3.2. договору передбачено, що договірна ціна (вартість) правничої допомоги обумовленої в п. 2.1. цього договору визначається за домовленістю сторін та становить 30  000,00 грн. без ПДВ за один календарний місяць. Оплата правничої допомоги здійснюється клієнтом протягом 3 банківських днів після підписання Акта здачі-приймання правничої допомоги (п. 3.4. договору). Проаналізувавши суть правовідносин сторін та умови укладеного між сторонами договору, суд прийшов до висновку, що сторони узгодили порядок виконання робіт та здійснення розрахунків. 10.02.2019 між сторонами було підписано Акт звірки взаєморозрахунків, згідно з якою заборгованість ПП «КАНІВСПЕЦБУД» перед Адвокатським об'єднанням "БАЄРС" складає 232  167,00 грн. У відзиві відповідач визнає позовні вимоги в частині основного бору, а саме в сумі 232  167,00 грн. Відповідно до вище викладеного позовні вимоги про стягнення 232  167,00 грн. основного боргу підлягає задоволенню повністю. Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Посилаючись на прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань позивачем нараховано 18  602,64 грн. інфляційних втрат, 4933,00 грн. 3% річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України та 42  092,95 грн. пені на підставі п. 3.8. договору. Відповідно до п. 3.8. договору передбачено, що сторони домовились, що у разі порушення строків оплати встановлених п.3.4. даного договору клієнт зобов'язаний сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє клієнта від виконання своїх зобов'язань за даним договором. Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд дослідивши розрахунок нарахування пені позивача в сумі 42  092,95 грн. дійшов висновку відмовити в її задоволені, оскільки, наданий розрахунок пені є некоректно складеним позивачем, у зв'язку з чим суд не може перевірити заявлені вимоги, щодо стягнення пені. Перевіривши розрахунок інфляційних втрат суд виявив в ньому арифметичні помилки, у зв'язку з чим підлягають задоволенню інфляційні втрати відповідно до розрахунку в сумі 18  360,00 грн. Нарахування 4 933,00 грн. 3 % річних від суми заборгованості є арифметично вірним. Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Адвокатського об'єднання "БАЄРС" є доведеними та підлягають задоволенню в частині стягнення 232   167  грн. 00 коп. основного боргу, 4   933  грн. 00 коп. 3% річних, 18   360  грн. інфляційних втрат. В решті позову належить відмовити у звязку із безпідставністю. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 129, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд – ВИРІШИВ: Позов задовольнити частково. 1. Стягнути з Приватного підприємства "КАНІВСПЕЦБУД" (04201, м.Київ, вул. Полярна, буд.10,офіс 2, код ЄДРПОУ 39130626) на користь Адвокатського об'єднання "БАЄРС" (04071, м.Київ, вул. Воздвиженська, буд.14, офіс 9, код ЄДРПОУ 38669122) 232  167 (двісті тридцять дві тисячі сто шістдесят сім) грн. 00 коп. основного боргу, 4  933 (чотири тисячі дев'ятсот тридцять три) грн. 00 коп. 3% річних, 18  360 (вісімнадцять тисяч триста шістдесят) грн. інфляційних втрат та 3  831 (три тисячі вісімсот тридцять одна) грн. 74 грн. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. 2. В решті позову відмовити. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України. Суддя                                                                                                      О.М.Ярмак