Рішення

від 15.04.2019 по справі 914/265/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2019 Справа №914/265/19

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Ельґраф ,

с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Золота перепілочка ,

с. Кам'янобрід Яворівського району Львівської області,

про : стягнення заборгованості в розмірі 30 750, 00 грн

Суддя Синчук М.М.

за участю секретаря судового засідання Лащ Х.Л.

Представники учасників справи:

позивача: ОСОБА_1 - представник.

відповідача: ОСОБА_2 - представник.

Представникам сторін, що з'явились в судове засідання, роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 46 ГПК України. Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/265/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ельґраф до Товариства з обмеженою відповідальністю Золота перепілочка про стягнення заборгованості та неустойки в розмірі 30 750,00 грн.

Ухвалою суду від 04.03.019 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Ельґраф прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі №914/265/19 за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін. Проведення судового засідання для розгляду справи по суті призначено на 25.03.2019 р. Ухвалою суду від 25.03.2019 р. розгляд справи відкладено на 08.04.2019 р. в судовому засіданні 08.04.2019 р. оголошено перерву до 15.04.2019 р.

Зміст та підстави вимог позивача.

Позовні вимоги позивача обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов Договору поставки продукції №0811/16 від 08.11.2016 р. не здійснив оплату за поставлену продукцію, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 30 750,00 грн.

Зміст та підстави заперечень відповідача.

Відповідач заперечень щодо предмету позову не має. Визнав заборгованість у розмірі 30 750,00 грн. Враховуючи складне фінансове становище, просить суд розстрочити виконання рішення суду згідно поданого графіку.

Представник позивача щодо розстрочки виконання рішення суду не заперечив.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

08 листопада 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ЕЛЬГРАФ (постачальник) (надалі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Золота перепілочка (покупець) (надалі - Відповідач) був укладений Договір поставки продукції № 0811/16 (надалі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується виготовити та поставити Покупцю поліграфічну продукцію (надалі - Продукція), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Продукцію на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 2.4. Договору, постачальник здійснює поставку продукції протягом двох робочих днів з дати оплати продукції покупцем. Датою поставки Продукції вважається дата підписання уповноваженими представниками Сторін видаткової накладної в місці поставки.

Згідно п. 2.5 Договору, Поставка Продукції здійснюється шляхом самовивозу зі складу Постачальника транспортом Покупця, якщо інше не погоджене Сторонами.

Згідно п. 3.1 Договору, асортимент, номенклатура, комплектність, кількість, технічні характеристики Продукції визначаються Сторонами при погодженні Замовлення Покупця на кожну партію Продукції і вказуються у рахунках - фактурах, видаткових накладних та додатках до Договору (специфікаціях), що складені на основі замовлень Покупця та є невід'ємними частинами цього Договору.

Згідно п. 3.3 Договору, при виготовленні Продукції допускається відхилення кількості в межах 5% від замовлених тиражів.

Згідно п. 4.1 Договору, конкретні ціни на Продукцію, що виготовляється та постачається по кожному окремому замовленню Покупця погоджуються Сторонами та зазначаються в рахунках - фактурах, видаткових накладних, додатках до Договору (специфікаціях) на відповідну партію Продукції.

У відповідності до п. 4.3. Договору, оплата Продукції здійснюється згідно виставленого Постачальником рахунку-фактури на умовах: 50% вартості Продукції - попередня оплата перед виготовленням Продукції та 50% - по факту виготовлення Продукції перед її відвантаженням Покупцю, якщо інше не погоджене Сторонами та не зазначено в додатку до Договору, однак в будь-якому випадку не пізніше 7 (семи) календарних днів з моменту отримання від Постачальника в порядку визначеному п. 2.3. цього Договору, повідомлення про готовність Продукції.

08 листопада 2016 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Додаток № 1 до Договору згідно якого Постачальник зобов'язується на замовлення Покупця виготовити Покупцю упаковку для перепелиних яєць 15 шт. (лоток+комплект решіток).

Позивач виконав свої зобов'язання згідно Договору і виготовив продукцію на замовлення Відповідача згідно Додатку № 1 від 08 листопада 2016 року, а саме упаковку для перепелиних яєць 15 шт. у кількості 41 000 штук вартістю 30750,00 грн (Тридцять тисяч сімсот п'ятдесят гривень 00 копійок) у т. ч. ПДВ: 5 125,00 (П'ять тисяч сто двадцять п'ять гривень 00 копійок).

На підтвердження поставки продукції Відповідачу, Сторони підписали видаткову накладну № 157 від 22 березня 2018 року на суму 30 750,00 грн.

Позивачем було виставлено Відповідачу рахунок на оплату № 146 на загальну суму 30 750,00 грн. (Тридцять тисяч сімсот п'ятдесят гривень 00 копійок) у т. ч. ПДВ: 5 125,00 (п'ять тисяч сто двадцять п'ять гривень 00 копійок).

Враховуючи домовленість Сторін, Відповідач повинен був здійснити оплату за поставлену продукцію до 05 квітня 2018 року включно. Однак оплати здійснено не було.

19 вересня 2018 року Позивачем було надіслано Відповідачу на юридичну адресу Претензію № 1 вих. № 135 від 17 вересня 2018 р. із вимогою оплатити борг у розмірі 30 750,00 грн. (Тридцять тисяч сімсот п'ятдесят гривень 00 копійок). Вказану Претензію Відповідачем отримано не було. Лист направлений Відповідачу на юридичну адресу повернувся Позивачу у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Відповідач, 15.04.2019 р. через канцелярію суду, подав заяву про розстрочення виконання судового рішення, у якій визнав, що станом на час розгляду справи судом у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у розмірі 30 750,00 грн. Просив суд, враховуючи складне фінансове становище, розстрочити виконання рішення суду згідно поданого графіку, а саме:

до 31.05.2019 р. - 10 250,00 грн

до 30.06.2019 р. - 10 250,00 грн

до 31.07.2019 р. - 10 250,00 грн.

Розстрочити виконання рішення суду від 15.04.2019 року у справі №914/265/19 в частині стягнення судового збору в розмірі 1 921,00 грн за наступним графіком: до 31.07.2019 р. - 1 921,00 грн

В судовому засіданні 15.04.2019 р. представник позивача щодо клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду, на умовах відповідача, не заперечив.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів відповідно є визнання незаконним рішення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу України.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ЕЛЬГРАФ та Товариством з обмеженою відповідальністю Золота перепілочка Договір № 0811/16 від 08 листопада 2016 року є договором поставки.

Частиною 1 статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, загальна сума заборгованості Відповідача за Договором становить 30 750,00 грн. (Тридцять тисяч сімсот п'ятдесят гривень 00 копійок).

Як встановлено ст. ст. 73 , 74 Господарського процесуального кодексу України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами і такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України, а відтак такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України .

В судовому засіданні 15.04.2019 р. представник відповідача подав заяву від 15.04.2019 р., в якій визнав, що станом на час розгляду справи судом у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у розмірі 30 750,00 грн. Просить суд, враховуючи складне фінансове становище, розстрочити виконання рішення суду згідно поданого графіку.

Представник позивача щодо розстрочки виконання рішення суду, на умовах запропонованих відповідачем, не заперечив.

Згідно з ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може надати відстрочення або розстрочення виконання рішення.

При цьому, відповідно до частин 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України , підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, однак розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Суд врахував позицію відповідача, якій визнав позов та позицію позивача, який не заперечив щодо розстрочки рішення суду на умовах запропонованих відповідачем.

За наведених обставин та правових норм, суд беручи до уваги обставини, викладені в заяві, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, позицію позивача, відсутність підстав ставити під сумнів намір відповідача виконувати судове рішення в майбутньому, недопущення можливих негативних наслідків примусового виконання рішення суду у встановлені законодавством строки та реального виконання рішення, вважає за доцільне задовольнити заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду на три місяці, а саме: до 31.05.2019 р. - 10 250,00 грн, до 30.06.2019 р. - 10 250,00 грн, до 31.07.2019 р. - 10 250,00 грн. Розстрочити виконання рішення суду від 15.04.2019 року у справі №914/265/19 в частині стягнення судового збору в розмірі 1 921,00 грн до 31.07.2019 р. - 1 921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Золота перепілочка (81074, Львівська область, Яворівський район, с. Камянобрід, 4, код ЄДРПОУ 37288938) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ельґраф (81130, Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Львівська Бічна, буд. 15, код ЄДРПОУ 19171388) заборгованість в розмірі 30 750,00 грн.

Розстрочити виконання рішення суду від 15.04.2019 року у справі №914/265/19 в частині стягнення заборгованості в розмірі 30 750,00 грн на 3 місяці за наступним графіком:

до 31.05.2019 р. - 10 250,00 грн

до 30.06.2019 р. - 10 250,00 грн

до 31.07.2019 р. - 10 250,00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Золота перепілочка (81074, Львівська область, Яворівський район, с. Камянобрід, 4, код ЄДРПОУ 37288938) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ельґраф (81130, Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Львівська Бічна, буд. 15, код ЄДРПОУ 19171388) судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

Розстрочити виконання рішення суду від 15.04.2019 року у справі №914/265/19 в частині стягнення судового збору в розмірі 1 921,00 грн за наступним графіком: до 31.07.2019 р. - 1 921,00 грн

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 22.04.2019.

Суддя Синчук М.М.