Рішення

від 03.04.2019 по справі 448/1848/18

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/1848/18

Провадження № 2/448/201/19

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

03.04.2019 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Шегинській Л.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хідновицької сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що після смерті ОСОБА_3, яка померла 17.06.2011 року, залишилося спадкове майно, а саме: земельна ділянка площею 1,5613 га, кадастровий номер земельної ділянки - 4622489000:01:000:0058 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Хідновицької сільської ради Мостиського району Львівської області, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №438650, виданого 30.08.2005 року.

Стверджує, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя склала заповіт, яким все своє майно заповіла своїм дітям: сину (позивачу) ОСОБА_1 та дочці ОСОБА_4

Вказує, що саме позивач ОСОБА_1, як спадкоємець за заповітом, прийняв спадщину, яка відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_3, однак через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу про право власності на зазначену земельну ділянку, він позбавлений можливості реалізувати та оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.

Зазначає, що інший спадкоємець за заповітом ОСОБА_4 померла 29.11.2012р. та своє право на спадкування за заповітом за життя не реалізувала.

З огляду на наведені обставини, просить суд ухвалити рішення, яким визнати за позивачем право власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла 17.06.2011 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак в матеріалах справи міститься Ордер про надання правової допомоги, згідно якого його інтереси представлятиме представник - адвокат ОСОБА_2 Також в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_2, в якій такий зазначає, що підтримує позовні вимоги свого довірителя, просить розглядати справу за наявними матеріалами та без його (представника) участі.

Представник відповідача - Хідновицької сільської ради Львівської області в судове засідання не з'явився, проте подав заяву, в якій зазначив, що позов визнає та просить справу слухати у їх відсутності.

Представник третьої особи - завідувач Мостиської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, проте надіслав заяву-повідомлення №01-16/14, інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 14.01.2019р. №54731294, з якої слідує, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3, котра померла 17.06.2011р., в нотаріальній конторі не заводилася; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 14.01.2019р. №54731301, з якої слідує, що ОСОБА_3 за життя складено заповіт. Просив слухати дану справу у його (представника) відсутності.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У ч.4ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав. свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.

Судом встановлено, що 17.06.2011 року відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_3.

До складу даної спадщини входить право власності на земельну ділянку площею 1,5613 га, кадастровий номер земельної ділянки - 4622489000:01:000:0058 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Хідновицької сільської ради Мостиського району Львівської області, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 438650, виданого 30.08.2005 року.

Як вбачається із матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_3 за життя своїм майном розпорядилася, а саме 25.12.1995 року склала заповіт, яким своє майно заповіла сину (позивачу) ОСОБА_1 та дочці ОСОБА_4 Даний заповіт зареєстрований у спадковому реєстрі за № 13.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема довідки, виданої виконавчим комітетом Хідновицької сільської ради Мостиського району Львівської області від 21.08.2018 року за №448, ОСОБА_3, яка померла 17.06.2011 року, на час смерті була зареєстрована та проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. На час смерті разом з нею за вказаною адресою проживав позивач ОСОБА_1

Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1ст.1270 ЦК України, ОСОБА_1 не заявив про відмову від даної спадщини.

З повідомлення Мостиської державної нотаріальної контори від 16.01.2019р. №01-16/14 та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 14.01.2019р. №54731294, вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3, котра померла 17.06.2011р., в нотаріальній конторі не заводилася; а інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 14.01.2019р. №54731301, слідує, що ОСОБА_3 за життя складено заповіт, який не змінено і не відмінено.

Інший спадкоємець за заповітом - ОСОБА_4 (дочка спадкодавця ОСОБА_3К.) померла 29.11.2012р. і як вбачається із матеріалів справи, а саме інформаційної довідки із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 14.01.2019р. №54731294 та довідки Хідновицької сільської ради Мостиського району Львівської області від 21.08.2018 року за №448, - у встановлені законом строки не вчинила жодних дій, які б свідчили про прийняття нею спадщини після смерті матері ОСОБА_3, оскільки не проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не подала у визначений законом строк до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Оскільки інший спадкоємець за заповітом: ОСОБА_4 не прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3, тому до позивача, як спадкоємця за заповітом, переходить право на спадкування на все спадкове майно спадкодавця ОСОБА_3

Тобто, в силу ч.3 ст.1268 ЦК України, позивач ОСОБА_1 вважається таким, що прийняв усю спадщину за заповітом, яка відкрилась після смерті спадкодавця ОСОБА_3

В той же час, через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку позивач ОСОБА_1 не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права, у зв'язку із чим звернувся до суду із зазначеним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть та заповіту спадкодавця ОСОБА_3; копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №438650, виданого 30.08.2005року; листом-повідомленням з Мостиської державної нотаріальної контори від 16.01.2019р.; інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) і (заповіти /спадкові договори) від 14.01.2019р.; копією паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків ОСОБА_1, позивача по справі; довідкою, виданою виконавчим комітетом Хідновицької сільської ради Мостиського району Львівської області 21.08.2018 року за № 448 про склад сім'ї на час смерті спадкодавця; копією свідоцтва про смерть ОСОБА_4; іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).

Оскільки у зв'язку з вищевикладеними обставинами питання про право позивача на спірне майно (земельну ділянку) не може бути вирішено в позасудовому порядку, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання за ним (позивачем) права власності на вищевказане майно.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Положення ст.ст.81, 131 ЗК України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Згідно ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням його цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Пленум Верховного Суду України в Постанові 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі роз'яснив, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні чи суспільні інтереси (ч.1 ст.3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або попорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальний за це.

З врахуванням викладеного, зокрема того, що судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_3; він у передбачений законом спосіб (строк і порядок) прийняв дану спадщину; інший спадкоємець за заповітом у встановлені законом строки не вчинив жодних дій щодо прийняття спадщини; до складу спадщини спадкодавця ОСОБА_3 входить зазначена земельна ділянка; право власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку було посвідчене Державним актом на право власності на земельну ділянку, виданим і зареєстрованим у встановленому законом порядку, однак оригінал такого втрачено, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту своїх порушених прав як визнання за ним права власності на спадкове майно є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самих порушених прав позивача, а тому може бути застосований судом.

Узагальнюючи, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_3, яка померла 17.06.2011 року.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-82, 200 ч.3, 206 ч.4, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Хідновицької сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на земельну ділянку площею 1,5613га (кадастровий номер земельної ділянки 4622489000:01:000:0058) на території Хідновицької сільської ради Мостиського району Львівської області, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №438650 від 30.08.2005р., в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, яка померла 17.06.2011р.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Відповідач - Хідновицька сільська рада Мостиського району Львівської області, місцезнаходження: 81351, с.Хідновичі Мостиського району Львівської області, код ЄДРПОУ:22365647.

Третя особа - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22 Львівської області.

Суддя Ю.В.Кічак

Рішення набрало законної сили ___

Суддя Ю.В.Кічак