Постанова

від 16.04.2019 по справі 216/2881/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/38/19 Справа № 216/2881/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Биканов І.Р. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2019 року м.Кривий Ріг

Справа № 216/2881/16-ц

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.

секретар судового засідання - Голуб О.О.

сторони:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Приватне підприємство Придніпровська паливно-енергетична компанія ,

третя особа, яка заявила самостійні вимоги, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 08 серпня 2018 року, яке ухвалене суддею Бикановим І.Р.о 13 годині 03 хвилини в місті Кривому Розі Дніпропетровської області (відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні), -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства Придніпровська паливно-енергетична компанія (далі - ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія ), третя особа ОСОБА_3, про визнання недійсними та скасування рішення зборів, визнання недійсними змін до установчих документів у вигляді статуту в новій редакції, визнання права на частину в статутному капіталі, внесення змін до статуту.

Позовна заява мотивована тим, що 12.01.2000 року зареєстровано ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія . Згідно витягу з ЄДРПОУ станом на ІНФОРМАЦІЯ_1, власниками ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія були: ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, частки кожного у статутному капіталі складають по 33 %, а розмір внеску до статутного фонду - по 1000 грн. кожним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, а позивач ОСОБА_1, як дружина, будучи спадкоємицею першої черги, отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

25.04.2016 року позивач звернулася до відповідача з проханням скликання зборів власників ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія на 28.04.2016 року для включення її, як спадкоємця померлого учасника, до складу власників, проте, листом від 24.05.2016 року їй було запропоновано надати ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія банківські реквізити для виплати успадкованої нею частки підприємства в грошовій формі. Рішенням, яке було оформлене протоколом зборів власників ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія від 01.03.2016 року змінено склад власників підприємства. Позивач вважає вказане рішення незаконним, оскільки згідно ст. 1219 ЦК України та п. 3.8 Статуту ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія в разі смерті власника-фізичної особи, його частина у статутному фонді та майні Підприємства переходять до спадкоємців (фізичних осіб) власника, пропорційно його частці у статутному фонді Підприємства. Спадкоємці, при їх згоді, обов'язково приймаються до складу власників Підприємства без згоди власників, тому вона має переважне право вступу до підприємства.

Крім того, їй також стало відомо, що станом на 07.06.2016 року, відповідач подав державному реєстратору заяву про припинення діяльності, у зв'язку з чим, в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься запис про знаходження ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія у стані припинення з 30.05.2016 року. Вважає вказане рішення незаконним, прийнятим не повноважними зборами власників підприємства. При цьому, в зв'язку з діями відповідача (прийняттям рішення зборів власників від 01.03.2016 року та рішення зборів власників підприємства про припинення діяльності) направлених на неприйняття спадкоємця померлого власника до складу власників підприємства, необхідно також зобов'язати відповідача внести зміни до статуту підприємства, якими прийняти до її складу власників.

Крім того, відповідач з метою звільнення позивача з посади заступника директора ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія , провів ніби-то ліквідацію - реорганізацію, після проведення якої, відповідно до даних з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ніяких змін в організаційно-правові формі підприємства не відбувалося, але у зв'язку з реорганізацією її було звільнено із займаної посади заступника директора. Вважає наказ про звільнення незаконним, таким, що суперечить ч.ч.3,4 ст.32 КЗпП України. Вказаними діями відповідача їй було завдано маральну шкоду, яку вона оцінює в розмірі 50 000 грн.

Уточнивши позовні вимоги, позивач просила суд визнати недійсними та скасувати рішення зборів власників ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія від 01.03.2016 року та зміни до установчих документів у вигляді нової редакції Статуту ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія , затверджені протоколом зборів власників ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія від 01.03.2016 року; визнати за нею майнові права на частину ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 в розмірі 33,3 %; визнати недійсним та скасувати рішення зборів власників ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія про припинення діяльності та скасування запису в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про знаходження ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія у стані припинення; зобов'язати ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія внести зміни до Статуту підприємства, якими прийняти до складу власників підприємства ОСОБА_1 з частиною статутного капіталу в розмірі 33,3 %, що становить 1000 грн.; визнати недійсним та скасувати наказ № 108к від 28.11.2016 року про звільнення її з посади заступника директора ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія та відновити її на вказаній посаді, стягнути середню заробітну плату за час вимушеного простою та моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

У липні 2016 року третя особа ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою із самостійними вимогами до ОСОБА_1, третя особа - ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія , про визнання законним рішення загальних зборів учасників ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія , оформлених протоколом від 01.03.2016 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що він є власником ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія . У 2015 році власниками ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія були: ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, частки яких у статутному капіталі складали по 33,3 %, а розмір внеску до статутного фонду підприємства становить по 1000 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

На початку 2016 року від ОСОБА_3 неодноразово надходили заяви та повідомлення щодо наміру вийти зі складу власників ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія , в зв'язку з чим в лютому 2016 року ним та ОСОБА_3 було прийнято рішення про скликання та проведення Загальних зборів власників ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія 01.03.2016 року, за результатами яких вирішено виключити зі складу власників ОСОБА_5, в зв'язку зі смертю, вирішено виплатити частину у статутному фонді та майні підприємства, пропорційну частині, яка належала ОСОБА_5 в статутному фонді, спадкоємцям; вирішено вивести (виключити) зі складу власників ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія ОСОБА_3 та виплатити належну йому частину у статутному фонді та майні підприємства; вирішено зменшити статутний фонд ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія з 3000 грн. до 1000 грн., внести зміни до Статуту підприємства шляхом його викладення у новій редакції, затверджено нову редакцію Статуту, доручено директору ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія провести державну реєстрацію затвердженої нової редакції Статуту ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія . В подальшому в порядку визначеному чинним законодавством було проведено в органах Державної реєстраційної служби державної реєстрацію нової редакції Статуту ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія .

Просив суд визнати законними та залишити в силі рішення зборів власників ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія , оформлені Протоколом від 01.03.2016 року щодо виключення у зв'язку зі смертю з складу учасників власників ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія ОСОБА_5 (підстави - свідоцтво про смерть, серія НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1; пп. 10.2.13. п. 10.2 ст. Статуту ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія в редакції від 15.01.2015 року), та виплати частини статутного капіталу та майна Підприємства, пропорційно тій, що належала ОСОБА_5, його спадкоємцям (підстава - пп. 10.2.13. п. 10.2 ст. Статуту ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія в редакції від 15.01.2015 року); виключення зі складу власників ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія ОСОБА_3 (підстава - його заява; п. 3.2, п. 3.5 ст. 3 Статуту ПП ППЕК в редакції від 15.01.2015 року), та виплати належної йому частини у статутному капіталі та майні Підприємства; зменшення статутного фонду ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія з 3000 грн. до 1000 грн. (підстава - зміна складу власників Підприємства; пп. 10.2.3. п. 10.2 ст. 10 Статуту ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія в редакції від 15.01.2015 року); внесення відповідних змін до Статуту ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія , шляхом викладення його у новій редакції (підстава - пп. 10.2.2. п. 10.2 ст. 10 Статуту ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія в редакції від 15.01.2015 року), та проведення державної реєстрації нової редакції Статуту ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія , затвердженої на зборах його власників, що відбулися 01.03.2016 року.

Ухвалою суду від 25.10.2016 року залучено до справи третю особу, яка заявляє самостійні вимоги - ОСОБА_2

Рішенням Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 08 серпня 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги та відмовити у задоволенні позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_2, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду.

Зокрема, позивач вказує на те, що судом не було враховано п. 3.8. Статуту ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія , згідно якого в разі смерті власника-фізичної особи, його частина у статутному фонді та майні Підприємства переходять до спадкоємців (фізичних осіб) власника, пропорційно його частці у статутному фонді Підприємства. Спадкоємці, при їх згоді, обов'язково приймаються до складу власників Підприємства без згоди власників. При цьому, позивач наголошує на тому, що вона висловила своє бажання вступити до складу власників, а відповідач перешкоджає їй у цьому. Позивач вважає, що суд не врахував строки для прийняття спадщини та для отримання нею свідоцтва про право на спадщину, а тому дійшов помилкового висновку про те, що вона звернулася із заявою про вступ до власників підприємства через два місяці після зміни Статуту.

Позивач вважає незаконним наказ про її звільнення та не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо пропуску нею строку для звернення до суду з позовом про поновлення на роботі, оскільки суд відмовив їй у відкритті провадження у справі за позовом про скасування наказу про звільнення та про поновлення на роботі у зв'язку з перебуванням відповідача у стані припинення, а тому вона була змушена змінити позовні вимоги у даній цивільній справі. При цьому, зазначає, що її не було завчасно повідомлено про майбутнє звільнення та не запропоновано іншу посаду, яка була в наявності.

Також, позивач в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції зазначає про оскарження ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.10.2016 року (про скасування ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову) та наводить мотиви та міркування щодо незаконності цієї ухвали суду та порушення її прав.

У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, відповідач ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія та третя особа ОСОБА_2, кожен окремо, зазначають, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_2 в апеляційному порядку не оскаржується, у зв'язку з чим колегією суддів не перевіряється законність та обгрунованість рішення суду в цій частині, оскільки, згідно ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України і зважаючи на роз'яснення, викладені в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 р., під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та заявлених позовних вимог у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6, який підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, представника відповідача ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія та третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_7, який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 12.01.2000 року було створене Приватне підприємство Придніпровська паливно-енергетична компанія (код ЄДРПОУ 23936572), засновниками якого були ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, частки у статутному капіталі яких складали по 33, 3 %, розмір внеску до статутного фонду складає по 1000 грн. (т. 1 а.с.10-17).

Рішенням власників ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія від 15 січня 2015 року затверджено нову редакцію Статуту ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія , який зареєстровано 19 січня 2015 року (т. 1 а.с. 116-184).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с.28).

01.03.2016 року ОСОБА_3 заявив про свій вихід зі складу учасників ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія (т. 1 а.с. 141)

01.03.2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яким в сукупності належало 66,6% статутного капіталу ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія були проведені Збори власників ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія , на яких були вирішені наступні питання:

1) виключено зі складу власників ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія ОСОБА_5, який володів часткою у статутному капіталі Підприємства що складала 33,3%, у зв'язку з його смертю, підстави - свідоцтво про смерть, серія НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1; пп. 10.2.13. п. 10.2 ст. Статуту ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія в редакції від 15.01.2015 року;

2) вирішено виплатити частину у статутному фонді та майні ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія , пропорційну тій, що належала ОСОБА_5, його спадкоємцям (правонаступникам), підстава - пп. 10.2.13. п. 10.2 ст. Статуту ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія в редакції від 15.01.2015 року;

3) вирішено вивести (виключити) зі складу власників ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія ОСОБА_3, підстава - нотаріально завірена заява останнього; п. 3.2, п. 3.5 ст. 3 Статуту ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія в редакції від 15.01.2015 року, та виплатити належну йому частину у статутному фонді та майні Підприємства;

4) вирішено зменшити статутний фонд ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія з 3000 грн. до 1000 грн., підстава - зміна складу власників Підприємства; пп. 10.2.3. п. 10.2 ст. 10 Статуту ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія в редакції від 15.01.2015 року;

5) вирішено внести зміни до Статуту ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія шляхом викладення його у новій редакції, та затвердити нову редакцію Статуту Підприємства, підстава - пп. 10.2.2. п. 10.2 ст. 10 Статуту ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія в редакції від 15.01.2015 року;

6) доручено директору ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія провести державну реєстрацію затвердженої його власниками нової редакції Статуту ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія , підстава - ч. 5 ст. 89, ст. 99 ЦК України, ст. 65, ч. 4 ст. 83 ГК України, пп. 9.1.1., пп. 9.1.2. п. 9.1 ст. 9 та п. 10.1 ст. 10 Статуту ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія в редакції від 15.01.2015 року (т. 1 а.с.33).

Відповідні зміни було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1 а.с. 133- 140), про що 03 березня 2016 року Виконавчим комітетом Криворізької міської ради вчинено відповідний запис про реєстрацію змін до установчих документів.

ОСОБА_1 (дружина ОСОБА_5.) 08.04.2016 року отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, до складу якої входять майнові права на Приватне підприємство Придніпровська паливно-енергетична компанія , власником 33,3 % якого на момент смерті був ОСОБА_5 (т. 1 а.с.29).

25.04.2016 року ОСОБА_1 звернулася до ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія із заявою про скликання зборів власників ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія на 28.04.2016 року для вирішення питання щодо включення її до складу власників цього підприємства, як спадкоємця померлого співвласника ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія - ОСОБА_5 (т. 1 а.с.31).

Листом № 62-16 від 24.05.2016 року ОСОБА_1 було запропоновано надати ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія банківські реквізити для здійснення виплати їй успадкованої нею частки статутного капіталу Підприємства в грошовій формі (т. 1 а.с.32).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про визнання недійсними та скасування рішення загальних зборів, визнання недійсними змін до установчих документів у вигляді статуту в новій редакції, зобов'язання внести зміни до статуту та прийняти позивача до складу власників ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія , суд першої інстанції виходив з того, що факт одержання статусу спадкоємця учасника Підприємства лише засвідчує перехід до спадкоємця майнових прав померлого (частка у статутному капіталі, яка належала померлому учаснику товариства) та, з урахуванням змін до установчих документів ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія , які були зареєстровані в органах Державної реєстраційної служби, відповідно до норм Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань до звернення ОСОБА_5 до ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія із заявою про включення її до складу власників цього Підприємства, не надає їй право на безумовне включення до складу власників Підприємства. При цьому, суд дійшов висновку, що загальними зборами учасників ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія від 01.03.2016 року не було порушено права позивача, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, як про визнання недійсними та скасування рішення загальних зборів, так і щодо внесення змін до Статуту ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Приватним підприємством згідно зі статтею 113 Господарського кодексу визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.

Спеціального закону, яким регулюється діяльність приватних підприємств, немає. Тобто всі питання організації та діяльності приватних підприємств слід вирішувати виходячи з загальних норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, інших законів.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 ГК України підприємство, якщо інше не встановлено законом, діє на підставі статуту.

Отже, зважаючи на відсутність в законі спеціальної вказівки щодо приватних підприємств, можна зробити висновок, що єдиним і обов'язковим для даного виду підприємств установчим документом є статут, який за своїм змістом повинен відповідати загальним вимогам, передбаченим в ст. 57 ГК України.

Згідно статті 57 ГК України установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання.

В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

У засновницькому договорі засновники зобов'язуються утворити суб'єкт господарювання, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб'єкта господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності суб'єкта господарювання, які передбачені законом, а також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону.

Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Положенням визначається господарська компетенція органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи інших суб'єктів у випадках, визначених законом.

Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб'єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб'єктами відповідно до закону.

Згідно п. 3.9. Статуту ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія , в редакції від 15 січня 2015 року, власника Підприємства, який систематично не виконує своїх обов'язків щодо Підприємства або своїми діями перешкоджає досягненню мети Підприємства , може бути виключено зі складу учасників Підприємства за рішенням загальних зборів власників, за яке проголосувало більше 50 відсотків загальної кількості голосів. При цьому учасник, що виключається з власників Підприємства, в голосуванні участі не бере.

Виплата частки вартості цілісного майнового комплексу, пропорційно частці в статутному фонді, частини прибутку учасників здійснюється відповідно до п.п. 4.6., 4.7. Статуту Підприємства.

Згідно п. 10.2.13 Статуту власники мають право приймати рішення з будь-яких питань діяльності.

01.03.2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яким в сукупності належало 66,6% статутного капіталу ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія були проведені Збори власників ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія , на яких було прийнято рішення про виключення зі складу власників ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія ОСОБА_5, який володів часткою у статутному капіталі Підприємства що складала 33,3%, у зв'язку з його смертю, і це рішення є правомочним, оскільки за нього проголосувало більше 50 відсотків загальної кількості голосів.

Отже, рішення виплатити частину у статутному фонді та майні ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія , пропорційну тій, що належала ОСОБА_5, його спадкоємцям (правонаступникам), яке було прийняте на Зборах власників ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія 01.03.2016 року є законним та не порушує права ОСОБА_1

Так, згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.

Тобто, з аналізу викладених правих норм слідує, що ОСОБА_1 спадкує частину у статутному фонді та майні ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія , що належала ОСОБА_5, а право на участь у цьому Підприємстві вона не набуває.

Згідно Статуту ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія , в редакції чинній на час звернення ОСОБА_5 25.04.2016 року із заявою про скликання зборів власників ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія на 28.04.2016 року для вирішення питання щодо включення її до складу власників цього підприємства, як спадкоємця померлого співвласника ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія - ОСОБА_5 (т. 1 а.с.31), одноособовим власником цього Підприємства станом на квітень 2016 року є ОСОБА_2, а тому позивач не може ставити питання про включення її до складу власників цього підприємства, як спадкоємця померлого співвласника ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія - ОСОБА_5, оскільки остатнього виключено зі складу власників 01.03.2016 року.

Колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги про те, що судом не було враховано п. 3.8. Статуту ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія , згідно якого в разі смерті власника-фізичної особи, його частина у статутному фонді та майні Підприємства переходять до спадкоємців (фізичних осіб) власника, пропорційно його частці у статутному фонді Підприємства. Спадкоємці, при їх згоді, обов'язково приймаються до складу власників Підприємства без згоди власників.

По-перше, станом на час звернення ОСОБА_5 із заявою про скликання зборів власників ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія на 28.04.2016 року для вирішення питання щодо включення її до складу власників цього підприємства, як спадкоємця померлого співвласника ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія - ОСОБА_5, останній вже не перебував у складі власників цього Підприємства, а по-друге, Статут ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія в новій редакції, прийнятій повноважними зборами власників, взагалі не передбачав можливості обов'язкового прийняття спадкоємців будь-кого із власників до складу власників Підприємства без згоди власників.

При цьому, колегія суддів погоджується й з висновком суду першої інстанції про те, що під час скликання та проведення зборів 01.03.2016 року не було порушено жодних прав позивача ОСОБА_1, оскільки, на час проведення загальних зборів власників ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія , вона не була власником цього Підприємства.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі щодо вирішення судом спору за позовними вимогами ОСОБА_8 про визнання недійсними та скасування рішення зборів власників ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія від 01.03.2016 року та змін до установчих документів у вигляді нової редакції Статуту ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія , затверджені протоколом зборів власників ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія від 01.03.2016 року; визнання за нею майнових прав на частину ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 в розмірі 33,3 %; визнання недійсним та скасувати рішення зборів власників ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія про припинення діяльності та скасування запису в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про знаходження ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія у стані припинення; зобов'язання ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія внести зміни до Статуту підприємства, якими прийняти до складу власників підприємства ОСОБА_1 з частиною статутного капіталу в розмірі 33,3 %, що становить 1000 грн., фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування наказу № 108к від 28.11.2016 року про звільнення її з посади заступника директора ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія та відновлення її на вказаній посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного простою та моральної шкоди в розмірі 50 000 грн., суд першої інстанції виходив з пропуску позивачем процесуального строку, визначеного ч. 1 ст. 233 КЗпП України, для звернення до суду із позовом щодо захисту свого порушеного права, та наявності заяви відповідача щодо застосування наслідків пропуску такого строку.

Згідно роз'яснень, викладених у п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року Про судове рішення у цивільній справі , у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд зазначає у рішенні про відмову у позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, всупереч вищевикладеного, виходив з пропуску позивачем строку для звернення до суду за захистом свого порушеного права та не встановив наявність правових підстав для задоволення позову, що є єдиною та безумовною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском строку, визначеного ст. 233 КЗпП України.

Тому, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, вважає за необхідне змінити мотиви відмови у його задоволенні.

Відповідно до ст. 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбаченому трудовим законодавством (ст. ст. 2, 36, 40, 41 КЗпП України).

Як слідує з матеріалів справи, Наказом ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія №109к від 28.11.2016 року позивач ОСОБА_1 була звільнена із посади заступника директора ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія із 28.11.2016 року у зв'язку зі скороченням штатів працівників згідно п. 1 ст. 40 ЗКпП України, з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку, на підставі наказу №13 від 08.06.2016 року, наказу №14 від 15.06.2016 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації (банкрутства) або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Як вбачається із наведеної норми закону, поняття змін в організації виробництва і праці не вичерпується лише реорганізацією, банкрутством або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників. Власник або уповноважений ним орган вправі на свій розсуд вносити зміни до штатного розпису, в тому числі має право зменшити чисельність посад, здійснити звільнення працівників, одночасно прийнявши рішення про прийняття на роботу працівників іншого фаху і кваліфікації, чисельність інших посад.

Відповідно до ч. 3 ст. 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Виходячи із наведених вимог закону, право визначати чисельність і штат працівників належить тільки власникові або уповноваженого органу підприємства. Власник має право, на свій розсуд, вносити зміни в штатний розпис. Суд не вправі обговорювати питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно із роз'ясненнями, наданими у ч. 1 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів , розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом відповідача №14 від 15 червня 2016 року Про внесення змін до штатного розпису скорочено з 01 вересня 2016 року шість посад, у тому числі й посаду заступника директора, а тому колегія суддів дійшла висновку про проведення підприємством скорочення чисельності штату працівників.

Частиною 2 ст. 40 КЗпП встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов'язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП України в першу чергу пропонується робота: відповідною спеціальністю, а якщо такої роботи немає, інша робота (як вакантна посада, що відповідає кваліфікації працівника, так і вакантна посада, що передбачає виконання роботи більш низької кваліфікації або нижчим рівнем оплати праці).

Згідно Акту від 24 червня 2016 року, ОСОБА_1 була ознайомлена із змістом наказу відповідача №14 від 15 червня 2016 року Про внесення змін до штатного розпису та отримала примірник цього наказу і повідомлення про наступне звільнення, однак від підпису про отримання цих документів відмовилася, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновків щодо належного виконання роботодавцем вимог ст. 49-2 КЗпП України щодо персонального попередження працівника про наступне звільнення.

При цьому, жодної вакантної посади позивачу ОСОБА_1 на ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія не пропонувалося, у зв'язку з відсутністю вільних посад, а тому колегія суддів дійшла висновку про відсутність порушень з боку роботодавця статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, адже цією правовою нормою зобов'язано роботодавця запропонувати наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про безпідставність заявлених позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування наказу № 108к від 28.11.2016 року про звільнення її з посади заступника директора ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія та відновлення її на вказаній посаді, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог й в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, оскільки ці вимоги є похідними від позовних вимог про поновлення на роботі.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 ПП Придніпровська паливно-енергетична компанія про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, задоволенню не підлягають, а тому рішення суду, на підставі п.4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підлягає зміні в частині мотиві відмови у задоволенні цих позовних вимог.

В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального закону.

Керуючись ст.ст. 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 08 серпня 2018 року в частині відмови в задоволені позовних вимог про скасування наказу про звільнення та про поновлення на роботі змінити в частині мотивів відмови.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 квітня 2019 року.

Головуючий:

Судді: