Рішення

від 01.04.2019 по справі 160/1909/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2019 року Справа № 160/1909/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: представника позивача: представника відповідача-1: представника відповідача-2: не прибув не прибув не прибув розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт-Компані» до відповідача-1: Головного управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2019 року ТОВ «Юніт-Компані» звернулося до Дніпропетровського окуржного адміністративногог суду із позовною заявою до ГУ ДФС у Дніпропетровській області, ДФС України, в якій просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 14.01.2019 року №1049738/42501901;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати складену ТОВ «Юніт - Компані» податкову накладну №1 від 30.11.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства. Також указує, що на вимогу контролюючого органу, після зупинення реєстрації податкової накладної, позивачем надані письмові пояснення разом з документами, що стали підставою для складення податкової накладної, проте, відповідні документи не були взяті Комісією до уваги, у зв'язку з чим прийнято оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання 01.04.2019 року представник позивача та представники відповідача-1 та відповідача-2 не зявились, про дату, час та місце проведення судового засідання сповіщені належним чином.

Представником відповідача-1 21.03.2019 року надано письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що визначені підстави в рішенні комісії для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування правомірними та такими, що прийняті відповідно до норм діючого законодавства та в установленому порядку, а вимоги позивача безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представником відповідача-2 21.03.2019 року надано письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що зобов'язання зареєструвати податкові накладні, є похідною вимогою до ДФС від вимог Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної/розрахунку коигування відповідно до п. 28 Порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт-Компані» (код ЄДРПОУ 42501901) зареєстровано у встановленому законом порядку, обліковується в Реєстрі платників ПДВ за індивідуальним податковим номером 425019004631, та є платником податку на додану вартість.

В межах своєї господарської діяльності ТОВ «Юніт-Компані» уклало Доовір від 01.10.2018р. № П18-237 з ТОВ Дівія Трейд (ЄДРПОУ 39471940). Відповідно до п. 1.1 Договору ТОВ «Юніт-Компані» (Виконавець) зобов'язувалоось на підставі заявок ТОВ Дівія Трейд (Замовника) надавати послуги з забезпчення персоналом, що перебувають у штаті Виконавця, для виконання функції Замовника.

Згідно з п. 5.1 Договору вартість послуг Виконавця розраховується відповідно до кільокості наданих спеціалістів з урахуванням фактичногго обсягу виконаних робіт спеціалістами, які були залучені (надані) Виконавцем в процнесі надання послуг.

Вартість послуг вказується у специфікації (пп. 5.1.1 Договору).

Відповідно до п.5.2 Договору факт надання послуг підтверджується Актом прийняття- передання наданих послуг та Звітом до Акту.

На виконання вимог вищевказаного договору ТОВ «Юніт-Компані» надало ТОВ Дівія Трейд послуги з забезпечення персоналом у періоді з 10.10.18 по 30.11.18 на загальну суму 1 787 376,00 грн., у т.ч. ПДВ 297 896,00 грн.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ з урахуванням положень п. 187.1 ст. 187 ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань (дата надання послуг покупцю) підприємством складена податкова накладна №1 від 30.11.18 на загальну суму 1 787 376.00 грн.. у т.ч. ПДВ - 297 896,00 грн.

Керуючись вимогами п. 201.10 ст. 201 ПКУ ТОВ ТОВ «Юніт-Компані» у встановлені терміни податкова накладна була подана для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами обробки названої податкової накладної, автоматизованою системою Єдине вікно подання електронних документів ДФС України позивачу 13.12.2018р. надіслано квитанцію №1 про зупинення її реєстрації з посиланням на норми п. 201.16 ст. 201 ПКУ. В квитанції зазначалось, що обсяг постачання товару/послуги 78.30 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Користуючись зазначеним правом, позивачем 10.01.2019р. направлено па адресу контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1 віл 10.01.2019р.

У своїх поясненнях ТОВ «Юніт-Компані» пояснило, що основним видом діяльності підприємства відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВНД ДК 009:2010) є Інша діяльність із забезпечення трудовими ресурсами (код КВНД 78.30).

Специфіка вказаного виду діяльності полягає в тому, що підприємство здійснює діяльність із надання трудових ресурсів для підприємств (клієнтів).

З метою належної організації господарської діяльності ТОВ «Юніт-Компані» орендує, зокрема, але не виключно:

- офісне приміщення на підставі договору суборенди нежитлового приміщення від 01.11.18 № 11-01 А, укладеного з ТОВ Аваланж ;

- офісне приміщення на підставі договору оренди нерухомого майна від 15.11.18 №14/19/Г1, укладеного з ТОВ Сателайт .

Згідно штатного розпису чисельність персоналу в ТОВ «Юніт-Компані» становить 326 осіб, в тому числі прибиральники службових приміщень, продавці продовольчих товарів, укладальники-пакувальники. пекарі, кухонні робітники, майстри виробництва, вантажники, комірники, менеджери з персоналу, оператори з уведення даних ЕОМ, обвалювальники м'яса та інші.

Зважаючи на те, що ТОВ «Юніт-Компані» не придбавало послуги з забезпечення персоналом у третіх осіб, а отже самостійно надає означені послуги, обсяг постачання підприємством послуг за кодом ДКПП 78.30 не може відповідати обсягу придбання таких послуг.

Однак, не зважаючи на означені пояснення та додані до них документи, комісією ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято оскаржуване рішення про відмову реєстрації податкової накладної з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства .

Як вбачається з матеріалів справи, позивач склав та намагався зареєструвати податкову накладну №1 від 30.11.2018р. по реальній операції, яка проводяться на підставі договору від

01.10.2018р. №П18-237, укладеного між ТОВ «Юніт-Компані» та ТОВ Дівія-Трейд .

На виконання вимог вищевказаного договору ТОВ «Юніт-Компані» надало ТОВ Дівія-Трейд послуги з забезпечення персоналом у періоді з 10.10.2018р. по 30.11.2018р. на загальну суму 1787 376,00 грн., у т.ч. ПДВ - 297 896,00 грн., що підтверджується наступними первинними та іншими документами: актом надання послуг №1 від 30.11.2018р.; звітом до акту надання послуг №1 від 30.11.2018р.; випискою з особового рахунка за період 01.01.2019р. по 09.01.2019р., специфікацією № 1 від 01.10.2018р. до договору від 01.10.2018р. №П18-237.

Первинні документи, оформлені в рамках договору від 01.10.2018 №1118-237 не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу положень ст. 198. 201 ПКУ, ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Таким чином, реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентом підтверджується необхідними документами. А факт зупинення реєстрації податкової накладної у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення підприємством господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (дата надання послуг), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складена податкова накладна.

Відповідно, під час прийняття оскаржуваного рішення. Відповідачем-1 не взято до уваги інформацію, повідомлену позивачем та не проведено відповідний аналіз наданих ним документів.

Зважаючи на те, що податкова накладна №1 від 30.11.2018р. складена по реальній господарській операції, що підтверджується відповідними первинними та іншими документами та те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної та вона (податкова накладна) підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вважаючи оскаржуване рішення необгрунтованим, безпідставним, прийнятим з порушенням встановленого ПКУ та Порядком зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.18 №117, порядку його прийняття, ТОВ «Юніт-Компані» звернулося до суду із позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі- Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Так, ОСОБА_2 оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, були затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567, (далі - ОСОБА_2 оцінки ступня ризиків).

Згідно пункту 6 Критеріїв містить у собі визначення двох різних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний у квитанції № 1 чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, затвердженого наказом № 567.

Суд зазначає, що такий критерій як ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 р. № 567; за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 3925, у п. 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків не передбачений.

Також слід врахувати, що 21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» , якою затверджено такі, що додаються: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Пунктами 12-16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок) передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Разом з тим пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабміном України.

Так, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117.

Водночас, наведеним Порядком не визначено чітких критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в ЄРПН.

Натомість пунктом 10 Порядку передбачено запровадження певного алгоритму визначення таких критеріїв ДФС України за погодженням з Міністерством фінансів України, а саме: ОСОБА_2 ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Так, ДФС України листами від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18 та № 960/99-99-07-18 затверджено без дотримання регуляторних процедур критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій та перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку відповідно.

Водночас факт запровадження непрозорого механізму затвердження вищевказаних критеріїв з урахуванням відсутності доступного для ознайомлення громадськості механізму прийняття зазначених проектів актів, у тому числі визначення періодичності затвердження таких критеріїв ДФС України, порушує один із принципів державної регуляторної політики, визначених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а саме передбачуваність, тобто послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності.

При цьому варто врахувати, що листи міністерств, інших ЦОВВ не є нормативно-правовими актами, вони лише мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність станом на час прийняття спірних рішень правової обґрунтованості та об'єктивності застосування механізму державного регулювання в частині визначених ДФС критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в ЄРПН.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567 затверджено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, пунктом 1 названого наказу передбачено що таким вичерпним переліком у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - ОСОБА_2), є:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Крім того, пунктом 14 Порядку встановлено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

За приписами пункту 15 Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 16 Порядку).

Приписами пунктів 18-20 Порядку встановлено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про:

реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

В свою чергу, відповідно до пункту 21 Порядку, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Так, судом встановлено, що ТОВ «Юніт-Компані» 10.01.2019 року подавалось до контролюючого органу - Державної фіскальної служби України - пояснення з відповідними первинним документами щодо наявності підстав реєстрації податкової накладної, що підтверджено повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрації якої зупинена, та письмовими поясненнями.

Разом з тим, Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, незважаючи на зазначене повідомлення ТОВ «Юніт-Компані» та додані до нього документи про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена, прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 30.11.2018 року.

Форма рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (додаток 2 до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано повинні бути конкретно вказані.

Однак, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржені рішення містять лише загальне твердження: «ненадання платником податків копій документів: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачена договором та/або законодавством» , проте не вказано, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Також, як вже зазначалось судом, позивачем надавались до Державної фіскальної служби України, а також до пояснень додані документи, на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, до якої застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Отже, позиція відповідача щодо ненадання платником податку копій документів, згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117, є необґрунтованою, а в спірному рішенні не наведено обґрунтувань причин відмови в реєстрації податкової накладної, складеної ТОВ «Юніт-Компані» .

Крім того, у разі, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали реєстрацію податкової накладної позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних до закінчення строку, встановленого пунктом 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117, - до закінчення 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом яких платник податку має право подати до контролюючого органу письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 14 цього Порядку, є таким, що прийнято передчасно.

Адже, встановлений пунктом 23 Порядку строк для прийняття контролюючим органом рішення про відмову в реєстрації податкових накладних підлягає застосуванню з урахуванням строку, який пунктом 15 Порядку наданий платнику податків для реалізації його права.

На підставі викладеного, судом встановлено протиправність прийнятих рішень про відмову у реєстрації вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, визначених ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, рішення № 1049738/42501901 від 14.01.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 30.11.2018 року - є необґрунтованими та підлягає скасуванню.

Пунктом 23 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117, передбачено, що Комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Отже, належним суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок приймати рішення про реєстрацію податкової накладної в даному випадку є саме Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, як Комісією регіонального рівня.

За приписами підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Державною фіскальною службою України у своєму відзиві підтверджено, що обов'язок з реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у випадку визнання протиправним та скасування рішень про відмову реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань покладається саме на Державну фіскальну службу України, як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

У відповідності з пунктів 2, 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а також прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Судом враховано, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

З огляду на це, правовідносини щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному державному реєстрі податкових накладних і, зокрема, щодо безпідставного неприйняття податкових накладних для їх реєстрації є предметом розгляду в адміністративних судах відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Натомість предметом спору в зазначеній категорії справ є правомірність поведінки суб'єкта владних повноважень щодо неприйняття податкової накладної для реєстрації, а саме - Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

Отже, у даному випадку належним способом захисту порушених прав та/або інтересів платника податків - позивача - у розглядуваній ситуації є зобов'язання контролюючому органу зареєструвати податкову накладну датою її подання.

З огляду на викладене, оскільки належним способом захисту порушених прав є саме обов'язок зареєструвати податкову накладну, а не прийняти відповідне рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, суд зобов'язує Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 30.11.2018 року датою її фактичного надходження, тобто 13.12.2018 року.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За сукупності викладених обставин позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт-Компані» підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 3842,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 270818 від 14.02.2019 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 3842,00 грн. підлягає стягненню з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області та Державної фіскальної служби України пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 01 квітня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Виготовлення рішення у повному обсязі здійснено 11 квітня 2019 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини рішення в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 139, 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт-Компані» до відповідача-1: Головного управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 14.01.2019 року №1049738/42501901.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 30.11.2018 року товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт-Компані» датою її фактичного отримання, а саме: 13.12.2018 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт-Компані» (код ЄДРПОУ 42501901) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев'ятсот одна гривня 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев'ятсот одна гривня 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 11 квітня 2019 року.

Суддя ОСОБА_1