Рішення

від 09.04.2019 по справі 806/5048/15

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2019 року м. Житомир справа №806/5048/15

категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Бойко Т.О.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Житомирській області про часткове визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0002491700 від 09 липня 2014 року,

встановив:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області №0002491700 від 09 липня 2014 року в частині 9 595,89 грн, у тому числі: основний платіж - 7 676,61 грн, фінансові санкції - 1 919,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що викладені в акті перевірки №185/1701/НОМЕР_1 від 07 липня 2014 року висновки контролюючого органу щодо завищення задекларованого ФОП ОСОБА_3 податкового кредиту у рядку 10.1 декларацій з ПДВ у загальному розмірі 9 887,20 грн, зокрема, за січень 2014 року не відповідають фактичним обставинам справи.

ПРОЦЕДУРА

2. Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року (головуючий суддя Липа В.А.) відкрито провадження у справі за загальними правилами Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України).

3. 26 листопада 2015 року до відділу документального забезпечення суду надійшли письмові заперечення вих. №1140/06-30-10-02-05 від 26 листопада 2015 року (том І, а.с. 105-106).

В судовому засіданні, призначеному на 26 листопада 2015 року об 11:00 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 08 грудня 2015 року об 11:00, що занесено секретарем судового засідання до журналу судового засідання від 26 листопада 2015 року.

4. 08 грудня 2015 року представником позивача до відділу документального забезпечення суду подано додаткові пояснення №32 від 08 грудня 2015 року. (том І, а.с. 123-128).

В судовому засіданні, призначеному на 08 грудня 2015 року об 11:00 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 10 грудня 2015 року о 11:30, що занесено секретарем судового засідання до журналу судового засідання від 08 грудня 2015 року.

5. 10 грудня 2015 року представником відповідача до відділу документального забезпечення суду подано клопотання вих. №1188/06-30-10-02-05 від 09 грудня 2015 року, відповідно до змісту якого просить зупинити провадження у справі до винесення відповідного рішення (вироку) Володарськ-Волинським районним судом по кримінальному провадженню №1-кп/276/128/15 (справа №276/1309/15-к) по обвинуваченню ОСОБА_3 (том І, а.с. 146 та зворот).

Судовий розгляд справи, призначений на 10 грудня 2015 року о 11:30 було відкладено на 21 грудня 2015 року о 09:30 у зв'язку з технічними несправностями КП "Камертон" (том І, а.с. 152).

6. 21 грудня 2015 року до відділу документального забезпечення суду надійшла заява представника ФОП ОСОБА_4 №33 від 10 грудня 2015 року про уточнення позовних вимог (том І, а.с. 155 та зворот).

Судовий розгляд справи, призначений на грудня 2015 року о 09:30 було відкладено на 29 грудня 2015 року о 10:00 у зв'язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному (том І, а.с. 156).

7. 25 грудня 2015 року представником відповідача до відділу документального забезпечення суду подано додаткові пояснення до клопотання про зупинення провадження у справі вих. №1249/06-30-10-02-05 від 25 грудня 2015 року (том І, а.с. 159-160).

8. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2015 року зупинено провадження у адміністративній справі №806/5048/15 до набрання законної сили судовим рішенням в кримінальному провадженні №1-кп/276/128/15 у справі №276/1309/15-к Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочинів передбачених частиною першою статті 212, частинами третьою та четвертою статті 358 Кримінального кодексу України. Зобов'язано сторін у справі повідомити суд про усунення обставин, які були підставами для зупинення провадження (том І, а.с. 164-165).

9. У відповідності до розпорядження керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи" №28 від 10 лютого 2016 року (том І, а.с. 168-169) та витягу з Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 лютого 2016 року (том І, а.с. 170), для розгляду вказаної справи визначено склад суду: головуючий суддя Попова О.Г.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року (головуючий суддя Попова О.Г.) прийнято адміністративну справу №806/5048/15 до свого провадження (том І, а.с. 171).

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції від 15 грудня 2017 року.

Відповідно до пункту 10 Розділу VII "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи зазначене, подальший розгляд справи проводиться у відповідності до норм Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції за правилами загального позовного провадження.

10. 27 лютого 2019 року до відділу документального забезпечення суду надійшло клопотання представника ФОП ОСОБА_4 від 12 лютого 2019 року про поновлення провадження у справі (том ІІ, а.с. 12-13).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року призначено клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про поновлення провадження у справі до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 19 березня 2019 року о 12:00 (том ІІ, а.с. 18-20).

11. 19 березня 2019 року до відділу документального забезпечення суду надійшло клопотання представника Головного управління ДФС у Житомирській області про заміну неналежного відповідача.

Судовий розгляд клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про поновлення провадження у справі було відкладено на 29 березня 2019 року о 10:00 у зв'язку із неявкою позивача та його уповноваженого представника.

25 березня 2019 року до відділу документального забезпечення суду клопотання ФОП ОСОБА_3 про розгляд питання про поновлення провадження та розгляд справи пор суті за відсутності позивача та за участі представника позивача - адвоката ОСОБА_1 (том ІІ, а.с. 36).

12. В судовому засіданні, призначеному на 29 березня 2019 року о 10:00 судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвали про поновлення провадження у справі, заміну відповідача правонаступником та призначення справи до судового розгляду на 09 квітня 2019 року об 11:00, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 29 березня 2019 року.

13. В судове засідання, призначене на 09 квітня 2019 року об 11:00 прибули представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечувала з підстав, викладених у відзиві (запереченнях) на позовну заяву.

У відповідності до положень частини третьої статті 243 КАС України та зважаючи на складність справи, складення рішення у повному обсязі може бути відкладено на строк до десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

14. Як встановлено зі змісту позовної заяви та наданих у судовому засіданні представником позивача пояснень, ФОП ОСОБА_3 не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області №0002491700 від 09 липня 2014 року виключно в частині нарахування зобов'язання у розмірі 9 595,89 грн (у тому числі: основний платіж - 7 676,81 грн, фінансові санкції - 1 919,18 грн).

Вказує, що спірне нарахування здійснено за результатами виявлення в ході перевірки факту включення позивачем до складу податкового кредиту податкової накладної №953 від 09 січня 2014 року, виписану ТОВ "ТД ОСОБА_5", яка, за твердженнями контролюючого органу, під час проведення перевірки була знята актом камеральної перевірки №464/04-62-22-3/38918870 від 31 березня 2014 року ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська на суму 7 676,71 грн.

Зазначає, що контролюючим органом не було вказано жодних обставин на підтвердження нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "ТД ОСОБА_5" за вказаною податковою накладною, а тому висновки акту перевірки щодо безпідставного формування податкового кредиту не відповідають фактичним обставинам справи та сформовані із порушенням норм податкового законодавства.

Посилається на викладення в акті перевірки №185/1701/НОМЕР_1 від 07 липня 2014 року недостовірної інформації щодо проведеної контролюючим органом перевірки ТОВ "ТД ОСОБА_5" та яка не узгоджується зі змістом рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2014 року у справі №804/6964/14, залишеного без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року.

Наголошує, що питання формування та надання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не може ставитись у залежність від стану розрахунку з бюджетом третіх осіб - контрагентів такого платника податків.

15. Відповідно до змісту відзиву (заперечень) на позовну заяву та наданих у судовому засіданні представником відповідача пояснень, Головне управління ДФС у Житомирській області позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні за безпідставністю.

Вказує, що перевіркою було встановлено, що між позивачем та ТОВ "ТД ОСОБА_5" було укладено договір поставки №654 від 01 грудня 2013 року, відповідно до змісту якого неможливо встановити, яка сама продукція поставляється покупцю. Зазначає, що відповідно до даних з ІС "Податковий блок" ТОВ "ТД ОСОБА_5" перебувало на обліку у ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, яка повідомила про неможливість проведення зустрічної звірки у зв'язку з тим, що контрагентом визнано банкрутом.

Зазначає, що відносно позивача відкрито кримінальне провадження №32015060000000020 за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 212, частини четвертої статті 358 Кримінального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, наголошує, що контролюючий орган при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області №0002491700 від 09 липня 2014 року в частині нарахування зобов'язання у розмірі 9 595,89 грн (у тому числі: основний платіж - 7 676,81 грн, фінансові санкції - 1 919,18 грн) діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

16. Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ №663691 від 17 жовтня 2012 року, фізична особа-підприємець ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 17 жовтня 2012 року за №2 285 000 0000 001944 (том І, а.с. 19 та зворот).

Згідно з витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АС №458723 від 22 травня 2013 року, до видів діяльності позивача відносяться: код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); код КВЕД 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво; код КВЕД 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (том І, а.с. 20-21).

17. Між ФОП ОСОБА_3 (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД ОСОБА_5" (постачальник) було укладено договір поставки №654 від 01 грудня 2013 року, відповідно до пункту 1.1 розділу 1 якого постачальник зобов'язується поставляти покупцеві товар у встановлені строки, а покупець зобов'язується приймати такий товар і сплачувати за нього на умовах даного договору.

Згідно з пунктом 1.2 розділу 1 вказаного договору, предметом поставки є визначений товар з найменуванням, зазначеним у специфікаціях (документ, у якому визначаються найменування товару, ціни на кожну асортименту позицію товару, що використовується для оформлення заявки і накладних) та/або інших документах згідно умов договору, підписаних постачальником та покупцем.

Пунктом 2.1 розділу 2 даного договору встановлено, що поставка товару здійснюється на умовах DDP (Офіційні правила торговельних термінів Міжнародної торговельної палати Інкотермс 2000) - склад покупця згідно заявок останнього (том І, 34-40).

18. Контролюючим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1, з питань достовірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання згідно поданих декларацій з податку на додану вартість за період з 01 травня 2013 року по 31 травня 2014 року, результати якої оформлені актом перевірки №185/1701/НОМЕР_1 від 07 липня 2014 року.

Відповідно до акту перевірки №185/1701/НОМЕР_1 від 07 липня 2014 року, контролюючим органом в ході проведення перевірки, зокрема, було встановлено завищення задекларованого податкового кредиту за січень 2014 року в сумі 7 676,71 грн. Так, ФОП ОСОБА_3 включено до складу податкового кредиту податкову накладну №953 від 09 січня 2014 року ТОВ "ТД ОСОБА_5", яка під час проведення перевірки була знята актом камеральної перевірки №464/04-62-22-3/38918870 від 31 березня 2014 року ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровську на суму 7 676,71 грн.

Згідно із розділом 3 акту перевірки №185/1701/НОМЕР_1 від 07 липня 2014 року, документальною позаплановою невиїзною перевірною ФОП ОСОБА_3 встановлено порушення, зокрема: пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України щодо включення до складу податкового кредиту податкової накладної на суму 7 676,71 грн (том І, а.с. 23-33).

19. Володарсько-Волинською об'єднаною ДПІ ГУ Міндоходів винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 09 липня 2014 року №0002491700, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 12 359,00 грн, зокрема: за основним платежем - 9 887,20 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 2 471,80 грн (том І, а.с. 22).

20. Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Положеннями статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною четвертою статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Питання проведення контролюючим органом перевірки ТОВ "ТД ОСОБА_5", результати якої оформленої актом перевірки №464/04-62-22-3/38918870 від 31 березня 2014 року, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровську, були предметом розгляду в адміністративній справі №804/6964/14.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2014 року адміністративний позов ТОВ "ТД ОСОБА_5" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ ТОВ "ТД ОСОБА_5" в електронних автоматизованих системах співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в тому числі в Інтегрованій автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" та її підсистемах, на підставі Акту №464/04-62-22-3/38918870 від 31.03.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТД ОСОБА_5" (код ЄДРПОУ - 38918870) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року" та на підставі Акту №820/221/38918870 від 04.04.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТД ОСОБА_5" (код ЄДРПОУ - 38918870) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий 2014 року". Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в тому числі з Інтегрованої автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" та її підсистем, інформацію, внесену на підставі Акту №464/04-62-22-3/38918870 від 31.03.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТД ОСОБА_5" (код ЄДРПОУ - 38918870) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року" та на підставі Акту №820/221/38918870 від 04.04.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТД ОСОБА_5" (код ЄДРПОУ - 38918870) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий 2014 року". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (том І, а.с. 76-88).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2014 року у справі № 804/6964/14 - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2014 року відмовлено Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року у справі №804/6964/14.

Так, судом в межах адміністративної справи №804/6964/14 встановлено, що відповідачем не було належним чином обґрунтовано дотримання порядку проведення зустрічної звірки щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року, лютий 2014 року. Зокрема, відповідач не дослідив відповідні первинні документи на підтвердження реальності проведених господарських операцій та передчасно зробив висновки щодо нереальності наслідків, заради яких позивачем було укладено певні правочини з визначеними контрагентами.

Не погоджуючись із спірним податковим повідомленням-рішенням в частині нарахування зобов'язання у розмірі 9 595,89 грн (у тому числі: основний платіж - 7 676,71 грн, фінансові санкції - 1 919,18 грн) та вважаючи його протиправним, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

21. Положеннями статті 19 Конституції України проголошено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до положень статті 62 Основного Закону особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 67 Основного Закону закріплено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

22. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до положень пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: 1) платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; 2) дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; 3) згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; 4) рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; 5) дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; 6) результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Положеннями статті 123 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198.3 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

ОЦІНКА СУДУ

23. Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи оскаржуване податкове повідомлення рішення на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Так, у відповідності до змісту акту перевірки №185/1701/НОМЕР_1 від 07 липня 2014 року, контролюючим органом було встановлено завищення задекларованого податкового кредиту за січень 2014 року в сумі 7 676,71 грн, зокрема: ФОП ОСОБА_3 включено до складу податкового кредиту податкову накладну №953 від 09 січня 2014 року ТОВ "ТД ОСОБА_5", яка під час проведення перевірки була знята актом камеральної перевірки №464/04-62-22-3/38918870 від 31 березня 2014 року ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровську на суму 7 676,71 грн, що є порушенням пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України щодо включення до складу податкового кредиту податкової накладної на суму 7 676,71 грн (том І, а.с. 23-33).

Суд критично ставиться до доводів відповідача та зазначає, що у відповідності до постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2014 року в межах адміністративної справи №804/6964/14 встановлено, що відповідачем не було належним чином обґрунтовано дотримання порядку проведення зустрічної звірки щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року, лютий 2014 року.

Зокрема, відповідач не дослідив відповідні первинні документи на підтвердження реальності проведених господарських операцій та передчасно зробив висновки щодо нереальності наслідків, заради яких позивачем було укладено певні правочини з визначеними контрагентами.

При цьому, суд звертає увагу, що відомості щодо зняття податкової накладної №953 від 09 січня 2014 року ТОВ "ТД ОСОБА_5" актом камеральної перевірки №464/04-62-22-3/38918870 від 31 березня 2014 року ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів відсутні.

24. Суд відхиляє доводи контролюючого органу в частині наявності матеріалів досудового розслідування стосовно ОСОБА_3 як доказів нереальності здійснення господарських операцій та зазначає наступне.

Частиною шостою статті 78 КАС України закріплено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд наголошує, що відповідачем було залишено поза увагою положення статті 62 Конституції України, якою закріплено презумпцію невинуватості. Станом на момент судового розгляду відсутній обвинувальний вирок суду, який набрав законної сили, щодо визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 212, частинами третьою та четвертою статті 358 Кримінального кодексу України.

Крім того, згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.212, ч.3,4 ст.358 КК України встановлено що в обсяг обвинувачення за січень 2014 року не включено податкову накладну від 09.01.2014 р. № 953 на суму ПДВ 7676,71 грн. (т.2 аркуш 14-15).

Враховуючи вищевикладене, посилання на матеріали та висновки досудового розслідування не можуть вважатися належним та допустимим доказом на підтвердження нереальності господарських операцій.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, імперативними нормами частини другої статті 77 КАС України закріплено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною першою статті 79 КАС України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Положеннями частини шостої статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Імперативний обов'язок надання відповідачем до суду доказів також закріплено у статті 162 КАС України, відповідно до пункту першого частини четвертої якої до відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

Суд наголошує, що відповідачем - суб'єктом владних повноважень в порушення вимог статті 44, частини другої статті 77, пункту першого частини четвертої статті 162 КАС України не було надано жодних письмових доказів на підтвердження обставин протиправності включення ФОП ОСОБА_3 до складу податкового кредиту податкової накладної №953 від 09 січня 2014 року ТОВ "ТД ОСОБА_5". Вказані докази не були надані відповідачем як в ході підготовчого засідання, так і під час судового розгляду справи по суті. Із клопотанням про поновлення процесуального строку для подання доказів відповідач також не звертався.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТОМ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

25. Заслухавши пояснення сторін та учасників справи, присутніх у попередніх засіданнях, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що контролюючий орган при винесенні податкового повідомлення-рішення №0002491700 від 09 липня 2014 року у спірній частині діяв з порушенням частини другої статті 19 Конституції України, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення у спірній частині не відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України.

26. Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем в порушення частини другої статті 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано протиправність включення ФОП ОСОБА_3 до складу податкового кредиту податкової накладної №953 від 09 січня 2014 року ТОВ "ТД ОСОБА_5".

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

27. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Положеннями частини першої статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з Головного управління ДФС у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача 487,20 грн понесених судових витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, Іршанськ, Володарсько-Волинський район, Житомирська область, 12110. РНОКПП: НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003. ЄДРПОУ: 39459195) про часткове визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0002491700 від 09 липня 2014 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області №0002491700 від 09 липня 2014 року в частині 9 595,89 грн, у тому числі: основний платіж - 7 676,61 грн, фінансові санкції - 1 919,18 грн.

Стягнути з Головного управління ДФС у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 487,20 грн (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 23 квітня 2019 року.

Головуючий суддя О.Г. Попова