Рішення

від 22.04.2019 по справі 300/277/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2019 р. справа № 300/277/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

судді Панікара І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до Приватної багатогалузевої виробничо-торгової компанії "Захід" про стягнення податкового боргу в сумі 102269,03 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

07.02.2019 року Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області звернулося до суду з позовом до Приватної багатогалузевої виробничо-торгової компанії "Захід" про стягнення податкового боргу в сумі 102 269,03 гривень.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті податку на додану вартість в загальній сумі 49 042,11 гривень, податку на прибуток в загальній сумі 53 226,92 гривень. У зв'язку з викладеним, позивач просить суд ухвалити судове рішення про стягнення з Приватної багатогалузевої виробничо-торгової компанії "Захід" податковий борг у сумі 102 269,03 гривень, в дохід державного бюджету з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують дане підприємство.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

За таких обставин, згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши в сукупності письмові докази, суд встановив наступне.

Приватна багатогалузева виробничо-товарна компанія Захід зареєстрована як приватне підприємство, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з 18.05.2001 року перебуває на обліку у Тисменицькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області як платник податків (а.с. 51-53), а отже згідно пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах, встановлені цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. У такому випадку він зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 стаття 57 та стаття 203 ПКУ).

Так, судом встановлено, що відповідачем подано позивачу податкові декларації з податку на додану вартість, зокрема: 17.10.2018 року за вересень 2018 року, в якій платником податку задекларовано позитивне значення на суму 18056 гривень та 19.11.2018 року за жовтень 2018 року - відповідно позитивне значення становить 21014 гривень (а.с.60-61).

Статтею 203 пункту 2 Податкового кодексу України передбачено, що сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Порушення правил сплати (перерахування) податків та розміри штрафних санкцій врегульовані статтею 126 цього Кодексу.

Оскільки відповідач порушив строки сплати податкових зобов'язань визначених пунктом 57.1 статті 57 та статті 203 ПК України, то за результатами акту документальної планової виїзної перевірки за № 1161/09-19-14-01/310041178 органами ДФС застосовано до нього штрафні санкції у розмірі 9 962,08 гривень, зокрема 07.02.2018 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000632200 від 07.02.2018 року форми Р, яким відповідачу визначено зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 40668,0 гривень та штрафні санкції у розмірі 10 167,0 гривень (а.с. 41-42).

16.02.2018 року податкове повідомлення-рішення №0000632200 від 07.02.2018 форми Р отримано керівником Приватної багатогалузевої виробничо-торгової компанії "Захід" ОСОБА_1 (а.с. 45).

До загальної суми податкового боргу входить пеня у сумі 10,03 гривень, яка нарахована відповідно до вимог статті 129 цього Кодексу.

Також судом встановлено, що на підставі акту документальної планової виїзної перевірки № 1161/09-19-14-01/310041178 контролюючим органом Державної фіскальної служби відповідачу винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 07.02.2018 року форми Р, яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 37 2700 гривень з податку на прибуток та застосовано штрафні санкції у розмірі 7608,0 гривень штрафу (а.с. 43-44).

Вищезазначене податкове повідомлення-рішення також було направлено поштовим зв'язком на податкову адресу ПБВТК «Захід» 08.02.2018 року, що підтверджено копіями супровідного листа заступника начальника ГУ ДФС в Івано-Франківській області ОСОБА_2 та фіскального чека Укрпошти (а.с. 45) та отримані платником податків 16.02.2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення вказаного поштового відправлення ( а.с. 45).

Оскільки вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржені у встановленому законом порядку і у визначені строки, а суми, визначені до сплати не внесені, як це передбачено підпунктом 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 ПК України, суд дійшов висновку, що суми заборгованості, визначені Головним управлінням Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області у податкових повідомленнях-рішеннях є узгодженими і набули статусу податкового боргу, що підлягає стягненню у судовому порядку.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу надіслано податкову вимогу №1416-54 від 21.02.2018 року.

Оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що загальна сума узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до Державного бюджету України Приватною багатогалузевою виробничо-торговою компанією Захід становить 49 042,11 гривень та 53 226,92 гривень з податку на прибуток, на загальну суму 102 269,03 гривні, та є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено, внаслідок чого підлягає стягненню у судовому порядку.

Податковий борг відповідача підтверджується доказами, які суд визнає достовірними та достатніми для ухвалення рішення, зокрема: податковими деклараціями з ПДВ (а.с.60-61), актами перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями (а.с.19-39;41-44), розрахунком штрафних (фінансових) санкцій (а.с.46-50), податковою вимогою форми Ю з підписом керівника платника податків ОСОБА_1 про отримання 09.07.2018 року (а.с.11), довідкою про борг (а.с.12), супровідним листом заступника начальника ГУ ДФС в Івано-Франківській області та фіскальним чеком про відправлення на адресу відповідача податкових повідомлень-рішень (а.с. 45); рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з підписом керівника ПБВТК ОСОБА_1 ( а.с.45-1), які містяться в матеріалах справи.

Доказів, які б свідчили про погашення зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З врахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки таких витрат у даній справі позивачем не понесено, то сплачений ним судовий збір не підлягає стягненню з відповідача.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області задоволити.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Приватну багатогалузеву виробничо-торгову компанію "Захід" (вул. 9 травня 22, м. Тлумач, Івано-Франківська область, 78000, код ЄДРПОУ 31004178) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід бюджету податковий борг в загальному розмірі 102 269 (сто дві тисячі двісті шістдесят дев'ять) гривень 03 копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (вул. Незалежності 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 39394463);

Приватна багатогалузева виробничо-торгова компанія "Захід" (вул. 9 травня 22, м. Тлумач, Івано-Франківська область, 78000, код ЄДРПОУ 31004178).

Суддя Панікар І.В.