Ухвала

від 23.04.2019 по справі

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 квітня 2019 рокум. ПолтаваСправа №ЗД/440/1/19 Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бойко С.С., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів, -

В С Т А Н О В И В:

29 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення доказів шляхом:

- витребування від приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_2 документів, які стали підставою для прийняття нотаріусом рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 30806321 від 05.08.2016 щодо об'єкту нерухомого майна, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: Полтавська область м. Кременчук, вул. Ватутіна, 86 та земельної ділянки з кадастровим номером 5310436100:007:001:0039, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площа 551 кв.м. за ОСОБА_3;

- витребування від управління державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області реєстраційну справу з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 992343753104;

- уповноважити адвоката ОСОБА_4 отримати від приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_2 та управління Державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області витребувані судом документи та реєстраційну справу з реєстраційним номером об'єкта нерухомості майна 992343753104.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 116 Кодексу адміністративного судочинства України.

Недоліки необхідно було усунути шляхом подання до суду заяви про забезпечення доказів із зазначенням повного ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) іншої сторони, а також відомостей, що її ідентифікують: місця проживання чи перебування, поштових індексів, реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомих номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти, офіційної електронної адреси; посиланням на докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтуванням необхідності забезпечення доказів, а саме наявність підстав вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

23 квітня 2019 року до суду надійшла заява про забезпечення доказів у новій редакції.

Зі змісту вказаної заяви встановлено, що вона містить повне ім'я, а також відомостей, що ідентифікують відповідача (іншу сторону).

Разом з тим, вказана заява не містить посилання на наявність підстав вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

ОСОБА_1 у своїй заяві вказує на те, що їй не відомо які саме документи стали підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію житлового будинку розташованого за адресою Полтавська область, м. Кременчук, вул. Ватутіна, 86 та земельної ділянки з кадастровим номером 5310436100:07:001:0039, що унеможливлює зазначення вказаних реквізитів в обґрунтування позовних вимог. Обставинами для доказування яких необхідно забезпечити докази є підтвердження протиправності рішення про державну реєстрацію об'єкту нерухомого майна.

В обґрунтування наявності підстав вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим заявниця посилається на ч. 1 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надаючи оцінку вказаним доводам суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Системно аналізуючи положення частини першою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що право подавати клопотання про витребування доказів має лише учасник справи та лише за умови дотримання наступних строків: для позивача разом із поданням позовної заяви; для відповідача, третьої особи разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

У відповідності до вимог частини першої статті 42 цього Кодексу учасниками справи є сторони, треті особи.

Сторонами в адміністративному процесу є позивач та відповідач /частина перша статті 46 КАС України/.

Відповідно до абзацу 8 частини першої статті 4 вказаного Кодексу позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Згідно із частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист......

Системно аналізуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вважаючи, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом до якого приєднати клопотання про витребування доказів на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог.

Крім того, суд звертає увагу ОСОБА_1 на те, що позивач по справі не позбавлений можливості подавати додаткові письмові пояснення, викладені як окремим документом так і у вигляді заяви по суті справи, а тому зазначення реквізитів документів на підставі яких проведено державну реєстрацію нерухомого майна можливо і після звернення до суду з позовом та ознайомлення з наданими відповідачем документами.

Разом з тим, суд вважає за необхідне вказати, що частинами першою та третьої статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

Отже, суд забезпечує докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Заявником ані у заяві про забезпечення доказів, ані в заяві про забезпечення доказів у новій редакції не наведено доказів того, що є підстави припускати, що документи, які стали підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об'єкту нерухомого майна: житлового будинку розташованого за адресою Полтавська область, м. Кременчук, вул. Ватутіна, 86 та земельної ділянки з кадастровим номером 5310436100:07:001:0039 за ОСОБА_3 та реєстраційна справа з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 992343753104 будуть втрачені або їх витребування стане згодом неможливим або утрудненим.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вимоги ухвали суду від 01 квітня 2019 року не виконано.

Відповідно до частини третьої статті 116 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність повернення заяви про забезпечення доказів заявнику.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів повернути заявнику.

Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити заявнику, разом із заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Бойко