Рішення від 17.04.2019 по справі 540/415/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/415/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

секретар: Мельниченко В.В.

за участю:

представника позивача Вічної М.В.,

представників відповідача Козлової Н.О. Цірук Л.М. , ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Рубін" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.02.2019 р. № 0000265312,

встановив:

04 березня 2019 року Фермерське господарство "Рубін" звернулось до Херсонського адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 08.02.2019 за № 0000265312 про нарахування податкового зобов'язання на загальну суму 50079,26 грн, з яких на 40 063,41 грн збільшене податкове зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку державної власності на території Первомайської сільської ради Верхньорогачицького району Херсонської області за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, та штрафні санкції в сумі 10 015, 85 гривень.

Позивач зазначає, що з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII, суб'єкт владних повноважень не мав правових підстав проводити перевірку в 2019 році.

Крім того, в обґрунтування позову зазначено, що ФГ "Рубін" 06.06.2011 уклало з Верхньорогачицькою РДА Херсонської області договір оренди землі (сільськогосподарських угідь, в тому числі ріллі богарної) площею 50,0 га із земель резервного фонду для ведення фермерського господарства. Орендна плата за земельну ділянку державної власності у 2016 році здійснювалась у відповідності із умовами договору.

Зокрема в договорі оренди сторони передбачили, що орендна плата вноситься Орендарем в грошовій формі в розмірі 11,28 грн за один га на рік, що становить 0,1 % від грошової оцінки землі. При цьому, в договорі зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що передається в оренду з урахуванням індексації 3,2 становить 563 760,00 гривень. Тому органом контролю безпідставно та необґрунтовано застосовано при розрахунку заборгованості коефіцієнт індексації за чотири роки (2011-2015) та коефіцієнт 1,756.

Також позивач зазначає, що відповідачем порушені вимоги ст. 102 ПК України, так як податкове повідомлення-рішення отримано позивачем 25.02.2019.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі не визнає позовні вимоги та просить відмовити в задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно до пп. 288.5.1 п.288.5 ст. 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (в редакції чинній в 2016 роках).

Так, згідно з пунктом 289.1 статті 289 КП України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік, щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь. Коефіцієнт індексації застосовується кумулятивно, залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки.

Тому, з урахуванням коефіцієнтів індексації за 2011-2015 роки та коефіцієнту 1,756 відповідно до Постанови КМУ № 1185 від 31.10.2011, для земельної ділянки площею 50,0 га, наданої в оренду ФГ "Рубін", розмір орендної плати за 2016 рік не повинен бути меншим 3%.

Що стосується строків давності, відповідач зазначає, що податкове повідомлення -рішення було прийнято 08.02.2019, тобто до закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації з плати за землю за 2016 рік (тобто початок перебігу строку давності починається з 22.02.2016 року).

Ухвалою від 07 березня 2019 року в адміністративній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Позивач у судовому засіданні просить задовольнити позовні вимоги з підстав вищенаведених та викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав викладених у відзиві.

Дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

06 червня 2011 року ФГ "Рубін" уклало з Верхньорогачицькою РДА Херсонської області договір оренди землі площею 50,0 га із земель резервного фонду для ведення фермерського господарства. У пункті 9 договору зазначено, що орендна плата вноситься Орендарем в грошовій формі в розмірі 11,28 грн за один га на рік, що становить 0,1 % від грошової оцінки землі. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації 3,2 становить 563 760 гривень.

07 грудня 2018 року Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області на адресу керівника ФГ "Рубін" направлено лист за № 29/21-22-53-12-04 "Про надання інформації" щодо сплати орендної плати за землю у 2016 році.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № 60 від 10.01.2019, призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФГ "Рубін" з питань повноти обчислення податкових зобов'язань з орендної плати за земельну ділянку державної та комунальної власності на території Первомайської сільської ради Верхньорогачицького району за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

Згідно акту Головного управління ДФС у Херсонській області від 18 січня 2019 року за № 000279/21-22-5-12/31461631 з питань повноти обчислення податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на території Первомайської сільської ради Верхньорогачицького району за період з 01.01.2016 по 31.12.2016. Фермерським господарством "Рубін" занижено розмір податкових зобов'язань у вказаний період в сумі 40 063, 41 гривень.

За результатами проведеної перевірки складено податкове повідомлення-рішення від 08.02.2019 за № 0000265312 про нарахування ФГ "Рубін" податкового зобов'язання на загальну суму 50 079,26 грн, з яких 40 063,41 грн збільшене податкове зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку державної власності на території Первомайської сільської ради Верхньорогачицького району Херсонської області за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, та штрафні санкції в сумі 10 015, 85 гривень.

Згідно листів Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області за № 27-21-0.23-147/0/197-18 від 26.12.2018 не має можливості надати витяг з технічної документації про нормативно-правову оцінку вказаної земельної ділянки.

Вирішуючи спірні правовідносини суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

Статтею 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1. ст.. 14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України).

До встановлених обставин у справі застосовуються норми матеріального права в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин.

Відповідно до положень ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Підпунктом 288.5.1 ст.285 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Системний аналіз наведених норм матеріального прав свідчить про те, що річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 ста ті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Така ж правова позиція викладена у постанові ВС КАС 25 січня 2019 року у справі № 818/8707/13-а

Крім того пунктом 289.2 статті 289 ПК України передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

З урахуванням вищевикладених норм, суд дійшов висновку про те, що податковим органом при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки безпідставно врахував коефіцієнт 1,756. Тому суд перевірив правильність розрахунку суми податкового зобов'язання та зазначає наступне.

Вартість орендованого одного гектара сільськогосподарських угідь у 2016 році з коефіцієнтом індексації 1,0 становить 16899,27 гривень, тобто 844 964,00 гривень за 50 га. Отже 3 % річних з вказаної вартості земельної ділянки становить 25 348, 91 гривень. Крім того, з урахуванням п. 123.1 статті 123 ПК України, сума штрафних санкцій у розмірі 25 % від податкового зобов'язання становить 6337,2 гривень.

З урахуванням вищезазначених розрахунків, підлягає зменшенню податкове повідомлення рішення за основним платежем на 14 714,49 грн. та за штрафними санкціями на суму 3678, 62 гривень.

Суд не приймає до уваги посилання позивача про пропущення контролюючим органом строку позовної давності для нарахування податкового зобов'язання у зв'язку з наступним.

Так, пунктом 102.1. статті 102 ПК України зазначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. При цьому, приписами п. 286.2 ст. 286 ПК України визначено, що платники плати за землю подають податкову декларацію на поточний рік не пізніше 20 лютого поточного року.

Отже чинне законодавство пов'язує настання строків давності для проведення перевірки та визначення її результатів виходячи із вищенаведених положень, а не з днем отримання повідомлення платником податків.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, податкове повідомлення-рішення за результатами проведеної перевірки було прийнято 08.02.2019, тобто до закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Крім того, аналізуючи положення Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII, на які посилається позивач як на підстави визнання перевірки незаконною, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 розділу II Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік Державною фіскальною службою України та її територіальними органами, Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Оспорювана перевірка суб'єктом владних повноважень проводилась у січні 2019 року, тому вищезазначені заборони не можуть бути підставою для визнання її незаконною.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проаналізувавши надані сторонами докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, частково обґрунтував правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 08.02.2019 за № 0000265312.

Керуючись ст. 242-246 КАС України, суд

вирішив :

Позовні вимоги Фермерського господарства "Рубін" задовольнити частково.

Визнати частково протиправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 08.02.2019 р. № 0000265312 за основним платежем на 14 714, 49 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот чотирнадцять грн, 49 коп.) та за штрафними санкціями на 3 678,62 грн. (три тисячі шістсот сімдесят вісім грн. 62 коп.). В іншій частині залишити без змін.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (ЄДРПОУ 39394259, 73026, м. Херсон, проспект Ушакова, 75) на користь Фермерського господарства "Рубін" (ЄДРПОУ 31461631, 74402, Херсонська область, Верхньорогачицький район, смт. Верхній рогачик, вул. Ювілейна, 46, кв. 15) судовий збір в сумі 1921 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня)

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23 квітня 2019 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 111031200