Ухвала

від 22.04.2019 по справі 640/3319/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення клопотання без задоволення

22 квітня 2019 року м. Київ № 640/3319/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменко А.І., ознайомившись з матеріалами справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпреза-Плюс"

до Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської

міської ради (Київської міської державної адміністрації),

Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправним та скасування доручення та визнання дій протиправними, відшкодування шкоди

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпреза-Плюс" (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) , в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати пункт 38 доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11 жовтня 2017року №064-10577;

-визнати протиправними дії Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо проведення демонтажу та знесення об'єкта нерухомого майна за адресою: місто Київ, вулиця Милославська, будинок 35 а, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Імпреза-Плюс";

-стягнути солідарно з Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) завдану майнову шкоду в сумі 797 424,00 грн та судові витрати.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 05 березня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Також, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 05 березня 2019 року витребувано від Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві належним чином завірені копії матеріалів перевірки демонтажу будівлі за адресою: місто Київ, вулиця Милославська, будинок 35-а.

04 квітня 2019 року представником Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Окружного адміністративного суду міста Києва подано клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, вмотивоване тим, що позивачем не надано суду всі докази необхідні для вирішення даної справи. Крім того представник Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зазначає, що позивачем заявлено вимогу про відшкодування матеріальної шкоди в сумі, яка є значною, а тому підстави для відшкодування такої шкоди підлягають детальному дослідженню в судовому засіданні.

Розглянувши клопотання представника Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Так, у відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність , за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд зауважує, що дана справа не підпадає під категорію справ, визначених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання, а також враховуючи, що відповідно до статей 47, 162 Кодексу адміністративного судочинства України сторони наділені правом на подачу доказів та пояснень по справі у письмовому вигляді, про що роз'яснено в ухвалі про відкриття провадження у справі, а бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників та приймаючи до уваги, що спірні правовідносини не зумовлюють необхідність такого розгляду, будь - яких інших достатніх причин, з яких вбачається необхідність проведення судового засідання за участі представників сторін представником Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не наведено та не доведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Керуючись частиною 4 статті 260, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про розгляд справи в порядку загального позовного провадження залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.І. Кузьменко