Рішення

від 23.04.2019 по справі 360/413/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

23 квітня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/413/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чиркін С.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - позивач, ГУПФУ в Луганській області) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (далі - відповідач, УДВС ГТУЮ у Луганській області) про визнання протиправною та скасування постанови.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20.11.2018 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Луганській області ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження № 57737114 з примусового виконання виконавчого листа № 812/1540/18, виданого 09.11.2018 Луганським окружним адміністративним судом про зобов'язання ГУПФУ в Луганській області провести виплату ОСОБА_2 перерахованої пенсії відповідно до ст. 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб на підставі довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Луганській області від 21.03.2018 року № 3545 - ЛК за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року. Листом від 12.12.2018 № 17309/03-01 позивач повідомив відповідача про те, що у відповідності до статті 8 Закону України від 09.04.1992 № 2262 - XII Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Позивач зауважує, що головне управління не наділене правом самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості, тобто збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати виплату коштів. Відповідно, як рішення про стягнення пенсій (інших соціальних виплат), так і рішення про зобов'язання виплатити пенсії (інші соціальні виплати) виконуються за рахунок коштів державного бюджету (за певною бюджетною програмою), при цьому, інші кошти, які б могли бути спрямовані на виконання рішення суду, в головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області відсутні. Доплата по проведеному перерахунку за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 у сумі 47761,75 грн буде виплачена в терміни відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб починаючи з 01.01.2019 в такому порядку: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року; з 1 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми. Таким чином, строк для сплати за 2016 року - 2017 року даних сум на сьогодні ще не настав.

Позивач звертає увагу суду, що штраф за невиконання судового рішення в аналогічній справі № 180/1843/17 органами Державної виконавчої служби на головне управління вже накладався і був скасований в рамках справи № 180/1486/18.

Позивач вважає, що відсутність такого виду фінансування підтверджується також постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (далі - Постанова № 103), в якій зазначено, сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в порядку визначеному цією постановою. Виплата вказаних сум у 2018 році постановою № 103 не передбачена.

Вважає, що вчинив всі залежні від нього дії для забезпечення виплати перерахованих пенсій. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право стягувана на отримання бюджетних коштів.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області залишено без руху, запропоновано позивачу протягом п'яти календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду: доказ надіслання позовної заяви з додатками рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу; документ на підтвердження права ОСОБА_3 діяти від імені та в інтересах Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області; документ про сплату судового збору в розмірі 1921,00 грн (а.с. 20-21).

14 лютого 2019 року до суду від позивача надійшов супровідний лист з додатками (а.с. 24-32).

Ухвалою суду від 19.02.2019 відкрито провадження в зазначеній справі та призначено до розгляду (а.с. 1-2).

Відповідач позовні вимоги не визнав про що подав заперечення на позовну заяву (а.с. 69-73), в яких зазначив таке.

На виконанні у відділі примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Луганській області знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 № 812/1540/18. В межах зазначеного виконавчого провадження державним виконавцем, відповідно до ст. ст. 63, 75 Закону України Про виконавче провадження , винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн, в подальшому про накладення штрафу на боржника у розмірі 10200,00 грн.

Зазначив, що станом на 22.02.2019 боржником рішення суду не виконано

На думку відповідача, у межах виконавчого провадження позивач здійснив перерахунок та був зобов'язаний здійснити виплату за вказаним перерахунком у повному обсязі, оскільки це визначено судовим рішенням, тобто зобов'язання виплати суми перерахунку у повному обсязі здійснюється позивачем не у добровільному порядку за приписами постанови Кабінету міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб , а у примусовому порядку на виконання судового рішення.

Відповідач вважає, що за викладених обставин застосування приписів постанови № 103 є безпідставним та суперечить вимогам спеціального Закону України Про виконавче провадження , який регулює порядок примусового виконання судового рішення.

Просив суд у задоволенні позовної заяви відмовити за необґрунтованістю.

Ухвалою суду від 27 лютого 2019 року клопотання представника ГУПФУ в Луганській області про зупинення провадження у справі задоволено, зупинено провадження по справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 360/7/19 за наслідками апеляційного перегляду (а.с. 67, 108).

Ухвалою суду від 23 квітня 2019 року поновлено провадження у справі (а.с. 133).

Представники сторін в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 115-116), надали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі (а.с. 131, 132).

Відповідач додатково в клопотанні від 23.04.2019 № 1948, яке подав на офіційну електронну адресу суду додатково повідомив суд про винесення окремої ухвали Луганським окружним адміністративним судом щодо виконання виконавчого листа від 09.11.2018 № 812/1540/18 (а.с. 132). Зазначене клопотання не підписане електронним цифровим підписом особи та, в силу припису підпункту 2.2.18 пункту 2.2 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, мають статус Інформаційний , разом з тим суд вважає, за необхідне врахувати інформацію, зазначену у ньому.

З урахуванням вимог статей 194, 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не прибули, на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 КАС України, судом встановлено таке.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 у справі № 812/1540/18у задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено повністю (а.с. 117-122).

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2018 у справі № 812/1540/18 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року у справі № 812/1540/18 - скасовано, прийнято нову постанову, позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково, зобов'язано ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести виплату ОСОБА_2 перерахованої пенсії відповідно до статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб на підставі довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Луганській області від 21.03.2018 № 3545-ЛК за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, у задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено (а.с. 123 - 127).

На підставі постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2018 видано виконавчий лист № 812/1540/18 від 09.11.2018 про зобов'язання ГУПФУ в Луганській області провести виплату ОСОБА_2 перерахованої пенсії відповідно до статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб на підставі довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Луганській області від 21.03.2018 № 3545-ЛК за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року (а.с. 85-86).

Постановою державного виконавця від 20.11.2018 відкрито виконавче провадження № 57737114 (а.с. 88).

Листами від 05.12.2018 за вих. № 16963/03-01 та від 12.12.2018 за вих. № 17309/03-01 ГУПФУ в Луганській області повідомило державного виконавця, що доплату по проведеному перерахунку до пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 ОСОБА_2 отримає на умовах та в порядку, визначеному постановою Кабінету міністрів України № 103 від 21.02.2018, яка прийнята на виконання статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб , та якою встановлено порядок виплати перерахованих пенсій (а.с. 9-12, 91-94).

У зв'язку з невиконанням рішення суду державним виконавцем винесено постанову від 19.12.2018 про накладення штрафу на ГУПФУ в Луганській області у розмірі 5100,00 грн (а.с. 96).

21.01.2019 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на ГУПФУ в Луганській області у розмірі 10200,00 грн у зв'язку з невиконанням рішення суду (а.с. 98).

Зазначена постанова та підстави її прийняття є предметом спору у справі.

ГУПФУ в Луганській області до матеріалів справи надано лист Пенсійного фонду України від 06.07.2018 № 22434/23-21, який скеровано Головним управлінням Пенсійного фонду України в областях та місті Києві, в якому зазначено, що Пенсійний фонд України сформував потребу в бюджетних коштах, необхідних для проведення перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та направив її до Міністерства соціальної політики України, як до головного розпорядника бюджетних коштів. Таким чином, Пенсійний фонд України вчинив всі залежні від нього дії для забезпечення виплати перерахованих пенсій (а.с. 15-16).

Також, судом встановлено, що ГУПФУ в Луганській області звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до УДВС ГТУЮ у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 19.12.2018 ВП № 57737114 про накладення штрафу.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року у справі № 360/7/19 у задоволенні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови від 19.12.2018 про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 57737114 - відмовлено (а.с. 99-103).

Постановою першого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року апеляційну скаргу ГУПФУ в Луганській області задоволено, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року у справі № 360/7/19 - скасовано, прийняти нове судове рішення, позовні вимоги ГУПФУ в Луганській області - задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_1 про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн у виконавчому провадженні № 57737114 (а.с. 128-130).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом

Частиною першою статті 255 КАС України визначено, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:

- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);

- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п'ята);

- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).

Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до статті 8 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб (далі - Закон № 2262-ХІІ) передбачено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Частиною першою статті 10 Закону № 2262-ХІІ визначено, що призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.

Згідно із статтями 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

З вищевикладеного слідує, що передбачений статтею 75 Закону № 1404-VIII штраф є заходом впливу на боржника, який застосовується за відсутності поважних причин невиконання у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії.

Верховний Суд у постанові від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 71834551) зазначив, що невиконання судового рішення в частини виплати грошових коштів за відсутності фінансового забезпечення боржника на проведення таких виплат, яке здійснюється з Державного бюджету України, не може вважатися невиконанням рішення без поважних причин. У такому випадку накладення штрафу жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Вищевикладене свідчить, що виконання виконавчого листа № 812/1540/18, виданого 09.11.2018 Луганським окружним адміністративним судом, залежить не тільки від боржника, а й від надходження відповідних коштів до органів Пенсійного фонду України з Державного бюджету України.

В контексті вимог частини четвертої статті 78 КАС України підстави невиконання рішення суду у справі № 812/1540/18 встановлені в постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року у справі № 360/7/19 та приймаються судом при розгляді даної справи як обставини, які доказуванню не підлягають.

Суд приймає до уваги, що відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII накладення штрафу на боржника у подвійному розмірі можливо виключно у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин, належними та допустимими доказами чого є попередньо винесені постанови державного виконавця про накладення штрафу.

У даному випадку така обов'язкова умова відсутня, оскільки, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року у справі № 360/7/19 визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця від 19 грудня 2018 року ВП № 57737114 про накладення на ГУПФУ в Луганській області штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 5100,00 грн, у зв'язку із чим відсутня ознака повторності як підстава для застосування спірного штрафу, який є предметом оскарження у справі № 360/413/19.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що доводи позивача про відсутність у державного виконавця правових підстав для винесення постанови про накладення на боржника штрафу у розмірі 10200,00 грн є обґрунтованими.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанова державного виконавця від 21 січня 2019 року ВП № 57737114 не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, відповідно, є протиправною та підлягає скасуванню.

Суд критично оцінює, посилання відповідача на окрему ухвалу Луганського окружного адміністративного суду, винесену за наслідком розгляду заяви ОСОБА_2 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області в порядку, визначеному статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі № 812/1540/18.

Оскільки наявність зазначеної ухвали не спростовує відсутність в даному випадку повторності невиконання рішення боржником без поважних причин як виключної підстави для можливості винесення постанови від 21 січня 2019 року ВП № 57737114.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачений судовий збір у розмірі 1921,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 11.02.2019 № 401 (а.с. 30).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Луганській області, структурним підрозділом якого є відповідач.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9, код ЄДРПОУ 21782461) до Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Луганській області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд. 22) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 21 січня 2019 року ВП № 57737114 про накладення на ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Луганській області штрафу у розмірі 10200,00 грн.

Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Луганській області (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд. 22, код ЄДРПОУ 34941884) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_4