Рішення
від 22.04.2019 по справі 640/19651/18
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 квітня 2019 року № 640/19651/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивача, ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про збільшення (уточнення) позовних вимог, просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 під час її перерахунку, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 з 90% від відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1, виходячи з 90% від відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов'язати відповідача у місячний строк з моменту набрання рішенням законної сили подати звіт про виконання рішення суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 28 лютого 2005 року перебуває на обліку у Головному управління Пенсійного фонду у місті Києві та отримує пенсію у розмірі 90% його грошового забезпечення. Проте, після проведення Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві перерахунку пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб , позивач став отримувати пенсію у розмірі 70% від грошового забезпечення, що, на думку позивача, є порушенням його конституційних прав на соціальний захист і пенсійне забезпечення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити ї розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву стверджує про відсутність підстав для задоволення позову, посилаючись на те, що з 01 травня 2014 року згідно з Законом України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні максимальний розмір пенсії, який обчислюється відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Отже, при перерахунку позивачу пенсії, відповідач керувався чинною на момент проведенні такого перерахунку нормою закону про максимальний розмір пенсії за вислугу років. Відповідач вважає, що застосування до правовідносин, які виникли після 01 березня 2018 року, чинних на вказану дату положень статті 13 України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , не порушує конституційний принцип незворотності дії законів в часі, у зв'язку з чим застосування для перерахунку пенсії позивача норми, яка була чинна на момент набуття позивачем права на отримання пенсії за вислугу років, не узгоджується з нормами правозастосування.

Позивач надіслав відповідь на відзив, в якому вказує, що при перерахунку пенсії підлягає застосуванню та норма статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , яка діяла на момент призначення пенсії, оскільки зміни у названу статтю Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб внесені вже після виходу позивача на пенсію та не стосуються процедури перерахунку пенсії.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач з березня 2005 року отримував пенсію за вислугу років на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб у розмірі 90% грошового забезпечення.

Після проведення в березні 2018 року перерахунку пенсії позивача, відсоткове значення розміру грошового забезпечення, який використовувався відповідачем для її розрахунку склав 70% грошового забезпечення.

Листом від 08 жовтня 2018 року №90095/02/П-1546/3 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві на звернення представника позивача повідомило, що при проведенні перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб , розмір пенсії за вислугу років обчислювався виходячи з 70 відсотків грошового забезпечення за посадою позивача відповідно до редакції Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , чинної на дату, з якої проводився перерахунок пенсії.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі по тексту - Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ).

Стаття 13 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ у редакції, чинній на час призначення пенсії ОСОБА_1, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт а статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт б статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

в) особам, зазначеним у пунктах а і б цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач має вислугу 36 років, отже з урахуванням норм статті 13 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ у редакції, чинній на час призначення йому пенсії, загальний розмір пенсії позивача становить 90% суми грошового забезпечення.

Проте, як зазначено вище, при проведенні перерахунку пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб , відповідачем зменшено відсоткове значення розміру пенсії до 70% суми грошового забезпечення.

08 липня 2011 року прийнято Закон України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи №3668-VI (далі по тексту - Закон України від 08 липня 2011 року №3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, зокрема у частині 2 статті 13 цифри 90 замінено цифрами 80 .

27 березня 2014 року прийнято Закон України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні №1166-VII (далі по тексту - Закон України від 27 березня 2014 року №1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, а саме: у частині 2 статті 13 цифри 80 замінено цифрами 70 . Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.

Згідно зі статтею 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.

Отже, стаття 13 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 названого Закону визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.

Зміни до статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ ні Законом України від 08 липня 2011 року №3668-VI, ні Законом України від 27 березня 2014 року №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, яка набрала чинності 01 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103 (далі по тексту - постанова КМУ №103), пунктом 3 якої постановлено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції (Офіційний вісник України, 2015 р., 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:

-з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;

-з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

13 лютого 2008 року постановою Кабінету Міністрів України №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі по тексту - Порядок №45), відповідно до пункту 3 якого на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п'ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.

Пунктом 4 Порядку №45 (у редакції, чинній на час здійснення перерахунку) встановлено,що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Отже, стаття 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.

Разом з цим, Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.

Отже, постанова КМУ №45 і постанова КМУ №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом України від 08 липня 2011 року №3668-VІ та Законом України від 27 березня 2014 року №1166-VII зміни до статті 13 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VІ та Закону України від 27 березня 2014 року №1166-VII не зазнала.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі №686/12623/17 провадження №К/9901/849/17.

Відповідно до частини 1статті 17 Закону України Пpo виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі Міллер проти Австрії , де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином.

Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, їх не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Отже, при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2016 року відповідно до статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ на підставі постанови КМУ №103 були відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії з урахуванням норм частини 2 статті 13 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

За таких обставин у Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем надано суду достатні документальні докази, якими підтверджується протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо проведення перерахунку його пенсії виходячи із 70% розміру грошового забезпечення, в той час, як відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість проведення перерахунку пенсії та її виплати на підставі частини 2 статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року в редакції, чинній на час перерахунку пенсії, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Аналіз вказаної правової норми дає суду підстави стверджувати, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суду є правом суду, а не обов'язком.

В даному випадку суд не вбачає необхідності встановлювати судовий контроль, а тому у задоволені вимоги позивача щодо встановлення такого контролю слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 під час її перерахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб з 90% від відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення;

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1, виходячи з 90% від відповідних сум грошового забезпечення.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКППНОМЕР_1) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368)

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко

Дата ухвалення рішення22.04.2019
Оприлюднено24.04.2019

Судовий реєстр по справі —640/19651/18

Постанова від 26.05.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Оксененко Олег Миколайович

Ухвала від 30.04.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Оксененко Олег Миколайович

Ухвала від 30.04.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Оксененко Олег Миколайович

Ухвала від 14.04.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Оксененко Олег Миколайович

Ухвала від 30.03.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кузьменко А.І.

Ухвала від 05.03.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кузьменко А.І.

Ухвала від 10.01.2020

Кримінальне

Київський районний суд м.Харкова

Божко В. В.

Ухвала від 06.12.2019

Кримінальне

Київський районний суд м.Харкова

Божко В. В.

Ухвала від 06.12.2019

Кримінальне

Київський районний суд м.Харкова

Божко В. В.

Ухвала від 06.09.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кучма Андрій Юрійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні