Постанова

від 16.04.2019 по справі 1640/2761/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2019 р.Справа № 1640/2761/18

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бенедик А.П.,

Суддів: Гуцала М.І. , Донець Л.О. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Слободянюк Н.І.) від 20.11.2018 року (повний текст рішення складено 28.11.2018р.) по справі № 1640/2761/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕО-КВАНТ"

до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Полтавській області, третя особа Київське дочірнє підприємство "НМУ" Електропівденмонтаж"

про визнання протиправними та скасування рішень і зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕО-КВАНТ", звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄДРПН або відмову в такій реєстрації, № 757066/39592700 від 01 червня 2018 року та № 760602/39592700 від 04 червня 2018 року про відмову у реєстрації податкових накладних № 13 від 30 квітня 2018 року та № 14 від 30 квітня 2018 року відповідно в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ «ЛЕО-КВАНТ» № 13 від 30 квітня 2018 року та № 14 від 30 квітня 2018 року складені та подані на реєстрацію позивачем в строки визначені нормами діючого законодавства.

- встановити судовий контроль за виконання судового рішення, заповзавши ДФС України подати в тижневий строк після набрання законної сили рішення суду, звіт про виконання судового рішення .

В обґрунтування позовних вимог вказує, що оскаржувані рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкових накладних прийняті з порушенням норм чинного законодавства. На вимогу фіскального органу, після зупинення реєстрації податкових накладних, платником податків були надані документи, але відповідачем були оцінені надані документи як такі, що складені з порушенням законодавства та/або не є недостатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивач вважає, що таке рішення відповідача суперечить приписам чинного законодавства.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, залучено Київське дочірнє підприємство «НМУ ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ» .

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №757066/39592700 від 01 червня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 30 квітня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої на реєстрацію ТОВ "ЛЕО-КВАНТ".

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №760602/39592700 від 04 червня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №14 від 30 квітня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої на реєстрацію ТОВ "ЛЕО-КВАНТ".

Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №13 від 30 квітня 2018 року та №14 від 30 квітня 2018 року, складені та подані на реєстрацію ТОВ "ЛЕО-КВАНТ".

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області на користь ТОВ "ЛЕО-КВАНТ" судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3524 грн.

У задоволенні клопотання ТОВ "ЛЕО-КВАНТ" про встановлення судового контролю відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням, Головним управлінням ДФС у Полтавській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №757066/39592700 від 01 червня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 30 квітня 2018 року та №760602/39592700 від 04 червня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №14 від 30 квітня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої на реєстрацію ТОВ "ЛЕО-КВАНТ".

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про їх обґрунтованість Так, оскільки податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв'язку з чим позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. За результатами розгляду поданих позивачем документів, комісією ГУ ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняті оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. Зазначив, що позивачем серед поданих до повідомлень № 7 від 30 травня 2018 року та № 10 від 31 травня 2018 року документів не додано документів на підтвердження транспортування об'єкта оренди до місця передачі. Крім того, пункти навантаження та розвантаження побутових вагончиків згідно з товарно-транспортною накладною № 0104 від 01 квітня 2018 року не відповідають місцезнаходженням (адресам) ТОВ «ЛЕО-КВАНТ» та ТОВ «КВАНТ-ПЛЮС» , внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказана товарно-транспортна накладна складена між ТОВ «ЛЕО-КВАНТ» та ТОВ «КВАНТ-ПЛЮС» , у той час як документа про транспортування побутових вагончиків, складеного між ТОВ «ЛЕО-КВАНТ» та Київським ДП «НМУ ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ» , не надано.

Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлялись.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ТОВ «ЛЕО-КВАНТ» зареєстроване як юридична особа в установленому законом порядку та включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з ідентифікаційним кодом 39592700. За відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, одним із видів діяльності ТОВ «ЛЕО-КВАНТ» є: 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

В рамках зазначеного виду діяльності між ТОВ «ЛЕО-КВАНТ» (орендар) та Київським дочірнім підприємством «НМУ ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ» (суборендар) укладено договір суборенди побутових вагончиків № 01/2018/4 від 01 квітня 2018 року.

Відповідно до пункту 1.1 цього договору орендар передає, а суборендар бере в тимчасове платне користування побутові вагончики в порядку, визначеному цим договором, а відповідно до пунктів 1.3 та 3.2- майно, що здається в суборенду, належить орендарю на праві володіння і користування у відповідності до умов Договору оренди № 010418-ПВ від 01 квітня 2018 року (пункт 1.3); передавання майна в суборенду здійснюється за відповідним актом приймання - передачі, де має бути зазначений стан майна, що здається в суборенду (пункт 3.2) /а.с. 19-21/.

Передачу побутових вагончиків у кількості 2 шт. оформлено актом прийому-передачі майна в суборенду № 1 від 01 квітня 2018 року. При цьому місцем передачі майна в суборенду в акті прийому -передачі значиться: Харківська область, с. Подвірки, пожежна частина ПрАТ «Харківська ТЕЦ-5» , а вартість суборенди - 1200, 00 грн за одиницю /а.с. 22/.

Орендарем сформовано рахунки на оплату № 24 від 30 квітня 2018 року на загальну суму з ПДВ 36000,00 грн та № 25 від 30 квітня 2018 року на загальну суму з ПДВ - 36000,00 грн /а.с. 45/.

На підтвердження надання послуг між орендарем та суборендарем складено акти надання послуг № 21 від 30 квітня 2018 року та № 22 від 30 квітня 2018 року та здійснено оплату послуг платіжними дорученнями № 68 від 14 червня 2018 року та № 69 від 14 червня 2018 року на загальну суму 72000,00 грн /а.с. 34, 44, 111-112/.

За фактом надання послуг з суборенди побутових вагончиків позивачем складено податкові накладні № 13 від 30 квітня 2018 року на загальну суму з ПДВ - 36000,00 грн та № 14 від 30 квітня 2018 року на загальну суму з ПДВ - 36000,00 грн (всього на суму з ПДВ - 72000,00 грн), які направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних /а.с. 28, 38/.

Побутові вагончики, які були надані в суборенду Київському ДП «НМУ ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ» , орендовані позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАНТ-ПЛЮС» за договором оренди побутових вагончиків № 010418-ПВ від 01 квітня 2018 року.

Відповідно до пункту 1.1 цього договору орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове платне користування побутові вагончики в порядку, визначеному цим договором, а відповідно до пунктів 1.3 та 3.2- майно, що орендується, належить орендодавцю на праві приватної власності (пункт 1.3); передавання майна в оренду здійснюється за відповідним актом приймання - передачі, де має бути зазначений стан майна, що орендується (пункт 3.2) /а.с. 23-24/.

Передачу побутових вагончиків у кількості 2 шт. оформлено актом прийому-передачі майна в оренду № 1 від 01 квітня 2018 року. При цьому місцем передачі майна в оренду в акті прийому - передачі значиться: Харківська область, с. Подвірки, пожежна частина ПрАТ «Харківська ТЕЦ-5» , а вартість оренди - 200,00 грн за одиницю /а.с. 25/.

Згідно з товарно-транспортною накладною № 0104 від 01 квітня 2018 року транспортування побутових вагончиків здійснено автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_1 з пункту навантаження: м. Полтава, вул. Дружби, 12 до пункту розвантаження: Харківська область, с. Подвірки, пожежна частина ПрАТ «Харківська ТЕЦ-5» /а.с.108/.

Орендодавцем сформовано рахунок на оплату № 272 від 30 квітня 2018 року на загальну суму з ПДВ 6000,00 грн /а.с. 27/.

На підтвердження надання послуг між орендодавцем та орендарем складено акт надання послуг № 305 від 30 квітня 2018 року /а.с. 26/.

Перебування побутових вагончиків на балансі ТОВ «КВАНТ-ПЛЮС» підтверджено бухгалтерською довідкою від 12 жовтня 2018 року /а.с. 110/.

Згідно з квитанціями від 10 травня 2018 року реєстрацію податкових накладних № 13 від 30 квітня 2018 року та № 14 від 30 квітня 2018 року зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України внаслідок відповідності податкових накладних вимогам підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податків» . Товариству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН /а.с. 29, 39/.

На виконання зазначених вимог 30 травня 2018 року та 31 травня 2018 року позивачем на адресу відповідача направлені повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинена, № 7 та № 8 відповідно, згідно з якими позивачем надані письмові пояснення по господарським операціям та копії відповідних документів /а.с. 30-33, 40-43/.

За результатами розгляду поданих документів комісією ДФС у Полтавській області прийняті рішення № 757066/39592700 від 01 червня 2018 року та № 760602/39592700 від 04 червня 2018 року про відмову у реєстрації податкових накладних № 13 від 30 квітня 2018 року та № 14 від 30 квітня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних /а.с. 36, 46/.

Фактичною підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, слугували висновки податкового органу про ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур / інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Позивач не погоджуючись із правомірністю вказаного рішення звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, у зв'язку з чим не відповідають критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, зазначеним у статті 2 КАС України, і тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно з п.201.1. ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів №117 від 21.02.2018 року затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктами 3-7, 10, 12-13 Порядку № 117, податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, P < Pм х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; Т - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування; Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті (пункт 3).

У разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна / розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі (пункт 4).

Податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку (пункт 5).

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (пункт 6).

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (пункт 7).

Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (пункт 10).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації /пункт 12/.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі /пункт 13/.

На виконання пункту 10 Постанови №117 Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом №144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків /надалі - наказ № 144/.

Наказом № 144 передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.

У разі відповідності платника податків показникам, що визначені пп. 1.1 - 1.5 Критеріїв, таких платників податків включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи, яких включено до складу Комісії, протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2).

У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п. 1.6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій.

При цьому критерії ризиковості платника податку визначені у листі Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку", у підпункті 1.6 пункту 1 якого зазначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку-юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Під час судового розгляду справи встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних № 13 від 30 квітня 2018 року та № 14 від 30 квітня 2018 року стала відповідність податкових накладних вимогам підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податків» .

На підтвердження цій обставині відповідачами надано суду копію протоколу засідання Комісії ГУ ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 32 від 08 травня 2018 року та копію службової записки начальника управління податків і зборів з юридичних осіб ОСОБА_2 б/д, адресованої Комісії ГУ ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації /а.с. 141-145/.

Зі змісту службової записки та протоколу № 32 від 08 травня 2018 року слідує, що ТОВ «ЛЕО-КВАНТ» відповідає наступним критеріям ризиковості: 1) дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; 2) платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення ТОВ «ЛЕО-КВАНТ» внесено до переліку ризикових платників податку.

Однак, Переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пунктом 1.6 Критеріїв, як додатку до протоколу № 32 від 08 травня 2018 року, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час її апеляційного перегляду, надано не було.

У протоколі № 32 від 08 травня 2018 року ГУ ДФС України в Полтавській області не зазначив період коли ТОВ «ЕНЕРДЖІ-СТАЙЛ» , ТОВ «КОМПЛЕКС ЮА» та ТОВ «МАГНОЛІЯ РЕСУРС» , засновниками яких є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (посадові особи та засновники ТОВ «ЛЕО-КВАНТ» ), визнано банкрутами, а при формуванні квитанцій від 10 травня 2018 року про зупинення реєстрації податкових накладних № 13 та № 14 від 30 квітня 2018 року - не вказав якому саме виду критерію підпункту 1.6 пункту 1 листа ДФС України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 відповідає ТОВ «ЛЕО-КВАНТ» .

Наведене свідчить про формальний підхід контролюючого органу до прийняття рішення про віднесення ТОВ «ЛЕО-КВАНТ» до ризикових платників податку та формування квитанцій.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладений у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 р. по справі № 822/1817/18.

Позивач не міг передбачити, які ще документи вимагає відповідач, оскільки ним у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не вказано конкретного критерію ризику та конкретного переліку документів.

Пунктами 14, 16, 18-21, 23 постанови № 117 визначено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством /пункт 14/.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку /пункт 16/.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів /пункт 18/.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС) /пункт 19/.

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі /пункт 20/.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства /пункт 21/.

Комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня /пункт 23/.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування встановлена постановою № 117 (додаток 2) і передбачає, що у разі відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Таким чином, рішення Комісії повинно чітко визначати документи, які не надано платником податку, натомість у рішеннях Комісії ДФС у Полтавській області №757066/39592700 від 01 червня 2018 року та № 760602/39592700 від 04 червня 2018 року контролюючим органом не зазначено (не підкреслено) документи, які не надано платником податку. А відтак, зі змісту оскаржуваних рішень Комісії ДФС у Полтавській області про відмову у реєстрації податкових накладних неможливо встановити які саме документи з перелічених: «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні» не надало ТОВ «ЛЕО-КВАНТ» для реєстрації податкових накладних № 13 та № 14 від 30 квітня 2018 року.

Лише з наданих суду протоколів засідання Комісії ГУ ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 48 від 01 червня 2018 року та № 49 від 04 червня 2018 року вбачається, що підставою для прийняття рішень № 757066/39592700 від 01 червня 2018 року та № 760602/39592700 від 04 червня 2018 року про відмову у реєстрації податкових накладних № 13 та № 14 від 30 квітня 2018 року стало не надання ТОВ «ЛЕО-КВАНТ» документів, які засвідчують транспортування об'єкта оренди до місця передачі /а.с. 137-140, 146 - 149/.

Дослідивши акт прийому-передачі майна в суборенду від 01 квітня 2018 року та акт прийому-передачі майна в оренду від 01 квітня 2018 року та проаналізувавши відповідні доводи позивача, судом встановлено, що місце передачі побутових вагончиків від ТОВ «КВАНТ-ПЛЮС» (Орендодавця) до ТОВ «ЛЕО-КВАНТ» (Орендаря) та від ТОВ «ЛЕО-КВАНТ» (Орендаря) до Київського дочірнього підприємства «НМУ ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ» (Суборендаря) співпадає: Харківська область, с. Подвірки, пожежна частина ПрАТ «Харківська ТЕЦ-5» , а відтак необхідності у транспортуванні побутових вагончиків від орендаря до суборендаря не виникало.

В свою чергу транспортування побутових вагончиків з пункту навантаження: м. Полтава, вул. Дружби, 12 до пункту розвантаження: Харківська область, с. Подвірки, пожежна частина ПрАТ «Харківська ТЕЦ-5» здійснено автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_1 на замовлення ТОВ "КВАНТ-ПЛЮС", що підтверджується товарно-транспортною накладною №0104 від 01 квітня 2018 року/а.с. 108-109/. Перебування побутових вагончиків на балансі ТОВ «КВАНТ-ПЛЮС» підтверджено бухгалтерською довідкою цього товариства /а.с. 110/.

На противагу доводу відповідачів про те, що пункти навантаження та розвантаження побутових вагончиків згідно з товарно-транспортною накладною № 0104 від 01 квітня 2018 року не відповідають місцезнаходженням (адресам) ТОВ «ЛЕО-КВАНТ» та ТОВ «КВАНТ-ПЛЮС» , внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд зазначає, що чинне законодавство України не встановлює заборону зберігати та використовувати нерухоме майно у місці, відмінному від місцезнаходження юридичних осіб, внесеному до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У письмових поясненнях під час розгляду справи у суді першої інстанції Київське ДП «НМУ ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ» , яке є суборендарем побутових вагончиків, повідомило суд про те, що отримані ним в оренду побутові вагончики обліковані та відображені Київським ДП «НМУ ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ» на позабалансовому рахунку 01 «Орендовані необоротні активи» /а.с. 100-101/.

Таким чином, Київським ДП «НМУ ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ» підтверджено фактичне отримання побутових вагончиків згідно з актом приймання- передачі майна в суборенду № 1 та актами надання послуг № 21 від 30 квітня 2018 року та № 22 від 30 квітня 2018 року.

На підставі викладеного, в ході розгляду справи знайшов своє підтвердження той факт, що господарські операції, за результатом якої позивачем видано податкові накладні носять реальний характер, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, правочин, вчинений між позивачем та контрагентом не визнано у судовому порядку нечинним, доказів протилежного суду не надано.

В свою чергу, дійшовши висновку про ненадання платником податку копій документів, податковим органом не зазначено, якими мотивами керувалася комісія, вважаючи, що надані документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Відповідачі, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надали жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог в частині скасування оскаржуваних рішень.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "ОСОБА_5 проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Слід вказати, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "ОСОБА_3 проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

В даному випадку, з метою повного захисту порушених прав та інтересів особи, є необхідним саме зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №13 від 30 квітня 2018 року та №14 від 30 квітня 2018 року, складені та подані на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕО-КВАНТ".

Доводи апеляційної скарги щодо правомірності відмови позивачу у реєстрації податкової накладної колегія суддів вважає необґрунтованими з вищезазначених підстав.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 року по справі №1640/2761/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕО-КВАНТ" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Полтавській області третя особа Київське дочірнє підприємство "НМУ" Електропівденмонтаж про визнання протиправними та скасування рішень і зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_6 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_7 ОСОБА_8 Повний текст постанови складено 22.04.2019 року.