Постанова

від 23.04.2019 по справі 823/5028/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року

Київ

справа №823/5028/15

адміністративне провадження №К/9901/9559/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду : судді-доповідача - Бившевої Л.І.,суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В., розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Приватного підприємства Інда на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26.10.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2015 у справі № 823/5028/15 за позовом Приватного підприємства Інда до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу,

У С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство Інда подало до суду позов, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 20.05.2014 № 783 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства Інда .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач не мав права приймати спірний наказ та проводити перевірку, оскільки позивач не отримував запиту відповідача про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань, що стосуються предмету перевірки, як того вимагають положення статті 73 Податкового кодексу України. Відповідач також не направив копії наказу та письмового повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на адресу позивача, не надав його під розписку посадовим особам позивача, провів перевірку без первинних документів. Твердження відповідача про те, що надсилання копії наказу та повідомлення про проведення перевірки достатньо для її проведення, суперечить правовим позиціям Верховного Суду України, висловленим, зокрема, в постанові від 27.01.2015 (справа № 21-425а14).

Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 26.10.2015 відмовив в задоволенні адміністративного позову повністю.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26.11.2015 залишив без змін постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26.10.2015.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що наказ на перевірку як ненормативний правовий акт одноразового застосування вичерпав свою дію фактом виконання - здійсненням такої документальної позапланової невиїзної перевірки та складанням акта, а тому не може бути скасованим чи зміненим після його виконання. Виключно результат реалізації повноважень контролюючого органу у вигляді відповідного рішення, а не процес реалізації його повноважень, може бути об'єктом судового оскарження. Окрім того, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.07.2015 відмовлено у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі акта документальної позапланової невиїзної перевірки, проведеної відповідно до такого наказу.

Приватне підприємство Інда подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26.10.2015 та направити справу на новий розгляд.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального і процесуального права: пункт 73.3 статті 73, підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункт 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, частини першу і четверту статті 70, частину першу статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України. У контролюючого органу відсутні підстави для призначення позапланової невиїзної перевірки з огляду на те, що він не надіслав позивачу письмового запиту та не повідомив позивача про проведення перевірки. Суди у підтвердження факту надсилання відповідачем на адресу позивача копії наказу та повідомлення про перевірку послались лише на зазначення про це в акті перевірки, проте залишили поза увагою відсутність цьому належних і допустимих доказів в матеріалах справи.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 19.09.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства Інда .

Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02.06.2016 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016 року №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 №2 Про визначення дня початку роботи Верховного Суду днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 22.04.2019 призначив справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 23.04.2019.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, зважає на таке.

Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач отримав лист Держземагентства від 07.03.2013 № 162/01-09, в якому повідомлено про недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Відповідач видав наказ від 20.05.2014 № 783 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП Інда з питань правильності та повноти нарахування орендної плати за землю за період з 01.04.2011 до 31.12.2013.

Згідно з цим наказом правовими підставами для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки у наказі визначені підпункти 78.1.2, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України.

Копія наказу від 20.05.2014 № 783 та повідомлення від 20.05.2014 № 48/23-01-22-06 про проведення перевірки направлено позивачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення директору ПП Інда .

На підставі наказу від 20.05.2014 № 783 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП Інда з питань правильності та повноти нарахування орендної плати за землю за період з 01.04.2011 до 31.12.2013.

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення позивачем вимог пункту 286.2 статті 286, пунктів 288.1, 288.5 статті 288 Податкового кодексу України,

що призвело до заниження податкового зобов'язання з орендної плати за землю за період з 01.04.2011 до 31.12.2013 в загальній сумі 570 735,30 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 11.07.2014 № 0002082301 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з орендної плати за землю в загальній сумі 702 750,38 грн.

Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 27.07.2015 у справі № 823/1388/15, залишеною без змін Київським апеляційним адміністративним судом ухвалою від 16.09.2015, відмовив в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.07.2014 № 0002082301.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК) контролюючі органи мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до підпунктів 78.1.2, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення. У свою чергу, можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК виникає за наявності таких сукупних умов: виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня отримання запиту. При цьому факти, які свідчать про недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

Верховний Суд України у справах, предметом позову в яких були вимоги про визнання недійсним та скасування наказів про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки платників податків, а в деяких мали місце обставини складання контролюючими органами за наслідками таких перевірок податкових-повідомлень рішень, неодноразово висловлював правову позицію про те, що нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, установлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Незважаючи на визначену у пункті 79.3 статті 79 Податкового кодексу України необов'язкову присутність платника податків під час проведення документальної невиїзної перевірки, останній має право бути присутнім. З наказом на перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Верховний Суд України також наголошував на тому, що право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від такої (постанови від 27.01.2015 у справі № 21-425а14, від 09.02.2016 у справі № 21-5864а15).

У судів попередніх інстанцій не було обґрунтованих підстав відступити від правової позиції Верховного Суду України, мотивуючи такий відступ тим, що вимоги про визнання правомірності дій відповідача при призначенні та проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки не є предметом позову у справі, адже оцінюючи правомірність наказу на призначення перевірки суди мали визначати правові підстави для проведення такої перевірки та перевіряти їх фактичну наявність.

Суди попередніх інстанцій цього не зробили, зокрема, з огляду на визначення в оскаржуваному наказі контролюючим органом правової підстави для проведення перевірки підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК та на твердження позивача про фактичну відсутність підстав, не з'ясували, чи надсилав контролюючий орган позивачу письмовий запит про надання платником пояснень та їх документального підтвердження та чи виконав позивач у разі надсилання та отримання такого запиту його вимоги протягом 15 робочих днів з дня його отримання. Окрім того, позивач наголошував на тому, що він не був повідомлений про проведення перевірки у встановленому законом порядку, проте ці доводи позивача не були належно досліджені та оцінені.

Ці всі обставини підлягають дослідженню та правовій оцінці на підставі норм матеріального права, що врегульовують спірні правовідносини.

Зважаючи на те, що суди порушили норми процесуального права, не дослідили докази у справі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування судових рішень першої та апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Приватного підприємства Інда задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26.10.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2015 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду