Рішення

від 15.04.2019 по справі 904/90/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2019м. ДніпроСправа № 904/90/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Батової Р.Р.

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Управління соціального захисту населення Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Дніпропетровська область, м. Апостолове

про стягнення збитків за пільгові перевезення громадян у розмірі 1 566 121,29 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність №2145 від 30.10.2018

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про стягнення збитків за пільгові перевезення громадян у сумі 1 566 121,29 грн.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не здійснена оплата позивачу за пільгове перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян відповідно до законодавства України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 11.02.2019.

30.01.2019 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач у відзиві зазначає, що позивач не виконав вимоги п. 10 Положення, а також не надав як доказ ані актів звіряння взаєморозрахунків, ані договір на проведення компенсаційних виплат за пільговий проїзд у 2016 році, в якому обумовлено іншу форму звіту за надані послуги зокрема облікова форма, ані розрахунки за формою "2-пільга". Також відповідач вказує на відсутність асигнувань на 2016 рік. Таким чином, на думку відповідача, наведене унеможливлює взяття бюджетних зобов'язань головним розпорядником коштів, у зв'язку із чим відповідач не погоджується з позовними вимогами, оскільки вони суперечать нормативно правовим актам.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2019 відкладено підготовче засідання на 04.03.2019.

04.03.2019 до суду позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що зобов'язання сторін, в даному випадку, виникають безпосередньо із законів України і не залежать від волевиявлення сторін. Заявлена позивачем до стягнення грошова сума фактично є втратами підприємства, які воно понесло, надавши послуги з перевезення пільговим категоріям громадян, які відповідач повинен відшкодувати. Перевезення пасажирів на пільгових умовах ПАТ "Українська залізниця" здійснено не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач, у силу закону має відшкодувати за рахунок бюджетних коштів понесені витрати позивачу. Нормами діючого законодавства не передбачено залежність відшкодування вартість послуг, наданих пільговим категоріям громадян, від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Ухвалою суду від 04.03.2019 відкладено підготовче засідання на 15.03.2019.

Ухвалою суду від 15.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 15.04.2019

19.03.2019 відповідач подав до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, просить суд не задовольнити позовні вимоги.

15.04.2019 в судове засідання з'явився представник позивача.

15.04.2019 в судове засідання представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, 18.04.2019 відповідач подав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 1, 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій визначено Законом України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Згідно зі ст. 19 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" виключно законами України визначаються, зокрема: пільги щодо оплати транспортних послуг та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Соціальні пільги на пасажирські перевезення для ряду категорій громадян встановлено, зокрема, Міжурядовою Угодою про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них від 12.03.1993, Законами України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю ", Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Про охорону дитинства", Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Відповідно до п.6 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом (затвердженого Постановою КМ України від 19.03.1997 № 252) суб'єкти господарської діяльності, які займаються перевезенням та обслуговуванням пасажирів, повинні забезпечити надання пільг особам, які мають на це право згідно із законодавством України.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 за № 256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок № 256)

П. 2 Порядку № 256 встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Таким чином, чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги пільговим категоріям громадян. При цьому зобов'язання сторін по даній справі виникають безпосередньо із актів цивільного законодавства.

Встановлення тарифів на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за винятком приміських пасажирських перевезень) у межах України здійснюється на підставі бюджетної, цінової та тарифної політики у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України. Тарифи на перевезення пасажирів і багажу в приміському сполученні встановлюються АТ "Укрзалізниця" за погодженням з місцевими органами виконавчої влади. При рівні тарифів, що не забезпечують рентабельності цих перевезень, збитки компенсуються з місцевих бюджетів. Розрахунки за роботи і послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу, пошти, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними тарифами, які визначаються за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції. Для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг (ст. 9 Закону України Про залізничний транспорт ).

До видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення (п. 9 ч. 1 ст. 87 Бюджетного кодексу України).

До видатків, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, в тому числі компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян (пп. ґ п. 3 ч. 1 ст. 91 Бюджетного кодексу України).

За змістом ст.ст. 89, 102 Бюджетного кодексу України видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. № 256 Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету .

Пунктом 3 Порядку № 256 визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, об'єднаних територіальних громад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Тобто, в даному випадку головним розпорядником коштів є Управління соціального захисту населення Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів готують щомісяця інформацію про суми нарахованих соціальних виплат, пільг та житлових субсидій населенню та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконавчих органів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), об'єднаних територіальних громад (п. 5 Порядку № 256).

Механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюється за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, а також субвенцій з державного або місцевого бюджетів, визначено Порядком розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009р. № 1359) (далі - Порядок № 1359).

Облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформленні та видачі пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки) (п. 3 Порядку № 1359).

Сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг (п. 4 Порядку № 1359).

Інформація про оформлені та видані пасажирам безоплатні та пільгові проїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності (п. 5 Порядку № 1359).

Сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира (п. 7 Порядку № 1359).

На підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом (п. 9 Порядку № 1359).

Залізниці не пізніше ніж 15 числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми (п. 10 Порядку № 1359).

Головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки у п'ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці (п. 11 Порядку № 1359).

Позивач стверджує, що залізниця безперешкодно надає пільговий проїзд окремим категоріям громадян, які мають право на відповідні пільги при користуванні залізничним транспортом. Жодним законодавчим актом не передбачено обмеження у пільговому перевезені осіб, які мають право на пільговий проїзд. Особа, яка має право на пільговий проїзд, може скористатися такою пільгою щодня і без обмежень.

Позивач зазначає, що за період січень-грудень 2016 року надавав пільговий проїзд окремим категоріям громадян, які мають право на відповідні пільги при користуванні залізничним транспортом, у зв'язку із чим загальний розмір недоотриманих коштів за перевезення залізничним транспортом зазначеної категорії громадян за період січень-грудень 2016 року склав 1 566 121,29 грн., на підтвердження вказаного позивач надав Облікові форми про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджетів:

- за січень 2016 року, відповідно до якої розмір недоотриманих коштів становить 87 030,43 грн. (а.с. 15);

- за лютий 2016 року, відповідно до якої розмір недоотриманих коштів становить 116 421,62 грн. (а.с. 16);

- за березень 2016 року, відповідно до якої розмір недоотриманих коштів становить 140 520,50 грн. (а.с. 17);

- за квітень 2016 року, відповідно до якої розмір недоотриманих коштів становить - 140 398,81 грн. (а.с. 18);

- за травень 2016 року, відповідно до якої розмір недоотриманих коштів становить - 152 992,23 грн. (а.с. 19);

- за червень 2016 року, відповідно до якої розмір недоотриманих коштів становить - 142 526,42 грн. (а.с. 20);

- за липень 2016 року, відповідно до якої розмір недоотриманих коштів становить - 139 210,92 грн. (а.с. 21);

- за серпень 2016 року, відповідно до якої розмір недоотриманих коштів становить - 140 510,63 грн. (а.с. 22);

- за вересень 2016 року, відповідно до якої розмір недоотриманих коштів становить -132 595,20 грн. (а.с. 23);

- за жовтень 2016 року, відповідно до якої розмір недоотриманих коштів становить - 134 023,32 грн. (а.с. 24);

- за листопад 2016 року, відповідно до якої розмір недоотриманих коштів становить - 126 496,32 грн. (а.с. 25);

- за грудень 2016 року, відповідно до якої розмір недоотриманих коштів становить 113 394,89 грн. (а.с. 26).

Вищезазначені нормативні акти покладають на відповідача обов'язок компенсувати підтверджені обліковими формами недоотримані позивачем кошти за перевезення пільгової категорії населення в повному обсязі. При цьому, подання облікових форм відповідає п. 10 Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян , а тому такі облікові форми повинні бути прийняті відповідачем та оплачені.

Позивач стверджує, що звертався до відповідача листами № 769 від 28.12.2015 (а.с. 27), № 391 від 19.08.2016 (а.с.28), № 726/ДН від 20.12.2018 (а.с.29), в яких просив укласти на 2016 рік договір щодо компенсації пільгового проїзду окремих категорій громадян та відшкодування залізниці суми збитків.

Листом № 137 від 20.01.2016 (а.с. 30) Управління соціального захисту населення Апостолівської районної державної адміністрації повідомило позивача, що установа станом на сьогоднішній день не в змозі заключити договір на 2016 рік з Криворізькою дирекцією залізничних перевезень щодо компенсації пільгового проїзду окремих категорій громадян залізничним транспортом у приміському сполученні в зв'язку з тим, що в Законі України Про Державний бюджет України на 2016 рік відповідні видатки у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам не були передбачені. В разі позитивного вирішення питання щодо фінансового забезпечення пільгового проїзду окремих категорій громадян на державному рівні, вищезазначений договір на 2016 рік буде укладений.

Господарський суд зазначає, що відсутність укладеного між сторонами договору щодо компенсації пільгового проїзду окремих категорій громадян та відшкодування залізниці суми збитків не впливає на результат вирішення спору, оскільки, в даному випадку, зобов'язання сторін виникають безпосередньо із вимог чинного законодавства.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідач у відзиві зазначає, що позивач не виконав вимоги п. 10 Положення, а також не надав як доказ ані актів звіряння взаєморозрахунків, ані договір на проведення компенсаційних виплат за пільговий проїзд у 2016 році, в якому обумовлено іншу форму звіту за надані послуги зокрема облікова форма, ані розрахунки за формою "2-пільга". Також відповідач вказує на відсутність асигнувань на 2016 рік. Таким чином, на думку відповідача, наведене унеможливлює взяття бюджетних зобов'язань головним розпорядником коштів, у зв'язку із чим відповідач не погоджується з позовними вимогами, оскільки вони суперечать нормативно правовим актам.

Положеннями ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України прямо передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.

Нормами діючого законодавства не передбачена залежність відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Закон України Про залізничний транспорт" та Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 27.12.2006 № 1196) не передбачають жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, а саме, у справі "Кечко проти України", ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Так, Європейський суд з прав людини у рішеннях у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України (від 18.10.2005) та у справі Бакалов проти України (від 30.11.2004) вказав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності.

При цьому, згідно з ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із Законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державної казначейської служби України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Також, господарський суд зазначає, що як встановлено вище, подання Облікових форм про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджетів, відповідає п. 10 Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян , а тому такі облікові форми повинні бути прийняті відповідачем та оплачені.

За наведених вище обставин, відповідач відповідає за своїми зобов'язаннями, що виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від наявності чи відсутності бюджетних асигнувань.

Перевезення пасажирів на пільгових умовах ПАТ "Українська залізниця" виконано не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач, у силу закону має відшкодувати за рахунок бюджетних коштів понесені позивачем витрати.

З огляду на викладене, враховуючи той факт, що відповідач, який є розпорядником бюджетних коштів, відмовив в укладенні договору щодо компенсації пільгового проїзду на 2016 рік та не провів розрахунків за пільгові перевезення окремих категорій громадян відповідно до вимог чинного законодавства - він зобов'язаний відшкодувати понесені позивачем витрати на перевезення пільговиків з січня 2016 року по грудень 2016 року. З урахуванням наведеного позовні вимоги про стягнення 1 566 121,29 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 23 491,82 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (53800, Дніпропетровська область, м. Апостолове, вул. Визволення, буд. 36, ідентифікаційний код 03192141) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код ВП 40081237) 1 566 121,29 грн. компенсаційних витрат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян з січня 2016 року по грудень 2016 року, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 23 491,82 грн. , про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 24.04.2019

Суддя ОСОБА_2