Постанова

від 24.04.2019 по справі 910/14871/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2019 р. Справа№ 910/14871/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Руденко М.А.

без виклику сторін

розглянув апеляційну скаргу Державного підприємства "Український державний центр радіочастот"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 (повний текст складено 29.01.2019)

у справі №910/14871/18 (суддя Курдильчук І.Д.)

за позовом Державного підприємства "Український державний центр радіочастот"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехсервіс"

про стягнення 13 126,50 грн,

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

До відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято в порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), а скаржником подано відповідь на нього.

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехсервіс" заборгованості в сумі 13 126,50 грн авансових внесків.

Позов обґрунтовано тим, що на виконання умов договору позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача авансові кошти у сумі 13 126,50 грн, проте строк дії договору закінчився, а відповідачем не виконано умови договору, а тому є підстави для повернення відповідачем авансу.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 у задоволенні позову Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехсервіс" про стягнення 13 126,50 грн відмовлено повністю.

Рішення обґрунтовано тим, що відповідачем було частково виконано умови договору, а в частині, що залишилась невиконанною - не вбачається бездіяльності відповідача, тому підстави для повернення авансу відсутні.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт обґрунтовує скаргу тим, що 01.11.2017 відповідач підписує з позивачем акт взаєморозрахунків і визнає на користь позивача незакриті авансові кошти у розмірі 13 126,50 грн, що за бездіяльності відповідача підлягають поверненню у повному розмірі. Акту приймання-передавання виконаних робіт у розумінні п. 3.1 договору не має.

Скаржник зазначає, що жодних доказів на підтвердження прийняття позивачем виконаних відповідачем робіт останнім не було надано суду першої інстанції, що свідчить про необґрунтованість твердження суду першої інстанції щодо часткового виконання відповідачем договору.

4. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотехсервіс" у відзиві зазначає, що фактично було виконані покладені безпосередньо на нього у договорі та додатковій угоді обов'язки, та вчинені всі необхідні дії, і позивачу про це було відомо. Але підписаний сторонами акт виконаних робіт та повна оплата, відповідно до умов договору, можуть бути здійснені лише після отримання пакету документів, видача якого на даний час зупинена дозвільними органами.

Відповідач у відзиві вказує, що апелянту відомо достовірно, що робота ТОВ Екотехсервіс на реалізацію умов договору виконувалась. Так, зі змісту листа № 064/1240-60 від 29.12.2015 Департамента міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА, видно, яка робота була виконана відповідачем (ТОВ Екотехсервіс підготовлена та подана з відповідними додатками заява, та їй передували декларації). Даний лист був направлений Департаментом на адресу безпосередньо вже ДП УЦРЧ . Тому посилатись на той факт, що позивач не знав, або не отримував даний лист вважає безпідставними, оскільки саме скаржнику його було адресовано.

5. Узагальнені доводи заперечень щодо відзиву на апеляційну скаргу

Позивач у своїй відповіді на відзив зазначає, що відповідач стверджує, що 29.12.2015 на адресу апелянта був направлений лист Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА №064/1240-60, із змісту якого нібито вбачається, яка робота була виконана відповідачем. Також у відзиві відповідач зазначає, що нібито апелянт направляв зазначений лист на адресу відповідача, що не відповідає дійсності, оскільки згідно з обліковою базою даних позивача такий лист на адресу апелянта не надходив та будь яких листів з цього приводу скаржник відповідачеві не надсилав.

6. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи, обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначення відповідно до них правовідносин

15.11.2013 між ТОВ "Екотехсервіс" (виконавець) та ДП Український державний центр радіочастот (замовник) укладено договір на виконання робіт № 98/13-В (надалі - договір).

22.01.2015 ДП Український державний центр радіочастот (замовник) та ТОВ "Екотехсервіс" (виконавець) уклали додаткову угоду №1 (надалі - угода) до договору № 98/13-В від 15.11.2013, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати такі роботи: визначити місце зберігання (накопичення) відходів, обсяги утворення та розміщення відходів, підготувати та оформити документи на отримання декларації про утворення відходів у 2014 році (до 7-ми видів відходів) та оформити пакет документів для отримання дозволу та ліміту на утворення та розміщення відходів у 2015 - 2017 роках для центру (до 7-ми видів відходів) (пункт 1.1 договору в редакції додаткової угоди від 22.01.2015 №1).

Пунктом 1.2 договору замовник зобов'язується протягом 5-ти робочих днів надати вхідні документи, а саме:

- договори на утилізацію відходів (завірені копії);

- акт та протокол обстеження місць зберігання відходів районною СЕС та інші вхідні документи, обумовлені чинним законодавством України у сфері поводження з відходами щодо отримання дозволу та ліміту.

Відповідно до п. 1.3 договору в редакції додаткової угоди від 22.01.2015 №1 виконавець зобов'язується погодити документи у СЕС м. Київ; подати та зареєструвати пакет на отримання декларації про утворення відходів у 2014 році (до 7-ми видів відходів) та оформити пакет документів для отримання дозволу та ліміту на утворення та розміщення відходів у 2015 - 2017 роках для Центру (до 7-ми видів відходів); надати замовнику отримані декларацію про утворення відходів у 2014 році (до 7-ми видів відходів) та дозвіл і ліміт на утворення та розміщення відходів у 2015 - 2017 роках для Центру.

Згідно з п. 2.1 договору вартість робіт за ним визначається згідно з погодженим сторонами протоколом договірної ціни (додаток №1 до договору) та складає 26 253 грн., у тому числі ПДВ - 4 375,50 грн.

Пунктом 2.2 договору в редакції додаткової угоди від 22.01.2015 №1 оплата виконується з 50% авансуванням протягом 3-х банківських днів з моменту підписання договору, остаточний розрахунок проводиться після підписання сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт і передачі замовнику декларації про утворення відходів у 2014 році (до 7-ми видів відходів) та дозволу і ліміту на утворення і розміщення відходів у 2015 - 2017 роках.

Додатковою угодою №2 до договору № 98/13-В від 15.11.2013 сторони погодили калькуляцію до основного договору.

Назва, характер робітВитрати часу, людино-годинВсього, гривень Визначення місць вберігання (накопичення) відходів, обсягів утворення відходів, визначення впливу місць зберігання (накопичення) відходів на оточуюче навколишнє середовище, оформлення пакету документів для отримання Дозволу та Ліміту на утворення та розміщення відходів у 2014 р. для ДП Український Державний Центр Радіочастот (до 7-ми видів відходів). 7*32=224 5342,40 Розробка регламенту поводження з відходами 7*56=392 9349,20 Подання пакету документів, супровід розгляду та отримання висновку Державної санітарно-епідеміолопчної експертизи Подання пакету документів у Міністерстві екології України, супровід розгляду та отримання Дозволу та Ліміту на утворення та розміщення відходів у 2014 р. Подання пакету документів у Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА. супровід розгляду та отримання Дозволу та Ліміту на утворення та розміщення відходів у 2014 р. 1143,30 Нарахування на заробітну плату: пенсійний фонд 32%; соціальне страхування 2.9 %; фонд зайнятості 1.9 %; обов'язкове державне соціальне страхування від проф. захворювань та нещасних випадків на виробництві 1,36 % Разом 38,16 % 15834,90х 0,3816 6042,60 Разом, без ПДВ 21877,50 ПДВ 4375,50 Разом кошторисна вартість 26253,00 Відповідно до п. 3.1 договору виконані роботи приймаються замовником з обов'язковим складанням відповідного акта приймання-передачі робіт, що підписується уповноваженими представниками сторін з додатком до нього комплекту технічної та іншої документації, передбаченої умовами договору.

Згідно із п. 8.1 договору він набирає чинності з моменту підписання його сторонами, і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що виконавець зобов'язаний оформити пакет документів у термін 1,0 місяць при дотриманні замовником зобов'язань, викладених у договорі.

Відповідно до п. 8.3 договору терміни погодження СЕС Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА, Міністерства екології та природних ресурсів визначаються діючими законодавчими актами.

Згідно з п. 8.4 договору фактичні роботи починаються після отримання виконавцем авансових коштів.

На виконання умов договору позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача авансові кошти у сумі 13 126,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 22.11.2013 №1181 та не спростовано на стадії апеляційного провадження.

Решту суми від вартості робіт за договором Центром не перераховано на розрахунковий рахунок Товариства, оскільки не відбулося підписання сторонами акта приймання-передачі робіт.

Позивач направив на адресу відповідача листи-претензії від 31.01.2018 №80/18.1.1/1241 та від 04.10.2018 №81/18.1.1/11916 про повернення Товариством на поточний рахунок Центру грошових коштів у сумі 13 126,50 грн, які були залишенні без відповіді.

Станом на дату звернення Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" із позовною заявою до суду залишок неповернутих авансових внесків Товариством складає 13 126,50 грн.

7. Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги з урахуванням своєчасно поданого відзиву та заперечень.

8. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі та запереченнях на відзив

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На виконання умов договору позивачем було перераховано відповідачу авансовий платіж у сумі 13 126,50 грн.

Сторонами було підписано акт взаєморозрахунків, згідно з яким станом на 01.11.2017 залишок авансових внесків, сплачених позивачем, становить 13 126,50 грн.

Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18.

Позивач листами-претензіями від 31.01.2018 №80/18.1.1/1241 та від 04.10.2018 №80/18.1.1/11916 (підтверджується рекомендованим повідомленням штрих-код №04050 3513016 0) вимагав повернути суму сплаченого авансу.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 18.09.2014 представником позивача Зіненко О.Ю. отримано оригінал декларації про утворення відходів у 2014 році, а 15.12.2015 - висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 23.11.2015 №05.03.02-04/52035, доказів протилежного суду скаржником не подано.

Також було підготовлено та передано у Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА пакет документів відходів на 2015-2017 за заявою № 01020-0000196303-063 від 16.12.2015 щодо отримання Дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Таким чином, відповідачем, зокрема, оформлювався пакет документів для отримання Дозволу та Ліміту на утворення та розміщення відходів у 2014 для ДП Український Державний Центр Радіочастот (ч. 1 калькуляції в додатковій угоді №2 загальна сума передбачена в розмірі 5342,40), супроводжувався розгляд та отриманно висновок Державної санітарно-епідеміолопчної експертизи, подано пакет документів у Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА (ч. 3 калькуляції в додатковій угоді №2 загальна сума передбачена в розмірі 1143,30 грн), тобто відповідачем виконувались роботи за договором та нараховувалась заробітна плата за виконані роботи (ч. 4 калькуляції в додатковій угоді №2 загальна сума передбачена в розмірі 6042,60 грн). На всі ці види робіт передбачено нарахування ПДВ (загальна сума 4375,50).

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що акт взаєморозрахунків підписаний сторонами не є первинним документом та може підтверджувати заборгованість лише у випадку коли така заборгованість підтверджується первинним документами, проте надана відповідачем декларації про утворення відходів у 2014 році є первинним документом та підтверджує часткове виконання робіт за договором.

Тому твердження скаржника про те, що роботи взагалі не виконувались є безпідставними. В цій частині суд виходить з того, що роботи повністю не виконані, тому акти і не складалися.

Відповідно до п. 12 Порядку власники відходів, які утворюють та розміщують відходи на своїй території, до заяви на одержання дозволу на розміщення відходів додають документи, визначені порядком, а саме проект ліміту на утворення та розміщення відходів; довідка про наявність спеціально відведених в установленому законодавством порядку місць чи об'єктів розміщення відходів; відомості про склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров'я людини; довідка про нормативно допустимі обсяги утворення відходів; довідка про питомі показники утворення відходів; довідка про наявність установок (потужностей) з видалення відходів; довідка про наявність потужностей з утилізації відходів; копія договору (контракту) на передачу відходів іншим власникам; довідка про обсяги токсичних відходів та обсяги утворення, використання і поставку відходів як вторинної сировини і відходів виробництва за поточний рік; висновки санітарно-епідеміологічної експертизи щодо об'єктів поводження з відходами; інформація стосовно розміщення відходів, накопичених за попередні роки; наказ про призначення відповідальних осіб у сфері поводження з відходами; звіт про виконання планових заходів у сфері поводження з відходами за попередній рік; перспективний план заходів у сфері поводження з відходами, спрямований на запобігання або зменшення обсягів утворення відходів і запобігання їх негативного впливу на навколишнє природне середовище та здоров'я людини; ліцензія на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (у разі одержання лімітів на утворення та розміщення відходів; дозвіл на експлуатацію об'єкта поводження з небезпечними відходами на відповідній території, виданий органом місцевого самоврядування).

Листом від 29.12.2015 №064/1240-ЄО (а.с. 82) Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", що розглянувши заяву №01020-0000196303-063 від 16.12.2015 щодо отримання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами та повідомив про призупинення розгляду заяв та видач дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами до моменту внесення змін до нормативно-правових актів у зв'язку з приведенням їх у відповідність до Закону №1193.

Законом України від 09.04.2014 №1194-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру" (далі - Закон №1193) скасовано необхідність одержання таких документів дозвільного характеру, як дозвіл на розміщення відходів; ліміти на утворення та розміщення відходів; дозвіл на зберігання та видалення відходів.

При цьому, відповідно до Закону України "Про відходи" суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані, зокрема, отримати дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, крім суб'єктів господарювання, діяльність яких призводить виключно до утворення відходів, для яких ПЗУВ (показник загального утворення відходів) не перевищує 1000.

При проведенні розрахунків ПЗУВ враховується загальна інформація щодо утворення відходів на всіх підрозділах підприємства, що підпорядковані юридичній особі; ПЗУВ повинен розраховуватись відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.1998 №1360 "Про затвердження Порядку ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів".

У разі, якщо ПЗУВ не перевищує 1000 умовних одиниць на рік, що є критерієм включення об'єкта до Реєстру відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.1998 №1360 "Про затвердження Порядку ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів", згідно з пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 №1218 "Про затвердження порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів" власник відходів подає щороку через дозвільні центри, центри надання адміністративних послуг декларації про утворення відходів.

Пунктом 40 додатку до Закону України від 19.05.2011 №3392-VI "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" до документів дозвільного характеру віднесено дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Статтею 20 Закону України "Про відходи" передбачено, що видачу дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами терміном на три роки віднесено до повноважень місцевих державних адміністрацій.

Проте, на момент підпису листа, як у ньому зазначено, порядку видачі та форми дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами не затверджено в установленому порядку.

Пунктом 3 Прикінцевих положень до Закону №1193 Кабінету Міністрів України доручено у тримісячний строк, з дня набрання чинності цим Законом, привести свої нормативно-правові акти у відповідність до Закону №1193.

Порядок розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 №1218, потребує приведення у відповідність до вимог законів України "Про відходи", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру", у зв'язку з тим, що не відповідає нормам актів вищої юридичної сили.

Враховуючи наведене, управлінням екології та природних ресурсів Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) призупинено розгляд заяв та видачу дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами до моменту внесення змін до нормативно-правових актів у зв'язку з приведенням їх у відповідність до Закону №1193.

Одночасно виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) направлено листи до Міністерства екології та природних ресурсів України як до суб'єкта, уповноваженого розробляти нормативно-правові акти у сфері охорони навколишнього природного середовища щодо прискорення розроблення порядку видачі дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Відповідно до п. 8.3 договору терміни погодження СЕС Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА, Міністерства екології та природних ресурсів визначаються діючими законодавчими актами.

Доводи скаржника, що ним не отримувався лист від Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА і не перенаправлявся відповідачу спростовується саме фактом його наявності та зверненням сторони, з відповідними документами до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА, який надав таку відповідь. А тому такі доводи не є підставою для задоволення апеляційної скарги і відхиляються судом апеляційної інстанції як безпідставні. Жодних доказів протилежного скаржник не надав та не звертався, як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції з клопотанням про витребування, про неможливість подання доказів, що не залежали від сторони.

Також, посилання позивача на закінчення строку дії договору не мають своїм наслідком повернення суми авансу, оскільки документально підтверджене надання частини послуг.

Приписами ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому досліджені наявних доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи те, що відповідачем частково виконувались роботи, передбачені договором № 98/13-В від 15.11.2013 та за них було встановлено плату відповідно до додаткової угоди №2 до договору, а в частині, що залишилась невиконаною за договором не вбачається бездіяльності відповідача, оскільки листом від 29.12.2015 №064/1240-ЄО Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища Виконавчого органу КМДА повідомлено про призупинення розгляду заяв та видач дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами до моменту внесення змін до нормативно-правових актів у зв'язку з приведенням їх у відповідність до Закону №1193, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо повернення авансового платежу позивачеві.

Водночас, згідно до ч. 4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вже зазначено в постанові, приписами ч. 3 ст. 277 ГПК України встановлено виключний перелік підстав норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Так, під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Тому судом не приймаються доводи апелянта, які не стосуються меж оскарження в розумінні ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд вважає позовні вимоги Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" необґрунтованими та такими, в задоволенні яких правомірно відмовлено судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Предметом позову у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача 13 126,50 грн, тобто, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, справа є малозначною. За загальним правилом, не підлягають касаційному оскарженню до Верховного Суду судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 254, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 у справі №910/14871/18 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 у справі №910/14871/18 - залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на Державне підприємство "Український державний центр радіочастот".

4. Матеріали справи №910/14871/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

М.А. Руденко