Рішення

від 16.04.2019 по справі 904/5659/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2019м. ДніпроСправа № 904/5659/18 За позовом Акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК", м. Дніпро

до відповідача-1: Приватного підприємства "ФАКТОР-СЕРВІС", м. Першотравеньск Дніпропетровська область

відповідача- 2: ОСОБА_1, м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування у розмірі 112 792, 79 грн.

Суддя Суховаров А.В.

За участю секретаря судового засідання Сулими Д.В.

Представники:

від позивача - не з'явились;

від відповідача-1 - не з'явились;

від відповідача-2 - не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Фактор-сервіс" (відповідач-1) та ОСОБА_1 (відповідача - 2), у якому просить суд:

- стягнути солідарно з Приватного підприємства "Фактор-сервіс" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариство комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за договором від 22.07.2016 року за послугою "Кредитний ліміт" (далі - Договір), яка виникла станом на 17.04.2014 року, у загальному розмірі 112 792, 79 грн., з яких: 22 264, 33 грн. - заборгованість по процентам, 22 264, 33 грн. - заборгованість за відсотками, 873, 64 грн. - заборгованість по комісії, 5 585, 63 грн. - пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на порушення відповідачем-1 умов Договору, зобов'язання за яким забезпечено договором поруки №POR1453110538768 від 18.01.2016, укладеним між позивачем та відповідачем-2.

З позовної заяви вбачається, що позивачем у складі учасників провадження визначено відповідачем - 2 фізичну особу - ОСОБА_1.

Ухвалою суду від 19.12.2018 витребувано від Відділу ЦНАП Правобережний інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 (відома суду адреса проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний податковий номер платника податків НОМЕР_1).

05.02.2019 до господарського суду Дніпропетровської області надійшов лист Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 15.01.2019, згідно якого, відповідно до реєстру територіальної громади, відомості щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою - АДРЕСА_1, відсутні.

Ухвалою суду від 11.02.19р. витребувано від Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Першотравенської міської ради (52800, Дніпропетровська область, м. Першотравенськ, вул. Шахтарської Слави, буд.30) інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 (відома суду адреса проживання: АДРЕСА_2, ідентифікаційний податковий номер платника податків НОМЕР_1).

27.02.19р. від Виконавчого комітету Першотравенської міської ради надійшла довідка, відповідно до якої фізична особа ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 з 01.04.1996р. по теперішній час.

Ухвалою суду від 04.03.2019 позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, місце та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Частиною 3 статті 120 ГПК України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч.7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Стаття 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причини неявки або така неявка є повторною.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами за відсутністю представників сторін, відносно яких судом вжито достатніх заходів про сповіщення щодо судового засідання.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 16.04.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

17.04.2014 року між Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПРИВАТБАНК" (правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК", далі - позивач) та Приватним підприємством "ФАКТОР-СЕРВІС" (відповідач-1) підписано заяву про відкриття поточного рахунку, згідно якої ПП "ФАКТОР-СЕРВІС" приєдналось до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування №б/н від 17.04.2014р. (далі - Договір). Відповідно заяви відповідача-1, відкрито поточний рахунок № 26004050235824.

Так, відповідачу-1 на поточний рахунок № 26004050235824 встановлено кредитний ліміт в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг" (далі - Умови).

Згідно п. 3.18.1.16 Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта (відповідача у справі) до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Пунктом 3.18.1.1 Умов передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах, кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Відповідно до п. 3.18.1.3 Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Згідно п.3.18.1.8 Умов, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Пункт 3.18.1.6 Умов зазначає, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши Угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, смс - повідомлення або інших).

За умовами п. 3.18.6.1 Умов обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобовязань сторонами.

Вивчивши документи долучені до матеріалів справи, господарський суд зазначає, що прийняті на себе зобов'язання банк (позивач у справі) виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредитний ліміт у розмірі 95 000,00 грн., що підтверджено залученою до матеріалів справи випискою по рахунку.

Згідно ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно п. 3.18.4 Умов, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.1. Умов).

При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню (п. 3.18.4.1.2. Умов).

У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.3. Умов).

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку з нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4 Умов).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Пунктом 3.18.4.4 Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує Банку 1-го числа кожного місяця.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.18.2.3.4 Умов банк має право при порушенні Клієнтом будь- якого із зобов'язань, передбаченого "Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що уразі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Положення п. 3.18.5.1. Умов визначають, що при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.18.2.2.2., 3.18.4.1., 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2., 3.18.4.4., 3.18.4.5, 3.18.4.6 клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а згідно п.3.18.5.4 Умов - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Як зазначає позивач, внаслідок неналежного виконання позичальником (відповідачем - 1 у справі) своїх зобов'язань за Договором, у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 112 792,79 грн., з якої:

- 84 069,19 грн. - заборгованість за кредитом;

- 22 264,33 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 19.11.17р. по 06.09.18р.;

- 5 585,63 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором за період з 22.01.18р. по 06.09.18р;

- 873,64 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом за період з 01.03.18р. по 06.09.18р.

Зобов'язання за спірним договором забезпечено договором поруки №POR1453110538768 від 18.01.2016 (далі - договір поруки), укладеним між позивачем та поручителем - ОСОБА_1 (відповідач - 2).

Згідно п.1 договору поруки, предметом є надання поруки відповідачем-2 перед банком, за виконання відповідачем-1 всіх своїх обов'язків за угодами приєднання.

За умовами п.1.2 вказаного договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за "Угодою 1 та Угодою 2" в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Поручителем надані всі наявні документи, що стосуються Поручителя, на момент укладання цього договору, в господарському/цивільному суді не мається заяв кредиторів про визнання Поручителя банкрутом.

У випадку смерті або Банкрутства Боржника за "Угодою 1 або Угодою 2" на, та/або заміни Боржника внаслідок правонаступництва та/або переведення боргу на будь-яку іншу особу (нового боржника), Поручитель приймає на себе зобов'язання та згодний відповідати за виконання "Угоди1 і/або Угоди2" за Боржника, а також за будь-якого іншого боржника (нового боржника) при настанні вказаних в даному пункті обставин, в зв'язку з чим, Поручитель надає поруку перед Кредитором за виконання новим боржником зобов'язань за "Угодою1 і/або Угодою2" у розмірі і порядку, визначеному умовами "Угоди1 і/або Угоди2". При цьому будь-які додаткові узгодження з Поручителем не потрібні.

У випадку невиконання боржником зобов'язань за Угодою 1 та Угодою 2 боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п.1.5 договору поруки).

Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за Угодою 1 та/або Угодою 2 цей договір припиняє свою дію (п.4.1 договору поруки).

Позивач звертався до відповідачів з претензією про сплату заборгованості, яку останні залишили без відповіді (а.с.29).

За викладених обставин позивач звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення з відповідача-1, -2 заборгованості за кредитом у розмірі 112 792,79 грн.

На час розгляду спору відповідачами не надано господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості, обставин, наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог, не спростовано.

Суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно положень ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові), зокрема, грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 3 статті 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалися, на його банківський рахунок.

Відповідно до вимог ст.ст. 554, 610 Цивільного кодексу України, боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

Отже, позивач правомірно вважає за необхідне захистити свої права та стягнути солідарно із відповідача-1 та відповідача-2 заборгованість за кредитним договором із повернення суми отриманого кредиту, в судовому порядку.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у розмірі 1 762, 00 грн. розподіляються між відповідачами порівну.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) до Приватного підприємства "ФАКТОР-СЕРВІС" (АДРЕСА_4, ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2) та ОСОБА_1 (АДРЕСА_4, ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2) про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 84 069, 19 грн. заборгованості за кредитом, 22 264, 33 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 5 585, 63 грн. пені, 873,64 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 1 762,00 грн. витрат по сплаті судового збору задовольнити у повному обсязі .

Стягнути солідарно з Приватного підприємства "ФАКТОР-СЕРВІС" (АДРЕСА_4, ідентифікаційний код юридичної особи 37804969) та ОСОБА_1 (АДРЕСА_4, ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2) суму 84 069, 19 грн. заборгованості за кредитом, 2 264, 33 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 5 585, 63 грн. пені, 873,64 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Стягнути з Приватного підприємства "ФАКТОР-СЕРВІС" (АДРЕСА_4, код ЄДРПОУ 37804969) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) суму 881,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_4, ідентифікаційний код особи НОМЕР_2) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) суму 881,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України.

Повне рішення складено 24.04.2019

Суддя А.В. Суховаров