Ухвала

від 23.04.2019 по справі 904/2220/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

У Х В А Л А

про часткове задоволення скарги

23.04.2019м. ДніпроСправа № 904/2220/14 За скаргою: Державної установи "Ігренський виправний центр (№131), м. Дніпро

на дії Самарського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, м. Дніпро

У справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскент-КР" м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Ігренського виправного центру Управління державної пенітенціарної служби у Дніпропетровській області (№133),м. Дніпро

про стягнення 125 434,52грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача (скаржника): ОСОБА_1, довіреність №133/10-122 від 10 січня 2019 року, юрисконсульт

Від Самарського відділу державної виконавчої служби: ОСОБА_2, довіреність №1373 від 29 квітня 2019 року, заступник начальника Самарського ВДВС

С У Т Ь С П О Р У :

09 квітня 2019 року Державна установа "Ігренський виправний центр (№131) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою, якою просить:

- зобов'язати Самарський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області зняти арешт на майно позивача накладений постановою Самарського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області №44239187 від 11.08.2014 відповідно до виконавчого провадження №44239187.

Скарга обґрунтована тим, що борг за виконавчим провадженням погашено у повному обсязі, та скаржник звертався до Самарського відділу державної виконавчої служби м. Дніпро головного територіального управління юстиції з проханням зняти з його майна арешт, накладений постановою №44239187 від 11.08.2014. Однак, скаржнику було відмовлено у знятті арешту з майна, оскільки з боржника не стягнуто виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій та відповідно до ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" за таких обставин арешт не знімається. Скаржнику рекомендовано звернутися до суду із заявою про зняття арешту в порядку ст. 154 ЦПК України.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2019 року №409 у зв'язку із тим, що суддя Турчин С.О. вже не працює в Господарському суді Дніпропетровської області, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматичний розподіл матеріалів справи по вх. №15979/19 справи №904/2220/14, за результатами якого скаргу передано для розгляду судді Євстигнеєвій Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2019 прийнято скаргу до розгляду та призначено її розгляд у судове засідання на 23.04.2019.

Самарським відділом державної виконавчої служби надані пояснення, відповідно до яких за даними Автоматизованої системи виконавчого провадження в період з 04.08.2014 по 22.12.2014 у відділі перебувало на виконанні виконавче провадження № 4423187 про стягнення заборгованості з ІВЦ УДПС №133 на користь ТОВ "Аскент-КР" у розмірі 124 653,52 грн. Постановами державного виконавця від 11.08.2014 звернено стягнення на кошти та все майно боржника. Постановою від 22.12.2014 виконавче провадження завершено на підставі п. 2 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження". При цьому борг за рішенням суду, виконавчий збір в розмірі 10% та витрати виконавчого провадження стягнуто не було. Відповідно до вимог ст.50 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції, що діяла на час виконання рішення, у разі завершення виконавчого провадження, за яким не стягнуто кошти, виконавчий збір, витрати, арешт, накладений на майно та кошти боржника не скасовується. Також Самарським ВДВС повідомлено про неможливість надати оригінал постанови про арешт майна боржника від 11.08.2014 ВП№44239187, у зв'язку із спливом строку зберігання завершеного виконавчого провадження.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення відповідача (скаржника) та Самарського відділу державної виконавчої служби, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскент-КР" (далі - позивач) звернулося з позовом до Ігренського виправного центру Управління державної пенітенціарної служби у Дніпропетровській області (№133) (далі - відповідач) про стягнення 125 434 грн. 52 коп., з яких: основна заборгованість у розмірі 120 000 грн. 00 коп., пеня у розмірі 3 718 грн. 36 коп., 3% річних у розмірі 1 716 грн. 16 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2014 (суддя Турчин С.О.) позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача - 120 000 грн. 00 коп. - заборгованості, 1 795 грн. 07 коп. - пені, 414 грн. 25 коп. - 3% річних, 2 444 грн. 20 коп. - судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовити.

На примусове виконання вказаного рішення 03.06.2014 видано наказ.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2017 видано дублікат наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2014 у справі №904/2220/14 про стягнення з Ігренського виправного центру Управління державної пенітенціарної служби у Дніпропетровській області (№133)" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскент-КР" 120 000 грн. 00 коп. - заборгованості, 1 795 грн. 07 коп. - пені, 414 грн. 25 коп. - 3 % річних, 2 444 грн. 20 коп. - судового збору.

09 квітня 2019 року Державна установа "Ігренський виправний центр (№131) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою, якою просить:

- зобов'язати Самарський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області зняти арешт на майно позивача накладений постановою Самарського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області №44239187 від 11.08.2014 відповідно до виконавчого провадження №44239187.

В обґрунтування вимог скарги зазначено, що борг погашено у повному обсязі, однак арешт накладений на майно боржника залишається чинним.

Згідно інформації, наданої Самарським відділом державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області за даними Автоматизованої системи виконавчого провадження в період з 04.08.2014 по 22.12.2014 у відділі перебувало на виконанні виконавче провадження № 4423187 про стягнення заборгованості з ІВЦ УДПС №133 на користь ТОВ "Аскент-КР" у розмірі 124 653,52 грн. Постановами державного виконавця від 11.08.2014 звернено стягнення на кошти та все майно боржника. Постановою від 22.12.2014 виконавче провадження завершено на підставі п. 2 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження". При цьому борг за рішенням суду, виконавчий збір в розмірі 10% та витрати виконавчого провадження стягнуто не було. Відповідно до вимог ст.50 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції, що діяла на час виконання рішення, у разі завершення виконавчого провадження, за яким не стягнуто кошти, виконавчий збір, витрати, арешт, накладений на майно та кошти боржника не скасовується.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 22.09.2017 Управлінням Державної казначейської служби України в Індустріальному районі м. Дніпро у повному обсязі виконано спірний наказ (дублікат).

У той же час, відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта станом на 14.08.2018 на земельну ділянку (кадастровий номер 1210100000:09:237:0006) площею 9,9622 га, правокористувачем якої є Ігренський виправний центр Управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№133), накладено арешт Самарським ВДВС Дніпропетровського МУЮ на підставі постанови ВП №44239187 від 11.08.2014.

25.10.2018 скаржник звертався до начальника Самарського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з проханням зняти арешт з майна Державної установи "Ігренський виправний центр" (№133), що було винесено на підставі виконавчого провадження №4439187.

Листом №24535 від 06.11.2018 скаржнику відмовлено у знятті арешту з майна боржника з посиланням на ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції, що діяла на час виконання рішення, у якій зокрема, зазначено, що у разі завершення виконавчого провадження, за яким не стягнуто кошти, виконавчий збір, витрати, арешт, накладений на майно та кошти боржника не скасовується.

Згідно наявного у справі листа Управління державної казначейської служби України в Індустріальному районі, 21.09.2017 проведено безспірне списання коштів та станом на 25.09.2017 наказ суду виконано у повному обсязі.

Не зняття арешту з майна боржника, у зв'язку із закінченням виконавчого провадження і стало причиною звернення зі скаргою.

Статтею 129 1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За положеннями частини другої ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Як встановлено судом, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2014 у справі №904/2220/14, на виконання якого видано наказ від 03.06.2014, виконане у повному обсязі.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З огляду на викладене, суд вбачає за можливе задовольнити вимоги скаржника в тій редакції, яка повинна захистити права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси забезпечивши при цьому ефективний спосіб захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, а саме шляхом зняття арешту з майна боржника, накладеного постановою №44239187 від 11.08.2014.

Відповідно до ч.1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

Згідно зі ст.50 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції, яка діяла на момент закінчення виконавчого провадження у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Разом з цим, суд звертає увагу, що 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Державною казначейською службою України згідно з частиною 1 статті 3 цього Закону здійснюється виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (КПКВ 3504040).

Відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 до органів Казначейства стягувачами подаються на виконання виконавчі документи, у справах: про стягнення коштів з боржників - до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник; про стягнення надходжень бюджету (податків, митних платежів, судового збору, обов'язкових зборів та інших платежів) - до органу Казначейства, в якому на рахунки зараховані зазначені надходження бюджету; про бюджетне відшкодування ПДВ - до органу Казначейства за місцем реєстрації платника податку в органі державної податкової служби.

Таким чином, спірний наказ мав бути поданий на виконання до органів Казначейства, а не Державної виконавчої служби, та відкриття виконавчого провадження, як і накладення арешту на майно боржника було неправомірним.

Суд зазначає, що закінчуючи виконавче провадження, державний виконавець мав зняти арешт з майна боржника, чого зроблено не було.

Згідно зі ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1 2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відтак, враховуючи, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області виконане у повному обсязі, суд доходить висновку про необхідність скасування арешту з майна Державної установи "Ігренський виправний центр (№131), накладеного Самарським відділом державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на підставі постанови №44239187 від 11.08.2014.

Згідно статті 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Оскільки суд дійшов висновку про необхідність скасування арешту, а не зобов'язання Самарського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області скасувати цей арешт, скарга Державної установи "Ігренський виправний центр (№131) на дії Самарського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 234, 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу Державної установи "Ігренський виправний центр (№131) на дії Самарського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області - задовольнити частково.

Скасувати арешт з майна боржника, Державної установи "Ігренський виправний центр (№131)", накладений Самарським відділом державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на підставі постанови №44239187 від 11.08.2014.

В іншій частині скарги - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 23.04.2019 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено - 24.04.2019

Суддя ОСОБА_3