Рішення

від 11.04.2019 по справі 910/305/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.04.2019 Справа № 910/305/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря Дьогтяр О.О., розглянув у загальному позовному провадженні справу

за позовомГостомельського споживчого товариства доТовариства з обмеженою відповідальністю Альбатрос групп простягнення 77 472,78 грн.

Представники учасників справи:

від позивача Калита А.В., голова правління;

від відповідача Брагар А.А., адвокат за посвідченням №4282/10 від 29.09.2010;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Гостомельське споживче товариство звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Альбатрос групп про стягнення 77 472,78 грн., з яких: 54 877,58 грн. - основний борг, 5 668,85 грн. - інфляційні втрати, 15 550,65 грн. - пеня та 1 375,70 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору оперативної оренди будівлі, обладнання та споруд від 04.12.2017 в частині своєчасної та повної оплати орендних платежів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 відкрито провадження у справі №910/305/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 21.02.2019.

21.02.2019 до загального відділу діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого учасник справи проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні з підстав того, що наданий позивачем акт приймання-передачі будівлі, споруд та обладнання в оперативну оренду від 01.01.2018 не підписувався директором відповідача Гаврилюком С.А., оскільки після підписання Договору, з причин невідповідності приміщення вимогам відповідача, а також тимчасової відсутності необхідних коштів, відповідачем було орендовано інше приміщення, з огляду на що відповідач до користування приміщенням (магазин продтоварів) фактично не приступив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2019 з огляду на зміст відзиву відповідача на позовну заяву, судом з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, зібрання та оцінки відповідних доказів, вирішено розгляд справи № 910/305/19 здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 05.03.2019.

05.03.2019 позивачем через загальний відділ діловодства суду подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначає, що твердження відповідача щодо невикористання приміщення магазину Продтовари № 2 , що розташоване за адресою: Київська область, смт. Гостомель, вул. Бучанське шосе, 2, з підстав не підписання директором Товариства з обмеженою відповідальністю Альбатрос групп акта приймання-передачі будівлі, споруд та обладнання в оперативну оренду, спростовується наявним у Гостомельського споживчого товариства та долученого до матеріалів справи акта приймання-передачі будівлі, споруд та обладнання в оперативну оренду від 01.01.2018, який містить підпис директора Товариства з обмеженою відповідальністю Альбатрос групп та відтиск печатки підприємства.

У судовому засіданні 05.03.2019, судом, відповідно до ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 14.03.2019.

14.03.2019 до загального відділу діловодства суду від відповідача надійшли письмові пояснення по справі в яких з посиланням на ст.ст. 180, 181, 284 Господарського кодексу України та ст. 638 Цивільного кодексу України вказує на неукладеність Договору оперативної оренди будівлі, обладнання та споруд від 04.12.2017, оскільки сторонами не було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов Договору, зокрема, щодо строку оренди майна, розміру орендної плати та порядку її сплати.

У судовому засіданні 14.03.2019, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 11.04.2019.

Представник позивача в судове засідання 11.04.2019 з'явився позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.04.2019 проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у письмових поясненнях, поданих до суду 14.03.2019.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 11.04.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як стверджує позивач, 04.12.2017 між Гостомельським споживчим товариством (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Альбатрос групп (орендар) було укладено Договір оперативної оренди будівлі, обладнання та споруд (надалі - Договір ), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування приміщення маг. Продтовари № 2 (далі - Об'єкт оренди).

Об'єкт оренди складається з відокремленої будівлі, підсобних (допоміжних) споруд та обладнання, яке знаходиться в будівлі. Загальна площа будівлі становить 153 кв. м., в тому числі площа торгового залу (п.п. 1.2, 1.4 Договору).

Відповідно до п. 1.3 Договору об'єкт оренди знаходиться за адресою: Київська область, сел. Готомель, вул. Бучанське шосе, 2.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що вступ орендаря в користування об'єктом оренди настає одночасно із підписанням сторонами Договору та акта приймання-передачі об'єкта оренди.

Повернення орендарем об'єкта оренди орендодавцю здійснюється за актом приймання-передачі майна (п. 2.4 Договору).

Згідно з п. 2.5 Договору моментом повернення об'єкта оренди орендодавцю є час підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкта оренди з оперативної оренди.

Передача об'єкта оренди в тимчасове користування орендарю і його повернення орендодавцю здійснюється повноважними представниками орендодавця і орендарем, які складають та підписують акти приймання передачі (п. 2.6 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата визначається згідно з розрахунком у розмірі 10 000 гривень на місяць з урахуванням ПДВ та щомісячним перерахунком орендної плати на індекс інфляції за даними Держкомстату України.

Вартість комунальних та інших послуг (водо-, енерго-, теплопостачання, телефонний, факсимільний, поштовий зв'язок тощо) відшкодовується щомісячно орендарем у сумі фактичних затрат орендодавця за діючими цінами і тарифами за розрахунком орендодавця. За згодою орендодавця орендар може отримувати зазначені послуги безпосередньо від постачальників (п. 3.3 Договору).

Згідно п. 3.4 Договору орендна плата сплачується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця або готівкою в касу орендодавця. За квартал попередньою оплатою.

Пунктом 3.5 Договору визначено, що оплата за користування земельної ділянки згідно нормативної грошової оцінки земельної ділянки відділу Держкомзему. При зміні вартості ставки грошової оцінки землі індексації та ставок земельного податку органами місцевої громади та держави України, орендар сплачує земельний податок за новими розрахунками.

Згідно п. 4.3.1 Договору орендодавець зобов'язався передати орендарю в тимчасове користування об'єкт оренди згідно з актом приймання-передачі.

У той же час, орендар відповідно до п. 4.1.2 Договору зобов'язується своєчасно, не пізніше 10-го числа поточного місяця і в повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату за цей місяць, а оплату комунальних послуг та інших платежів здійснювати у 3-денний строк після отримання рахунка орендодавця згідно з фактичними витратами у попередньому місяці.

Пунктом 6.1 Договору визначено, що останній діє з моменту підписання договору та передання об'єкта оренди орендарю за актом приймання-передачі з 01.01.2018 до моменту повернення об'єкта оренди орендодавцю за актом приймання-передачі 31.12.2018, а щодо обов'язків із розрахунків у разі невиконання їх орендарем та завданні збитків орендодавцю - до повного проведення розрахунків та відшкодування збитків.

Як слідує з матеріалів справи, 01.01.2018 сторонами складено та підписано акт приймання-передачі будівлі, споруд та обладнання в оперативну оренду, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оперативну оренду приміщення магазину.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю Альбатрос групп , у порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, оплату орендних платежів своєчасно та у повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 54 877,58 грн.

У той же час, відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, вказує на неукладеність Договору оперативної оренди будівлі, обладнання та споруд від 04.12.2017, з огляду на недосягнення сторонами згоди щодо усіх його істотних умов, зокрема, строку оренди майна, розміру орендної плати та порядку її сплати.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Приписами ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Договір оперативної оренди будівлі, обладнання та споруд від 04.12.2017 за своєю правовою природою є договором оренди а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Приписами ч. 1, 3 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Аналогічна норма закріплена в положеннях ст. 759 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України, істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України визначено, що об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

У той же час, ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України визначає, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Як вбачається зі змісту п.п. 1.4 - 1.6.2 Розділу 1 Договору Предмет і мета договору оперативної оренди , сторонами не було чітко визначено характеристик приміщення, що передається в оренду, а лише зазначено, що будівля є одноповерховою та має площу 153 кв. м.

Крім цього, матеріали справи містять оригінал акту приймання-передачі будівлі, споруд та обладнання в оперативну оренду від 01.01.2018, копія якого долучена до матеріалів справи, згідно з яким відповідач (орендар) прийняв об'єкт оренди, стан якого визнано задовільним.

Проте, вказаний акт також не містить індивідуально визначених ознак приміщення, що передається в оренду, як і не зазначено в ньому його площі та місцязнаходження, а лише зазначено, що в орендне користування відповідача передається приміщення маг. Продтовари № 2 .

Крім цього, Договір оперативної оренди будівлі, обладнання та споруд від 04.12.2017 також не містить індивідуально визначених ознак обладнання, яке знаходиться в будівлі та є предметом Договору оренди, зокрема в Договорі не зазначено повне найменування, реєстраційний номер, марку, рік випуску, державний номер (за необхідності), що перешкоджає визначити, яке саме обладнання передано в орендне користування.

При цьому, п. 1.7 Договору визначено, що склад обладнання зазначено в акті приймання-передачі об'єкта оренди, який є невід'ємною частиною Договору.

У той же час, судом встановлено, що акт приймання-передачі будівлі, споруд та обладнання в оперативну оренду від 01.01.2018 таких відомостей також не містить.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про те, що сторонами не була погоджена така істотна умова Договору оренди, як його предмет, оскільки під час укладення Договору сторонами не були визначені індивідуальні ознаки приміщення, яке передавалось в орендне користування відповідачу, а також обладнання яке знаходилось в будівлі та є предметом Договору оренди.

Крім цього, статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата визначається згідно з розрахунком у розмірі 10 000 гривень на місяць з урахуванням ПДВ та щомісячним перерахунком орендної плати на індекс інфляції за даними Держкомстату України.

Згідно з п. 3.4 Договору орендна плата сплачується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця або готівкою в касу орендодавця. За квартал попередньою оплатою.

Відповідно до п. 4.1.2 Договору орендар зобов'язується своєчасно, не пізніше 10-го числа поточного місяця і в повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату за цей місяць, а оплату комунальних послуг та інших платежів здійснювати у 3-денний строк після отримання рахунка орендодавця згідно з фактичними витратами у попередньому місяці.

Так, дослідивши наданий позивачем примірник Договору, судом встановлено, що пункти 3.1 та 3.4 Договору містять рукописні дописи, зокрема рукописним способам в п. 3.1 зазначено розмір орендної плати, а п. 3.4 Договору доповнено реченням За квартал попереднью оплатою .

У той же час, дописи, виконані в оригіналі Договору оренди, наданому позивачем, не засвідчені сторонами у відповідності до звичаїв ділового обороту, а тому суд не може дійти однозначного висновку про те, що розмір орендної плати, визначений у п. 3.1 Договору, та порядок сплати орендних платежів, визначений в п. 3.4 Договору, узгоджені сторонами, як того вимагають положення ст. 180 Господарського кодексу України та ст. 638 Цивільного кодексу України.

При цьому, стосовно рукописного допису вчиненого в п. 3.4 Договору, суд зазначає наступне.

Відповідно до умов п. 6.2 Договору зміна або розірвання Договору можуть мати місце за погодженням сторін.

Проте, позивачем не надано жодних доказів того, що п. 3.4 Договору доповнено за погодженням обох сторін даного Договору.

Крім цього, суперечність змісту п.п. 3.1, 3.4 та 4.1.2 Договору також позбавляє суд можливості дійти однозначного висновку щодо погодження сторонами порядку сплати орендних платежів.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України).

Частиною 4 статті 284 Господарського кодексу України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Пунктом 6.1 Договору визначено, що останній діє з моменту підписання договору та передання об'єкта оренди орендарю за актом приймання-передачі з 01.01.2018 до моменту повернення об'єкта оренди орендодавцю за актом приймання-передачі 31.12.2018, а щодо обов'язків із розрахунків у разі невиконання їх орендарем та завданні збитків орендодавцю - до повного проведення розрахунків та відшкодування збитків.

Проте, як встановлено судом, строк дії Договору в п. 6.1 Договору також виконано рукописним способом та жодним чином не засвідчено сторонами, що позбавляє суд можливості встановити факт узгодження сторонами саме того строку, який зазначено у вказаному пункті.

З викладених обставин, суд дійшов висновку про те, що сторонами не було погоджено таких істотних умов Договору оренди, як орендна плата та строк, на який укладається договір оренди.

Отже, з огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку про неукладеність Договору оренди оперативної оренди будівлі, обладнання та споруд від 04.12.2017, оскільки, як вбачається з матеріалів справи та наданих доказів, сторонами не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору оренди.

Крім цього, судом під час розгляду справи також не було встановлено факту фактичної передачі орендованого приміщення позивачем відповідачу, а як наслідок його подальше використання відповідачем.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з положеннями ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи встановлення судом того, що договір оперативної оренди будівлі, обладнання та споруд від 04.12.2017, є неукладеним та таким, що не породжує для сторін жодних прав та обов'язків, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Гостомельського споживчого товариства до Товариства з обмеженою відповідальністю Альбатрос групп про стягнення 77 472,78 грн. відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.04.2019.

Суддя О.Г. Удалова