Рішення

від 16.04.2019 по справі 910/16190/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.04.2019Справа № 910/16190/18

За позовомСільськогосподарського фермерського господарства "ДЄДОВ" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ФІННА ПРОТЕК УКРАЇНА" пророзірвання договору та стягнення 539 900,59 грн.

Суддя Секретар судового засідання Борисенко І.І. Холодна Н.С.

Представники сторін: від позивача - Драгомирецька Г.Є.; від відповідача -не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Відповідача з вимогами про:

- стягнення з відповідача суму передплати з інфляційними за Договором купівлі-продажу, виготовлення меблів N 1 від 08.06.16 р в розмірі в розмірі 202 490,83 грн.;

- стягнення з Відповідача неустойку у вигляді пені за Договором купівлі-продажу, виготовлення меблів N 1 від 08.06.16 р в розмірі 19 615, 70 грн.;

- розірвання Договір купівлі-продажу, виготовлення меблів N08/08/16 від 08.08.16.

- стягнення з Відповідача суму передплати з інфляційними за Договором купівлі-продажу, виготовлення меблів N08/08/16 від 08.08.2016 в розмірі 282 193,66 грн.;

- стягнення з Відповідача неустойку у вигляді пені за Договором купівлі-продажу, виготовлення меблів N 08/08/16 від 08.08.2016 в розмірі 35 600, 40 грн.

- розірвання договору купівлі-продажу, виготовлення меблів N08/08/16 від 08.08.2016.

Ухвалою суду від 10.12.2018 залишено позовну заяву без руху. Надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

27.12.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків та докази надіслання вказаної заяви відповідачу, відповідно до якої позивач просить суд:

- стягнути з Відповідача суму передплати з інфляційними за Договором купівлі-продажу, виготовлення меблів N 1 від 08.06.16 в розмірі в розмірі 202 490,83 гривень;

- стягнути з Відповідача неустойку у вигляді пені за Договором купівлі-продажу, виготовлення меблів N 1 від 08.06.16 р в розмірі 19 615,70 гривень;

- розірвати договір купівлі-продажу, виготовлення меблів N 1 від 08/08/16 від 08.08.2016р.;

- стягнути з Відповідача суму передплати з інфляційними за Договором купівлі-продажу, виготовлення меблів N 08/08/16 від 08.08.2016 в розмірі 282 193,66 гривень;

- стягнути з Відповідача неустойку у вигляді пені за Договором купівлі-продажу, виготовлення меблів N 08/08/16 від 08.08.2016 в розмірі 35 600,40 гривень;

- розірвати Договір купівлі-продажу, виготовлення меблів N 08/08/16 від 08.08.2016

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2019 відкрито провадження у справі №910/16190/18 та призначено підготовче засідання на 05.02.2019.

В підготовчому засіданні 05.02.2019 було оголошено перерву до 26.02.2019.

В підготовче засідання 26.02.2019 представник відповідача не з'явився проте був повідомлений належним чином про час, дату та місце судового засідання.

В підготовчому засіданні остаточно визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, позовних вимог. З'ясовані всі питання визначені ст. 182 Господарського процесуального кодекс України.

Суд в підготовчому судовому засіданні поставив на обговорення питання про можливість завершення підготовчого провадження, та призначення справи до судового розгляду по суті.

Представник позивача зазначив про можливість закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 26.02.2019 закрито підготовче провадження у справі №910/16190/18. Призначено розгляд справи №910/16190/18 по суті на 02.04.2019.

У судовому засіданні 02.04.2019 оголошено перерву до 16.04.2019.

16.04.2019 через відділ діловодства суду позивачем подана заява про уточнення позовних вимог.

Відповідно до поданої заяви позивач просив суд задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача:

- суму передплати з інфляційними за Договором купівлі-продажу, виготовлення меблів N 1 від 08.06.16 р в розмірі в розмірі 165 576,62 грн.

- суму передплати з інфляційними за Договором купівлі-продажу, виготовлення меблів N 08/08/16 від 08.08.2016 в розмірі 248285,27 грн.

Подана заява розцінена судом як заява про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Ухвалою суду від 26.0.2019 закрито підготовче провадження у справі №910/16190/18.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Подана заява про уточнення позовних вимог (зменшення розміру позовних вимог) подана позивачем з пропуском процесуального строку.

Окрім того, з наявної в матеріалах справи довіреності від 04.09.2018 виданої на ім'я Драгомирецької Г.Є., вбачається, що представнику Драгомирецькій Г.Є. не було надало право на зменшення розміру позовних вимог.

У судовому засіданні 16.04.2019 суд не прийняв до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Судом вчинено дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі та ухвали про повідомлення про дату, час і місце судових засідань направлялися судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (02068, м. Київ, вул. Олени Пчілки,буд. 2Б).

В матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, з яких вбачається, що відповідач отримував кореспонденцію суду 22.01.2019, 05.03.2019.

Окрім того, з офіційних витягів з сайту Укрпошта вбачається, що відповідач також отримував нарочно кореспонденцію суду 19.02.2019.

Відтак, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, за приписами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на викладене, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судовому засіданні 16.04.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2016 року між СФГ ДЄДОВ (надалі - Замовник) та ТОВ ФІННА ПРОТЕК Україна (далі - Виконавець), був укладений Договір купівлі-продажу, виготовлення меблів N 1 від 08.06.16 (надалі - Договір №1).

Відповідно до п. 1.1 Договору №1 виконавець виконує контрольні заміри (розміри) місця встановлення меблів по індивідуальному замовленню у відповідності із обумовленою із Замовником документацією (додатком до договору - специфікацією), які узгоджує із Замовником у вигляді специфікації до договору.

Місце встановлення (доставки) меблів: Кіровоградська обл., смт. Олександрівка, вул. Залізнична, 1/б (п. 12.Договору №1).

Згідно з п. 1.3 Договору після узгодження контрольних вимірів Виконавець згідно специфікації та ескізних (фото та конструктивних) матеріалів продає (виготовляє, встановлює) Замовнику меблі (комплект кухня кутова з островом) вартістю 196 157,00 грн.

Відповідно до п. 1.4 Договору №1 замовник у відповідності до договору сплачує та приймає товар, вказаний у пункті 1.3 (найменування) згідно з обумовленими ескізними матеріалами та специфікацією (додатки до договору) у вигляді акту прийому-передачі товару. Товар є власністю Виконавця до моменту підписання акту прийому-передачі та остаточного розрахунку Замовника згідно умов даного договору.

Замовник і Виконавець не можуть самостійно змінювати найменування, розміри та специфікацію товару без письмового узгодження (п. 1.5. Договору №1).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 Договору №1 ціна товару визначається в момент укладання Договору та складається із загальної вартості усіх найменувань товару, підйому товару та робіт по його встановленню. На момент складання договору вартість Товару з установкою складає 196 157,00 грн. На момент підписання договору Замовник сплачує 80% вартості Товару , складає 156 925,00 грн. Залишок - 20 % вартості Товару 39 232 грн. проводиться на момент підписання акту прийому-передачі.

На виконання умов п.2.3. зазначеного Договору №1 Замовником було сплачено 08.06.2016 80% вартості Товару - 156 925,00 грн. - підстава рахунок № 00000017 від 08.06.2016. Оплата підтверджується платіжним дорученням № 1559 від 08.06.16.

Згідно до п. 3.1. Договору №1 Виконавець повинен був виготовити й встановити товар протягом 65 робочих днів з моменту остаточного узгодження найменувань, специфікації та сплати Замовником 80% вартості товару.

Специфікація була погоджена й підписана сторонами 08.06.2016.

Таким чином, Виконавець повинен був встановити товар до 07.09.2016.

Проте, Виконавець не виконав свої зобов'язання щодо виготовлення й встановлення товару або повернення суми попередньої оплати не здійснив.

Також, між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу, виготовлення меблів №08/08/16 від 08.08.2016 (надалі - Договір №08/08/16), відповідно до п. 1.1 якого Виконавець виконує контрольні заміри (розміри) місця встановлення меблів по індивідуальному замовленню у відповідності із обумовленою із Замовником документацією (додатком до договору - специфікацією), які узгоджує із Замовником у вигляді специфікації до договору.

Згідно з п. 1.2 Договору №08/08/16 місце встановлення (доставки) меблів: Кіровоградська обл., смт. Олександрівка, вул. Залізнична 1Б.

Відповідно до п. 1.3 Договору №08/08/16 після узгодження контрольних вимірів Виконавець згідно специфікації та ескізних (фото та конструктивних) матеріалів продає (виготовляє, встановлює) Замовнику меблі (надалі товар) наступних найменувань:

№ з\пНайменування (стиль)КількістьВартість 1.Шафа купе з масиву дерева (2500* 1850*700) у дитячу 1 (один) 87 180,40 2.Шафа купе з масиву дерева (2500*2000*650) у спальню 1 (один) 86 502,52 3.Шафа купе з масиву дерева (2500*3000*650) у вітальню 1 (один) 138 181,79 4.Каркас для столу з масиву (1400*800) 1(один) 12 820,00 5.Стілець з масиву з декором 4(чотири) 31 320,00

Згідно з п.п. 1.4, 15. Замовник у відповідності із договором сплачує та приймає товар, вказаний в п. 1.3 (Найменування) згідно із обумовленими ескізними матеріалами та специфікацією (додатки до договору) у вигляді акту прийому-передачі товару. Товар є власністю Виконавця до моменту підписання акту прийому-передачі та остаточного розрахунку Замовника згідно умов даного договору. Замовник і Виконавець не можуть самостійно змінювати найменування, розміри та специфікацію товару без письмового узгодження.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 Договору№08/08/16 ціна товару визначається в момент укладання Договору та складається із загальної вартості усіх найменувань товару, підйому товару та робіт по його встановленню. На момент складання договору вартість Товару з установкою складає загалом Триста п'ятдесят шість тисяч чотири гривень 71 копійок з урахуванням ПДВ. На момент підписання Договору Замовник сплачує Виконавцю 80 % вартості Товару, що складає Двісті вісімдесят чотири тисячі вісімсот три гривень 76 копійок. Залишок - 20% вартості товару сімдесят одну тисячу двісті гривень 95 копійок проводиться на момент підписання акту прийому-передачі.

Як встановлено судом на виконання умов п.2.3. зазначеного Договору меблі Замовником було сплачено 235 312, 00 грн. що становить 80% вартості Товару. Оплата підтверджується платіжним дорученням № 2630 від 09.08.16 р. на суму 10256,00 грн., № 2631 від 09.08.16 р. на суму 25056,00 та № 3355 від 28.09.16 на суму 200 000, 00 грн. Всього на суму 235 312,00 грн.

Згідно до п. 3.1. Договору кухня Виконавець повинен був виготовити й встановити товар протягом 65 робочих днів з моменту остаточного узгодження найменувань, специфікації та сплати Замовником 80% вартості товару.

Специфікація була погоджена й підписана сторонами 08.08.16.

Таким чином, Виконавець повинен був виконати свої зобов'язання в строк до 28.12.2016.

Проте, Виконавець не виконав свої зобов'язання щодо виготовлення й встановлення товару або повернення суми попередньої оплати не здійснив.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 05.09.2018 на адресу відповідача була надіслана вимога щодо розірвання договору, повернення оплати й сплати штрафних санкцій, про що свідчать опис вкладення у цінний лист (01030 47618669).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, Відповідач порушуючи умови договору не поставив товар та сплачені грошові кошти не повернув. Зворотного відповідачем не доведено, а матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

За змістом статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно ж до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зважаючи на бездіяльність Відповідача, Позивач звертався 05.09.2018 до відповідача з вимогою про повернення попередньої оплати в сумі 392 237,00 грн. (156 925,00 за договором №1 та 235 312,00 грн. за договором №08/08/16), про що свідчить опис вкладення у цінний лист.

На вказану претензію Відповідач не відреагував, грошові кошти не повернув, Товар на суму заборгованості не поставив.

Відповідно до ч. 2 ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Вищий господарський суд України у своїй постанові від 12.06.2012 по справі №55/385 за позовом про стягнення грошових коштів за неналежне виконання договірних зобов'язань вказав, що згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Згідно з ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що Відповідач своїх зобов'язань за Договорами не виконав, відтак фактично безпідставно зберігає у себе набуте майно у виді сплаченої Позивачем попередньої оплати в сумі 392 237,00 грн. (156 925,00 за договором №1 та 235 312,00 грн. за договором №08/08/16).

Отже, Відповідач, як у встановлений приписами частини 2 статті 530 ЦК України строк, так і на дату судового розгляду, свого зобов'язання щодо повернення суми в розмірі 392 237,00 грн. не виконав.

Оскільки станом на час прийняття рішення Відповідач суму попередньої оплати не повернув, строк повернення якої настав, позов в частині стягнення з Відповідача 392 237,00 грн. (156 925,00 за договором №1 та 235 312,00 грн. за договором №08/08/16) попередньої оплати підлягає задоволенню судом.

Також, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 45 565,83 грн. за договором №1 з 07.09.2016 по 12.11.2018 та 46 881,66 грн. за договором №08/08/16 за період з 29.12.2016 по 12.11.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність якого складається з відшкодування матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Суд зазначає, що інфляція є девальвацією грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, що збільшує суму основного боргу, який повинен існувати протягом місячного періоду прострочення виконання відповідачем його грошового зобов'язання.

Суд вказує, що з моменту відправлення відповідачу вимоги про повернення суми попередньої оплати, а саме з 05.09.2018, правовідношення, в якому відповідач зобов'язаний повернути отримані грошові кошти, є грошовим зобов'язанням, а отже нарахування інфляційних втрат суд визнає правомірним саме з 05.09.2018.

Зважаючи на доведеність суду прострочення грошового зобов'язання перед позивачем з моменту відправлення вимоги про повернення грошових коштів, суд перевіривши розрахунок, вказує, що правомірним періодом для нарахування інфляційних втрат є 05.09.2018 - листопад 2018 (кінець періоду визначений позивачем).

Отже, за розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 7 976,74 грн. інфляційних втрат за договором №1 та 11 961, 27 грн. інфляційних втрат за договором №08/08/16.

Щодо вимоги про стягнення пені в розмірі 19 615,70 грн. за договором №1 та пені в розмірі 35 600,40 грн. за договором №08/08/16, суд вказує наступне.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з п. 4.6. Договорів №1 та №08/0816, у разі неналежного виконання зобов'язань за договором, винна сторона сплачує штрафні санкції в розмірі 0,2% від суми Договору за кожен день порушення термінів (що фактично є за визначенням ЦПК України пенею), але не більше 10% суми Договору.

У силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зважаючи на те, що початок строку виконання зобов'язання відповідача за виник 07.09.2016 за договором №1 та 28.12.2016 за договором №08/08/16, то відповідно днем прострочення виконання зобов'язання є 08.09.2016 (за договором №1) та 29.12.2016 (за договором №08/08/16).

Виходячи з приписів ч.6 ст. 232 ГК України, правомірним періодом для нарахування пені за договором №1 є 08.09.2016 по 07.03.2017 та за договором №08/08/16 з 29.12.2016 по 28.06.2017.

Натомість позивач визначено для нарахування пені період з 12.11.2017-12.11.2018 (за договором №1) та 12.11.2017-12.11.2018 (за договором №,08/08/16), що є безпідставним, у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині за безпідставністю та необґрунтованістю.

Вимога позивача про розірвання договорів суду жодним чином не обґрунтована з посиланням на норми матеріального права України.

Також, судом встановлено, що відповідно до п.5.3 Договору №1 та Договору №08/08/16 визначено, що термін дії договору складає 1 рік з моменту підписання договору, але до остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Таким чином, строк дії договору №1 закінчився 08.06.2017 та строк дії договору №08/08/16 закінчився 08.08.2017.

У зв'язку з встановленими обставинами справи, у задоволенні вимоги про розірвання договорів суд відмовляє.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Сільськогосподарського фермерського господарства "ДЄДОВ" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінна Протек Україна (02068, м. Київ, Олени Пчілки, 2Б, ідентифікаційний код 37331972) на користь Сільськогосподарського фермерського господарства "ДЄДОВ" (27300, Кіровоградський район, Олександрійський район, смт. Олександрівка, вул. Залізнична, буд. 1Б, ідентифікаційний код 20653891) 392 237 (триста дев'яносто дві тисячі двісті тридцять сім) грн. попередньої оплати, 19 938 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот тридцять вісім) грн. 01 коп. інфляційних втрат, 6 182 (шість тисяч сто вісімдесят дві) грн. 62 коп.судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 327 Господарського процесуального кодексу України.

В решті в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку в порядку встановленому в ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 22.04.2019

Суддя І.І. Борисенко