Рішення

від 22.04.2019 по справі 910/1399/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.04.2019Справа № 910/1399/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/1399/19

За позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик"; ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Індастріел деліверіз"; Простягнення 2 621,00 грн. без повідомлення учасників справи .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку Славкіної М.А. звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріел деліверіз" 2 303,23 грн. заборгованості з орендної плати та 317,77 грн. за час прострочення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не виконано умов договору оренди від 01.08.2017.

На підтвердження заявлених вимог суду було договір, акт приймання-передачі орендованого майна, претензію, розрахунок ціни позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2019 відкрито провадження у справі № 910/1399/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у зв'язку з малозначністю в порядку п. 1 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 247, ч .1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив.

В установлений процесуальним законодавством та судом в ухвалі від 08.02.2019 строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 08.02.2019 (м. Київ. вул. Чистяківська, 2-А).

Однак, конверт з ухвалою суду було повернуто до суду відділенням поштового зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку (станом на 17.12.2018), вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи суд наголошує, що згідно з ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 08.02.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач, який вважається належним чином повідомленим про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Вимог про розгляд справи в судовому засіданні за участю представників сторін після винесення ухвали про відкриття провадження у справі до суду не надходило.

Повно і всебічно з'ясувавши обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2017 Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" в якості орендодавця та Товариство з обмеженою відповідальністю "Індастріел деліверіз" в якості орендаря уклали договір оренди майна, за яким орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти і строкове платне володіння та користування на умовах оренди рухоме майно (основні засоби), перелік і опис якого зазначені у додатку № 1 до договору, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 8, 4-й поверх (кімнати № 8, 9 згідно з планом приміщень).

Строк дії договору було встановлено у розділі 10, де вказувалося, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до закінчення строку оренди.

Відповідно до п. 3.1 і п. 3.2 договору строк оренди починається з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі орендованого майна та діє до 31.12.2017 та може бути продовжений за домовленістю сторін шляхом укладення договору про внесення відповідних змін до нього.

Згідно з п. 4.1, п. 4.2 договору орендоване майно орендодавцем та прийняте орендарем в день підписання акту (актів) приймання-передачі за адресою місцезнаходження орендованого майна, що здійснюється на підставі акту приймання-передачі, який підписується сторонами. Орендоване майна вважається переданим в оренду з моменту підписання сторонами акту (актів) приймання-передачі (п. 4.5).

У п. 5.1 договору сторони погодили, що орендна плата за користування майном становить 300,00 грн. на календарний місяць, яка сплачується орендарем у безготівковій формі на рахунок орендодавця, зазначеному у договорі. Індексація орендної плати не здійснюється.

Орендна плата нараховується з дня передачі орендованого майна за актом приймання-передачі по день повернення (п. 5.2).

Орендна плата за неповний календарний місяць строку оренди розраховується шляхом ділення місячної плати на кількість календарних днів у відповідному місяці з наступним множенням на фактичну кількість знаходження орендованого майна в оренді (п. 5.3).

Орендна плата сплачується орендарем самостійно без рахунку на підставі цього договору в безготівковому порядку, шляхом перерахування суми, зазначеної у п. 5.1 договору на рахунок орендодавця (п. 5.4).

У якості додатку до договору сторони скали перелік майна, яке передається в оренду, загальною вартістю 7 774,68 грн., який складається з 18-ти одиниць меблів різних найменувань.

Долученим до матеріалів справи двостороннім актом приймання-передачі підтверджується факт передачі орендодавцем орендареві обумовленого договором майна 01.08.2017.

Як встановлено судом, 19.03.2015 Правлінням Національного банку України винесено постанову №188 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний Банк", а виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 № 63 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку , на підставі яких було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний Банк" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну Марину Анатоліївну строком на 1 рік з 20.03.2015 по 19.03.2016 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 213 від 22.02.2016 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" на два роки до 19.03.2018 включно та строк повноважень ліквідатора Славкіної М.А.

15.02.2018 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних прийнято рішення № 474 про продовження строку здійснення ліквідаційної процедури ПАТ "ВіЕйБі Банк на два роки з 20.03.2018 по 19.03.2020.

Спір у справі виник у зв'язку з несвоєчасним та неналежним виконанням відповідачем обов'язку з внесення орендної плати. Як вказує позивач, орендна плата відповідачем не сплачувалася з серпня 2017 року, а 31.12.2017 строк оренди завершився, проте і майно відповідач не повернув.

Так, позивач стверджує, що заборгованість відповідача становить 2 303,23 грн., з яких по 300,00 грн. орендної плати з серпня 2017 року по лютий 2018 року та 203,23 грн. за березень 2018 року.

Договір, за яким між сторонами виник спір за своєю правовою природою, є договором оренди, тобто, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 759 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

У ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 726 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ст. 763 Цивільного кодексу України).

За умовами договору оренди майна від 01.08.2017 відповідач прийняв на себе обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендодавцеві орендну плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач, який належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, не надав суду доказів відсутності заявленої до стягнення суми заборгованості або ж доказів її перерахування на користь позивача, так само як і інших доказів належного виконання грошових зобов'язань за договором від 01.08.2017 у спірний період.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги про стягнення 2 303,23 грн. видаються законними обґрунтованими та доведеними, а тому їх слід задовольнити.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 317,77 грн. пені.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Обов'язок зі сплати договірної неустойки у вигляді пені сторони погодили у п. 9.2 договору, де вказується, що у разі порушення строків сплати орендної плати орендодавець має право вимагати від орендодавця сплати пені в розмірі 0,1 %. Але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України. Що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Нарахування пені позивачем було проведено з урахуванням приписів Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України.

Зважаючи на викладені норми законодавства та договору, враховуючи факт прострочення відповідача, вимоги про стягнення договірної неустойки є правомірними та такими, що підлягають задоволенню відповідно до розрахунку позивача, що перевірений судом та приймається як належний та арифметично вірний.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задовольняються повністю.

У зв'язку із задоволенням позову судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 166, 178, 73-80, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріел деліверіз" (02062, м. Київ, вул. Чистяківська. 2-А, ідентифікаційний код 39820469) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" 2 303 (дві тисячі триста три) грн. 23 коп. боргу. 317 (триста сімнадцять) грн. 77 коп. пені та 1 921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко