Ухвала

від 15.04.2019 по справі 910/18129/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.04.2019Справа № 910/18129/17

За позовом Приватного акціонерного товариства "Ренесанс" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кіцула С.Б.

до Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат"

про витребування майна з чужого незаконного володіння

В межах справи № 910/18129/17

За заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

до Приватного акціонерного товариства "Ренесанс" (ідентифікаційний код 32556425)

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

Від позивача не з'явились

Від відповідача Савченко П.Д.- представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/18129/17 за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Ренесанс" на стадії процедури ліквідації, введеної постановою Господарського суду м. Києва від 30.05.2018 .

18.01.2019 Приватне акціонерне товариство "Ренесанс" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кіцула С.Б. звернулось до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.01.2019 прийнято позов Приватного акціонерного товариства "Ренесанс" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кіцула С.Б. до Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" про витребування майна з чужого незаконного володіння до розгляду в межах справи № 910/18129/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний офісно-готельний центр" та призначено підготовче засідання на 26.11.2018.

25.02.2019 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про допит в якості свідка.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 18.03.2019.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.03.2019 розгляд справи відкладено на 03.04.2019.

Протокольною ухвалою від 03.04.2019 відмовлено у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.04.2019 розгляд справи відкладено на 15.04.2019.

У судовому засіданні 15.04.2019 представник позивача надав пояснення по суті поданого позову та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що згідно даних бухгалтерського обліку та проведеної інвентаризації майнових активів Приватного акціонерного товариства "Ренесанс" на балансі товариства (субрахунок 205) обліковуються двері автоматичні карусельні (номенклатурний номер № РЕН-0004559), що знаходяться на території підземного паркінгу за адресою банкрута: м. Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 24.

Будівля за № 24 по вулиці Бульварно-Кудрявська, м. Київ, в якій знаходиться підземний паркінг, на території якого перебуває зазначене майно банкрута, станом на теперішній час належить Приватному акціонерному товариству Житомирський меблевий комбінат .

Зважаючи на те, що листи ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Кіцула С.Б. щодо надання доступу до майна банкрута, направлені на адресу Приватного акціонерного товариства Житомирський меблевий комбінат , останнім залишені без відповіді, ліквідатор Приватного акціонерного товариства "Ренесанс" арбітражний керуючий Кіцул С.Б. звернувся до суду з позовом про витребування з чужого незаконного володіння Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" дверей автоматичних карусельних (номенклатурний номер № РЕН-0004559), що знаходяться на території підземного паркінгу за адресою банкрута: м. Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 24.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо обставин, викладених у позові заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав, наведених у відзиві на позов.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Наведена норма кореспондується з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України згідно якого господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Розглянувши позов Приватного акціонерного товариства "Ренесанс" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кіцула С.Б. до Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" про витребування майна з чужого незаконного володіння, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

06.09.2017 між Публічним акціонерним товариством "Альфа-Банк" та Приватним акціонерним товариством "Житомирський меблевий комбінат" (відповідач) було укладено договір купівлі - продажу нерухомого майна.

Відповідно до п.1.1. даного договору Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" продало та передало у власність Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" нерухоме майно, а саме: будівлі адміністративно - виробничого комплексу, загальною площею 16 613,90 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська (Воровського), будинок 24 (двадцять чотири), що складається з будівель:

- літера А площею 12 726,90 кв.м. (будівля),

- літера И площею 3 588,70 кв.м.,

- літера Б площею 3, 00 кв.м., (Літера Б') площею 3, 00 кв.м.,

- літера Г площею 49,80 кв.м.,

- літера З площею 242,50 кв.м.

Відповідно до п.1.2. договору до складу нерухомого майна входить вмонтоване майно, комунікації та невід'ємне майно: лінії електропередач, сантехнічне обладнання, системи водопостачання (гарячого та холодного), водовідведення, вентиляції та кондиціонування, лінії зв'язку, охорона та протипожежна сигналізація, ліфти та інше майно, згідно Специфікації (Додаток № 1 та № 2).

Згідно акту приймання - передачі нерухомого майна укладеного між Публічним акціонерним товариством "Альфа-Банк" та Приватним акціонерним товариством "Житомирський меблевий комбінат" від 06.09.2017 відповідач прийняв у повному обсязі нерухоме майно та обладнання вказане в п.1.2. зазначеного вище Договору.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.09.2019 індексний номер витягу: 96774063 адміністративно - виробничий комплекс, загальною площею 16 613,90 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська (Воровського), будинок 24 - є приватною власністю Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат".

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Статтею 387 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а стаття 388 цього Кодексу встановлює правила реалізації власником його права на витребування майна від добросовісного набувача.

Згідно ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином статтею 388 Цивільного кодексу України передбачено можливість витребування майна власником від добросовісного набувача, такі випадки обмежені та можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він його передав, поза їх волею.

Зазначені позивачем у позовній заяві підстави повинні підтверджувати право власності (інше суб'єктивне право титульного володільця) позивача на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном (безтитульний статус його володіння).

На підтвердження наявності у позивача суб'єктивного права на витребуване майно останній повинен надати суду відповідні докази.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 08.08.2018 у справі № 910/15258/17.

Велика палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2018 у справі № 674/31/15-ц вказала, що захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до особи, яка незаконно володіє цим майном (у разі відсутності між ними зобов'язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбачені ст.388 ЦК, які, зокрема, дають право витребувати майно в добросовісного набувача.

Витребування майна від добросовісного набувача залежить від обставин вибуття майна з володіння власника та оплатності (безоплатності) придбання цього майна набувачем.

Так, від добросовісного набувача, який оплатно придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно лише в разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій майно було передане власником у володіння, або викрадене в того чи іншого, або вибуло з їхнього володіння іншим шляхом не з їхньої волі (ч.1 ст. 388 ЦК України).

Позивач у своїй позовній заяві вказує на те, що згідно даних бухгалтерського обліку та проведеної інвентаризації майнових активів Приватного акціонерного товариства "Ренесанс" на балансі товариства (субрахунок 205) обліковуються двері автоматичні карусельні (номенклатурний номер № РЕН - 0004559), що знаходиться на території підземного паркінгу за юридичною адресою банкрута: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.24.

В підтвердження наявності у позивача права власності на спірне майно останній посилається на бухгалтерську довідку та звіряльну відомість результатів інвентаризації запасів від 06.03.2018. При цьому, будь-яких первинних документів, які б підтверджували право власності позивача на спірне майно до матеріалів справи не додано.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, як: не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на встановлені обставини та наведені норми, враховуючи недоведеність позивачем обставин перебування у власності останнього спірного майна, а також обставин незаконного володіння даним майном відповідачем, позовна заява залишається судом без задоволення.

Керуючись ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 73-74, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва ,

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Ренесанс" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кіцула С.Б. до Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.

2. Копію ухвали направити сторонам та кредиторам боржника.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження даної ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя П.П. Чеберяк