Рішення

від 15.04.2019 по справі 911/2684/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2684/18

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Мірошніченко В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Заступника прокурора Київської області

в інтересах держави в особі:

1) ОСОБА_1 сільської ради, с.Гора Бориспільського району Київської області

2) Бориспільської районної державної адміністрації Київської області

до Приватного підприємства Гросс , м.Київ

про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди земельної ділянки

У судовому засіданні брали участь:

прокурор: Набок Ю.В. (посвідчення №044829 від 16.11.2016);

від позивача-1: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 18.01.2019;

від позивача-2: ОСОБА_3 (довіреність №48/07-46-1091 від 14.03.2018);

від відповідача: ОСОБА_4 (ордер серії КВ №436927 від 01.04.2019, посвідчення адвоката, видане на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №4037/10 від 23.07.2009)

1. Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи)

1.1. 04.12.2018 Заступник прокурора Київської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі ОСОБА_1 сільської ради (далі - позивач-1, ОСОБА_1 сільрада) та Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (далі - позивач-2, Бориспільська РДА) звернувся до Господарського суду Київської області (далі - суд) із позовною заявою до Приватного підприємства Гросс (далі - відповідач, ПП Гросс ) про:

стягнення заборгованості у розмірі 613 447,20грн з орендної плати за земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд площею 9,98 гектарів, яка знаходиться на території ОСОБА_1 сільради;

розірвання укладеного 21.10.2004 між Бориспільською РДА та ПП Гросс договору оренди земельної ділянки.

Крім того, прокурор просить стягнути з відповідача судовий збір.

Позовну заяву обґрунтовує ст.ст. 13-14, 19, 131 1 Конституції України, ст.ст. 10, 14, 286, 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ст.ст. 96, 141, 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), ст.ст. 31-32 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 16, 629, 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди землі від 21.10.2004 в частині сплати орендної плати, яка розрахована без урахування нормативної грошової оцінки землі, яка була змінена рішенням ОСОБА_1 сільради від 21.03.2017 №630-32-VII. У зв'язку із чим у ПП Гросс наявна сума несплаченого податкового зобов'язання за січень-червень 2018 року у розмірі 613 447,20грн. Зважаючи на те, що ПП Грос не було сплачено до бюджету відповідну заборгованість, просить суд розірвати відповідний договір оренди землі.

31.01.2019 прокурор скористався правом, передбаченим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та подав відповідь на відзив (т.1 а.с. 157-163) у якому зазначив, що твердження відповідача про те, що прокурором належним чином не обґрунтовано повноваження для захисту інтересів держави у даній справі є безпідставним, з огляду на те, що позивачі не вживали жодних дій щодо захисту своїх інтересів, а тому прокурор правомірно звернувся до суду у порядку ч. 3 ст. 53 ГПК України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

У судовому засіданні прокурор підтримав позовну заяву та під час вступного слова учасників справи надав пояснення аналогічні викладеним у позові та відповідях на відзив.

1.2. 28.01.2019 позивач-1 скористався правом, передбаченим ст. 166 ГПК України, та подав відповідь на відзив у якому підтримав позовну заяву прокурора та виклав позицію, аналогічну викладеній прокурором у відповіді на відзив (т. 1 а.с. 140-143).

У судовому засіданні позивач-1 підтримав позовну заяву прокурора та під час вступного слова учасників справи надала пояснення аналогічні викладеним у відповіді на відзив.

1.3. Бориспільська РДА правом, передбаченим ст. 166 ГПК України, не скористалась та відповіді на відзив або будь-яких пояснень щодо позову не надала.

У судовому засіданні позивач-2 підтримав позовну заяву прокурора та просив її задовольнити.

1.4. 11.01.2019 відповідач скористався правом, передбаченим ст. 165 ГПК України, та подав відзив на позовну заяву (т. 1 а.с. 112-117) у якому проти позову заперечив та зазначив, що земельна ділянка, яку орендує відповідач, розташована за межами населеного пункту на території ОСОБА_1 сільради та належить до земель державної власності, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру НВ-3213162962018 від 18.12.2018. Вважає твердження позивача про те, що відповідна земельна ділянка є комунальною власністю та відповідно при сплаті орендної плати повинна застосовуватись нормативна грошова оцінка, яка затверджена рішенням ОСОБА_1 сільради від 21.03.2017 №630-32-VII, хибним, з огляду на те, що позивачем не було надано рішення органів виконавчої влади, чи органів місцевого самоврядування щодо передачі земельної ділянки із державної в комунальну власність. Зазначає, що для повного, об'єктивного та справедливого розгляду справи необхідно отримати інформацію щодо публікації рішення позивача-1 від 21.03.2017 №630-32-VII. Вважає, що прокурором не було обґрунтовано належність та необхідність захисту інтересів держави в особі позивачів, оскільки у позовній заяві відсутнє підтвердження, яке б свідчило про те, що позивачі не мають можливості звернутись до суду за захистом своїх інтересів.

04.02.2019 та 19.02.2019 відповідач скористався правом, передбаченим ст. 167 ГПК України, та подав заперечення, у яких зазначив, що у зв'язку із наявністю інформації в Державному земельному кадастрі інформації про приналежність земельної ділянки до державної власності у відповідача не було об'єктивних та обґрунтованих підстав вважати земельну ділянку комунальною власністю та при розрахунку орендної плати використовувати нормативно-грошову оцінку, затверджену ОСОБА_1 сільрадою.

У судовому засіданні відповідач проти позовних вимог заперечував та під час вступного слова учасників справи надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві, запереченнях та поясненнях по справі.

2. Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення

11.01.2019 відповідачем було подано клопотання про відкладення підготовчого засідання призначеного на 14.01.2019, яке представник ПП Гросс під час зазначеного підготовчого засідання просила суд залишити без розгляду. Вказане клопотання, суд з урахуванням положень ст. 42 ГПК України визнав за можливе задовольнити.

Під час підготовчого засідання 04.02.2019 представником відповідача було заявлено клопотання про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позов, яке судом, на підставі ст. 119 ГПК України, було задоволено, про що постановлено відповідну протокольну ухвалу від 04.02.2019 (протокол судового засідання від 04.02.2019).

Під час підготовчого засідання 04.02.2019 прокурором було заявлено клопотання про продовження строку підготовчого провадження, яке судом з урахуванням ч. 3 ст. 177 ГПК України було задоволено та продовжено відповідний строк на 30 календарних днів, про що постановлено протокольну ухвалу від 04.02.2019 (протокол судового засідання від 04.02.2019).

Представником ОСОБА_1 сільради подано суду клопотання про долучення до матеріалів справи відповідних документів, яке судом під час підготовчого засідання 25.02.2019 було повернуто без розгляду, у зв'язку із тим, що відповідне клопотання не було підписано уповноваженим представником, про що складено акт №07-13/37/2019 від 15.02.2019.

Під час судового засідання 01.04.2019 відповідачем було заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи пояснення по справі (т. 2 а.с.16-19) у яких останній зазначив, що позовні вимоги прокурора в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 613 447,20грн мають вирішуватись у порядку адміністративного судочинства, у зв'язку із чим просить суд цій частині закрити провадження, а у вимозі прокурора про розірвання договору - відмовити, оскільки остання має похідний характер від першої вимоги. Проаналізувавши надані пояснення, суд вважає, що відповідач фактично заявляє клопотання про закриття провадження у справі з огляду на те, що спір не підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства.

Відповідно до ст.207 ГПК України, головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Оскільки ухвалою суду від 11.03.2019 за результатами підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, та ураховуючи те, що відповідачем не зазначено причини неможливості подання вказаного клопотання під час підготовчого засідання, останнє залишається судом без розгляду.

Під час судового засідання 15.04.2019 до початку судових дебатів представником відповідача було заявлено клопотання щодо розподілу судових витрат у порядку ст. 221 ГПК України після винесення рішення у даній справі.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 07.12.2018 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 14.01.2019; запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву у порядку ст. 178 ГПК України у строк до 10.01.2019.

На підставі ст. 183 ГПК України у підготовчому засідання неодноразово оголошувалась перерва. Чергове засідання призначено на 11.03.2019.

За результатами підготовчого засідання судом постановлено ухвалу від 11.03.2019 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 01.04.2019.

На підставі ст. 216 ГПК України, у судовому засідання оголошувалась перерва до 15.04.2019.

На підставі ст. 233 ГПК України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, із посиланням на докази

17.09.2004 Бориспільським районним відділом земельних ресурсів складено висновок №2445 Про наявні обмеження на використання земельної ділянки на умовах довгострокової оренди (строком 49 років) ПП Гросс для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд в адмінмежах ОСОБА_1 сільради , із змісту якого вбачається, що останній погоджує та не заперечує проти відведення земельної ділянки ПП Гросс (т. 1 а.с. 26).

21.10.2004 між Бориспільською РДА (орендодавець) та ПП Гросс (орендар) укладено договір (т. 1 а.с. 17-24), відповідно до п. 1.1 якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться на території ОСОБА_1 сільради, відповідно до плану, що додається.

В оренду передається земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд загальною площею 9,98 гектарів лісів, за рахунок земель державної власності на території ОСОБА_1 сільради, за межами населеного пунктів (п. 1.3 Договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 77 578,18грн (п. 1.6 Договору).

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється на протязі 7 календарних днів після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі земельної ділянки, що є невід'ємною його частиною (пп. 2.1.3 п. 2.1 Договору).

Земельна ділянка являється землею державної власності і відноситься до категорії земель - землі житлової забудови (пп. 2.2.1 п. 2.2. Договору).

Договір укладається на термін 49 років, починаючи з дати його державної реєстрації (пп. 2.3.1 п. 2.3 Договору).

У п. 2.4 сторонами Договору погодили, що умови цього договору зберігають свою чинність на строк його дії у випадках, коли після набуття чинності договором, встановлені інші правила, ніж передбачені договором.

Орендна плата встановлюється та справляється в грошовій формі за рік в розмірі 10% від грошової оцінки земельної ділянки визначеної у п. 1.4 цього договору: 7 757,82грн (пп. 2.7.1 п. 2.7 Договору).

Періодичність та строки внесення орендної плати: орендна плата сплачується щомісячно в терміни, встановлені законодавством. Якщо законодавством такі терміни не будуть встановлені, орендна плата сплачується орендарем за базовий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Орендар має право сплатити оренду плату на майбутнє, але не більш ніж за один рік (пп. 2.7.2 п. 2.7 Договору).

У пп. 2.7.6 п. 2.7 Договору сторони погодили, що за згодою сторін орендна плата може бути проіндексована у погодженому сторонами порядку. У разі збільшення земельного податку розмір орендної плати за згодою сторін може бути збільшено на відповідну суму за вимогою орендодавця, але не частіше ніж раз на рік.

Сторони домовляються, зокрема, зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін (абз. 1 п. 5.1 Договору).

Підставою для дострокового розірвання договору, зокрема, є рішення суду про розірвання договору у встановлених випадках (абз. 2 п. 5.3 Договору).

Цей договір набуває чинності після його підписання з моменту державної реєстрації (абз. 1 розділу 8 Договору).

Зазначений Договір зареєстрований у Бориспільському районному відділі Київської регіональної філії ДП УДЗК при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.11.2004 за №4, що підтверджується відповідною відміткою на останній сторінці Договору (т. 1 а.с. 22). Крім того, вказаний Договір посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, про що міститься відповідна відмітка на останній сторінці Договору.

21.10.2004 був складений акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) наданої в довгострокову оренду ПП Гросс , який підписаний Бориспільським районним відділом земельних ресурсів, ТОВ Широта , ПП Гросс та ОСОБА_1 сільрадою, із змісту якого вбачається, що межі земельної ділянки площею 9,98га лісів, наданої ПП Гросс для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд, на умовах довгострокової оренди перенесені в натурі в адмінмежах ОСОБА_1 сільради (т. 1 а.с. 25).

На виконання умов Договору орендарем сплачувалась орендна плата, що підтверджується листом Головного управління ДФС у Київській області від 14.03.2018 №2427/9/10-36-12-03 (т. 1 ас. 74-75).

Рішенням Бориспільської РДА від 13.10.2015 №476-36-VI затверджено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с.Гора загальною площею 932,92га (т. 2 а.с. 34).

У свою чергу, за результатами розгляду технічної документації з нормативно-грошової оцінки ОСОБА_1 сільрадою прийнято рішення від 21.03.2017 №630-32-VII Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с.Гора Бориспільського району Київської області, яким вирішила затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель с.Гора Бориспільського району Київської області, виконану ТОВ Адванс Інвест (т. 1 а.с. 32-72). Затверджено базову вартість одного квадратного метра земель с. Гора в розмірі 152,18грн, граничні значення зонального коефіцієнту Км2 становлять 0,80 та 1,05. Введено в дію нормативну грошову оцінку земель с.Гора з 01.01.2018 (т. 1 а.с. 30-31).

07.04.2017 у газеті Трудова слава ОСОБА_1 сільрадою опубліковано оголошення про прийняття рішення №630-32-VII від 21.03.2017 (т. 1 а.с. 145-146).

З метою з'ясування інформації щодо земельних ділянок, що перебувають у користуванні, зокрема, ПП Гросс , прокурор звернувся із запитом від 13.12.2017 до Головне управління Держгеокадастру у Київській області (далі - ГУ Держгеокадастр). У відповідь на запит ГУ Держгеокадастр листом №10-10-0.222-19025/2-17 від 15.12.2017 повідомило прокурора про те, що земельна ділянка, що перебуває у користуванні відповідача з 13.10.2015 та знаходиться в межах с.Гора Бориспільського району Київської області. Крім того, зазначило, що надати нормативну грошову оцінку відповідної земельної ділянки у відділу немає можливості, оскільки відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель сільського населеного пункту ОСОБА_1 сільради, розробленої ДП Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою та затвердженої рішенням ОСОБА_1 сільради від 09.07.2015 №1372-57-VI на відповідну земельну ділянку грошова оцінка не розроблялась, так як ця земельна ділянка на час складання документації не входила до меж с.Гора Бориспільського району Київської області (т. 1 а.с. 27-28). Крім того, за зверненням відповідача ГУ Держгеокадастр надав аналогічну відповідь, що і прокурору (т. 1 а.с. 203).

04.06.2018 прокурор звернувся до ГУ Держгеокадастру із запитом №05/1-1106вих18, у відповідь на який останній повідомив, що за інформацією відділу у Бориспільскому районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ПП Гросс (кадастровий номер 3220883200:03:001:051) станом на 01.01.2018 становить 12 460 085,18грн (т. 1 а.с. 79-80).

Проте, у відповідь на запит відповідача від 28.01.2019 ГУ Держгеокадастр повідомив ПП Гросс про те, що відомості про нормативну грошову оцінку населеного пункту с.Гора в НКС ДЗК відсутні (т. 1 а.с. 204).

Станом на 18.12.2018 відповідна земельна ділянка, яка перебуває у користуванні ПП Гросс із кадастровим номером 3220883200:03:001:051 відноситься до державної форми власності, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (т. 1 а.с. 122-127).

5. Щодо порушеного права

Ураховуючи те, що ПП Гросс у добровільному порядку не було сплачено орендну плату із самостійним обрахуванням нормативної грошової оцінки землі, прокурор звернувся із даним позовом до суду.

6. Висновки суду із посиланням на норми права, які застосовані судом

6.1. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 3 ч.1 ст. 131 1 Основного Закону, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, визначено у Законі України Про прокуратуру .

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 2 Закону України Про прокуратуру , на прокуратуру покладається, зокрема, така функція як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру ).

У свою чергу, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.174 цього Кодексу (ч. 4 ст. 53 ГПК України).

Так, прокурор звертаючись до суду із позовною заявою зауважив, що у 2015 році ОСОБА_1 сільрадою було прийнято відповідне рішення про зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка перебуває у ПП Гросс . Проте, позивачами не було вжито будь-яких заходів щодо приведення у відповідність до вимог чинного законодавства спірного Договору. Крім того, до суду із відповідним позовом про розірвання договору та стягнення заборгованості з орендної плати за земельну ділянку ані ОСОБА_1 сільрада, ані Бориспільська РДА не зверталась, що у свою чергу зумовлює ненадходження коштів до місцевого бюджету територіальної громади. Таким чином, можна дійти висновку про неналежне здійснення захисту інтересів держави цими органами, що у відповідності до ст. 23 Закону України Про прокуратуру надає право прокурору здійснювати представництво у суді. Доказів протилежного відповідачем суду надано не було.

Ураховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що оскільки позивачі тривалий час неналежно здійснювали свої повноваження щодо захисту прав територіальної громади, то суд вважає, що у прокурора наявні правові підстави для звернення із даним позовом до суду.

За таких обставин, твердження відповідача про те, що прокурором не було обґрунтовано належність та необхідність захисту інтересів держави в особі ОСОБА_1 сільради та Бориспільської РДА, суд до уваги не приймає.

6.2. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ч. 1 ст. 2 ЗУ Про оренду землі ).

За приписами ст. 1 ЗУ Про оренду землі , яка кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (ч. 5 ст. 6 ЗУ Про оренду землі ).

Згідно із ст. 13 ЗУ Про оренду землі , договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Із матеріалів справи вбачається, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором оренди землі, який зареєстрований у встановленому законом порядку та недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв'язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов'язковим для виконання сторонами.

Водночас, істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (п.3 ч. 1 ст. 15 ЗУ Про оренду землі ).

У свою чергу, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ст. 21 ЗУ Про оренду землі ).

Із змісту Договору вбачається, що сторонами у пп. 2.7.1, 2.7.6 погоджено, зокрема, розмір орендної плати, яка у свою чергу за згодою сторін може бути проіндексована у погодженому сторонами порядку. У разі збільшення земельного податку розмір орендної плати за згодою сторін може бути збільшено на відповідну суму за вимогою орендодавця (Бориспільської РДА), але не частіше ніж раз на рік.

У свою чергу, ч. 1 ст. 30 ЗУ Про оренду землі передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне, зокрема, змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Отже, як Договором та і зазначеними положеннями Закону передбачено, що зміна орендної плати здійснюється виключно за погодженням сторін Договору.

Проте, ані прокурором, ані позивачами не було надано суду належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України на підтвердження того, що ОСОБА_1 сільрадою або ж Бориспільською РДА було ініційовано питання на підставі пп. 2.7.6 п. 2.7 Договору щодо зміни (збільшення) орендної плати та внесення відповідних змін до Договору у порядку п. 5.5 Договору.

Водночас, із змісту позовної заяви вбачається, що прокурор обґрунтовуючи свої вимоги посилається на п.п. 288.1-288.3 ст.288 ПК України відповідно до яких, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

При цьому п. 288.4 ПК України ст. 288 ПК України встановлено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Проаналізувавши положення п.п. 288.1-288.3 ст.288 ПК України та ст. 21 Закону України Про оренду землі суд дійшов висновку, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретний розмір орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначений в договорі оренди. У свою чергу, ПК України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, саме договором оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.10.2018 у справі №916/3233/16).

Отже, проаналізувавши зазначені обставини, суд дійшов висновку, що ПП Гросс вносило орендну плату у розмірі, встановлену пп. 2.7.1 п. 2.7 Договору, що підтверджується листом ГУ ДФС у Київській області №2527/9/10-36-12-03 від 14.03.2018.

Проте, як зазначає прокурор у позовній заяві, у ПП Гросс наявний обов'язок самостійно обраховувати розмір орендної плати ураховуючи нормативну грошову оцінку земель, затверджену рішенням ОСОБА_1 сільради №630-32-VIIвід 21.03.2017. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 13 Закону України Про оцінку земель , нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (до ч. 2 ст. 20, ч. 3 ст. 23 Закону України Про оцінку земель ).

Згідно п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері, зокрема, земельних відносин та землеустрою.

Проте, учасниками справи не було подано суду відповідних витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим №3220883200:03:001:051, що перебуває у користуванні ПП Гросс , та який, у свою чергу виданий Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Наявні у матеріалах справи листи ГУ Держгеокадастру щодо нормативної грошової оцінки відповідної земельної ділянки (т. 1 а.с. 79-80, 204) суд до уваги не приймає, оскільки інформація яка міститься в них суперечить одна одній.

Разом з цим, суд зазначає, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати , який не може бути меншим, ніж встановлено положеннями ст. 288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №925/1016/16).

Як зазначалось вище, зміни до Договору в частині зміни орендної плати здійснюється виключно за згодою сторін. Крім того, суд зазначає, що умовами Договору не передбачений обов'язок орендаря самостійно індексувати розмір орендної плати у зв'язку із зміною нормативно-грошової оцінки земель. Отже, твердження прокурора щодо наявності у відповідача такого обов'язку суд вважає помилковим.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що уклавши Договір оренди на таких умовах, Бориспільська РДА та ПП Гросс урегулювали свої відносини щодо оренди земельної ділянки, у тому числі щодо розміру орендної плати, і до моменту внесення змін до Договору відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату у розмірі, передбаченому чинним Договором оренди.

Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що вимога прокурора про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 613 447,20грн, яка була обрахована із урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земель, є недоведеною, а тому задоволенню не підлягає.

6.3. Щодо вимоги прокурора про розірвання Договору, суд зазначає наступне.

Так, ч.ч. 3,4 ст. 31 ЗУ Про оренду землі встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЗУ Про оренду землі , на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом д ст. 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку про те, що у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки, дана обставина може бути підставою для розірвання такого договору (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №925/549/17).

Разом з цим, за ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як встановлено судом, ПП Гросс сплачує орендну плату у розмірі та у строк встановлений Договором, що підтверджується відповідним листом ГУ ДФС у Київській області, який у свою чергу є контролюючим органом.

За таких обставин, ураховуючи недоведеність прокурором та позивачами обставин систематичної несплати орендної плати за Договором, і як наслідок відсутність істотного порушення відповідачем своїх зобов'язань за Договором у розумінні ст. 651 ЦК України, суд дійшов висновку про безпідставність вимог прокурора про розірвання Договору оренди.

Щодо інших обставин, які зазначені прокурором у позовній заяві та відповідачем у відзиві, то суд зазначає, що останні не мають суттєвого значення для вирішення даного спору по суті.

7. Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Частиною 2 ст. 161 ГПК України передбачено, що заявами по суті справи, зокрема, є: позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Як зазначив прокурор у позовній заяві, останній очікує понести судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 10 963,71грн.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про недоведеність та безпідставність заявлених позовних вимог, то судовий збір у даній справі покладається на прокурора.

У свою чергу, відповідачем 11.01.2019 було подано відзив на позовну заяву, у якому ПП Гросс не було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, як цього вимагають ч. 1 ст. 124, п. 8 ч. 3 ст. 165 ГПК України.

Водночас, 01.04.2019 представником ПП Гросс до початку судового засідання було подано суду заяву про відшкодування суми судових витрат, а саме, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28 000,00грн. Зазначену заяву обґрунтовує тим, що: акт виконаних робіт по додатковій угоді №1 відповідачем та Адвокатським об'єднанням ОМП ще не підписано, оскільки апеляційне провадження у справі №911/2684/18 ще триває, а відповідно продовжує надаватись професійна правнича допомога . На підтвердження понесених судових витрат представником відповідача надано суду договір про надання правової допомоги №10-01-2 від 10.01.2019 та додаткову угоду до нього від 10.01.2019.

Розглянувши вказану заяву та клопотання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Проте, представником ПП Гросс не було подано жодного доказу у розумінні вищевказаного припису закону, а відтак у суду немає можливості встановити, яка саме професійна правнича допомога надавалась відповідачу та її вартість.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення зазначеної заяви представника ПП Гросс .

Крім того, під час судового засідання 15.04.2019 представником відповідача до закінчення судових дебатів заявлено суду клопотання про розподіл судових витрат у порядку ст. 221 ГПК України (протокол судового засідання від 15.04.2019).

Згідно із ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Проте, представником відповідача не було наведено суду поважні причини з яких останній не може подати відповідні докази, а відтак суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання та призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати у порядку ст. 221 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 7, 20, 42, 73-74, 77-80, 86, 126, 129, 221, 233, 236-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення буде складено протягом 10 днів з дня оголошення даної вступної та резолютивної частин рішення.

Учасники справи:

Орган, якому законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб: прокуратура Київської області (м. Київ, ОСОБА_6Українки 27/2, ідентифікаційний код 02909996)

Позивач-1: ОСОБА_1 сільська рада (08324, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Центральна, буд. 5, ідентифікаційний код 04363647)

Позивач-2: Бориспільська районна державна адміністрація Київської області (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 74, ідентифікаційний код 24209740)

Відповідач: Приватне підприємство Гросс (01054, м.Київ, Шевченківський р-н, вул. Дмитрівська, буд. 62/20, ідентифікаційний код 33002523)

Суддя О.С. Янюк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 24.04.2019