Рішення

від 11.04.2019 по справі 914/345/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2019 Справа № 914/345/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Паливторг

до відповідача ОСОБА_1 освіти Городоцької районної державної адміністрації Львівської області

про стягнення 641135,82 грн.

За участю представників :

від позивача не з'явився;

від відповідача не з'явився.

Суть спору : Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю Паливторг до відповідача ОСОБА_1 освіти Городоцької районної державної адміністрації Львівської області про стягнення 641135,82 грн.

Ухвалою суду від 27.02.2019р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Паливторг було залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для виправлення допущених недоліків, які зазначені у вказаній ухвалі суду.

Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю Паливторг у встановлений строк було усунуто допущені недоліки, ухвалою суду від 11.03.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання вказаною ухвалою суду було призначено на 09.04.2019р.

Представник позивача в судовому 09.04.2019р. надав усні пояснення щодо предмета спору.

Представник відповідача в судовому 09.04.2019р. позов визнав, з приводу чого подав заяву (вх.№15343/19 від 09.04.2019р.) про визнання позову.

Розглянувши заяву представника відповідача про визнання позову, суд відхилив її, оскільки судом було встановлено, що у присутнього в судовому засіданні представника відповідача, який підписав заяву (вх.№15343/19 від 09.04.2019р.) про визнання позову відсутнє право на вчинення такої дії від імені свого довірителя - ОСОБА_1 освіти Городоцької районної державної адміністрації Львівської області.

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 09.04.2019р. було відмовлено представнику відповідача про задоволення заяви про визнання позову, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 11.04.2019р.

Про дату, час та місце розгляду справи по суті представники позивача та відповідача були повідомлені під розписку. Явка представників сторін в судове засідання 11.04.2019р. судом не визнавалась обов?язковою.

Позивач та відповідач явку представників в судове засідання 11.04.2019р. не забезпечили.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке.

08.02.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Паливторг (постачальник) та ОСОБА_1 освіти Городоцької районної державної адміністрації Львівської області (споживач) укладено договір постачання природного газу №018-21 та договір постачання природного газу №018-22, відповідно до умов яких постачальник зобов?язується поставити споживачу газове паливо (природній газ), а споживач зобов?язується прийняти та оплатити газ на умовах даних договорів.

Згідно з пунктом 2.3. договорів, фактичний обсяг поставки газу визначається на підставі актів прийому-передачі природного газу, які підписуються уповноваженими представниками обох сторін по закінченню місяця поставки, але не пізніше 5 (п?ятого) числа місяця наступного за звітним.

Пунктом 4.1. договорів передбачено, що оплата за газ проводиться покупцем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 100% вартості спожитого обсягу газу оплачується на підставі акту виконаних робіт (за звітний місяць) до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Як зазначає позивач, він на виконання вказаних договорів поставив відповідачу природній газ відповідно до видаткової накладної №РН-0001333 від 31.12.2018р. на суму 456821,40 грн. та відповідно до видаткової накладної №РН-0001334 від 31.12.2018р. на суму 229093,80 грн.

Однак, як стверджує позивач, відповідач порушуючи взяті на себе зобов?язання за договорами, лише частково оплатив поставлений йому позивачем природній газ, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 641135,82 грн.

Таким чином позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 641135,82 грн.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав. Представник відповідача в судовому засіданні 09.04.2019р. підтвердив існування у ОСОБА_1 освіти Городоцької районної державної адміністрації Львівської області заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю Паливторг в розмірі 641135,82 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Згідно з статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи, 08.02.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Паливторг (постачальник) та ОСОБА_1 освіти Городоцької районної державної адміністрації Львівської області (споживач) укладено договір постачання природного газу №018-21 та договір постачання природного газу №018-22, відповідно до умов яких постачальник зобов?язується поставити споживачу газове паливо (природній газ), а споживач зобов?язується прийняти та оплатити газ на умовах даних договорів.

Факт поставки позивачем відповідачу природного газу підтверджується актом приймання-передачі природного газу №РН-0001333 від 31.12.2018р. на суму 456821,40 грн., видатковою накладною №РН-0001333 від 31.12.2018р. на суму 456821,40 грн., актом приймання-передачі природного газу №РН-0001334 від 31.12.2018р. на суму 229093,80 грн. та видатковою накладною №РН-0001334 від 31.12.2018р. на суму 229093,80 грн.

Як зазначає позивач, та як вбачається із матеріалів справи, заборгованість відповідача становить 641135,82 грн. Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні, відповідач проти існування вказаної заборгованості не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків, що підписаний обома сторонами, відповідно до якого станом на 31.12.2018р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 641135,82 грн.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача 641135,82 грн. є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.

При поданні позовної заяви до Господарського суду Львівської області позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 9617,04 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2762 від 19.02.2019р.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд прийшов до висновку витрати по сплаті судового збору в розмірі 9617,04 грн. покласти на відповідача, оскільки позов у даній справі слід задовольнити повністю.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1 . Позов задовольнити.

2 . Стягнути з ОСОБА_1 освіти Городоцької районної державної адміністрації Львівської області (81500, Львівська область, місто Городок, вулиця Джерельна, буд. 16, ідентифікаційний код 02144594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Паливторг (79035, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 40220890) заборгованість в розмірі 641 135,82 грн. та судовий збір в розмірі 9617,04 грн.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку у строки, що визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22.04.2019р.

Суддя Петрашко М.М.