Рішення

від 18.04.2019 по справі 917/46/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2019 р. Справа № 917/46/19

за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", вул. Грушевського 1Д, м. Київ, 01001

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Київпромснаб", вул. Ігоря Сердюка, 8/18, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

2. ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 50 245,02 грн.

Суддя Ореховська О.О.

Секретар судового засідання Кобець Н.С.

Учасники у справі в судове засідання не викликались , справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до ст. 247 Господарського процесуального кодексу України

В судовому засіданні 18.04.2018р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

04.01.2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (позивач) звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до відповідачів 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Київпромснаб" (відповідач (1)) 2. ОСОБА_1 (відповідач (2)) про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 13.06.2017 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів, у зв"зку з чим у відповідача виникла заборгованість, яка до цього часу ним не погашена.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 08.01.2019р. (суддя Гетя Н.Г.) позовну заяву Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/46/19. Розгляд справи постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання у справі на 07.02.2019р.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.02.2019р. розгляд справи відкладено на 26.02.2019р.

Згідно розпорядження від 21.02.2019р. №107 про призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ та витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2019р. справа передана на розгляд судді Ореховській О.О.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.02.2019р. суддею Ореховською О.О. справу № 91746/19 прийнято до провадження. Справу призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 26.03.2019р.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 26.03.2019р. розгляд справи відкладено на 18.04.2019р. Явка в судове засідання представників сторін обов"язковою не визнавалась.

Сторони належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується:

- поштовими повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення - копії ухвали суду від 26.03.2019 р. ( а.с. 86-87);

- копією ухвали суду від 26.03.2019р. з конвертом та з довідкою поштового відділення ( а.с.88-91);

- відміткою на звороті у лівому нижньому куті ухвали суду від 26.03.2019р., де проставлено відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника , яким вона здійснена.

Матеріали справи свідчать, що копії попередніх ухвал суду направлялись відповідачу (1) на адресу, зазначену у позовній заяві - вул. Ігоря Сердюка, 8/18, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, проте, були повернуті підприємством зв"язку до господарського суду за закінченням терміну зберігання.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 58-63) відповідач (1) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Київпромснаб" зареєстрований за адресою: вул. Ігоря Сердюка, 8/18, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, що співпадає з його місцезнаходженням, зазначеним у позовній заяві.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення копії судового рішення за адресою місцезнаходження відповідача (1), яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.

Згідно ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.

З урахуванням вищевикладеного, ухвала суду від 26.03.2019р. вважається врученою відповідачу (1).

Відповідно до ч. 6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, у разі, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Зважаючи на те що, відповідачем (2) у даній справі є фізична особа суд, у відповідності до ч. 6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, своєю ухвалою від 05.02.2019р. зобов"язав Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб (пр. Миру, 70, м. Маріуполь, Донецька область, 87500 Україна) у п'ятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали надіслати на адресу Господарського суду Полтавської області (36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1) інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 (відома суду адреса проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний податковий номер платника податків НОМЕР_1).

На вимогу суду Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради повідомив, що надати інформацію про реєстрацію місця проживання зазначеною особи за межами міста Маріуполя відділ не має можливості. В реєстрі територіальної громади міста Маріуполя відсутні відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1. Надати інформацію про реєстрацію місця проживання зазначеною особи за межами міста Маріуполя відділ не має можливості.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 58-63), відповідач (2) - ОСОБА_1 є одним із засновників відповідача (1). За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1.

Відповідно до пп.3) п.6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 (з наступними змінами) Про Закон України Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у звязку з проведенням антитерористичної операції якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством звязку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством звязку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного звязку чи електронною поштою або з використанням інших засобів звязку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо). Підпунктом 4) п.6 вказаного Інформаційного листа передбачено, що за неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі Новини та події суду) офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

З огляду на те, що відповідач (2) знаходиться на території, на яку не здійснюється пересилання поштової кореспонденції, на сторінці господарського суду Полтавської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/) розміщувалось оголошення про дату та час судового засідання у справі № 917/46/19.

Таким чином, господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача (2) про день, місце та час судового засідання.

Також, ухвала господарського суду Полтавської області від 26.03.2019 р. по даній справі розміщена в Єдиному Державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони у справі належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідачі відзив на позов не надали.

Відповідно до ст.165 (ч.9) Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи те, що учасникам справи було створено належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті справи та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, суд вважає за необхідне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом були досліджені всі докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд

ВСТАНОВИВ:

13.06.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Київпромснаб" (відповідач (1)) через систему інтернет-клієнт-банкінг було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ". Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (http:/7ргіvatbank.uа).

Пунктом 3.2.8.1. Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячною платежу, порядок їх сплати ) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ"(далі Заява), а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги.

Відповідно до пункту 3.2.8.3. Умов надання кредитів у рамках Послуги здійснюється на наступних умовах: Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту терміновий кредит в обмін на зобов'язання Клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород. Відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, їх кількість і дати їх здійснення вказуються в Заяві. Заява на приєднання до Послуги в системі Приват24 або у сервісі Панка24 або іншим шляхом підписується електронним, підписом, є способом укладання кредитного договору в електронному вигляді.

На виконання умов кредитного договору б/н від 13.06.2017р. позивачем перераховано на поточний рахунок позивальника (відповідача (1) кредитні кошти в розмірі 60 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку відповідача № 20622052620053 (а.с. 29).

Пунктом 3.2.8.3.1. Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Для позичальників, що працюють у сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу на протязі 6 місяців користування кредитом на вибір Клієнта за погодженням Банку. Клієнт доручає Банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості за Послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі.

У відповідності до пунктів 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. Умов Клієнт зобов'язався повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені Договором, терміни і сумах, які встановлено п.п. 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Відповідно до п. 3.2.8.9. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3,2.8 1., 3.2.8.2., 3.2.8.3., 3.2.8.3.1. цього Договору Клієнт сплачує проценти у вигляді щомісячної комісії в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.

За змістом п. 3.2.8.3.2. Умов за користування Послугою Клієнт сплачує щомісяця проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісіїв розмірі, що зазначені в Заяві та Тарифах, а саме 2% від початкової суми кредиту.

Пункт 3.2.8.9.3. Умов передбачає, що сплата процентів за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії, передбаченої пунктом 3.2.8.3.2. Умов, здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві ( п. 3.2.8.3.1.).

Пунктом 1.3. Заяви встановлено, що кредит надається на строк 12 місяців від дня видачі кредиту. Погашення заборгованості здійснюється щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів (п. 1.5. Заяви).

Позивач вказує, що в порушення відповідних умов Договору та приписів законодавства відповідач (1) не повернув кредитні кошти у передбачений Договором термін та не сплатив в повному обсязі проценти за користування кредитом.

Пунктом 3.2.8.9.1. Умов передбачено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених пунктами 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. цього Договору, Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.3. цього Договору.

У свою чергу пунктом 3.2.8.3.3. Умов визначено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання Позичальник сплачує Банки відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому у Заяві, а саме 48% річних від суми залишку непогашеного кредиту.

Нарахування прострочених відсотків здійснюється щодня, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується (п. 3.2.8.9.7. Умов).

Пунктом 3.2.8.10.1. Умов визначено, що у разі порушення Клієнтом будь-якою із зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту , передбачених пунктами 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1., 3.2.8.9., 3.2.8.3.1 цього Договору Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до п. 3.2.8.10.3. Умов нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язання здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Позивач зазначає, що позичальник (відповідач 1) свої зобов'язання за кредитним договором виконував не належним чином, у зв"язку з чим у нього утворилась заборгованість, яка , за розрахунком позивача, станом на 18.09.2018 р. становить 50 245,02грн., з яких:

30 000,00грн. - заборгованість за кредитом;

6 753,34 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість згідно пунктів 3.2.8.3.3. та 3.2.8.9.1. Умов;

6 852,97 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.8.3.2. та .3.2.8.9. Умов;

6 638,71 грн. - заборгованість з пені, нарахованої згідно пункту 3.2.8.10.1. Умов.

При цьому, як свідчать матеріали справи, 13.06.2017р. між ПАТ КБ "Приватбанк" (за умовами договору - кредитор) та ОСОБА_1 (за умовами договору - поручитель) було укладено Договір поруки № POR1497357305748 (далі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем (відповідач (2)) перед кредитором (позивач) за виконання ТОВ "Київпромснаб" (за умовами договору - боржник) зобов'язань за угодами - приєднання до:

1.1.1. розділу 3.2.8. "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (Угода 1) до сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно Угоди 1 - 2,0% від суми кредиту щомісяця;

- за період користування кредитом з пп.3.2.8.5.3 Угоди 1 - 4% від суми кредиту щомісяця;

б) кредиту в розмірі, що вказаний в Угоді 1.

Якщо під час виконання "Угоди 1" зобов'язання боржника, забезпечені цим договором, збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за "Угодою 1" в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні (п. 1.1 договору поруки).

Відповідно до п. 1.2. Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за "Угодою 1" в тому ж розумінні, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно з п. 2.1.2. Договору поруки у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов'язання, передбаченого п. 1.1 цього Договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного (их) зобов'язання(нь). Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов'язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов'язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов'язань за "Угодою-1" незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Сторонами погоджено, що порука за договором припиняється через 15 років після його укладення. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за "Угодою 1" договір поруки припиняє свою дію (п. 4.1 договору поруки).

Отже, зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Київпромснаб" (відповідач (1)) за кредитним договором б/н від 13.06.2017р. забезпечені порукою ОСОБА_1 (відповідач (2)) за Договором поруки.

У зв'язку з неналежним виконанням боржником кредитних зобов'язань банком на адресу позичальника (відповідач (1)) та поручителя (відповідач (2)) направлено повідомлення з проханням сплатити прострочену заборгованості у термін не пізніше 5 календарних днів з дня одержання цього повідомлення (а.с. 36-38), яке залишено останніми без реагування.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київпромснаб" (відповідач (1)) та ОСОБА_1 (відповідач (2)) заборгованість за кредитним договором № б/н від 13.08.2013р., в розмірі 50 245,02грн., з яких 30 000,00грн. - заборгованість за кредитом; 6 753,34 грн. - заборгованість за відсотками, 6 852,97 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 6 638,71 грн. - заборгованість з пені.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до норм ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 1 ст.634 Цивільного кодексу України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що шляхом приєднання Товариства з обмеженою відповідальністю "Київпромснаб" (відповідач (1)) до Умов та правил надання банківських послуг (п. 3.2.8. Умови та правила надання кредиту "Кредит КУБ"), які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "Приватбанк", між сторонами було укладено кредитний договір.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає кредитний договір б/н від 13.06.2017р., як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу, для виникнення у позивача та відповідача (1) взаємних цивільних прав та обов'язків.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини по кредитному договору.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У відповідності до п. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. За приписами ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Матеріалами справи (випискою з рахунку відповідача) підтверджується належне виконання позивачем свого обов'язку за кредитним договором щодо надання позичальнику кредитних коштів в сумі 60 000,00грн.

За даних обставин, у відповідача (1) виник обов'язок повернути кредит та сплатити проценти.

Проте, в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним кредитним договором та приписів ст. 1049 Цивільного кодексу України Товариство з обмеженою відповідальністю "Київпромснаб" кредитні кошти не повернуло, проценти за користування кредитом не сплатило.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем (1) зобов'язань за кредитним договором станом на 18.09.2018 р. у нього утворилась заборгованість, що складається з: 30 000,00грн. - заборгованість за кредитом; 6 753,34 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість згідно пунктів 3.2.8.3.3. та 3.2.8.9.1. Умов; 6 852,97 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.8.3.2. та .3.2.8.9. Умов.

Дана обставина відповідачем (1) не спростована.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, приймаючи до уваги належне виконання позивачем своїх зобов'язань з надання кредитних коштів, та враховуючи, що відповідачем (1) не спростовано факту порушення взятих на себе обов'язків за кредитним договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості, яка виникла станом на 18.09.2018р., а саме: заборгованості за кредитом у розмірі 30 000,00 грн., заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 6 753,34 грн. та заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії в сумі 6 852,97грн.

Крім того позивачем заявлено вимогу про стягнення 6 638,71 грн. пені за прострочення грошових зобов'язань за період з 25.08.2017р. по 18.09.2018р.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання та сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом ч.1 та 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 3.2.8.10.1. Умов визначено, що у разі порушення Клієнтом будь-якою із зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту , передбачених пунктами 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1., 3.2.8.9., 3.2.8.3.1 цього Договору Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.2.8.10.3. Умов нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язання здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Судом встановлено, що відповідачем (1) у встановлений строк своїх обов'язків за договором не виконано, чим допущено прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача (1) є порушенням зобов'язання (ст.610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст.612 Цивільного кодексу України), а тому позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення пені.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені і визнано його обґрунтованим, а відтак, заявлені позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Як зазначалося вище, 13.06.2017р. між ПАТ КБ "Приватбанк" (за умовами договору - кредитор) та ОСОБА_1 (за умовами договору - поручитель) було укладено Договір поруки № POR1497357305748 (далі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем (відповідач (2)) перед кредитором (позивач) за виконання ТОВ "Київпромснаб" (за умовами договору - боржник) зобов'язань за угодами - приєднання до:

1.1.1. розділу 3.2.8. "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (Угода 1) до сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно Угоди 1 - 2,0% від суми кредиту щомісяця;

- за період користування кредитом з пп.3.2.8.5.3 Угоди 1 - 4% від суми кредиту щомісяця;

б) кредиту в розмірі, що вказаний в Угоді 1.

Якщо під час виконання "Угоди 1" зобов'язання боржника, забезпечені цим договором, збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за "Угодою 1" в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні (п. 1.1 договору поруки).

Відповідно до п. 1.2. Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за "Угодою 1" в тому ж розумінні, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно з п. 2.1.2. Договору поруки у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов'язання, передбаченого п. 1.1 цього Договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного (их) зобов'язання(нь). Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов'язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов'язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов'язань за "Угодою-1" незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Цивільним законодавством визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України).

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 543 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, суд визнає, що вимоги Банку про стягнення в солідарному порядку з відповідача (1), як боржника за кредитним договором, та відповідача (2), як поручителя за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, заборгованості з повернення кредитних коштів, зі сплати відсотків за користування кредитом, зі сплати відсотків у вигляді щомісячної комісії та пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 13Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судові витрати відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київпромснаб" (вул. Ігоря Сердюка, 8/18, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 39205221) та ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 13.06.2017 р. в сумі 50 245,02грн. (з яких 30 00,00 гри. - заборгованість за кредитом; 6 753,34 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 6 852,97 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії; 6 638,71 грн. - пеня) та 1 762,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України).

Повне рішення складено 23.04.2019р.

Суддя О.О. Ореховська