Рішення

від 24.04.2019 по справі 922/514/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/514/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

без виклику представників сторін

розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Харківгаз Збут , юридична адреса: 61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59; адреса для листування: 61093, м. Харків, вул. Петра Болбочана, 54, код ЄДРПОУ 39590621;

до Комунального закладу охорони здоров'я Богодухівський медичний коледж , 62103, Харківська обл., Богодухівський район, м. Богодухів, вул. Центральна, 29, код ЄДРПОУ 02010860;

про стягнення заборгованості за договором № 41АВКhz558-18 від 27.02.2018 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів у розмірі 27625, 24 грн.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю Харківгаз Збут звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального закладу охорони здоров'я Богодухівський медичний коледж про стягнення заборгованості за договором № 41АВКhz558-18 від 27.02.2018 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів у розмірі 27625, 24 грн., з яких: 26214, 67 грн. - сума основного боргу, 1060, 08 грн. - пеня, 88,34 грн. - 3 % річних, 262, 15 грн. - інфляційні втрати.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 41АВКhz558-18 від 27.02.2018 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, а саме: щодо своєчасної та у повному обсязі оплати коштів за спожитий природний газ, у зв'язку із чим відповідачу нараховано пеню, 3 % річних та інфляційні втрати. Здійснюючи правове обґрунтування позовних вимог посилається на ст. 256-258, 526, 625, 611 ЦК України, ст. 193, ГК України, ст. 3, 20, 24, 74, 91, 123, 129, 163, 164, 172 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Позивачеві, згідно статті 251 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання.

Відповідач ухвалу господарського суду Харківської області від 27.02.2019 отримав 01.03.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулось до суду 13.03.2019, однак у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, відзиву на позов не надав, а відтак не скористався своїм конституційним правом на захист.

Разом з тим, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

У ч. 1 ст. 174 ГК України закріплено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Згідно із положеннями ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

27.02.2018 між ТОВ ХАРКІВГАЗ ЗБУТ (постачальник) та Комунальним закладом охорони здоров'я Богодухівський медичний коледж (споживач) укладено Договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВКhz558-18 (арк. справи 13-21).

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2018 році код ДК 016:2010-06.20.1-газ природній, споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Відповідно до п. 11.1. цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу до 31 грудня 2018 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до додаткової угоди № 8 від 18.12.2018 до Договору № 41АВКhz558-18 від 27.02.2018 ціна газу становить 11428, 27 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 2285, 65 грн., всього з ПДВ 13713, 92 грн.

Відповідно до п. 4.2. Договору оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку:

- 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

- у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу.

- остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6. Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Пунктом 2.9.2. Договору на постачання природного газу передбачено, що на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника.

Так, 31.12.2018 за підсумками надання послуг з газопостачання сторонами підписано Акт приймання-передачі природного газу № ХОЗ00027912, відповідно до якого позивач у період з 01.12.2018 по 31.12.2018 передав відповідачу 6,394 тис.куб.м. природного газу, вартістю 87686, 83 грн. (арк. справи 30).

Разом з тим, з виписки по особовому рахунку № 26005110058 за період з 01.12.2018 по 31.12.2018 вбачається, що відповідачем частково було проведено оплату за спожитий природний газ у розмірі 61472, 16 грн. (арк. справи 26-29).

Відповідно до оборотно - сальдової відомості по рахунку № 361 за грудень 2018 - лютий 2019 заборгованість Комунального закладу охорони здоров'я Богодухівський медичний коледж складає 26214, 67 грн. (арк. справи 25).

12.02.2019 позивач направляв на адресу відповідача вимогу про погашення заборгованості № 61708-СЛ-2863-0219 у розмірі 26270, 69, з яких сума основного боргу - 26214, 67 грн., пеня - 56, 02 грн., водночас відповіді надано не було та заборгованість не погашено (арк. справи 31).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).

Позивач стверджує, що відповідач у грудні 2018 за отриманий природний газ не розрахувався у повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості за договором на постачання природного газу у розмірі 26214, 67 грн.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем, в порушення ст. 73, 74 ГПК України, не надано доказів, які б свідчили про оплату отриманого природного газу у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВКhz558-18 від 27.02.2018 на суму 26214, 67 грн., а отже позов в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 26214, 67 грн. підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача пені за період прострочення з 11.01.2019 по 20.02.2019 у розмірі 1060, 08 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.2.1 Договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період прострочення з 11.01.2019 по 20.02.2019 у розмірі 1060, 08 грн., на предмет відповідності вимогам чинного законодавства, зокрема, ст. 253-255, 549 ЦК України, ст. 231, 232 ГК України, ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими, правомірними та правильно розрахованими.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних за період з 11.01.2019 по 20.02.2019 у розмірі 88, 34 грн. та інфляційних втрат за період з 11.01.2019 по 31.01.2019 у розмірі 262, 15 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок 3 % річних за період прострочення з 11.01.2019 по 20.02.2019 у розмірі 88, 34 грн. та інфляційних втрат за період з 11.01.2019 по 31.01.2019 у розмірі 262, 15 грн., судом встановлено правомірність та обґрунтованість нарахованих позивачем сум, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст. 129 ГПК України та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921, 00 грн. покладає на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 4, 13-15, 41-46, 80, 86, 129, 233, 237-241Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального закладу охорони здоров'я Богодухівський медичний коледж (62103, Харківська обл., Богодухівський район, м. Богодухів, вул. Центральна, 29, код ЄДРПОУ 02010860) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Харківгаз Збут (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, п/р 26005110058 в АБ Кліринговий дім м. Київ, МФО 300647, код ЄДРПОУ 39590621) заборгованість за договором № 41АВКhz558-18 від 27.02.2018 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів у розмірі 27625, 24 грн., з яких: 26214, 67 грн. - сума основного боргу, 1060, 08 грн. - пеня, 88,34 грн. - 3 % річних, 262, 15 грн. - інфляційні втрати та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921, 00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текс рішення складено та підписано 24.04.2019.

Суддя ОСОБА_1