Рішення

від 15.04.2019 по справі 922/80/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/80/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.,

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТМОС» , 61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18, офіс 1/14, код ЄДРПОУ 36624619;

до Обслуговуючого кооперативу «СОЛЯРІС» , 61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18, літ. «Л-20» , код ЄДРПОУ 38157118;

про визнання рішення загальних зборів кооперативу недійсними

за участю представників учасників справи:

позивача - не зявився;

відповідача - ОСОБА_1 (договір про надання правової допомоги № 255/17 від 12.09.2017 року);

Суть спору:

В провадженні господарського суду Харківської області перебувала справа № 922/80/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТМОС» до Обслуговуючого кооперативу «СОЛЯРІС» про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Соляріс" від 16.11.2017 (протокол № 16/11/17).

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.05.2018, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.2018 відмовлено в задоволені позову.

Постановою Верховного Суду від 13.11.2018 касаційну скаргу задоволено частково, рішення господарського суду Харківської області від 17.05.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.2018 у справі № 922/80/18 скасовано. Справу № 922/80/18 передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

27.11.2018 матеріали справи № 922/80/18 повернулись до господарського суду Харківської області.

Автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області від 27.11.2018 для розгляду справи № 922/80/18 визначено головуючу суддю Новікову Н.А.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.11.2018 прийнято справу № 922/80/18 до розгляду в порядку загального позовного провадження призначено підготовче засідання на "19" грудня 2018 р. о(об) 11:00 год..

Протокольною ухвалою від 19.12.2018, у зв'язку з неявкою учасників справи відкладено підготовче засідання на 09.01.2019 о 12:45.

Протокольною ухвалою від 09.01.2019, суд відклав підготовче засідання на 23.01.2019 о 14:30.

У судовому засіданні 23.01.2019 представники учасників справи не з'явились, явку своїх представників не забезпечили, клопотань про здійснення розгляду справи без їх участі не подавали, у зв'язку з чим, ухвалою від 23.01.2019 відкладено підготовче засідання на 05.02.2019 о 11:30.

Разом з тим, 24.01.2019 з Верховного Суду надійшла ухвала від 17.01.2019 про витребування з господарського суду Харківської області матеріалів справи № 922/80/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АТМОС до Обслуговуючого кооперативу СОЛЯРІС про визнання недійсним рішення.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.01.2019 зупинено провадження у справі № 922/80/18 до розгляду заяви про роз'яснення судового рішення Верховним Судом.

Ухвалою Верховного Суду від 06.02.2019 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю АТМОС у роз'ясненні постанови Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 922/80/18.

22.02.2019 матеріали справи № 922/80/18 повернулись до господарського суду Харківської області.

Ухвалою від 25.02.2019 провадження у справі № 922/80/18 поновлено та призначено підготовче засідання на "06" березня 2019 р. о 11:00.

Ухвалою від 06.03.2019 відкладено підготовче засідання на 20.03.19 о(об) 12:00.

Протокольною ухвалою від 20.03.2019, на підставі ст. 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03 квітня 2019 року до 12 години 00 хвилин.

У судовому засіданні 03.04.2019 повноважний представник позивача не з'явився, однак 25.03.2019 останнім було подано заяву (вх. №7258 від 2503.2019), в якій останній підтримав заявлені позовні вимоги, повідомив про відсутність у позивача будь-яких інших заяв чи клопотань та просив провести судове засідання 03.04.2019 по суті без участі представника позивача та розглянути справу за наявними в матеріалах справи документами.

У зв'язку з відсутністю представника позивача, суд відповідно до ч. 6 ст. 202 ГПК України, оголосив стислий зміст позовної заяви, згідно якої позивач просить визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Соляріс" від 16.11.2017 р. оформлені протоколом № 16/11/17, в обґрунтування вимог позивач зазначає, що спірні рішення були прийняті на позачергових загальних зборах членів Обслуговуючого кооперативу "Соляріс", які відбулись 16.11.2017, з порушенням процедури скликання та проведення зборів, оскільки позивач, як член Обслуговуючого кооперативу "Соляріс" не був повідомлений про час та місце проведення позачергових загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу, не був особисто присутній на зборах і не приймав участі в голосуванні при прийнятті спірних рішень, чим були порушені права позивача на участь у діяльності кооперативу та його управлінні. Спірні рішення є протиправними, оскільки фактично стосуються нецільового використання коштів фонду та зводяться до подвійної оплати позивачем тих самих робіт, які він уже оплатив.

Повноважний представник відповідача проти позову заперечував, в обґрунтування вимог відповідач зазначив, що загальні збори членів Обслуговуючого кооперативу СОЛЯРІС є правомочними в силу положень ст. 13.7 ОСОБА_2, оскільки на них були присутніми 24 з 38 членів ОСОБА_2, що складає 63 відсотки голосів, тобто більше 50 відсотків загальної кількості членів кооперативу, а отже дотримано вимоги статті 15 Закону України Про кооперацію щодо забезпечення присутності більшості від загальної кількості членів кооперативу та особистого голосування більшості присутніх на зборах членів кооперативу при прийнятті рішення, що виключає всі безумовні підстави для визнання рішення недійсним. Також Відповідачем зазначено, що само по собі порушення при скликанні зборів членів ОСОБА_2 може бути підставою для визнання рішення цих зборів недійсними тільки за умовами доведення Позивачем фактів можливості його впливу на остаточне рішення загальних зборів, а об'єктивно останній не міг вплинути на вирішення питання про розподіл залишку грошових коштів. Посилання Відповідача базується на пункті 2.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин стосовно того, що в даному пункті зазначено безумовні підстави для визнання недійсними рішень загальних зборів, а не вичерпні підстави. Також відповідачем зазначено, що залишок грошових коштів, цільове використання яких було змінено, оскільки це є власністю ОСОБА_2, є хибним та помилковим з підстав, що 25.12.2015 року Позивач передав ОСОБА_2 62 050 гривень 88 коп. в якості цільового внеску згідно протоколу № 13 від 12.11.2015 року відповідно до якого, зокрема, було створено цільовий фонд за рахунок цільових внесків членів ОСОБА_2 на оформлення ТОВ ЕКСПО МЕНЕДЖМЕНТ щодо нежитлової будівлі ТОЦ СОЛЯРІС , документації на право користування земельною ділянкою, введення нежитлової будівлі в експлуатацію, оформлення права власності на нежитлову будівлю (місця загального користування) шляхом збільшення статутного капіталу ТОВ ЕКСПО МЕНЕДЖМЕНТ - в загальному розмірі 1 200 000 гривень .

Протокольною ухвалою від 03.04.2019 оголошено перерву у судовому засіданні до 15.04.2019 о(об) 14:30.

У судовому засіданні 15.04.2019 представник позивача не з'явився, однак 04.04.2019 від позивача через канцелярію господарського суду Харківської області надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача (вх. №8385 від 04.04.2019), в якій останній повністю підтримав позовні вимоги та просив проводити судове засідання з розгляду справи по суті без його участі.

Повноважний представник відповідача проти позову заперечував, та просив відмовити в його задоволенні.

Розглянувши матеріали справи та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.05.2018, яке було залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.2018, у позові відмовлено. Вказані рішення судів мотивовані тим, що спірні правовідносини не є корпоративними, оскільки відповідач не має статусу виробничого кооперативу. Однак з огляду на суб'єктний склад сторін у справі, які є суб'єктами господарювання в розумінні статей 2, 3, 55 Господарського кодексу України, предмет та підстави позову суди дійшли висновку, що справа відноситься до юрисдикції господарського суду за частиною 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що позивач не довів порушення його прав та інтересів спірними рішеннями, оскільки не дотримався вимог ОСОБА_2 відповідача в частині розгляду скарг на дії виконавчого органу, не довів обставин свого членства в Обслуговуючому кооперативі "Соляріс", не надав до матеріалів справи доказів сплати грошових коштів в якості цільового внеску на ремонт холу першого поверху Торгівельно-офісного центру "Соляріс", зокрема не надав рахунку № 44 від 16.08.2017, на який він посилається в обґрунтування позовних вимог.

Не погоджуючись з висновками рішеннями судів попередніх інстанцій позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Атмос" подав касаційну скаргу, в якій просило рішення Господарського суду Харківської області від 17.05.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.2018 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилався на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. За твердженням позивача оскаржувані рішення та постанова судів попередніх інстанцій містять взаємосуперечливі висновки щодо членства позивача в Обслуговуючому кооперативі "Соляріс", а саме: на початку мотивувальної частини рішення та постанови суди встановили обставини того, що позивач є членом кооперативу, однак в кінці мотивувальної частини оскаржуваних рішень суди доходять висновку, що позивач не довів обставин свого членства в Обслуговуючому кооперативі "Соляріс". Крім того, оскаржувані рішення та постанова не відповідають за змістом вимогам, які пред'являються до змісту судового рішення. При поданні касаційної скарги позивач зазначив, що суд інстанцій: - не врахували, що позивач надав до матеріалів справи всі докази в обґрунтування позовних вимог та в порушення норм процесуального права не дослідили наявні в матеріалах справи докази; - не врахували, що відповідно до положень ОСОБА_2 відповідача подання скарги на дії виконавчого органу є правом, а не обов'язком учасника кооперативу, у зв'язку з чим дійшли помилкового висновку про те, що позивач не дотримався вимог ОСОБА_2 відповідача в частині розгляду скарг на дії виконавчого органу кооперативу; - неправильно застосували статті 1 та 167 Господарського процесуального кодексу України, статтю 2 Закону України "Про кооперацію" та дійшли помилкових висновків про те, що спірні правовідносин не є корпоративними; - не дослідили обставин повідомлення позивача про проведення позачергових загальних зборах членів Обслуговуючого кооперативу "Соляріс", які відбулись 16.11.2017, обставин щодо наявності кворуму на зазначених зборах, а також обставин неправомірності спірних рішень, які фактично приховують нецільове використання коштів фонду Обслуговуючого кооперативу "Соляріс", на які позивач послався в обґрунтування позовних вимог.

Постановою Верховного Суду від 13.11.2018 касаційну скаргу задоволено частково, рішення господарського суду Харківської області від 17.05.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.2018 у справі № 922/80/18 скасовано. Справу № 922/80/18 передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Вирішуючи питання щодо передання справи на новий розгляд суд виходив з того, що суди попередніх інстанцій не дослідили обставин дотримання відповідачем встановленої чинним законодавством та ОСОБА_2 відповідача процедури скликання та проведення 16.11.2017 позачергових загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Соляріс", на порушення якої послався позивач в якості однієї з підстав позову. Суди не встановили, який порядок підготовки та проведення загальних зборів визначено ОСОБА_2 відповідача та чи було дотримано відповідачем такий порядок під час скликання та проведення зборів 16.11.2017, не дослідили зокрема обставин повідомлення позивача про проведення позачергових загальних зборах членів Обслуговуючого кооперативу "Соляріс", які відбулись 16.11.2017, обставин щодо наявності кворуму на зборах.

При цьому суди не врахували, що права члена юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Крім того, обставини неправомірності спірних рішень, на які позивач послався в обґрунтування позовних вимог, також не були досліджені судами попередніх інстанцій належним чином. Пославшись на те, що позивач не надав до матеріалів справи рахунку на сплату грошових коштів № 44 від 16.08.2017, на який він послався в обґрунтування позовних вимог, суди не дослідили наявний в матеріалах справи оригінал платіжного доручення № 57 від 19.08.2017, наданий позивачем в якості доказу оплати зазначеного рахунку та сплати грошових коштів в якості цільового внеску на ремонт холу першого поверху Торгівельно-офісного центру "Соляріс". Суди не встановили, яким саме чином спірні рішення порушують права та законні інтереси позивача, не з'ясували правових підстав позову, а саме: якій нормі чинного законодавства на думку позивача суперечать спірні рішення, не перевірили посилань позивача на те, що спірні рішення фактично стосуються нецільового використання коштів фонду та зводяться до подвійної оплати позивачем тих самих робіт, які він уже оплатив, не з'ясували в чому саме полягає нецільове використання коштів за спірними рішеннями.

Відповідно до статті 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

Таким чином, виконуючи вказівку Верховного Суду щодо необхідності всебічного, повного і об'єктивного встановлення та дослідження всіх обставин справи в їх сукупності , суд встановив наступне.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначені справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів. Відповідно до частини 1 зазначеної статті Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

У вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини і відповідний спір - господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 Господарського кодексу України. Отже, господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

За змістом частин першої - третьої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб'єктів.

Згідно зі статтею 2 Господарського кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є зокрема господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Згідно зі статтею 80 та частини 1 статті 83 Цивільного кодексу юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах - встановлених законом.

Господарським товариством є юридична особа, статутний капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства (статті 113 Цивільного кодексу України).

Подібні положення містяться також і в статті 79 та в частині 1 статті 80 Господарського кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю "Атмос", тобто господарське товариство, яке в розумінні наведених вище норм є суб'єктом господарювання.

Відповідачем у справі є Обслуговуючий кооператив "Солярісякий створений та діє в організаційно-правовій формі кооперативу.

Правовий статус кооперативів визначений Законом України "Про кооперацію".

Відповідно до статті 2 Закону України "Про кооперацію" кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Частиною 2 статті 6 Закону України "Про кооперацію" визначено, що відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі.

Обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу (стаття 2 Закону України "Про кооперацію").

З огляду на викладене , суд вважає, що відповідач - Обслуговуючий кооператив "Соляріс" не є господарським товариством в розумінні наведених вище норм, однак, як юридична особа, є суб'єктом господарювання.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Під час визначення підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 3 статті 167 Господарського кодексу України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

З огляду на наведені положення статей 55, 167 Господарського кодексу України корпоративні права характеризуються такими ознаками: 1) особа має частку у статутному капіталі господарської організації; 2) особа має права на участь в управлінні господарською організацією, 3) має право на отримання певної частини прибутку (дивідендів) господарської організації.

Слід зазначити, що створення статутного капіталу не є характерною ознакою обслуговуючого кооперативу.

Частиною п'ятою статті 23 Закону України "Про кооперацію" встановлено, що виробничі кооперативи провадять господарську діяльність з метою одержання прибутку. Інші кооперативи надають послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку.

Отже, обслуговуючий кооператив не є прибутковою організацією і не має на меті одержання прибутку від здійснення власної господарської діяльності, тобто відповідач є суб'єктом некомерційної господарської діяльності. Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу не є носіями корпоративних прав, а відносини між членами обслуговуючого кооперативу та кооперативом не є корпоративними. Відповідно, спір у даній справі між позивачем та відповідачем не є корпоративним .

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у справі є визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Соляріс" від 16.11.2017, оформленого протоколом № 16/11/17. Підставами позову є те, що спірні рішення були прийняті на позачергових загальних зборах членів Обслуговуючого кооперативу "Соляріс", які відбулись з порушенням встановленої чинним законодавством та ОСОБА_2 відповідача процедури скликання та проведення зборів, оскільки позивача як член Обслуговуючого кооперативу "Соляріс" не було повідомлено про час та місце проведення зборів, позивач не був особисто присутній на зборах і не приймав участі в голосуванні при прийняття спірних рішень, чим були порушені права позивача на участь у діяльності кооперативу та його управлінні. Крім того, позивач зазначає про те, що спірні рішення є протиправними, оскільки фактично стосуються нецільового використання коштів фонду та зводяться до подвійної оплати позивачем тих самих робіт, які він уже оплатив.

Водночас, відповідач заперечуючи проти позовних вимог позивача зазначив, що загальні збори членів Обслуговуючого кооперативу СОЛЯРІС є правомочним в силу положень ст. 13.7 ОСОБА_2, оскільки на них були присутніми 24 з 38 членів ОСОБА_2, що складає 63 відсотки голосів, тобто більше 50 відсотків загальної кількості членів кооперативу, а отже дотримано вимоги статті 15 Закону України Про кооперацію щодо забезпечення присутності більшості від загальної кількості членів кооперативу та особистого голосування більшості присутніх на зборах членів кооперативу при прийнятті рішення, що виключає всі безумовні підстави для визнання рішення недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме оригіналу платіжного доручення №15 від 16.10.2015 про сплату позивачем на користь Обслуговуючого кооперативу "Соляріс" вступного внеску згідно протоколу № 9 від 19.05.2015, позивачем сплачено вступний внесок у розмірі визначеному ОСОБА_2 відповідача.

Відповідно до статей 10, 11 Закону України "Про кооперацію" членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов'язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Пунктами 5.1., 5.2., 5.3., 5.4. ОСОБА_2 Обслуговуючого кооперативу "Соляріс" передбачено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, та які є власниками приміщень у Торгівельно-офісному центрі "Соляріс", внесли внески та паї у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог ОСОБА_2 і користуються правом ухвального голосу.

Кооператив зобов'язується вести облік своїх членів та видавати кожному з них посвідчення про членство, яке підписується Головою ОСОБА_3 та засвідчується печаткою. Форма посвідчення затверджується загальними зборами членів кооперативу.

Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених загальними зборами членів кооперативу.

Рішення про прийняття до кооперативу та про припинення членства в кооперативі приймається загальними зборами членів кооперативу. У періоди між проведенням загальних зборів членів кооперативу рішення про прийняття до кооперативу та про припинення членства в кооперативі приймаються правлінням кооперативу. Такі рішення оформлюються протоколом та підлягають затвердженню загальними зборами членів кооперативу на наступних загальних зборах. Обов'язки члена кооперативу виникають у особи з моменту подачі нею заяви про вступ до кооперативу.

Приймаючи до уваги, що позивачем сплачено вступний внесок у розмірі визначено ОСОБА_2 відповідача, враховуючи, що представник відповідача не заперечує членства останнього у кооперативі, з огляду, що обов'язок щодо ведення реєстру членів кооперативу покладається на відповідача, суд дійшов висновку, що ТОВ Атмос станом на момент виникнення спірних правовідносин був членом кооперативу, а отже користувався всіма правами члена кооперативу відповідно до ЗУ Про кооперацію та ОСОБА_2 відповідача.

Згідно з протоколом № 16/11/17 від 16.11.2017 року, визнання недійсним якого є предметом спору, фактично були розглянуті наступні питання та прийняті такі рішення: 1. Було затверджено порядок денний та регламент проведення засідання Загальних зборів членів ОК «СОЛЯРІС» - робочий орган не обирався. 2. Виключили зі складу членів ОСОБА_2 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 3. Прийняли до складу членів кооперативу ОСОБА_6, як власника нежитлового приміщення на 1-му поверсі в ТОЦ «Соляріс» та ОСОБА_7 з ОСОБА_8, як співвласників одного нежитлового приміщення на 19-м поверху. 4. Вирішили зарахувати понесені власниками 19-го поверху витрати на ремонт половини кровлі будівлі ТОЦ «СОЛЯРІС» у якості вступного внеску. 5. Вирішили прийняти до відома доповідь Голови правління щодо стану справ ОК «СОЛЯРІС» та проведеній роботі за минулий період; хід збору грошових коштів на проведення ремонтних робіт у холі першого поверху ТОЦ «СОЛЯРІС» та шляхів прискорення такого збору коштів. 6. Вирішили прийняти до відома звіт Голови правління ОК «СОЛЯРІС» про хід ремонтних робіт у холі першого поверху ТОЦ «СОЛЯРІС» та зобов'язати Голову правління за узгодженням з правлінням ОСОБА_2 вжити всіх необхідних заходів щодо забезпечення встановлення системи відеоспостереження в холі першого поверху ТОЦ «СОЛЯРІС» . 7. Вирішили змінити цільове використання грошових коштів (залишку) у розмірі 244 174 гривень, зібраних на оформлення прав на місця загального користування ТОЦ «СОЛЯРІС» , на фінансування ремонтних робіт холу першого поверху ТОЦ «СОЛЯРІС» . Надати дозвіл правлінню ОСОБА_2 на збільшення кошторису на проведення ремонтних робіт в холі першого поверху ТОЦ «СОЛЯРІС» за рахунок витрат на встановлення відеоспостереження. Визначити джерелом фінансування витрат на встановлення системи відеоспостереження кошти на проведення ремонтних робіт в холі першого поверху ТОЦ «СОЛЯРІС» . 8. Вирішили звільнити з посади голови правління ОСОБА_2 ОСОБА_9В з 16.11.2017 року у зв'язку з закінченням терміну його повноважень та обрати головою правління ОСОБА_2 ОСОБА_10 з 16 листопада 2017 року на строк 1 (один) рік. 9. Затвердили новий штатний розклад, створили спеціальний фонд для оплати заробітної плати бухгалтеру за рахунок цільових внесків членів ОСОБА_2 та строк їх сплати.

Водночас, суд зазначає, що права на участь у господарській діяльності, а також в управлінні кооперативом та право голосу на його загальних зборах, в тому числі при прийнятті рішень органом управління кооперативу здійснюється членом кооперативу, у відповідності до ст. 12 Закону України «Про кооперацію» та ст. 6.1. ОСОБА_2 кооперативу «СОЛЯРІС» , порядком скликання, підготовки і проведення загальних зборів членів кооперативу, передбаченим ст. 15 Закону України «Про кооперацію» та розділом 14 ОСОБА_2 кооперативу «СОЛЯРІС» , реалізація яких є одним з ключових суб'єктивних прав членів кооперативу.

Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач був членом кооперативу, суд зазначає, що права члена юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання кооперативу вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо .

Відповідно до ст. 15 Закону України Про кооперацію та ст. 13.1.9. ОСОБА_2 кооперативу СОЛЯРІС Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, а до виключної компетенції загальних зборів членів кооперативу, зокрема належить: прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном.

Відповідно до ст. 13.3 ОСОБА_2 кооперативу чергові збори членів кооперативу проводяться 2 рази на рік - 17 травня та 15 листопада кожного року.

Відповідно до ст. 13.6 ОСОБА_2, позачергові загальні збори кооперативу повинні бути скликані виконавчим органом протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги складеної на ім'я Голови правління ОСОБА_2. У разі незабезпечення виконавчим органом ОСОБА_2 скликання позачергових зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали скликання, протягом 10 наступних днів.

Згідно з статті 13.4. ОСОБА_2 кооперативу про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів членів кооперативу повідомляються виконавчим органом кооперативу не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Як вбачається з Розділу 14 ОСОБА_2 кооперативу, останнім передбачено порядок підготовки та проведення загальних зборів. Зокрема, статтею 14.1. ОСОБА_2 кооперативу СОЛЯРІС встановлено, що повідомлення про скликання загальних зборів членів ОСОБА_2 повинно бути зроблено письмово та у додатковий спосіб, якщо такий спосіб обраний членом ОСОБА_2 та доведений письмовою заявою до відома виконавчого органу ОСОБА_2, а згідно ст. 14.2. ОСОБА_2 кооперативу СОЛЯРІС письмове повідомлення про скликання загальних зборів членів ОСОБА_2 із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного направляється рекомендованим листом за місцем реєстрації (або іншою адресою для листування, яка письмово доведена членом ОСОБА_2 до відома виконавчого органу ОСОБА_2) його місця проживання (місцезнаходження - для юридичних осіб), згідно з наданими ним відомостями, зокрема, при прийнятті його до членів ОСОБА_2. Окрім цього, відповідно до статті 14.6 ОСОБА_2 кооперативу, питання не включені до порядку денного загальних зборів кооперативу, можуть бути включені до порядку денного (за винятком питань, про виключення особи з членів кооперативу) безпосередньо під час проведення загальних зборів, якщо за це проголосувала більшість членів ОСОБА_2, присутніх на загальних зборах.

Виходячи з аналізу вказаних норм, суд зазначає, що повідомлення про скликання загальних зборів членів ОСОБА_2 повинно бути зроблено письмово та у додатковий спосіб, якщо такий спосіб обраний членом ОСОБА_2 та доведений письмовою заявою до відома виконавчого органу ОСОБА_2 не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в порушення ст. 74 ГПК України, на надано суду жодного належного, допустимого доказу, який би підтверджував обставини щодо вчиненням виконавчим органом ОСОБА_2 всіх необхідних дій щодо скликання, підготовки, повідомлення та проведення засідання загальних зборів кооперативу визначених статтями 13.3, 13.6, 14.1 -14.6 ОСОБА_2, таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено порядок підготовки та проведення загальних зборів кооперативу, які відбулись 16.11.2017, у зв'язку з чим, суд вважає порушеними права позивача, як члена ОСОБА_2, щодо реалізації права щодо участі у засіданні загальних зборів кооперативу та прийнятті відповідних управлінських рішень щодо діяльності кооперативу.

Крім цього, суд зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, позивач, згідно платіжного доручення № 57 від 19.08.2017 року передав на рахунок ОСОБА_2 36 282,74грн., в якості цільового внеску згідно протоколу, на ремонт холу першого поверху ТОЦ СОЛЯРІС , у зв'язку з чим, суд зазначає, що рішення від 16 листопада 2017 року (протокол № 16/11/17) в питанні зміни цільового використання грошових коштів (залишку) у розмірі 244 174 гривень, зібраних на оформлення прав на місця загального користування ТОЦ СОЛЯРІС , на фінансування ремонтних робіт холу першого поверху ТОЦ СОЛЯРІС для позивача є повторною оплатою тих самих робіт, які він вже оплатив 19.08.2017 року, що фактично є на думку суду порушенням прав позивача як члена кооперативу.

Водночас доводи, відповідача про те, що загальні збори членів Обслуговуючого кооперативу СОЛЯРІС є правомочними в силу положень ст. 13.7 ОСОБА_2, оскільки на них були присутніми 24 з 38 членів ОСОБА_2, що складає 63 відсотки голосів, тобто більше 50 відсотків загальної кількості членів кооперативу, а отже дотримано вимоги статті 15 Закону України Про кооперацію щодо забезпечення присутності більшості від загальної кількості членів кооперативу та особистого голосування більшості присутніх на зборах членів кооперативу при прийнятті рішення, що виключає всі безумовні підстави для визнання рішення недійсним, суд оцінює критично, оскільки вплив члена ОСОБА_2 на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням, а тому вказані доводи не є підставами для відмови у задоволенні позову. Водночас, відповідачем не доведено та не надано жодного належного та допустимого доказу, щодо участі вищезазначеної кількості членів кооперативу у засіданні загальних зборів кооперативу, у зв'язку з чим, вказані доводи не можуть бути прийняті судом в якості підтвердженя обставин щодо повідомлення членів кооперативу про дату, місце та час проведення загальних зборів, як того вимагає ОСОБА_2.

Приймаючи до уваги, що даний спір не є корпоративним, однак відноситься до юрисдикції господарських судів, враховуючи, що відповідачем порушено порядок скликання та проведення загальних зборів учасників кооперативу, чим порушено суб'єктивні права та інтереси позивача, як члена кооперативу щодо прийняття участі в управлінні діяльністю ОСОБА_2, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Соляріс" від 16.11.2017 р. оформлених протоколом № 16/11/17 підлягають задоволенню.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа передана на новий розгляд до місцевого господарського суду, розподіл судових витрат у справі, в тому числі, й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви згідно квитанції №0.0.938398907.1від 15.01.2019 у розмірі 1762,00 грн., за подання апеляційної скарги згідно квитанції № 0.0.1052679265.1 від 05.06.2018 у розмірі 2643,00грн., за подання касаційної скарги згідно квитанції №0.0.1124127836.1 від 03.09.2018 у розмірі 3524,00грн.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги повністю, судові витрати відповідно до ст. 129ГПК України, у розмірі 7929,00грн. покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 13-15, 41- 46, 74, 75, 76, 77, 80, 86, 129, 207, 233, 237-241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Соляріс" від 16.11.2017 р. оформлені протоколом № 16/11/17.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «СОЛЯРІС» ( 61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18, літ. «Л-20» , код ЄДРПОУ 38157118) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТМОС» (61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18, офіс 1/14, код ЄДРПОУ 36624619) витрати зі сплати судового збору у розмірі 7929,00грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 17.5 Перехідних Положень ГПК України.

Повне рішення складено "24" квітня 2019 р.

Суддя ОСОБА_11