Постанова

від 18.04.2019 по справі 658/1677/18

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

_____ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи 658/1677/18 Головуючий у першій інстанції Под'ячева І.Д.

Номер провадження 22ц/819/540/19 Доповідач Базіль Л.В..

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2019 року Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Базіль Л.В.,

суддів: Бугрика В.В.,

Пузанової Л.В.,

секретар Давиденко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3, який діє від імені ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 11 січня 2019 року, у складі судді Под'ячевої І.Д.. дата складення повного судового рішення 21 січня 2019 року, у цивільній справі № 658/1677/18 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

16 травня 2018 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на те, що 23 квітня 2017 року о 17 год. 45 хв. на 96 км+80м автодороги Кам'янка Дніпровська - Велика Лепетиха - Каховка ОСОБА_4 керуючи транспортним засобом, автомобілем марки Кіа Соренто , державний номер НОМЕР_1, не обрав безпечну швидкість руху і не впорався з керуванням транспортним засобом, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки Шкода Октавіа , державний номер НОМЕР_2, яким він керував, внаслідок чого його автомобіль був повністю деформований.

За наслідками дорожньо-транспортної пригоди працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення №024650 стосовно ОСОБА_4 у зв'язку з порушення ним п.12.1 ПДР, одночасно було складено протокол за керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. За результатами розгляду зазначених протоколів судом винесено постанови про закриття адміністративних проваджень на підставі ст.38 КУпАП у зв'язку із спливом строків притягнення особи до відповідальності, без встановлення вини такої особи у вчиненні адміністративних правопорушень.

За висновком №06/03-18 експертно автотоварознавчого дослідження від 19.03.2018 року встановлено, що вартість майнового збитку завданого власнику автомобіля Шкода Октавія , державний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження дорівнює його ринковій вартості на момент дорожньо-транспортної пригоди та складає 235466 грн 06 коп.

Оскільки відповідальність відповідача не була застрахована, 13.12.2017 року на банківський рахунок позивача від МТСБУ надійшли кошти у сумі 100 000. 00 грн.

Посилаючись на те, що в частині відшкодування майнової шкоди залишились не виплаченими кошти в сумі 135 466 грн 06 коп. просив їх стягнути з відповідача на підставі вимог ст.1194 ЦК України.

Позивач зазначає, що внаслідок дорожньо - транспортної пригоди йому завдано моральної шкоди, яка полягає в стражданнях, які йому довелося пережити із-за отриманих ушкоджень здоров'я, зокрема, порушення звичайного способу життя, вільного пересування, негативного впливу на стан здоров'я, а також моральних страждань, пов'язаних з дорожньо-транспортною пригодою, в результаті якої він позбавлений можливості користуватися транспортним засобом, який повністю пошкоджений. Розмір моральної шкоди оцінює в 100 000,00 грн, які просить стягнути з відповідача на свою користь.

Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 11 січня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 майнову шкоду в розмірі 135466 грн 06 коп., моральну шкоду в розмірі 15000 грн 00 коп. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції оскаржили сторони по справі.

ОСОБА_5 в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, зокрема, вказує на те, що сума моральної шкоди відшкодована судом не є справедливою. Звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що суд першої інстанції безпідставно не вирішив питання розподілу судових витрат.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє від імені ОСОБА_4 просив у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_5 відмовити, вважаючи доводи скарги необґрунтованими та безпідставними.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 діючи від імені ОСОБА_4 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Скарга мотивована тим, що позивачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вини відповідача, на думку апелянта саме в діях водія ОСОБА_5 вбачається порушення вимог п.10.1 ПДР України, оскільки останній здійснив маневр з метою об'їзду вибоїн які були на вказаній ділянці дороги перед автомобілем відповідача, не помітив його заздалегідь внаслідок чого здійснив зіткнення.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_5 вважав доводи скарги безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції дійшов до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.04.2017 року о 17 год. 45 хв. на 96 км +80 м автодороги Кам'янка Дніпровська - Велика Лепетиха - Каховка ОСОБА_4 керуючи транспортним засобом Кіа Соренто , державний номер НОМЕР_1 не обрав безпечну швидкість руху і не впорався з керуванням транспортним засобом, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем Шкода Октавіа , державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, внаслідок чого автомобілі отримали пошкодження, що підтверджується матеріалами справи №658/1705/17 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

10 січня 2018 року постановою Каховського міськрайонного суду Херсонської області, залишеною без змін постановою судді Апеляційного суду Херсонської області від 09 лютого 2018 року, провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_4 закрито в зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку для накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до висновку судової інженерно - транспортної експертизи №322-АТ від 31.07.2018 року, проведеної в рамках кримінального провадження від 26.04.2017 року за № 12017230230000522, яке в подальшому закрито за постановою слідчого у зв'язку з відсутністю складу злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, у заданій до розгляду слідством дорожній ситуації (за умови незмінності напрямку руху водієм автомобіля "Шкода Октавіа" р.н. НОМЕР_2) водій автомобіля "Кіа Соренто", р.н. НОМЕР_1, ОСОБА_4 повинен був діяти у відповідності з технічними вимогами п.12.1 та 12.3 ПДР України (а.с.108-112 т.1)

В результаті дорожньо - транспортної пригоди, що мала місце 23.04.2017 року автомобіль Шкода Октавіа , державний номер НОМЕР_2, зазнав технічних пошкоджень.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 12.05.2007 року власником Шкоди Октавія А5, державний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_5.

На час дорожньо - транспортної пригоди відповідальність ОСОБА_4 не була застрахована. Відповідальність ОСОБА_5 була застрахована в ПрАТ СК Уніка .

Згідно із звітом автотоварознавчого дослідження від 14.06.2017 року, складеним за замовленням ТОВ Сос-Сервіс Україна за дорученням МТСБУ №41764 від 15.05.2017 року, ринкова вартість автомобіля Шкода Октавіа , державний номер НОМЕР_2 до ДТП становить 235 466 грн 06 коп., вартість відновлювального ремонту становить 306359 грн 44 коп. ,вартість транспортного засобу в пошкодженому стані становить 60000.00 грн.

Вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Шкода Октавіа , державний номер НОМЕР_2, пошкодженого в результаті ДТП станом на дату оцінки за принципом економічної недоцільності відновлювального ремонту дорівнює його ринковій вартості на момент ДТП та складає 235 466 грн 06 коп.

Аналогічні висновки містяться і висновку №06/03-18 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля "Шкода Октавіа А5", д.н.НОМЕР_2 від 19.03.2018 року проведеного судовим експертом Булах І.О. на замовлення ОСОБА_5

На підставі вище вказаного звіту Моторне (транспортне) страхове бюро України на підставі наказу №11428 перерахувало 11 грудня 2017 року ОСОБА_5 на його банківський рахунок 100 000,00 грн за майнову шкоду заподіяну в результаті дорожньо - транспортної пригоди, що підтверджується матеріалами страхової виплати.

Задовольняючи позовні вимоги про відшкодування майнової шкоди в розмірі 135 466 грн 06 коп., суд першої інстанції виходив з того, що ДТП сталося із вини відповідача, який порушив вимоги п. п.12.1 та 12.3 ПДР України, а тому відповідно до вимог ст.ст.1166,1187, 1194 ЦК України зобов'язаний відшкодувати позивачу різницю між фактичною шкодою і страховою виплатою.

Проте повністю погодитися з таким висновком суду не можна з таких підстав.

Відповідно до ст.30 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі Закон №1961-IV), транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необгрунтованим. Ремонт вважається економічно необгрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Під час ухвалення оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначеної норми закону, яка згідно зі ст.8 ЦК України (аналогія закону) може бути застосована до правовідносин, які склалися між сторонами у цій справі не врахував, залишив поза увагою, що згідно звіту автотоварознавчого дослідження від 14.06.2017 року розмір відшкодування майнової шкоди, завданої власнику автомобіля Шкода Октавіа р.н. НОМЕР_2 становить 235466 грн 06 коп. та дорівнює його ринковій вартості на дату ДТП 23.04.2017 року, а вартість відновлювального ремонту становить 306359 грн 44 коп.

Таким чином, виходячи з положень пункту 30.1 статті 30 Закону №1961-IV, автомобіль Шкода Октавіа р.н. НОМЕР_2, є технічно знищеним, оскільки вартість відновлювального ремонту цього транспортного засобу перевищує його ринкову вартість, про що зазначено у вище зазначеному звіті.

Враховуючи, що позивач залишив фізично знищений транспортний засіб собі, вартість якого становить 60000 грн 00 коп., МТСБУ виплатило йому розмір регламентної виплати в сумі 100000 грн 00 коп., а тому відповідно до положень ст.1194 ЦК України позивачу слід відшкодувати 75 466 грн 06 коп., що становить різницю між фактичним майновим збитком (235 466 грн 06 коп.) та регламентною виплатою, проведеною МТСБУ.

З огляду на викладене рішення суду в частині визначення суми майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу слід змінити, зменшивши суму визначену судом до стягнення з 135466 грн 06 коп. до 75 466 грн 06 коп.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не доведено, що саме з вини відповідача 23.04.2017 року сталося ДТП, внаслідок чого позивачу завдано шкоди, колегія суддів до уваги не приймає з таких підстав.

Згідно статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, відповідно до загальних принципів відшкодування майнової шкоди, є неправомірність дій (винна) особи та причинно наслідковий зв'язок між неправомірними діями та завданою шкодою.

Відповідно до частин другої, п'ятої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього рухуУкраїни).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Сторонами не оспорювався той факт, що на момент ДТП саме відповідач керував автомобілем Кіа Соренто, р.н. НОМЕР_1, який відповідно до висновку судової інженерно - транспортної експертизи №322-АТ від 31.07.2018 року, проведеної в рамках кримінального провадження від 26.04.2017 року за № 12017230230000522, у заданій до розгляду слідством дорожній ситуації (за умови незмінності напрямку руху водієм автомобіля Шкода Октавіа р.н. НОМЕР_2) водій автомобіля Кіа Соренто, р.н. НОМЕР_1, ОСОБА_4 повинен був діяти у відповідності з технічними вимогами п.12.1 та 12.3 ПДР України.

Відповідно до п.12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно вимог п.12.3 ПДР України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників об'їзду перешкоди.

Як вбачається із матеріалів адміністративного провадження в порушення зазначених вимог, водій ОСОБА_4 керуючи автомобілем Кіа Соренто державний номер НОМЕР_1, не обрав безпечної швидкості руху внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Шкода Октавіа державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Із схеми ДТП від 23.04.2017 року вбачається, що місцем зіткнення транспортних засобів є ділянка автодороги Каховка - Камянка- Дніпровська 96км+80 м, яка є дорогою призначеною для руху в двох напрямках загальною площею 6.6 м, схема фіксує напрямок руху автомобілів, місце зіткнення автомобілів, яке відбулося на відстані 4,5 м від лівого краю проїзної частини в напрямку руху транспортних засобів, тобто в межах смуги руху ОСОБА_5 та виключає доводи відповідача про механізм ДТП, а саме, те, що в момент ДТП він здійснював обгін транспортного засобу позивача, який створив йому при цьому перешкоди, виїхавши на смугу зустрічного руху, об'їжджаючи вибоїни на дорозі.

Доводів відповідача про те, що схема ДТП не є належним та допустим доказом у справі, так як він її не підписував та не погоджував зафіксовані в ній дані, колегія суддів до уваги не прийма, оскільки вважає, що відповідач не надав до схеми ДТП будь - яких зауважень з приводу фактичних даних та розцінює такі доводи як спробу уникнути від відповідальності.

Доводи відповідача були предметом дослідження суду першої інстанції, який правомірно вважав безпідставними та необґрунтованими доводи відповідача про відсутність його вини в ДТП, оскільки, такі доводи спростовані висновком судової експертизи, проведених в рамках кримінального провадження, протоколом про адміністративне правопорушення, де чітко викладено зміст правопорушення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони зроблені з урахуванням фактичних обставин справи, встановлених на підставі доказів, що досліджені в судовому засіданні і оцінені належним чином.

Встановивши вину відповідача у вчиненні ДТП, суд першої інстанції на підставі повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для справи дійшов правильного висновку, про те, що внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу завдано моральної шкоди.

В порядку ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, а також у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтво або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до роз'яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди не визначений на законодавчому рівні, а тому суд визначає його залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених ч. 2 цієї статті.

Судом першої інстанції при розгляді справи повно і всебічно досліджено всі обставини, що мають значення для справи, враховано характер, тривалість, обсяг та глибину душевних страждань позивача, який внаслідок неправомірних дій відповідача отримав легкі тілесні ушкодження, у зв'язку з чим вимушений був проходити лікування, що підтверджено належними та допустимими доказами, суттєві негативні наслідки, в тому числі, пов'язані із порушенням нормального життєвого укладу сім'ї, у зв'язку з тим, що автомобіль позивача є фізично знищеним, та виходячи із принципу розумності, виваженості і справедливості, суд правильно визначив розмір відшкодування моральної шкоди, заподіяної позивачу в розмірі 15 000 грн 00 коп., з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

За наведених обставин колегія суддів відхиляє доводи викладені позивачем в апеляційній скарзі про те, що сума відшкодування моральної шкоди визначена судом першої інстанції є необґрунтованою.

Рішення суду в зазначеній частині відповідає вимогам чинного законодавства, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного суду не вбачає.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Викладене дає підстави для висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній ним частині без змін із підстав, передбачених ст.375 ЦПК України.

Що стосується відшкодування судових витрат, то колегія суддів, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.264 ЦПК України питання розподілу судових витрат між сторонами вирішується судом під час ухвалення рішення суду.

Суд першої інстанції в порушення зазначених норм процесуального права, маючи в матеріалах справи докази про суми витрат понесених сторонами у зв'язку із розглядом цивільної справи, які підтверджені належними та допустимими доказами, маючи повідомлення позивача про те, що електронною поштою на адресу суду до судового засідання надіслано документи останньої суми сплаченої позивачем на правничу допомогу, не вжив заходів щодо отримання вказаних позивачем доказів сплати судових витрат та не вирішив питання розподілу судових витрат при ухваленні рішення.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем при розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанції понесені судові витрати на загальну суму 20044 грн 51 коп., які складаються з: 2799 грн 51 коп. витрати по сплаті судового збору в суді першої інстанції (а.с.9,10,57); 2500 грн витрати по сплаті експертного дослідження (а.с.120); 7700,00 грн витрати за надання правової допомоги адвокатом Камчатним А.В. в суді першої інстанції(т.1а.с.60,124-131,150,151,194,195,226,227, т.2 а.с.42,57); 4845 грн витрати за надання правової допомоги адвокатом Голошивець В.А. в суді першої інстанції(т.1 а.с.122); витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 2200,00 грн.

Відповідачем ОСОБА_4 були понесені витрати на сплату судового збору при поданні апеляційної скарги в сумі 3089 грн 00 коп.

Виходячи із пропорційності задоволених позовних вимог, що становить 38,4% на користь позивача з відповідача слід стягнути судові витрати в сумі 7697 грн 09 коп., з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судові витрати понесені ним при сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1902 грн 64 коп.

Зважаючи на викладене вище, доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_5 слід вважати необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, рішення суду в оскаржуваній ним частині слід залишити без змін з підстав, передбачених ст.375 ЦПК України, апеляційну скаргу ОСОБА_4 слід задовольнити частково, рішення суду в частині визначення суми майнового відшкодування змінити, в решті рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст.367, 368,374,376 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє від імені ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 11 січня 2019 року в частині стягнення майнової шкоди змінити, зменшивши суму майнової шкоди з 135466,06 грн до 75466,06 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 судові витрати в сумі 7697,09 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 1902,64 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (постанови) може бути оскаржена до Верховного Суду, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.В. Базіль

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Бугрик

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.В. Пузанова

Повне судове рішення складено 24 квітня 2019 року

Головуючий Л.В. Базіль