Ухвала

від 16.04.2019 по справі 175/1131/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/1131/19

Провадження № 2/175/294/19

У Х В А Л А

Іменем України

16 квітня 2019 року смт. Слобожанське

Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М., розглянувши заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Дар Миколаївка , треті особи: Державна реєстраційна служба речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Миколаївська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про розірвання договору оренди земельних ділянок, про вилучення земельних ділянок з користування, про стягнення компенсації за користування земельною ділянкою , -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Дар Миколаївка , треті особи: Державна реєстраційна служба речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Миколаївська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про розірвання договору оренди земельних ділянок, про вилучення земельних ділянок з користування, про стягнення компенсації за користування земельною ділянкою.

Позивачі звернулися до суду разом із позовною заявою, із заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову щодо належних позивачам земельних ділянок площею 7,9900 га та 7,6022 га призначених для ведення товарного сільського сподарського виробництва, які розташовані на території Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221485600:01:008:0002 та 1221485600:01:030:0073 шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Агро Дар Миколаївка (ЄДРПОУ 37620018) або будь-яким іншим третім особам до винесення судового рішення здійснювати будь-які земельні, землевпорядні, сільськогосподарські роботи.

Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, її обґрунтування, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, встановив наступне.

Питання забезпечення позову врегульовано у Главі 10 Розділу І ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається:1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Пунктом 1, 2 частини 1ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Виходячи з вказаних норм, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів про забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Мотиви поданої заяви зводяться до того, що через неправомірні дії відповідача позивачі були вимушені вимагати припинення орендних правовідносин, відповідач продовжує користуватися належними позивачам земельними ділянками, проводити на них земельні роботи, продовження яких може унеможливити ефективний захист, ускладнити поновлення порушених та оспорюваних прав та інтересів позивачів, що може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Позивачами не надано на оцінку суду жодного доказу на підтвердження вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог.

Аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки доводів наданих позивачами щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності і обґрунтованості вимог заявників щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд приходить до висновку, що заява позивачів про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Позивачами не доведено та судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, заявниками належним чином не обґрунтовано свої вимоги щодо необхідності забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову є недостатньо обґрунтованою та її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

Враховуючи зазначене, у задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149, 151-153 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 про забезпечення позову про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Л.М. Новік