Ухвала

від 17.04.2019 по справі 627/62/18

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/62/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про залишення позовної заяви без розгляду

17.04.2019 смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі :

головуючого судді -Л.В.Вовк,

з участю секретаря- ОСОБА_1 ,

представника позивача- ОСОБА_2 ,

представника відповідача- ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Краснокутськ цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю Ковалівське про розірвання договору оренди землі ,

у с т а н о в и в:

У січні 2018 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Ковалівське ( далі- ТОВ Ковалівське ) про розірвання договору оренди землі .

В позові позивач вказала , що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 15.12.2004 року , вона є власником земельної ділянки площею 6,5372 га, що розташована на території Костянтинівської селищної ради Краснокутського району Харківської області ,для ведення товарного сільськогосподарського виробництва . 25.04.2008 року між позивачем та ТОВ Ковалівське укладений договір оренди землі , зареєстрований у Краснокутському РВ Харківської регіональної філії Центру ДЗК від 19.05.2009 р. На думку позивача , договір оренди підлягає розірванню, оскільки він укладався на 5 років , а в договорі здійснено дописку і термін дії договору становить 15 років . Крім того , на першій сторінці договору оренди землі вчинені дописки про розмір орендної плати ,які начебто підписані позивачем, але вказаний підпис їй не належить. Крім того , будь-які додаткові угоди з відповідачем нею не укладалися та розмір орендної плати не переглядався. Прохала розірвати договір оренди землі та стягнути судові витрати.

Представник позивача у судове засідання на 09.11.2018 р, 04.12.2018 р., 29.01.2019р. , 26.03.2019 р. не з'явився ,про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином , про що свідчать явочний лист , довідки про доставку SMS -повідомлення та розписки про отримання судових повісток .

На 17.04.2019 року позивач та її представник повторно у судове засідання не з'явилися , будучи належним чином повідомлені про час і місце судового засідання , про що свідчить розписка про отримання судової повістки та довідка про доставку SMS -повідомлення , причини своєї неявки суду не повідомили , заяви про розгляд справи за їх відсутності не подавали.

Таким чином , в силу ч.3 ст.131 ЦПК України , суд визнає , що позивач та його представник повторно не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач (заявник) повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року , гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суду своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Крім того, враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, суд вважає, що позивач не з'являючись у судові засідання, не даючи суду можливості своїми діями у встановлений законом строк вирішити справу, зловживає своїми процесуальними правами.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду (другої підряд). Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.). При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 5 ст. 142 ЦПК України ), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2ст. 257 ЦПК України ).

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 11 Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України , є обов'язковими для судів та учасників судових процесів.

Пунктом 3 вказаної вище постанови Пленуму ВССУ судам дано роз'яснення на те, що, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків у цивільних справах є, в т.ч. і правова та фактична складність справи; поведінка заявника, характер процесу та його значення для заявника.

Оцінюючи характер процесу та його значення для позивача, слід врахувати, що, звернувшись до суду з позовом, позивач останнім часом не цікавиться розглядом справи, що свідчить про байдужість до руху справи та можливу неактуальність вирішення позовних вимог на теперішній час.

Крім того, сторона позивача, будучи обізнаним про можливість розгляду справи без участі позивача відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності не подає, чим, на розсуд суду, умисно затягує розгляд справи та позбавляє суд можливості постановити рішення по суті заявлених вимог.

Оскільки належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки, заява про розгляд справи за його відсутності до суду не надійшла, суд вважає необхідним залишити даний позов без розгляду.

Частиною 2 статті 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Як зазначає ч.3 ст. 257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат , про повернення судового збору з державного бюджету.

Зі ст. 141 ч. 9 ЦПК України вбачається , що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами …,суд має право покласти на таку сторону судові витрати

Згідно ч.5 ст.142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат , пов'язаних з розглядом справи , внаслідок необгрунтованих дій позивача.

Представник відповідача просить стягнути з позивача компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов'язаних із розглядом справи, внаслідок необгрунтованих дій позивача, в сумі 4000,00 грн., яка складається з витрат, пов'язаних із професійною правничою допомогою адвоката, а саме: участь у судових засіданнях , підготовки та подання відзиву на позовну заяву та заяви про залишення позову без розгляду .

Відповідно до ч.3 ст. 133, ч.ч.1,2,3 ст.137 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи , належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів відповідача ТОВ Ковалівське у суді здійснював адвокат ОСОБА_3 , повноваження якого підтверджені договором про надання правової допомоги від 06.03.2018 р. , відповідно до якого передбачено, що за надання правової допомоги та представництво інтересів замовника розмір гонорару складає 4 000, 00 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представником відповідача надано рахунок на оплату №13 від 15.11.2018 р., згідно договору про надання правової допомоги від 06.03.2018 р. ; акт прийому -передачі робіт по договору від 15.11.2018 р. та платіжне доручення №416 від 22.11.2018 р.

Отже, відповідач поніс судові витрати в розмірі 4 000,00 грн.

За таких обставин, виходячи з положень ст. ст. 141 , 142, ЦПК України суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача про стягнення судових витрат підлягає задоволенню , а понесені відповідачем судові витрати підлягають стягненню з позивача.

Керуючись ст.ст.142, 257, 353,354 ЦПК України , суд

постановив :

Позовну заяву ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю Ковалівське про розірвання договору оренди землі - залишити без розгляду.

Роз'яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, вона має право звернутися до суду повторно.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН : 278800603) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Ковалівське ( юридична адреса : вул.Нова, 9 смт.Костянтинівка , код ЄДРПОУ 31575033 , п/р 26009000069823 в ПАТ Укрсоцбанк м.Київ ,МФО 300023 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 000 ( чотири тисячі) грн. 00 коп.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду на протязі 15 днів з дня проголошення .

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: ОСОБА_5