Рішення

від 22.04.2019 по справі 692/302/17

ДРАБІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 692/302/17

Провадження № 2/692/12/19

23.04.19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2019 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чепурного О.П., при секретарі Бубир В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Драбів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Етуаль-Метал» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся позивач з позовом про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Позовну заяву мотивував тим, що 06.07.2016 року він звернувся з заявою до директора ТОВ «Етуаль-Метал» з проханням прийняти його на роботу електрозварником ручного зварювання з 07.07.2016 року зі строком випробування 1 місяць. На той час він був призовником, а тому при прийнятті його на роботу керуюча філією товариства ОСОБА_2 сказала йому написати одночасно з заявою про прийом на роботу і заяву про звільнення без проставлення дати та дати звільнення з роботи. У разі відмови від цього питання прийняття його на роботу не буде вирішуватися. Оцінивши ситуацію, та не маючи змоги найти іншої роботи позивач погодився це зробити. Його прийняли на роботу 07.07.2016 року. 03.03.2017 року позивач захворів і на роботу не вийшов, звернувся до Драбвіської ЦРЛ і отримав листок непрацездатності. В цей день ОСОБА_2 повідомила його по телефону, що на роботу принесли повістку до військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 про необхідність з`явитися до призовної дільниці у зв`язку з призовом на службу. 07.03.2017 року позивач з`явився на роботу і йому повідомили, що він звільнений з роботи за власним бажанням з 02.03.2017 року згідно поданої заяви та видали йому трудову книжку. 02.03.2017 року він ніякої заяви про звільнення з роботи не писав, пізніше він зрозумів, що керівництво товариства використало його заяву, яку він писав при прийнятті на роботу. Позивач був обізнаний про гарантії, які передбачаються ст.119 КЗпП України для призовників, тому ніяк не міг писати заяви про звільнення за власним бажанням, позбавляючи себе цех гарантій.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надавши суду розрахунок сум, що підлягають стягненню з відповідача.

Представник позивач позов не визнав, пояснив, що результати експертизи є сумнівними, гарантії передбачені ст.119 КЗпП України виплачуються за рахунок державного бюджету, суми доходу, отримані позивачем, після звільнення, повинні бути враховані у разі задоволення позову, і вирахувані з суми, яка підлягає стягненню з відповідача. Також послався на невірний розрахунок позивача, вказавши, що середній заробіток повинен розраховуватися виходячи з календарних днів, а виплачуватися з врахуванням робочих днів.

Дослідивши матеріали справи. вислухавши представників сторін, суд дійшов до наступного.

Згідно копії трудової книжки позивача, останній працював в ТОВ «Етуаль-Метал» з 07.07.2016 по 02.03.2017 року на посаді електрозварника ручного зварювання. Відповідно до листка непрацездатності виданого 03.03.2017 року ОСОБА_1 з 03.03.2017 по 10.03.2017 року перебував на лікарняному. ОСОБА_1 був звільнений з роботи на підставі заяви від 02.03.2017 року за власним бажанням. З копії повістки вбачається, що ОСОБА_1 викликали до призовної дільниці у зв`язку з призовом на військову службу на 10.03.2017 року. Відповідачем надано суду копію акта від 02.03.2017 року №1, яким засвідчено факт відмови ОСОБА_1 від ознайомлення з наказом про звільнення з роботи. З метою підтвердження доводів позивача, з його ініціативи, було проведено судово-почеркознавчу експертизу заяви про звільнення позивача. Відповідно до висновку даної експертизи від 19.12.2018 року № 1298,1300/18-23 запис «з 02.03.2017 року» та «02.03.2017 року» в тексті заяви ОСОБА_1 про звільнення його з роботи за власним бажанням від 02.03.2017 року, написану на ім?я директора ТОВ «Етуаль-Метал» ОСОБА_3 , виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. В тексті вказаної заяви іншою кульковою ручкою дописано текст «з 02.03.2017 р.» та «02.03.2017 року». В описі дослідження експерт вказав, що проведені дослідження є достатніми для формування висновків з заданих питань. На експертизу були надані як відібрані в судовому засіданні зразки почерку ОСОБА_1 , так і інші зразки його почерку, що містилися в заяві про прийняття на роботу (2016 рік) та конспекти з навчання (2015 рік). Сумнів належності та допустимості даного доказу у суду не має. Позицію представника з даного питання суд вважає необґрунтованою. Оцінюючи вищевказані докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач довів суд факт, того, що він не мав наміру звільнятися з роботи і не подавав заву про звільнення з роботи за власним бажанням 02.03.2017 року. Про це свідчить те, що в листку непрацездатності, який виписувався 03.03.2017 року значиться місце роботи позивача як ТОВ «Етуаль-Метал», чого б не могло б бути у разі добровільного звільнення з роботи позивача, через відсутність такої необхідності. Висновки експертизи, вказують на те, що дати в заяві на звільнення, яку писав позивач (з його пояснень при прийнятті на роботу), були вписані були іншою особою та іншою кульковою ручкою. Як підтверджує сам відповідач, ОСОБА_1 відмовився підписуватися про ознайомлення з наказом про своє звільнення. За захистом своїх прав позивач майже одразу звернуся до суду, а саме 17 березня 2017 року. Всі ці події відбувалися в той час, як позивача, як призовника було повісткою викликано до призовної дільниці для проходження військової служби. Відтак, суд вважає, що вищевказані докази доводять той факт, що заява, на підставі якої було звільнено позивача, не може вважатися такою, що містить вільне волевиявлення позивача на звільнення з роботи, а тому звільнення позивача відбулося з порушенням норм ст.38 Кодексу законів про працю України. Даною статтею також передбачено, що працівник, який бажає звільнитися з роботи з власної ініціатив, повідомляє роботодавця про це за два тижні, чого в даному випадку також зроблено не було. Ч.1 ст.235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпПУ) передбачено, що у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Відтак, позовна вимог в частині поновлення позивача на посаду, з якої його було незаконно звільнено підлягає задоволенню.

Ч.2 вищевказаної статті передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

З копіївійськового квиткапозивача,довідки військовоїчастини №3066№ 119від 13.05.2017року вбачається,що ОСОБА_1 проходив строковувійськову службув військовійчастині НОМЕР_1 з 28квітня 2017року по16жовтня 2018року. Згідно ч.3 ст.119 КЗпПУ За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову.Указом Президента України від 14 січня 2015 року «Про часткову мобілізацію», затвердженимЗаконом України від 15 січня 2015 року № 113, який набрав законної сили 20 січня 2015 року, оголошено проведення часткової мобілізації, в тому числі й на території Черкаської області, який є чинний і на даний час. Відтак, гарантії передбачені ст.119 КЗпПУ розповсюджувались і на позивача по справі, який був позбавлений їх у зв`язку з незаконним звільненням. Розрахунок втраченого позивачем середнього заробітку, який проведений представником позивача відповідно вимог Порядку про обчислення середнього заробітку, затвердженого постановою КМУ України від 08.02.1995 року № 100, на підставі довідки про заробітну плату ОСОБА_1 за січень, лютий 2017 року є вірним, проте, кількість робочих днів в ньому визначено невірно. За період з 03.03.2017 по 16.10.2018 року кількість робочих днів за загальновідомими даними складає 403 дні. Представник відповідача не заперечував, що підприємство працювало в звичайному режимі за вказаний період. Тому сума, яка підлягає стягненню становить 403 робочі дні х 198 гривень = 79794 грн. За період з 03.03.2017 по 27.04.2017 правовою підставою для стягнення середнього заробітку є ч.2 ст.235 КЗпПУ.

Судові витрати за розгляд справи у розмірі судового збору підлягають стягненню з відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.38, 119, 235 Кодексу законів про працю України, ст. 258, 263-265, 430 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Поновити ОСОБА_1 на посаді електрозварника в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Етуаль-Метал» (код ЄДРПОУ 34825841).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Етуаль-Метал» (код ЄДРПОУ 34825841) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.03.2017 по 16.10.2018 року, а саме гарантій, які передбачені для працівників статтею 119 КЗпПУ, у розмірі 79794 гривні 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Етуаль-Метал» (код ЄДРПОУ 34825841) в дохід держави судові витрати у розмірі 1566 гривень 34 копійки.

Платіжні реквізити для сплати судового збору: стягувач Державна судова адміністрація України; реквізити отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; код ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача 31211256026001; кодкласифікації доходів бюджету22030106.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі позивача.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через Драбівський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий

Повний текст рішення виготовлено 23 квітня 2019 року.