Рішення

від 24.04.2019 по справі 200/11625/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2019 р. Справа№200/11625/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Буряк І.В.,

секретаря судового засідання Соколової С.О.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

представник відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації про стягнення допомоги по народженню дитини, -

В С Т А Н О В И В:

30 жовтня 2018 року позивач, ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення м. Слов'янську про стягнення допомоги по народженню дитини у розмірі 61 239,64 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послалася на те, що вона як багатодітна мати перебувала на обліку УТСЗН м. Маківка. Рішенням цього ОСОБА_3 від 25.05.2012 року їй призначено допомогу при народженні дитини у розмірі 106 000,00 грн. Ця допомога була отримана позивачем у розмірі 45 760,36 грн. У жовтні 2015 року звернулась до із заявою про виплату призначеної допомоги до УСЗН м. Краматорська, однак зазначену заяву залишено без відповіді та задоволення. На початку 2017 року, позивача взято на облік як внутрішньо переміщену особу УТСЗН Олександрівки, офіційних відповідей не надавалось, згідно усних пояснень не знайдено особову справу за №7433 - отримувача допомоги. У зв'язку із викладеним просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 Праці та соціального захисту населення м. Слов'янська недоотриману суму допомоги по народженні дитини.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року позовну заяву залишено без руху та позивачу надано відповідний термін на усунення недоліків.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року провадження у справі було відкрито та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Розпорядженням керівника апарату суду від 14 січня 2019 року № 48 «Щодо повторного автоматичного розподілу справи» призначено повторний автоматичний розподіл справи №200/11625/18-а, у зв'язку з перебуванням судді Мозгової Н.А. на лікарняному.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року справу прийнято до провадження судді Буряк І.В.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року адміністративний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків, відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року позивачу продовжено процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк позивачем недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року розгляд справи продовжено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20 березня 2019 року.

Ухвалою суду від 20 березня 2018 року судове засідання у справі відкладено до 03 квітня 2019 року та витребувано від ОСОБА_3 соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації інформацію, щодо звернення ОСОБА_2 до управління із заявою на продовження виплати соціальної допомоги при народженні дитини.

Ухвалою суду від 03 квітня 2019 проведено заміну не належного відповідача у справі з ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення м. Слов'янську на належного - ОСОБА_3 соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації.

У встановлений судом строк, відповідачем засобами поштового зв'язку суду надано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти задоволення заявлених вимог позивача.

Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №509 від 01.10.2014 Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції була взята на облік управлінням соціального захисту населення Олександрівської райдержадміністрації (далі-управління), згідно поданої заяви від 01.02.2017 року, як внутрішньо переміщена особа та отримала безстрокову довідку від 01.02.2017, вказавши адрес реєстрації АДРЕСА_1. згідно паспорта ВК 589139 виданого 04.02.2009 року Червоногвардійським РВ Макіївського MB ГУМВС України в Донецькій області: фактичне місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на підставі особистої заяви позивача управлінням призначено вищезазначену допомогу терміном з 02.02.2017 по 01.04.2017, з 02.04.2017 по 01.06.2017. з 02.06.2017 по 01.08.2017. Заборгованості: з виплати вищезазначеної допомоги не має. З часу закінчення терміну призначеної допомоги на підставі заяви позивача, повторних звернень за призначенням щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання (далі-грошова допомога) від громадянки ОСОБА_4 не надходило. Звернень та заяв від громадянки ОСОБА_4 на призначення або подовження будь яких видів державних допомог до управління не надходило. Таким чином, відповідачем наголошено, що зв'язку із тим, що ОСОБА_2 не зверталась із заявою про призначення або подовження державної допомоги сім'ям з дітьми (допомога при народженні дитини), законних підстав визнати управління відповідачем у справі, не має.

Відповідач до судового засідання, призначеного на 24 квітня 2019 року не з'явився про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, матеріали справи містять заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, заслухавши пояснення представника позивача суд дійшов висновку, що позовна не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_2 з 01.02.2017 року перебуває на обліку ОСОБА_3 соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації, як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою від 01.02.2017 року №0000102652.

Відповідачем на підставі особистої заяви позивача від 02.02.2017 призначено щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг . Зазначені виплати проведено за період з 02.02.2017 року по 01.04.2017 року, з 02.04.2017 року по 01.06.2017року з 02.06.2017 року по 01.08.2017 року, що підтверджується відповідними протоколами.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України Про державну допомогу сім'ям з дітьми від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (далі по тексту - Закон № 2811), Законом України Про охорону дитинства від 26.04.2001 року № 2402-ІІІ (далі по тексту Закон № 2402).

Статтею 3 Конституції України визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Сімейного Кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно статті 8 Закону України Про охорону дитинства , кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Закон України Про державну допомогу сім'ям з дітьми відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Так, згідно з частиною 1 статті 1 Закону громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених Законом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 2 частиною 1 статті 3 Закону одним із видів державної допомоги сім'ям з дітьми є допомога при народженні дитини. Така допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення; надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною; покриття витрат на її виплату здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів (стаття 4, частина 1 статті 5, частина 1 статті 10 Закону), з урахуванням умов, визначених у статті 11 Закону № 2811.

Таким чином, допомога при народженні дитини є різновидом державної допомоги у загальній системі соціального захисту населення і надається з метою забезпечення відповідного рівня матеріальної підтримки сімей, у яких є діти, створення належних умов для утримання та виховання дітей.

Вказані норми Закону кореспондуються з положеннями Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 59 від 04 лютого 2009 року).

Крім того, слід зазначити, що абз. 1 п. 55 розділу Виплата державної допомоги сім'ям з дітьми Порядку передбачає, що допомога, яка не отримана вчасно внаслідок невиконання її отримувачами умов, визначених цим Порядком, виплачується за минулий час з моменту призначення, але не більш як за шість місяців з місяця звернення за її одержанням, крім випадків, визначених у абзаці десятому пункту 35 цього Порядку.

Згідно п.8 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької і Луганської областей, затвердженого ПКМУ № 595 від 07.11.2014р. (з наступними змінами), особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого ПКМУ від 01.10.2014р. № 509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Як передбачено п. 9.1 Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.09.2006 року № 345 (далі - Інструкція), у разі переїзду отримувача соціальної допомоги в іншу місцевість виплата допомоги за старим місцем проживання (реєстрації) припиняється. За новим місцем проживання (реєстрації) допомога призначається (подовжується її виплата) на підставі заяви та документів, визначених у відповідних нормативно-правових актах.

Згідно п. 9.3 Інструкції на підставі поданої заяви про продовження виплати допомоги за новим місцем проживання (реєстрації) ОСОБА_3 формується Запит особової справи отримувача допомоги до ОСОБА_3 за попереднім місцем її отримання, який направляється поштою або видається особисто отримувачу допомоги (якщо це зазначено у заяві) для передачі зазначеному ОСОБА_3. У разі отримання запиту особової справи отримувача допомоги ОСОБА_3 зобов'язане не пізніше ніж протягом трьох робочих днів припинити виплату соціальної допомоги та направити особову справу за місцем вимоги разом із Супровідним листом до особової справи отримувача допомоги. До справи додається Довідка-атестат та довідка про призначені та виплачені протягом останніх 6-ти місяців соціальні допомоги.

У разі неможливості отримати особову справу та Довідку-атестат допомога продовжується (призначається) за фактичним місцем проживання її отримувача на підставі електронної справи, отриманої від державного підприємства Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України .

За неможливості протягом місяця одержати Довідку-атестат з управлінь, що залишаються в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, з метою захисту права громадян України на одержання призначеної згідно з чинним законодавством державної допомоги, неотримані суми допомоги одержувачам виплачуються за минулий період на підставі інформації про стан фінансування та виплати, що оприлюднюється на офіційному сайті Міністерства соціальної політики України.

Суд вважає, що позивач та її дитина як громадяни України мають право на соціальний захист від держави, а соціальний захист - це комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на захист добробуту кожного члена суспільства. Забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, держава зобов'язується забезпечити дитині захист і піклування, які необхідні для її благополуччя. Позивач, в сім'ї якої виховується та проживає неповнолітня дитина, має право на державну допомогу, яка надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

Разом із тим, суд зазначає, що умови призначення і виплати видів державної допомоги сім'ям з дітьми, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", визначає Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751 (далі - Порядок).

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.09.2006 № 345 затверджено Інструкцію щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги (далі - Інструкція), визначає порядок оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги в управліннях праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, структурних підрозділах з питань праці та соціального захисту населення виконавчого органу міської, районної у місті ради (далі - ОСОБА_3), які працюють в умовах як централізованої, так і децентралізованої виплати коштів призначеної соціальної допомоги, пільг та компенсацій.

Пунктом 2.2 Інструкції, зокрема, визначено, що форма заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2015 року за № 475/26920.

Відповідно до пункту 5.1. Інструкції надання соціальної допомоги припиняється та поновлюється у випадках, передбачених відповідними нормативно-правовими актами, а також згідно із заявою отримувача допомоги.

Заява про припинення чи поновлення виплати соціальної допомоги та всі необхідні для цього документи приймаються спеціалістом з прийому, реєструються і розглядаються в 10-денний термін у порядку, установленому цією Інструкцією.

Рішення про припинення чи поновлення виплати соціальної допомоги оформлюється протоколом та затверджується підписом начальника ОСОБА_3 або іншої особи, якій надано таке право, датою та скріплюється печаткою ОСОБА_3 на протоколі (пункт 5.2. Інструкції).

Згідно з пунктом 9.1. Інструкції у разі переїзду отримувача соціальної допомоги в іншу місцевість виплата допомоги за старим місцем проживання (реєстрації) припиняється. За новим місцем проживання (реєстрації) допомога призначається (подовжується її виплата) на підставі заяви та документів, визначених у відповідних нормативно-правових актах.

Відповідно до пункту 9.2. Інструкції припинення виплати (зняття з обліку) здійснюється на підставі заяви отримувача допомоги або запиту особової справи ОСОБА_3 за новим місцем його проживання (реєстрації).

Заява про припинення виплати (зняття з обліку) або продовження виплати допомоги за новим місцем проживання (реєстрації) отримувача допомоги (прийняття на облік) подається особисто особою, яка претендує на отримання допомоги. Заява реєструється в Журналі реєстрації приймання заяв та документів для зняття з обліку (додаток 13) координатором (спеціалістом) з прийому громадян. На підставі поданої заяви про продовження виплати допомоги за новим місцем проживання (реєстрації) ОСОБА_3 формується Запит особової справи отримувача допомоги (додаток 14) до ОСОБА_3 за попереднім місцем її отримання, який направляється поштою або видається особисто отримувачу допомоги (якщо це зазначено у заяві) для передачі зазначеному ОСОБА_3 (пункт 9.3. Інструкції).

Відповідно до пункту 9.4. Інструкції після отримання особової справи отримувача допомоги особова справа, довідка щодо останніх призначень та проведених виплат і заява отримувача допомоги передається координатору (головному спеціалісту) опрацювання заяв. Не пізніше ніж у триденний термін готується рішення про продовження виплати соціальної допомоги. У журналах реєстрації прийнятих рішень і видачі довідок та повідомлень провадяться відповідні записи.

З аналізу вищевказаних норм діючого законодавства слідує, що в даному випадку для подовження виплати допомоги за новим місцем проживання (реєстрації) ОСОБА_2 повинна була особисто звернутися до відповідного органу УСЗН із заявою про продовження виплати допомоги за новим місцем проживання (реєстрації), складеною за формою, затвердженою Мінсоцполітики, на підставі якої ОСОБА_3 формується Запит особової справи отримувача допомоги до ОСОБА_3 за попереднім місцем її отримання. За результатами розгляду такої заяви відповідач повинен був прийняти відповідне рішення, оформлене протоколом.

Станом на час розгляду справи жодних належних та допустимих доказів звернення ОСОБА_2 до УСЗН Олександрівської РДА із заявою про продовження виплати допомоги за новим місцем проживання (реєстрації), складеною за формою, затвердженою Мінсоцполітики, суду надано не було.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку відповідача, як внутрішньо переміщена особа та є отримувачем адресної допомоги для покриття витрат на проживання, із заявою про продовження виплати допомоги по народженню дитини за новим місцем проживання (реєстрації), складеною за формою, затвердженою Мінсоцполітики, до УСЗН Олександрівської РДА не зверталася, рішення про припинення чи поновлення виплати або про відмову у поновленні соціальної допомоги, оформлене протоколом, відповідачем не приймалося.

Відтак, суд зазначає, що оскільки під час розгляду справи, судом достеменно встановлено той факт, що ОСОБА_2 не зверталася до УСЗН Олександрівської РДА із заявою про продовження виплати допомоги по народженню дитини за новим місцем проживання (реєстрації), тому у суду відсутні підставі для задоволення вимог позовної заяви.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд керуючись частиною другою статті 2 КАС України, зобов'язаний перевірити рішення суб'єктів владних повноважень, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою цієї статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При викладених обставинах, суд дійшов висновку суду про те, що відповідачем у даному випадку не допущено протиправних дій до відношенню до відповідача, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись пп. 15.5 Розділу VII Перехідних положень, статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації про стягнення допомоги по народженню дитини відмовити у повному обсязі.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, вступну та резолютивну частини рішення проголошено у судовому засіданні 24 квітня 2019 року, повний текст рішення виготовлений 24 квітня 2019 року..

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Буряк І. В.