Рішення

від 23.04.2019 по справі 274/5289/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року м. Житомир справа № 274/5289/18

категорія 3.5

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Токаревої М.С.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Міленіум-плюс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове тисячоліття" до Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області про скасування акту та постанови,

встановив:

Дочірнє підприємство "Міленіум-плюс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове тисячоліття" звернулося до суду з позовом до Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області про скасування акту та постанови. В обґрунтування позову позивач зазначив, що постановою 28.09.2018 №ОМС-ЖТ2722/1114/АВ/П/ПТ/ІП-ФС виконавчим комітетом Бердичівської міської ради Житомирської області було на нього накладення стягнення у виді штрафу у сумі 3723 грн. Підставою для винесення вказаної постанови слугував висновок викладений у акті перевірки про те, що позивачем було несвоєчасно повідомлено контролюючий орган про прийняття працівників на роботу. Позивач вказує, що у відповідача не було правових підстав для винесення оскаржуваної постанови, оскільки він своєчасно повідомив орган ДФС про прийняття працівників на роботу. Крім того, позивач просить скасувати акт інспекційного відвідування № 0МС-ЖТ2722/1114/АВ від 12.09.2018, оскільки, на його думку висновки викладені у ньому не ґрунтуються на дійсних обставинах справи.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідачем до суду було подано відзив на позовну заяву за змістом якого він просив відмовити у задоволенні позову. В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Усною ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною до протоколу судового засідання, після наданих сторонами пояснень та дослідження письмових доказів, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що інспектором праці відповідно до ст.259 КЗпПУ, ч.3 ст.34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п.19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2017 №295 проводилось інспекційне відвідування ДП "МІЛЕНІУМ-ПЛЮС" ТОВ "Нове тисячоліття". За результатами якого, 09.08.2018 було складено акт інспекційного відвідування ( невиїзного інспектування ) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ОМС-ЖТ2722/1114/АВ від 12.09.2018. Та винесено припис про усунення виявлених порушень № ОМС-ЖТ2722/1114/АВ/П від 12.09.2018.

У акті вказано, що, при проведенні інспекційного відвідування вибірково встановлено, що працівники: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були прийняті на посади верстатників деревообробних верстатів згідно наказів № 6-к та 7-к від 08.08.2018, до виконання трудових обов'язків приступили 09.08.2018, згідно табелю обліку робочого часу, водночас, Державна фіскальна служба повідомлена про прийняття на роботу даних працівників 09.08.2018 в 19.18, що підтверджується квитанцією №2.

Вказані обставини слугували підставою до висновку, що несвоєчасного повідомлення позивачем центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 4, 5 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Як передбачено ч. 1 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

В свою чергу, Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

Згідно ч.3 ст.24 КзпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року N 413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" (далі - Порядок N 413) повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

- засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

Аналіз наведених норм свідчить, що ними передбачено лише обов'язок роботодавця щодо направлення повідомлення до початку роботи працівником. Водночас, вказані нормами не містять жодного обмеження щодо того, що працівник повинен приступити до роботи виключно після оброблення повідомлення контролюючим органом.

Частиною 1 статті 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Абзацом 1 частини 2 статті 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

За змістом частин 3,4 статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивачем на підтвердження своєчасного повідомлення органу ДФС про прийняття працівників на роботу було надано суду копію повідомлення про направлення звітності 09.08.2018 о 07 год. 20 хв.

Відповідно до квитанції № 1 від 09.08.2018 документ про повідомлення на прийняття працівника на роботу доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 09.08.2018 року в 07 год. 21 хв. 54 сек.

Водночас, у оскаржуваній постанові та акті, який був підставою для її винесення вказано, що робочий час на підприємстві, згідно колективного договору та првил внутрішнього розпорядку, встановлено з 08:00 до 17:00.

Вказані обставини дають суду підстави до висновку, що позивачем було виконано обов'язок щодо повідомлення контролюючого органу про прийняття працівників на роботу до допуску цих працівників до роботи, а тому оскаржувана постанова є протиправною та її слід скасувати.

Що стосується позовних вимог щодо скасування акту інспекційного відвідування №МС-ЖТ2722/1114/АВ від 12.09.2018, то суд не вбачає підстав для задовлення позову у цій частині з огляду на наступне.

Слід вказати, що акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єктів господарювання, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС України.

Акт перевірки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, діяльність яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Він є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 цього Кодексу кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В порушення наведеної норми відповідачем не доведено правомірність оскаржуваної постанови.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Дочірнього підприємства "Міленіум-плюс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове тисячоліття" ( вул.Ватутіна,8-м, м.Бердичів, Житомирська область, код ЄДРПОУ 36104698) до Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області (Центральна площа,1 м.Бердичів, Житомирська область, код ЄДРПОУ 04053602) про скасування акту та постанови задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області 28.09.2018 №ОМС-ЖТ2722/1114/АВ/П/ПТ/ІП-ФС.

У задоволенні позову в частині скасування акту інспекційного відвідування №МС-ЖТ2722/1114/АВ від 12.09.2018 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева