Рішення

від 18.04.2019 по справі 300/410/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2019 р. справа № 300/410/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Панікара І.В.,

за участю секретаря судового засідання: Подольської Т.М.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Управління освіти, молоді та спорту Коломийської районної державної адміністрації до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за № НОМЕР_1 від 30.08.2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

25.02.2019 року Управління освіти, молоді та спорту Коломийської районної державної адміністрації (надалі-позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі-відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про сплату боргу (недоїмки) від 30.08.2018 року в розмірі 222502,88 гривень.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що рішення про сплату боргу (недоїмки) № НОМЕР_1 від 30.08.2018 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки в управління не було фінансової можливості для вчасної сплати ЄСВ.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

03.09.2019 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, згідно змісту якого, він просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обгрунтованість прийнятого контролюючим органом рішення про застосування штрафних санкцій до позивача.

Дослідивши подані документи та матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку щодо відмови у позові з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, закріплені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі Закон України №2664-VI).

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини 1 статті 1 Закону України 2664-VI).

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

В ході розгляду справи встановлено, що управління освіти, молоді та спорту Коломийської районної державної адміністрації перебуває на обліку як платник єдиного внеску (а.с.38-39), внаслідок чого відповідно пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України 2664-VI зобов»язане своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини 1 статті 7 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2012 року №2664-VI єдиний внесок нараховується: 1) для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» , та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених в абзаці 7 пункту 1 частини першої, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства. Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці 7 пункту 1 частини 1 статті 4 цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу. 2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини 1 статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску; 3) для платників, зазначених у пункті 4 частини 1 статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску

Пунктом 8 статті 9 цього Закону передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Уразі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (частина 10 статті 9 Закону України 2664-VI).

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що на порушення вимог статті 9 Закону України 2664-VI єдиний внесок за червень 2017 року та червень і липень 2018 року сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку. Дана обставина підтверджена копією картки платника єдиного внеску (а.с. 50-69), згідно записів якої позивачем самостійно нараховані суми єдиного соціального внеску за період з 01.05.2017 року по 31.12.2017 року та у 2018 році за період з 01.05.2018 року по 31.12.2018 року, проте сплачені суми єдиного внеску у липні 2017 року та 2018 року несвоєчасно.

Внаслідок чого Головним управлінням Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області застосовано штрафні санкції в розмірі 20% своєчасно несплачених сум та нарахована пеня.

Сторони не заперечували і не заперечують факту несвоєчасної сплати єдиного внеску, як на момент прийняття контролюючим органом оскаржуваного рішення, так і на момент розгляду даного спору у суді.

Отже, за даних обставин суд приходить до висновку, що позивачем сплачувався єдиний соціальний внесок за червень місяць 2017 року та червень і липень 2018 року з порушенням терміну, визначеного Законом України 2664-VI.

Посилання представника позивача на фінансову неспроможність вчасно сплатити єдиний внесок, як на єдину підставу неправомірності податкового повідомлення-рішення, судом не може бути враховано, оскільки частиною 12 статті 9 Закону України 2664-VI визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Як зазначено у пункті 6 частини 1 статті 1 цього Закону недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Одночасно на суму недоїмки нараховується пеня у розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина 10 статті 25 цього Закону). Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (частина 13 статті 25 Закону України 2664-VI).

Суд погоджується з розрахунком штрафних санкцій у зв'язку з невчасною сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та сумою пені, застосованими відповідачем у оскаржуваному повідомленні-рішенні та наведеним ним у відзиві на позов.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача не є обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

У відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, питання щодо розподілу судових витрат вирішення судовим рішенням не потребують.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Управління освіти, молоді та спорту Коломийської районної державної адміністрації відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Управління освіти, молоді та спорту Коломийської районної державної адміністрації (бульвар Лесі Українки 45, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78200, код ЄДРПОУ 02143548);

Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (вул. Незалежності 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 39394463).

Суддя Панікар І.В.

Рішення складене в повному обсязі 23 квітня 2019 р.