Рішення

від 23.04.2019 по справі 806/3003/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року м. Житомир справа № 806/3003/17

категорія 5.1.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валки-Ільменіт" про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 2578 від 19.10.2001,

встановив:

Державна служба геології та надр України (далі - Держгеонадра України, позивач) 31 жовтня 2017 року звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валки-Ільменіт" (далі - ТОВ "Валки-Ільменіт", відповідач), в якому просить припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 2578 від 19.10.2001 року, виданого ТОВ "Валки-Ільменіт".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом Держгеонадр України від 28.03.2017 року № 137 у зв'язку із виявленими порушеннями надрокористування та неусунення їх у встановлені строки було зупинено дію спеціального дозволу № 2578 від 19.10.2001 року наданого ТОВ "Валки-Ільменіт" та надано надрокористувачу 30 календарних днів для усунення порушень.

Позаплановою перевіркою відповідача встановлено, що виявлені порушення законодавства у сфері надрокористування не усунуто, що є підставою для звернення до суду з вимогою припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами виданого ТОВ "Валки-Ільменіт".

Після усунення недоліків, зазначених в ухвалі від 01.11.2017 про залишення позовної заяви без руху, ухвалою судді від 04.12.2017 відкрито провадження у справі.

На адресу суду 21 жовтня 2017 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що вжив усіх необхідних заходів щодо усунення порушень, виявлених Державною службою геології та надр України, але позивач без належної правової підстави не виконує покладені на нього функції та упродовж тривалого часу не видає надрокористувачу документ дозвільного характеру. У зв'язку з цим ТОВ "Валки-Ільменіт" 18 серпня 2017 року звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовними вимогами про визнання дії Держгеонадр України неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії. Водночас відповідач повідомив, що наразі ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.08.2017 відкрито провадження у справі № 826/10404/17 за вказаним позовом, а ухвалою від 15.09.2017 задоволено клопотання ТОВ "Валки-Ільменіт" про забезпечення позову та зупинено дію п.2 Наказу Державної служби геології та надр України № 137 від 28.03.2017 року в частині зупинення дії дозволу № 2578 від 19.10.2001 року. Також зазначив, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 року ухвалу суду першої інстанції від 15.09.2017 року про забезпечення позову у справі № 826/10404/17 залишено в силі.

Окрім цього, 21.12.2017 року разом із відзивом відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що повідомлені позивачем обставини та докази, на які він посилається в обґрунтування позову, є предметом судового спору у справі №826/10404/17, а також враховуючи зупинення на підставі ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2017 дії п. 2 Наказу № 137 від 28.03.2017 року, неможливо встановити реальні обставини спору у цій справі до розгляду по суті адміністративної справи № 826/10404/17.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.12.2017 клопотання відповідача було задоволено та зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі № 826/10404/14 за позовом ТОВ "Валки-Ільменіт" до Державної служби геології та надр України про визнання дій неправомірними, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Провадження у справі № 806/3003/17 було поновлено ухвалою від 23.06.2018 та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі.

З метою забезпечення повного, об'єктивного та всебічного дослідження обставин справи судом визнано явку позивача у судове засідання обов'язковою, оскільки з обставин, які зазначені позивачем у позовній заяві та доданих до неї матеріалів було недостатньо для ухвалення законного судового рішення.

В подальшому, у зв'язку із повторним неприбуттям позивача у судове засідання без поважних причин, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України ухвалою суду від 17.09.2018 позовну заяву залишено без розгляду.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018 року апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на ухвалу від 17.09.2018 про залишення позовної заяви без розгляду було задоволено, скасовано ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 17.09.2018, а справу направлено для продовження розгляду.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.03.2019 головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №806/3003/17 було визначено суддю Черняхович І.Е.

Ухвалою від 13 березня 2019 року призначено судове засідання в адміністративній справі №806/3003/17 на 10:00 04 квітня 2019 року.

30 березня на електронну адресу суду надійшло клопотання від Державної служби геології та надр України, в якому позивач просив розглядати справу без участі його представника в порядку письмового провадження (а.с. 30 том 2).

Протокольною ухвалою суду від 04 квітня 2019 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною до протоколу судового засідання від 04.04.2019 було задоволено вищезазначене клопотання та продовжено розгляд справи у порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 5ст. 250 КАС Українидатою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За приписами ч. 4 ст. 5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, значених Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Судом установлено, що у період з 06.09.2016 року по 09.09.2016 року Центральним міжрегіональним територіальним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України проведено планову перевірку з питань додержання вимог законодавства при видобуванні корисних копалин, виконання особливих умов спецдозволу на користування надрами та дотримання Програми робіт ТОВ "Валки-Ільменіт".

За наслідками проведеної перевірки складено Акт № 07-09/23/2016-01/п (179) від 08.09.2016 року, яким встановлено наступні порушення у сфері надрокористування: 1) не внесені зміни до спеціального дозволу на користування надрами № 2578 від 19.10.2001 року у зв'язку із виявленням під час користування надрами даних про нові властивості, якість та кількість корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів, а саме переоцінкою запасів розсипних титанових руд Валки-Гацківського родовища відповідно до Протоколу ДКЗ від 25.06.2015 №3384-ДСК; 2) не переоформлено спеціальний дозвіл на користування надрами № 2578 від 19.10.2001 року у зв'язку із зміною місцезнаходження надрокористувача (а.с. 25-35 том 1).

На підставі зазначеного акту Центральним міжрегіональним територіальним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України 12.09.2016 року складено припис № 1100-14/16, в якому зазначено детальний опис виявлених порушень та вказано на необхідність їх усунення до 12.10.2016 року (а.с. 36 том 1).

У зв'язку із неусуненням виявлених порушень у встановлені строки наказом Держгеонадр України від 28.03.2017 року № 137 зупинено дію спеціального дозволу №2578 від 19.10.2001 року та надано ТОВ "Валки-Ільменіт" 30 календарних днів для усунення порушень (а.с. 42-44 том 1).

У зв'язку із надходженням ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 06.06.2017 року у справі № 757/31569/17-к, та відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного геологічного контролю у сфері господарської діяльності", п. 9 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року № 1174, було винесено наказ № 352 від 04.08.2017 року щодо проведення позапланової перевірки ТОВ "Валки-Ільменіт".

В подальшому Державною службою геології та надр України 16.06.2017 за №341/14/06 видано направлення на проведення перевірки, за наслідками якої складено акт № 06-06/23/2017-05/у (12) від 23.06.2016 року, якими встановлено наступні порушення ТОВ "Валки-Ільменіт" у сфері надрокористування: 1) проект розробки родовища корисних копалин, включаючи доповнення (Доповнення до "Робочого проекту розробки кар'єру на Валки-Гацківському родовищі ільменіту"), яке розроблено у 2016 році приватним підприємством "Кривбасакадемінвест" у зв'язку із зміною кількості корисних копалин, а саме переоцінкою запасів розсипних титанових руд Валки-Гацківського родовища відповідно до Протоколу ДКЗ від 25.06.2015 року № 3384-дск, не погоджений в установленому порядку, а саме: відсутнє погодження з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр; 2) не внесені зміни до спеціального дозволу на користування надрами № 2578 від 19.10.2001 року у зв'язку із виявленням під час користування надрами даних про нові властивості, якість та кількість корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів, а саме переоцінкою запасів розсипних титанових руд Валки-Гацківського родовища відповідно до Протоколу ДКЗ від 25.06.2015 року № 3384-ДСК (а.с. 46-63 том 1).

На підставі зазначеного акту Центральним міжрегіональним територіальним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України 27.06.2017 року складено припис № 354-14/06, в якому зазначено детальний опис виявлених порушень та вказано на необхідність їх усунення до 27.07.2017 року (а.с. 65-66 том 1).

Окрім цього, у зв'язку з неусуненням порушень 29.08.2017 року на адресу відповідача направлено лист № 18400/03/14-17 з проханням надати до Держгеонадр України у 15-денний строк власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами, згідно спеціального дозволу № 2578 від 19.10.2001 року (а.с. 67 том 1).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що як на підставу задоволення своїх вимог позивач посилається на ст. 26 Кодексу України про надра за приписами якої право користування надрами припиняється, зокрема, у разі використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр. Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку. Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

Також позивач стверджує, що відповідач порушив вимоги законодавства у сфері надрокористування та не усунув порушення, у зв'язку з чим наявні підстави для анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 2758 від 19.10.2001 року згідно ст. 26 Кодексу України про надра та пункту 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615.

Відповідно до ст. 11 Кодексу України про надра державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

За приписами статті 24 зазначеного Кодексу користувачі надр зобов'язані використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Згідно ч. 1 ст. 25 Кодексу України про надра права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1174 від 30.12.2015 року Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Держгеонадра у своїй діяльності керуєтьсяКонституцієюта законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, такі повноваження: зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення; здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням; проводить планові та позапланові перевірки надрокористувачів, за результатами яких (у разі виявлення порушень вимог законодавства) складає акти, видає обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення виявлених недоліків і порушень вимог законодавства; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Разом з цим, відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом установлено, що оскаржуючи дії Держгеонадр України ТОВ "Валки-Ільменіт" 18.08.2017 року звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із наступними позовними вимогами (справа №826/10404/17): 1) визнати незаконним зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 2578 від 19.10.2001 року та поновити його дію; 2) скасувати п. 2 наказу Державної служби геології та надр України № 137 від 28.03.2017 року в частині зупинення дії дозволу №2578 від 19.10.2001 року; 3) визнати незаконним та скасувати припис Державної служби геології та надр України №354-14/06 від 27.06.2017 року; 4) визнати протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо не видачі спеціального дозволу на користування надрами № 2578 від 19.10.2001 року на новому бланку з відповідними змінами, передбаченими наказом Державної служби геології та надр України № 222 від 16.05.2017 року та № 2019 від 11.05.2017 року; 5) Державній службі геології та надр України видати ТОВ "Валки-Ільменіт" спеціальний дозвіл на користування надрами № 2578 від 19.10.2001 року на новому бланку з відповідними змінами, передбаченими наказом Державної служби геології та надр України № 222 від 16.05.2017 року та № 209 від 11.05.2017 року.

Позовні вимоги ТОВ "Валки-Ільменіт" обґрунтувало тим, що приховуючи протиправну бездіяльність, відповідач без достатніх на те правових підстав, видав оскаржувані наказ та припис, які є необ'єктивними та незаконними, зобов'язуючими позивача здійснити певні дії, які він не може вчинити з незалежних від нього обставин.

Судом у справі №826/10404/17 встановлено, що ТОВ "Валки-Ільменіт" починаючи з листопада 2015 року неодноразово звертався до Держгеонадр України з приводу внесення змін та переоформлення спеціального дозволу № 2578 від 19.10.2001 року.

Поряд з цим, у період з 07.09.2016 по 08.09.2016 Держгеонадра України провели планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини) (далі - перевірка), за результатами якої складено акт перевірки (далі - акт) від 08.09.2016 № 07-09/23/2016-01/п (179), яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення, а саме: пункту 17 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами - невнесені зміни до спеціального дозволу на користування надрами № 2578 від 19.10.2001 у зв'язку з виявленим під час користування надрами даних про нові властивості, якість та кількість корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів, а саме переоцінкою запасів розсипних титанових руд Валки-Гацківського родовища відповідно до Протоколу ДКЗ від 25.06.2015 № 3384-ДСК; статті 41 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", пункту 16 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами - не переоформлено спеціальний дозвіл на користування надрами № 2578 від 19.10.2001 у зв'язку із зміною місцезнаходження надрокористувача.

Враховуючи виявлені порушення, зафіксовані в акті, Держгеонадрами України було винесено відносно ТОВ "Валки-Ільменіт" припис від 12.09.2016 року № 1100-14/06, яким товариство зобов'язано усунути виявлені порушення у строк до 12.10.2016 та подати матеріали, які підтверджують факт усунення порушень. У подальшому, пунктом 2 наказу Держгеонадр України від 28.03.2017 № 137 "Про анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень", ТОВ "Валки-Ільменіт" було зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами та надано 30 календарних днів для усунення порушень.

Разом з цим наказом Держгеонадр України від 11.05.2017 № 209 "Про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами" до спеціального дозволу позивача №2578 від 19.10.2001 внесені зміни пп.4 п.17 (пункт 8 додатку до наказу).

Також, наказом Держгеонадр України від 16.05.2017 року № 222 "Про переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами" позивачу переоформлено спеціальний дозвіл № 2578 від 19.10.2001, внесені зміни пп.1 п.16 (пункт 3 додатку до наказу).

Водночас, 27.06.2017 Держгеонадрами України винесено припис № 354-14/06 (далі - спірний припис), яким ТОВ "Валки-Ільменіт" зобов'язано у строк до 27.07.2017 усунути порушення щодо: невнесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №2578 від 19.10.2001 у зв'язку з виявленим під час користування надрами даних про нові властивості, якість та кількість корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів, а саме: переоцінкою запасів розсипних титанових руд Валки-Гацківського родовища відповідно до Протоколу ДКЗ від 25.06.2015 № 3384-ДСК; відсутності погодження з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр Проекту розробки родовища корисних копалин, розроблений у 2016 році відповідно до Протоколу ДКЗ від 25.06.2015 № 3384-ДСК. За наслідками розгляду справи № 826/10404/17 суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог ТОВ "Валки-Ільменіт".

Зокрема судом було установлено, що ТОВ "Валки-Ільменіт" протягом 2015-2016 років намагався виконати обов'язок щодо внесення змін та переоформлення спеціального дозволу на користування надрами шляхом звернення до Держгеонадр України із відповідними заявами, проте це не давало позитивних результатів, оскільки відповідачем з порушенням встановленого строку, нехтуючи приписами частини п'ятої та шостої статті41 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", було неодноразово відмовлено позивачу (шляхом надіслання листів) у внесенні змін та переоформленні спеціального дозволу з посиланням кожного разу на різні підстави відмови.

Таким чином, судом під час розгляду справи № 826/10404/17 було встановлено, що ТОВ "Валки-Ільменіт" не зі своєї вини не зміг упродовж 2015-2016 років виконати обов'язок щодо внесення змін та переоформлення спеціального дозволу на користування надрами, а також зроблено висновок, що Держгеонадра України діяли всупереч порядку та способу, які визначені чинним законодавством, чим допустила протиправну бездіяльність, що призвела до неотримання ТОВ "Валки-Ільменіт" у встановлений термін спеціального дозволу на користування надрами № 2578 від 19.10.2001 на новому бланку з урахуванням відповідних змін.

Поряд з цим, як вже також зазначалося вище, у вересні 2016 року Держгеонадрами України відносно ТОВ "Валки-Ільменіт" була проведена перевірка, за результатами якої складено акт, яким зафіксовані виявлені порушення, що полягали у невнесені позивачем змін до спеціального дозволу на користування надрами № 2578 від 19.10.2001 та його не переоформленні, що стало підставою для винесення припису від 12.09.2016 № 1100-14/06 та спірного наказу (в частині).

В той же час, оскільки виявлені Держгеонадрами України під час перевірки порушення допущенні не з вини ТОВ "Валки-Ільменіт", отже у Держгеонадр України були відсутні правові підстави для прийняття відносно ТОВ "Валки-Ільменіт" зазначеного припису та, відповідно, спірного наказу (в частині) як наслідку невиконання ТОВ "Валки-Ільменіт" припису, отже такий наказ (в частині) є протиправним та підлягає скасуванню.

Як було встановлено судом у справі №826/10404/17, невнесення змін (не переоформлення) до спеціального дозволу на користування надрами № 2578 від 19.10.2001 є наслідком протиправної бездіяльності Держгеонадр України, отже винесений ним спірний припис також є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, судом у справі № 826/10404/17 встановлено також, що Держгеонадрами все ж видано накази № 209 від 11.05.2017 "Про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами" до спеціального дозволу ТОВ "Валки-Ільменіт" № 2578 від 19.10.2001 внесені зміни пп.4 п.17 (пункт 8 додатку до наказу) та № 222 від 16.05.2017 "Про переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами" ТОВ "Валки-Ільменіт" переоформлено спеціальний дозвіл № 2578 від 19.10.2001 внесені зміни пп.1 п.16 (пункт 3 додатку до наказу), що свідчить про відповідність поданих ТОВ "Валки-Ільменіт" документів вимогам закону.

За результатами розгляду справи № 826/10404/17 Окружний адміністративний суд м.Києва 18.01.2018 року ухвалив рішення про часткове задоволення вимог ТОВ "Валки-Ільменіт", а саме в частині: скасування п.2 наказу Державної служби геології та надр України № 137 від 28.03.2017 щодо зупинення дії дозволу № 2578 від 19.10.2001 ТОВ "Валки-Ільменіт"; визнання незаконним та скасування припису Державної служби геології та надр України №354-14/06 від 27.06.2017; визнання протиправною бездіяльності Державної служби геології та надр України щодо невидачі спеціального дозволу на користування надрами № 2578 від 19.10.2001 на новому бланку з відповідними змінами, передбаченими Наказом Державної служби геології та надр України № 222 від 16.05.2017 та № 209 від 11.05.2017; зобов'язання Державну службу геології та надр України видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Валки-Ільменіт" спеціальний дозвіл на користування надрами № 2578 від 19.10.2001, на новому бланку з відповідними змінами, передбаченими Наказом Державної служби геології та надр України № 222 від 16.05.2017 та № 209 від 11.05.2017.

У задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами з реєстраційним номером 2578 від 19.10.2001 та поновлення його дії відмовлено, оскільки така вимога є абстрактною, тобто заявлена позивачем некоректно (без визначення предмета оскарження - дія чи бездіяльність). При цьому, факт відсутності підстав для зупинення дії спеціального дозволу позивача встановлений при наданні оцінки спірному наказу (в частині) та встановленні його протиправності. Відповідно, визнання протиправним та скасування спірного наказу (в частині) свідчить, що він не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття, отже спеціальний дозвіл не підлягає поновленню в окремому порядку.

Відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 року у справі № 826/10404/17 апеляційну скаргу Держгеонадр України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.01.2018 року залишено без змін.

Апеляційним судом було зазначено, що рішення Держгеонадр України - наказ № 137 від 28.03.2017 року в частині зупинення дозволу № 2578, припис № 354-14/06 від 27.06.2017 року, а також бездіяльність Держгеонадр України, що полягає у ненаданні ТОВ "Валки-Ільменіт" спеціального дозволу з урахуванням відповідних змін не відповідають вимогам переліченим в ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим права та законні інтереси ТОВ "Валки-Ільменіт" підлягають судовому захисту, а позовні вимоги задоволенню. При цьому суд апеляційної інстанції не погодився із доводами Держгеонадр України, щодо втручання судом першої інстанції у дискреційні повноваження державного органу.

Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 року у справі № 826/10404/17 набрала законної сили з дати її прийняття і на даний час є не скасованою.

Окрім цього, ухвалою Київського апеляційного суду від 29.11.2018 року у справі №11-сс/824/1580/2018 частково задоволено апеляційну скаргу ТОВ "Валки-Ільменіт", скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.06.2017 року та клопотання прокурора про надання дозволу на проведення позапланової перевірки господарської діяльності ТОВ "Валки-Ільменіт" повернуто особі, яка його подала.

Судом апеляційної інстанції констатовано, що враховуючи норми кримінального процесуального закону, прокурор не мав права звертатися до слідчого судді з клопотанням про проведення позапланової перевірки, а слідчий суддя — розглядати таке клопотання та приймати рішення з поставлених у ньому питань.

Зазначена ухвала Київського апеляційного суду від 29.11.2018 року у справі № 11-сс/824/1580/2018 набрала законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2018 року частково задоволено позов ТОВ "Валки-Ільменіт", визнано протиправною бездіяльність Держгеонадр України щодо не прийняття рішення по-суті поданих ТОВ "Валки-Ільменіт" заяв про погодження проекту розробки корисних копалин включаючи доповнення (Доповнення до "Робочий проект розробки кар'єру на Валки-Гацківському родовищі ільменіту"), зобов'язано Державну службу геології та надр України повторно розглянути питання щодо погодження проекту розробки родовища корисних копалин включаючи доповнення (Доповнення до "Робочий проект розробки кар'єру на Валки-Гацківському родовищі ільменіту"), яке розроблено у 2016 році ПП "Кривбасакадемінвест", з урахуванням висновків даного рішення суду. Зазначене рішення залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 року у справі № 826/2217/18, яка набрала законної сили з дати її прийняття та на даний час не є скасованою.

Під час розгляду даної справи, на адресу Житомирського окружного адміністративного суду 04.04.2019 року надійшли письмові пояснення відповідача, у яких ТОВ "Валки-Ільменіт" повідомило, що за наслідками примусового виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.01.2018 року у справі № 826/10404/17 позивачем переоформлено та видано новий бланк спеціального дозволу № 2578 від 19.10.2001 року, який долучено до цих пояснень. Вказаний документ містить інформацію про протокол ДКЗ України від 25.06.2015 року №3384-ДСК та зміну в наслідок перейменування місцезнаходження надрокористувача (а.с. 46-47 том 2).

Відповідно до статей 129, 129-1 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з ч. 1ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

За приписами ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Преюдиція - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною першої частиною четвертоюстатті 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Тобто, за змістом частини четвертоїстатті 78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Водночас, передбачене частиною четвертоюстатті 78 КАС Українизвільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правиламистатті 90 КАС України.

Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Таким чином, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ лише в тому разі, коли в них беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, чи їх правонаступники, але в інших випадках - ці обставини встановлюються на загальних підставах.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2018 року №К/9901/1565/17 .

Так, судами під час розгляду справ № 826/10404/17, №11-сс/824/1580/201, №826/2217/18 було визнано незаконним та скасовано п.2 наказу Державної служби геології та надр України № 137 від 28.03.2017 в частині зупинення дії дозволу № 2578 від 19.10.2001 ТОВ "Валки-Ільменіт" та припис Державної служби геології та надр України №354-14/06 від 27.06.2017; визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо невидачі спеціального дозволу на користування надрами №2578 від 19.10.2001, на новому бланку з відповідними змінами, передбаченими Наказом Державної служби геології та надр України № 222 від 16.05.2017 та № 209 від 11.05.2017; зобов'язано Державну службу геології та надр України видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Валки-Ільменіт" спеціальний дозвіл на користування надрами № 2578 від 19.10.2001, на новому бланку з відповідними змінами, передбаченими Наказом Державної служби геології та надр України № 222 від 16.05.2017 та № 209 від 11.05.2017 (справа № 826/10404/17); а також скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.06.2017 року та клопотання прокурора про надання дозволу на проведення позапланової перевірки господарської діяльності ТОВ "Валки-Ільменіт" повернуто особі, яка його подала (справа № 11-сс/824/1580/2018); визнано протиправною бездіяльність Держгеонадр України щодо не прийняття рішення по-суті поданих ТОВ "Валки-Ільменіт" заяв про погодження проекту розробки корисних копалин включаючи доповнення (Доповнення до "Робочий проект розробки кар'єру на Валки-Гацківському родовищі ільменіту"), зобов'язано Державну службу геології та надр України повторно розглянути питання щодо погодження проекту розробки родовища корисних копалин включаючи доповнення (справа № 826/2217/18).

Зазначені рішення набрали законної сили в установленому порядку.

Разом з цим, сукупність перелічених юридичних фактів (рішень, дій та бездіяльності), які у подальшому визнано судами незаконними, стала підставою для звернення Державної служби геології та надр України до ТОВ "Валки-Ільменіт" та слугує обґрунтуванням позовної вимоги про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 2578 від 19.10.2001 року.

На підставі аналізу наведених обставин справи, встановлених іншими судами, суд дійшов висновку, що вони мають преюдиційне значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення в даній справі, оскільки зібрані та безпосередньо досліджені докази спростовують факти, на які посилається позивач та які встановлені рішеннями судів, що набрали законної сили у інших справах, в яких брали участь ті самі особи, стосовно яких встановлено ці обставини.

Крім того, позивачем не подано жодних належних та допустимих доказів чи пояснень по суті справи для спростування преюдиційних обставин, які повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правиламистатті 90 КАС України.

Таким чином зазначені преюдиційні факти мають вирішальне значення для правильного вирішення даної справи та є достатніми для обґрунтованого висновку щодо суті позовних вимог.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що визнання протиправними дій та бездіяльності Позивача, а також скасування спірного наказу свідчить, що вони не породжують для Відповідача жодних правових наслідків від моменту їх прийняття (вчинення).

Частиною другоюстатті 6 КАС Українипередбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів"встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей1та17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Зокрема, відповідно до статті 1 Протоколу № 1 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбаченихзакономі загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до практики розгляду ЄСПЛ справ щодо порушення права володіння майном можна зробити висновок, що поняття «майно», як і «власність», має досить широке тлумачення й охоплює цілу низку економічних інтересів (активів) – як матеріальних, так і нематеріальних.

У контексті статті 1 Першого протоколу Конвенції Судом розглядалися справи щодо порушення права власності, де об'єктами було інше «майно», що «становить економічну цінність», зокрема, необхідні для здійснення підприємницької діяльності дозволи чи ліцензії (cправа «Тре Тракторер Актіболаґ» проти Швеції» (Tre Traktцrer Aktiebolag v. Sweden), рішення від 7 липня 1989 року, серія A, № 159).

Європейський суд з прав людини наголошує, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (див. mutatis mutandis рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява №33202, § 100)).

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що спеціальний дозвіл на користування надрами № 2578 від 19.10.2001 року виданий ТОВ "Валки-Ільменіт" є майном цього підприємства у розумінні першої частини статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трегубенко проти України" зазначено, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, "інтерес суспільства" та "умови, передбачені законом". Більше того, будь-яке втручання у право власності обов'язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, "справедливий баланс" маєбути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини.

Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний і надмірний тягар".

Суд зазначає, що оцінка пропорційності потребує суб'єктивного підходу. Застосовуючи Статтю 1 Першого протоколу до Конвенції суд має здійснити дослідження трьох критеріїв відповідності певного заходу втручання суб'єкта владних повноважень у право приватної власності (трискладовий тест), а саме - чи відповідає втручання у право власності принципу правової визначеності та законності; чи переслідує це втручання легітимну мету в суспільних або загальних інтересах; чи є таке втручання пропорційним, тобто чи забезпечується при цьому справедливий баланс між вимогами щодо інтересів суспільства і вимогами щодо захисту прав людини.

При цьому ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципу верховенства права, який включає свободу від свавілля.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 (справа Рисовський проти України (Rysovskyy v. Ukraine), заява №29979/04, §71) Суд зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що вимога позивача про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 2578 від 19.10.2001 року є втручанням у право власності відповідача.

Оскільки вимога про позбавлення власності ТОВ "Валки-Ільменіт" ґрунтується на діях позивача, які визнані в установленому законодавством порядку неправомірними, таке втручання у мирне володіння майном не може вважатися законним у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Задоволення заявленого позову за фактичних обставин справи призведе до втручання в мирне володіння майном Відповідача не відповідно до "умов, передбачених законом", тобто, спричинить свавільне позбавлення його права на майно.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валки-Ільменіт" необхідно відмовити повністю.

Керуючись статтями9,72-77,90,242-246,255,293,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

вирішив:

У задоволенні позовуДержавної служби геології та надр України (вул. Антона Цедіка, 16, м. Київ, 03057. Код ЄДРПОУ 37536031) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валки-Ільменіт" (вул. Шевченка, 1-А, смт. Іршанськ, Хорошівський район Житомирська область, 12110. Код ЄДРПОУ 31280048) про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 2578 від 19.10.2001 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                                             І.Е.Черняхович