Рішення

від 23.04.2019 по справі 1440/2082/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2019 р. № 1440/2082/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаїв-вугілля", вул. 2 Поперечна, 50, м. Миколаїв,54029 до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.08.2018 № 00069141401, № 00069151401,

Товариство з обмеженою відповідальністю Миколаїв-вугілля (надалі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправним та скасувати прийняте 14.08.2018 Головним управлінням ДФС у Миколаївській області (надалі - Управління або відповідач) податкове повідомлення-рішення № 00069141401;

визнати протиправним та скасувати прийняте 14.08.2018 Управлінням податкове повідомлення-рішення № 00069151401.

В обґрунтування позовних вимог Товариство вказало на недоведеність висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства, та, відповідно, на протиправність прийнятих Управлінням податкових повідомлень-рішень.

У відзиві на позовну заяву (т. спр. 2, арк. 15-19) Управління зазначило, що в ході перевірки Товариства не було встановлено реальності господарських операцій, що свідчить про незаконність відображення позивачем у бухгалтерському та податковому обліку результатів цих операцій.

Правом подання відповіді на відзив Товариство не скористалося.

Позивач надав додаткові пояснення щодо неправомірності податкового повідомлення-рішення № 00069151401 та відповідні документи (т. спр 2, арк. 22-50).

Відповідач на пояснення позивача надав власні пояснення (т. спр. 2, арк. 63).

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

З 11.06.2018 по 22.06.2018 посадові особи Управління провели документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2018, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.04.2016 по 31.03.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2016 по 31.03.2018, результати якої оформили актом від 02.07.2018 № 1587/14-29-14-01/37991922 (надалі - Акт, т. спр. 1, арк. 24-87).

Згідно з висновками Акта, Товариство, зокрема, порушило:

пункт 44.1, пункт 44.2 статті 44, підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 490 191 грн.;

пункт 192.1 статті 192, пункт 198.1, 198.3 статті 198, пункт 200.1, пункт 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на 559 222 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 14.08.2018 № 00069141401 (надалі - Рішення 1, т. спр. 1, арк. 21) Управління, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, збільшило суму податкового зобов'язання Товариства з податку на прибуток на 490 191 грн. та, на підставі абзаців третього, четвертого пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, застосувало до Товариства штраф в сумі 245 095,50 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 14.08.2018 № 00069151401 (надалі - Рішення 2, т. спр. 1, арк. 22-23) Управління, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, збільшило суму податкового зобов'язання Товариства з ПДВ на 559 222 грн. та, на підставі абзаців третього, четвертого пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, застосувало до Товариства штраф в сумі 279 611 грн.

Доводи Управління про заниження Товариством податкових зобов'язань з податку на прибуток (підпункт 3.1.1 пункту 3.1 розділу ІІІ Акта) обґрунтовані тим, що позивач безпідставно відніс до витрат вартість товарів (робіт, послуг), що були придбані у ТОВ РЕПО , ТОВ РАТЕК-НК , ТОВ БУДІНВЕСТКОМ ЛТД , ТОВ БУДІВЕЛЬНО-ТЕХНОЛОГІЧНО-ТРАНСПОРТНА КОМАНІЯ , у загальній сумі 2 723 286 грн., у тому числі 1 288 139 грн. - у 2016 році, 1 435 147 грн. - у 2017 році.

На стор. 9-18 Акта Управління вказало, що вартість придбаного позивачем у 2016 році у ТОВ РЕПО піску (137 511 грн.) не підлягала включенню до собівартості реалізованих продукції (товарів, робіт, послуг), оскільки … у підприємства ТОВ РЕПО відсутнє джерело походження товару, реалізованого на адресу ТОВ МИКОЛАЇВ-ВУГІЛЛЯ , відсутні основні фонди, трудові ресурси (0 осіб), підприємство також додатково не залучало організації для надання допоміжних, сторонніх послуг для здійснення фінансово-господарської діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності. Номенклатура та обсяг реалізованих товарів (послуг) свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об'єму господарської діяльності наявною кількістю працівників без наявності допоміжних послуг, та без особистої участі персоналу та не співвідносні з наявним трудовим ресурсом для поставки товару. Із наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції (поставка) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків … .

На стор. 18-27 Акта Управління вказало, що вартість придбаних позивачем у 2016 році у ТОВ РАТЕК-НК відсіву щебню, щебню (565 587 грн.) не підлягала включенню до собівартості реалізованих продукції (товарів, робіт, послуг), оскільки … враховуючи різноплановість придбаних та реалізованих товарів, відсутність необхідного штату співробітників, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також факту придбання товарів відповідної номенклатури, перевіркою не можливо підтвердити факт реалізації ТОВ РАТЕК-НК на адресу ТОВ МИКОЛАЇВ ВУГІЛЛЯ ТМЦ, зазначених у первинних документах. Враховуючи зазначене, первинні документи виписані ТОВ РАТЕК-НК на адресу контрагентів-покупців, в т.ч. на адресу ТОВ МИКОЛАЇВ ВУГІЛЛЯ не можуть підтверджувати факт здійснення господарських операцій … .

На стор. 27-34 Акта Управління вказало, що вартість придбаних позивачем у 2016 році (585 040 грн.) та у 2017 році (1 328 347 грн.) у ТОВ БУДІНВЕСТКОМ ЛТД відсіву щебню, щебню, кам'яного вугілля, піску не підлягала включенню до собівартості реалізованих продукції (товарів, робіт, послуг), оскільки позивач під час перевірки надав неналежним чином оформлених товарно-транспортних накладних, не надав документів на підтвердження розрахунків за оренду Товариством транспортних засобів. Відповідач дійшов висновків про те, що … оренди транспортних засобів як такої не було в загалі, так як оплати за оренду не здійснювалась, що свідчить про нереальність здійснення операцій з транспортування ТМЦ, зазначених у видаткових накладних, виписаних ТОВ БУДІНВЕСТКОМ ЛТД на адресу ТОВ МИКОАЇВ ВУГІЛЛЯ . Таким чином, враховуючи вищенаведену інформацію та відсутність товарно-транспортних накладних, сертифікатів якості, свідоцтв відповідності, тощо, не можливо підтвердити реальність операцій по взаємовідносинах з ТОВ БУДІНВЕСТКОМ ОТД на адресу ТОВ МИКОЛАЇВ ВУГІЛЛЯ … .

На стор. 34-37 Акта Управління вказало, що вартість придбаного позивачем у 2017 році у ТОВ БУДІВЕЛЬНО-ТЕХНОЛОГІЧНА-ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ кам'яного вугілля (52 800 грн.) не підлягала включенню до собівартості реалізованих продукції (товарів, робіт, послуг). Такого висновку відповідач дійшов з тих підстав, що і висновку про неможливість підтвердження реальності господарських операцій позивача і ТОВ БУДІНВЕСТКОМ ЛТД . Крім того, Управління зазначило, що ТОВ БУДІВЕЛЬНО-ТЕХНОЛОГІЧНО-ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ … у зареєстрованих податкових накладних … не зазначає коди УКТ ЗЕД або коди послуг чим суперечить пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України … .

З урахуванням викладеного, відповідач на стор. 38-43 Акта, з посиланням на норми Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (надалі - Закон № 996), Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV Про транспортно-експедиційну діяльність , затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні , затверджені наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 № 2 Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів , статтю 662 Цивільного кодексу України, Інструкцію про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю , затверджену постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1996 № П-7, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 Дебіторська заборгованість , затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 Зобов'язання , затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затверджену наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій , зазначив про порушення Товариством пункту 3 розділу ІІІ затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , пункту 44.1 статті 44 та підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України.

З підстав, що викладені вище, Управління визнало, що, в порушення пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, Товариство зависило податковий кредит з ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2016 року, лютий, березень, червень 2017 року на загальну суму 544 567 грн. (стор. 45-49 Акта). Крім того, до суми податкового зобов'язання у Рішенні 2 відповідач включив суму 14 565,36 грн. - неправомірно, на думку Управління, віднесену позивачем до податкового кредиту грудня 2017 року за податковими накладними, що були виписані ТОВ ДТЕК ТРЕЙДІНГ та ПАТ Укрзалізниця .

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Доводи Управління про порушення позивачем цієї норми ґрунтуються на висновку про недотримання пункту 3 розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , відповідно до якого фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому.

Інформації про те, що у фінансовій звітності Товариства містилася недоречна інформація, Акт не містить, тому суд визнав недоведеним факт порушення позивачем зазначеної норми.

Абзацами першим та другим пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених визначеними вище документами.

Відповідно до викладеного в Акті, на підтвердження відповідних показників податкових декларацій Товариство під час перевірки надало видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспорті накладні, рахунки на оплату, платіжні документи.

Актом не встановлено неправильне відображення змісту первинних документів у бухгалтерському та податковому обліку.

Доводи про недоліки товарно-транспортних накладних та відсутність сертифікатів якості (інших подібних документів) як свідчення порушення позивачем пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України суд відхилив. Актом не встановлено, що позивач декларував витрати, пов'язані з наданням йому послуг з перевезення товарів та формував податковий кредит з урахуванням ПДВ, що був ним сплачений у складі вартості таких послуг. Отже, товарно-транспортні накладні не є первинними документами, що фіксують факт здійснення господарської операції з придбання товарів. Не є первинними документами і сертифікати якості, про ненадання яких вказано в Акті.

За таких обставин, суд визнав, що Підприємство в ході перевірки підтвердило показники бухгалтерського та податкового обліку, проте відповідач, на думку суду, їх не спростував.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Податковим кодексом України не визначено поняття нереальна господарська операція . Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв'язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо такого платника податків. Під час зустрічної звірки здійснюється співставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування повноти їх відображення в обліку платника податків.

Виходячи з цього, належними та допустимими доказами для висновку Управління про нездійснення господарських операцій мали би бути відповідні довідки за результатами зустрічних звірок. Посилання на такі довідки Акт не містить.

Суд зазначив, що визнання нереальності (недійсності) господарської операції, відповідно до статті 19 1 Податкового кодексу України, не є функцією контролюючого органу. Якщо у відповідача були підстави для подібного висновку, він мав скористатися наданим йому підпунктом 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України правом звернення до суду з позовом про визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

З урахуванням викладеного, суд визнав недоведеними висновки Управління про незаконність відображення позивачем у бухгалтерській та податковій звітності вартості придбаних у ТОВ РЕПО , ТОВ РАТЕК-НК , ТОВ БУДІНВЕСТКОМ ЛТД , ТОВ БУДІВЕЛЬНО-ТЕХНОЛОГІЧНО-ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ товарів та ПДВ, сплаченого у зв'язку з таким придбанням. Суд вважає, що відповідач не довів факт порушення позивачем пунктів 198.1 та 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, оскільки належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами (первинними документами) підтверджений факт сплати Товариством сум податку при здійсненні відповідних операцій.

Відносно висновків Управління про те, що Товариство зависило податковий кредит, оскільки не зменшило на підставі розрахунків коригування суму податкового кредиту за грудень 2016 року на 7 204,16 грн. та за грудень 2017 року на 7 361,20 грн. (стор. 49-51 Акта), суд зазначив таке.

Згідно з Актом … згідно даних ЄРПН ПАТ Укрзалізниця … на адресу ТОВ МИКОЛАЇВ ВУГІЛЛЯ в грудні 2016 року виписано та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на суму ПДВ 51147,81 грн., які підприємством ТОВ МИКОЛАЇВ ВУГІЛЛЯ віднесено до складу податкового кредиту декларації ПДВ за грудень 2016 року суму 51147,81 грн. ПАТ Укрзалізниця , виписано та зареєстровано в ЄРПН розрахунки коригування до податкових накладних за грудень 2016 року, якими зменшено суму ПДВ по вищевказаним податковим накладним на загальну суму 19021,75 грн. Однак, ТОВ МИКОЛАЇВ ВУГІЛЛЯ не відображено в податковій звітності з ПДВ та відповідно не зменшено сум податкового кредиту за грудень 2016 року на суму ПДВ 7361,2 грн. … .

На думку суду, вказана відповідачем інформація не доводить порушення позивачем пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України. По-перше, в Акті не вказані реквізити податкових накладних. По-друге, відсутня інформація про те, в якому податковому періоді ПАТ Укрзалізниця виписало та зареєструвало розрахунки коригування, що зменшили суму ПДВ на 19 021,75 грн. По-третє, наявні розбіжності між сумою ПДВ, що була зменшена ПАТ Укрзалізниця (19 021, 75 грн.) та сумою, на яку, за твердженнями відповідача, позивач був зобов'язаний зменшити податковий кредит (7 361,20 грн.). Отже, відповідною частиною Акта не доведений факт порушення Товариством вимог податкового законодавства.

В цій же частині Акта відповідач вказав, що … згідно даних ЄРПН ТОВ ДТЕК ТРЕЙДІНГ … на адресу ТОВ МИКОЛАЇВ ВУГІЛЛЯ зареєстровано податкові накладні на суму ПДВ 43227,49 грн., підприємством ТОВ МИКОЛАЇВ ВУГІЛЛЯ віднесено до складу податкового кредиту декларації ПДВ за грудень 2017 року суму 43227,49 грн. ТОВ ДТЕК ТРЕЙДІНГ 22.01.2018 виписано розрахунок коригування №22012 до податкової накладної №28129 від 28.12.2017, яким зменшено суму ПДВ по вищевказаній податковій накладній на 7204,16 грн., даний розрахунок коригування зареєстровано в ЄРПН. Однак, ТОВ МИКОЛАЇВ ВУГІЛЛЯ р.к. №22012 від 22.01.2018 не відображено в податковій звітності з ПДВА та відповідно не зменшено сум податкового кредиту за грудень 2017 року на 7204,16 грн. … .

Суд відхилив доводи Управління про завищення позивачем суми податкового кредиту грудня 2017 року на 7 204,16 грн.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Отже, зменшення раніше задекларованої суми податкового кредиту, після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування, відбувається у тому податковому періоді, в якому відбувся відповідний перерахунок. В даному випадку таким податковим періодом є січень 2018 року, тому доводи відповідача про те, що позивач мав зменшити суму податкового кредиту грудня 2017 року, є такими, що не ґрунтуються на нормах Податкового кодексу України.

Як пояснило Товариство (т. спр. 2, арк. 22-23), розрахунки коригування, про які зазначено в Акті, були своєчасно відображені у податковій звітності позивача (7 361,20 грн. - у січні 2017 року (7 217,23 грн.) та у березні 2018 року (143,97 грн.); 7 204,16 грн. - у січні 2018 року), що підтверджується наявними у відповідача під час перевірки документами (т. спр. 2, арк. 24-50).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що у відповідача не було підстав для збільшення сум податкових зобов'язань Товариства з податку на прибуток і з ПДВ та застосування штрафних санкцій. Відповідно, суд визнав обґрунтованими позовні вимоги.

Судовий збір розподіляється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 139, 194, 241-243, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаїв-вугілля" (вул. 2 Поперечна, 50, м. Миколаїв, 54029, ідентифікаційний код 37991922) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати прийняте 14.08.2018 Головним управлінням ДФС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 00069141401.

3. Визнати протиправним та скасувати прийняте 14.08.2018 Головним управлінням ДФС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 00069151401.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаїв-вугілля" (вул. 2 Поперечна, 50, м. Миколаїв, 54029, ідентифікаційний код 37991922) судовий збір в сумі 23 611,80 грн., що був сплачений платіжним дорученням від 22.08.2018 № 3756.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна