Рішення

від 24.04.2019 по справі 620/562/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2019 року Чернігів Справа № 620/562/19

Чернігівський окружний адміністративний суду складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхолаз" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області і просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 28.11.2018 року № 00004141400 про збільшену суму грошового зобов'язання та від 28.11.2018 року № 00004151400 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість; судові витрати покласти на відповідача.

Свої вимоги мотивує тим, що висновок відповідача про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "ОФЕРТ ГРУП", ТОВ "КАЙСАН БАУМ", ТОВ "ПІРСЕН ПРАЙМ", ТОВ "ОСОБА_1 КОМПАНІ" є необґрунтованим і безпідставним. Позивач наполягає на тому, що договори підряду та поставки мають реальний характер, виконання сторонами договірних зобов'язань підтверджується належними первинним бухгалтерськими документами, які підтверджують реальність господарської операції, в подальшому придбаний товар був використаний ним у власній господарській діяльності. Враховуючи наведені обставини, позивач вважає висновки ГУ ДФС в Чернігівській області про збільшену суму грошового зобов'язання та про завищення суми від'ємного значення з податку на додану вартість неправомірними, а тому податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Ухвалою судді від 26.02.2019 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Також встановлено відповідачу 15-дений строк з дня вручення вказаної ухвали для надання відзиву на позов.

У встановлений ухвалою про відкриття провадження строк, відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що доводи, наведені позивачем у позовній заяві, не спростовують правильність висновків акту перевірки від 16.11.2018 року №762/14/37418204, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень. У вказаному акті перевірки встановлена відсутність матеріальних та трудових ресурсів, будь-якої інформації про наявність складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства у підприємств - контрагентів позивача. З урахуванням вищезазначеного, встановлено безпідставне формування показників податкової звітності з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ОФЕРТ ГРУП" за червень та жовтень 2016 року; з ТОВ "КАЙСАН БАУМ" за липень 2016 року; з ТОВ "ПІРСЕН ПРАЙМ" (код 39939288) за липень та вересень 2016 року; з ТОВ "БЕСТ ТПТЕРПЕ1 ПЕПЕЛ КОМПАНІ" за листопад 2016 року; з TOB "АСТІКОМ" за грудень 2017 року та лютий 2018 року по отриманих та зареєстрованих податкових накладних, які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту і податкових зобов'язань, оскільки не опосередковуються реальним виконанням операцій і не мають статусу юридично значимих. Крім того відповідач вважає, що товарно-транспортні накладні, які засвідчують перевезення товару, не відповідають вимогам Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Чернігівській області на підставі направлення від 05.11.2018 № 2442 та наказу від 05.11.2018 № 2039 відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 от.20, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 та от. 82 Податкового кодексу України була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхолаз" щодо правомірності формування податкової звітності з податку на додану вартість по взаємовідносинах з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ОФЕРТ ГРУП" за червень та жовтень 2016 року; з ТОВ "КАЙСАН БАУМ" за липень 2016 року; з ТОВ "ПІРСЕН ПРАЙМ" (код 39939288) за липень та вересень 2016 року; з ТОВ "БЕСТ ТПТЕРПЕ1 ПЕПЕЛ КОМПАНІ" за листопад 2016 року; з TOB "АСТІКОМ" за грудень 2017 року та лютий 2018 року.

За результатами перевірки було складено акт від 16.11.2018 № 762/14/37418204.

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п.200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), в результаті чого було завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 45 420 грн. та занижено ПДВ на 83 923 грн.

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДФС у Чернігівській області були прийняті податкові повідомлення - рішення від 28.11.2018 №00004141400 про збільшення грошових зобов'язань з ПДВ на 83 923 грн. за основним платежем та на 20 980,75 грн. штрафними санкціями, № 00004151400 про завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 45 420 грн.

Рішенням про результати розгляду скарги Державної фіскальної Служби України від 08.02.2019 № 6379/6/99-98-11-04-02-25 залишено без задоволення скаргу позивача, та без змін оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Судом встановлено, що в ході перевірки було встановлено, що позивачем у період, що був предметом перевірки було укладено ряд договорів, а саме:

- з ТОВ ОФЕРТ ГРУП договір підряду від 01.06.2016 року, від 20.06.2016 року, 28.06.2016 року, 01.10.2016 року (а.с. 134-135, 139-140, 144-145, 149-150).

- з ТОВ КАЙСАН БАУМ договір поставки від 01.07.2016 року (а.с. 131-132);

- з ТОВ ПІРСЕН ПРАЙМ договір поставки (а.с. 104-105);

- з ТОВ ОСОБА_1 КОМПАНІ підряду №03/10-16 від 03.10.2016 року (а.с. 89-91);

- з TOB АСТІКОМ договір поставки від 01.12.2017 року № 125/12 та від 01.01.2018 року № 125/01 (а.с. 28-29, 39-40, 47-48, ).

Так на виконання умов договорів з ТОВ ОФЕРТ ГРУП складено акти здачі прийняття робіт та акти виконаних робіт, затверджені та підписані директорами (а.с. 137, 142, 147,152 ).

Оплата за надані послуги відповідно до вказаних договорів підтверджується платіжними дорученнями та рахунками на оплату (а.с. 136,138, 141, 143, 146, 148, 151), а також довідкою про вартість виконаних будівельних робіт.

На виконання умов договорів з TOB АСТІКОМ договір поставки від 01.12.2017 року № 125/12 та від 01.01.2018 року № 125/01 (а.с. 28-29, 39-40, 47-48) складено видаткові накладні (а.с. 42,43, 46).

Оплата за надані послуги відповідно до вказаних договорів підтверджується платіжними дорученнями та рахунками фактури (а.с. 30, 32, 34, 36, 37, 38, 41, 43, 45).

На виконання умов договору поставки з ТОВ КАЙСАН БАУМ від 01.07.2016 року (а.с. 131-132) складено видаткову накладну від 25.07.2016р. №113, ТОВ ВЕРХОЛАЗ здійснило оплату постачальнику ТОВ "КАЙСАН БАУМ", що відображено у бухгалтерському обліку ТОВ ВЕРХОЛАЗ .

На виконання умов договору поставки з ТОВ ПІРСЕН ПРАЙМ (а.с. 104-105) складено видаткові накладні (а.с. 99, 101, 103) та підтверджено оплата за надані послуги відповідними платіжними дорученнями та рахунками - фактурами (а.с. 93-95, 98, 100, 102).

На виконання умов договору підряду з ТОВ ОСОБА_1 КОМПАНІ №03/10-16 від 03.10.2016 року (а.с. 89-91) складено надано рахунок на оплату від 08.11.2016 № 811 та акт виконаних робіт від 08.11.2016 №811, підтверджено оплата за надані послуги відповідними платіжними дорученнями.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та підтверджується актом перевірки на момент виникнення про відносин контрагент позивача були зареєстровані як юридичних осіб та стояли на обліку платників податків.

Згідно ст. 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже на підтвердження включення понесених витрат до витрат, що приймають участь в обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зокрема: документи, що підтверджують факти поставки товару та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

В ході проведеної перевірки та під час судового розгляду було встановлено наявність первинних бухгалтерських документів, що обов'язково повинні бути наявні, для відображення господарської операції, за результатами якої вони складені. В судовому засіданні встановлено наявність видаткових накладних, що підтверджують здійснення поставки, податкових накладних, що підтверджують формування податкових зобов'язань ПДВ, а також платіжних доручень, згідно яких здійснено оплату поставленого товару.

Крім того, позивачем надано товарно-транспортні накладні, що свідчать про перевезення товару від продавця до покупця.

Відповідно до п. 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 (із змінами та доповненнями) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже ТТН призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Так, з урахуванням наведеного, слід зазначити, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару та надання послуг, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, витрати на які позивачем віднесено до складу валових витрат, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Така ж правова позиція висловлення Вищим адміністративним судом України від 21 березня 2017 р. у справі № К/800/14009/15, від 14 березня 2017 р. у справі № К/800/26970/15, від 14 березня 2017 р. у справі № К/800/463/17.

Враховуючи наведене, недотримання порядку та форми заповнення ТТН не може слугувати підставою для встановлення факту порушення платником податків вимог п.185.1 ст.185, п. 198.3 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України. Отже, висновки ГУ ДФС у Чернігівській області щодо завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту, що ґрунтуються на тому, що товарно-транспортні накладні не містять відомостей про товар, є необґрунтованими.

Крім того, всі інші первинні документи, що оформлені за результатами вищевказаних договорів не мають дефектів форми та змісту та в повній мірі відображають факт господарської операції.

Відповідно до п. а п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (п.п. а п. 198.1 ст. 198 ПК України)

Підпунктом 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими податковими накладними, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Наявність таких податкових накладних, що складені у відповідності до вимог ПК України та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних було встановлено актом перевірки ГУ ДФС в Чернігівській області та під час судового засідання. Тому у позивача були законні підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до вимог п. 74.2 ст.74 Податкового кодексу України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування таким Критеріям, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017.

Так, згідно підпункту 1 пункту 6 таких Критеріїв, моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Аналіз наведеного свідчить про те, що ГУ ДФС України у Чернігівській області при складанні акту документальної позапланової виїзної перевірки від 16.11.2018 № 762/114/37418204, всупереч даним постійного автоматизованого моніторингу податкових накладних, проведено додатковий аналіз бази даних ЄРПН за оскаржувані періоди по взаємовідносинах контрагентів позивача з їх контрагентами по поставці товарів. Такі дії відповідача суд вважає необгрунтованими, оскільки податкові накладні повністю відображають зміст поведених господарських операцій та були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних що свідчить про те, що вони відповідають Критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом було встановлено, що ГУ ДФС в Чернігівській області зробило висновки про відсутність здійснення реальних господарських операцій між позивачем та його контрагентами на підставі результатів опрацювання зібраної податкової інформації відносно кожного з контрагентів позивача.

Згідно вказаних результатів встановлено неможливість виконання контрагентами позивача оформлених господарських операцій наявними трудовими ресурсами та відсутність у них об'єктивно необхідних умов для реального здійснення задокументованих з постачальниками господарських операцій щодо придбання товарів/послуг, розвантаження/навантаження і зберігання.

Суд вважає, що зазначені факти не свідчать про відсутність реальних господарських операцій між позивачем та його контрагентом. Так, довідка податкового органу про відсутність юридичних осіб за місцезнаходженням жодним чином не встановлює факту реальності господарської операції та реальності поставки товару та надання послуг, вони не містить дослідження первинних бухгалтерських документів, що складені позивачем з контрагентами під час виконання зобов'язань за договорами з поставки товару та підряду, не вказує на дефекти первинних бухгалтерських документів, що були складені на оформлення правовідносин позивача та його контрагентами, тобто зазначені господарські операції не досліджувались.

Крім того, суд вважає, що у разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для нього. При цьому чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосередньо контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми витрат до витрат підприємства та суми ПДВ до податкового кредиту. Тому, можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у т. ч. недекларування своїх зобов'язань або несплата податку до бюджету, не є підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ за операціями з такими контрагентами.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей. Суд вважає, що позивач не може нести відповідальності за дії або бездіяльність свого контрагента. В судовому засіданні встановлена наявність підтверджуючих документів, що свідчать про реальність здійснених господарських операцій, тобто всі контрагенти позивача виконали свої договірні зобов'язання. Таким чином, висновки про відсутність реальних наслідків правочину на підставі даних системи співставлення сум податкового кредиту є документально необґрунтованими.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Підпункт 4.1.4 Податкового кодексу України встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом вказаної норми податковий кредит та витрати підприємства вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Твердження відповідача про те, що за даними Єдиного реєстру судових рішень всі всі контрагенти позивача є фігурантами порушених кримінальних проваджень як учасники транзитно - конвертаційних груп, фіктивного підприємництва, судом не приймаються з огляду на те, що само по собі розслідування органами досудового слідства кримінальних справ щодо діяльності контрагентів позивача не є підставою вважати фіктивними та такими, що реально не виконувались угоди, укладені між позивачем та вказаними господарським товариствами.

Вказана позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 8 лютого 2019 року по справа №802/320/18-а (адміністративне провадження №К/9901/63517/18).

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій та рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2254 (дві тисячі двісті п'ятдесят чотири) грн. 00 коп., сплачені відповідно до платіжного доручення від 21.02.2019 № 2090.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 28.11.2018 року № 00004141400.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 28.11.2018 року № 00004151400.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області 2254 (дві тисячі двісті п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. судових витрат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхолаз".

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Верхолаз" (вул.Незалежності,буд.70, кв.(оф) 40,м.Чернігів,14026, код ЄДРПОУ 37418204).

Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, 11 код ЄДРПОУ 39392183).

Повне судове рішення складено 24.04.2019.

Суддя О.В. Кашпур