Ухвала

від 24.04.2019 по справі 1140/2960/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 квітня 2019 року м. Дніпросправа № 1140/2960/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

                     суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року у справі № 1140/2960/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ШЛЯХБУД» до Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов'язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ШЛЯХБУД» до Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов'язати вчинити певні дії задоволено повністю.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції звернувся до суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам КАС України, та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду апеляційної інстанції документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі та надати апеляційну скаргу із зазначенням дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується із наданням доказів що її підтверджують, за наявності.

          Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року скаржник отримав 01 квітня 2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

09 квітня 2019 року скаржник через засоби поштового зв'язку звернувся до суду з клопотанням про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги, а саме сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що скаржнику необхідно додатковий час для оплати судового збору. Крім того, зазначає про відсутність коштів для сплати судового збору.

Проте, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року, скаржнику було надано десятиденний строк саме для надання до суду документу, який підтверджує факт сплати судового збору, а не десятиденний строк протягом якого скаржник повинен був сплатити судовий збір.

При цьому, суд зауважує, що обов'язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до ст. 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який враховуючи дату отримання копії повного судового рішення – 10.12.2018 року є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору.

Такий, невиправдано тривалий строк сплати судового збору суб'єктом владних повноважень виключає можливість для подальшого його продовження.

У відповідності до ст.129 Конституції України та ст.7 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги на доволі великий строк може призвести до затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у цій справі, та відповідно призведе до надання переваги одній зі сторін судового процесу – суб'єкта владних повноважень, що є неприпустимим.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов'язання щодо його сплати при зверненні до суду суб'єктів владних повноважень, а отже обмежене фінансування такої установи не є підставою для надання їй певних переваг зі сплати судового збору перед іншою особою, яка бере участь у розгляді справи та яка повинна сплатити такий судовий збір у встановлений строк для реалізації права на звернення до суду.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції приймає до уваги те, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року скаржнику було надано десятиденний строк, зокрема, і для надання апеляційної скарги із зазначенням дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується із наданням доказів що її підтверджують, за наявності.

Проте, надіслана 09 квітня 2019 року через засоби поштового зв'язку разом з клопотанням апеляційна скарга не містить зазначення дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції приймає до уваги те, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року скаржнику було надано десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, останнім днем якого враховуючи дату отримання ним копії цієї ухвали – 01 квітня 2019 року було 11 квітня 2019 року (включно), проте заяву з доданим платіжним дорученням про сплату судового збору скаржником через засоби поштового зв'язку направлено до суду 17 квітня 2019 року, тобто поза межами строку встановленого судом для усунення недоліків апеляційної скарги.

Не повернення апеляційної скарги, недоліки якої було усунуто скаржником після закінчення встановленого судом строку для їх усунення буде свідчити про надання скаржнику переваги перед іншими учасниками справи.

Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, та у разі не усунення зазначених судом недоліків повертає її.

З урахуванням вищезазначеного та враховуючи те, що недоліки апеляційної скарги зазначені в ухвалі суду від 28 березня 2019 року у встановлений судом строк скаржником усунуто не було, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у відповідності до положень ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги у справі № 1140/2960/18.

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року у справі № 1140/2960/18 – повернути.

          Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

          Повне судове рішення складено та підписано суддями 24 квітня 2019 року.

Головуючий - суддя                                                                      В.Є. Чередниченко

                     суддя                                                                      С.М. Іванов

                     суддя                                                                      О.М. Панченко