Постанова

від 22.04.2019 по справі 826/13595/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13595/16 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Лабора Девелопмент на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лабора Девелопмент до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Лабора Девелопмент (далі - позивача та/або ТОВ Лабора Девелопмент з позовом до Державної архітектурно - будівельної інспекції України (далі - відповідач та/бо ДАБІ України), третя особа Департамент з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - третя особа та/або Департамент) та просить суд:

- визнати незаконним та скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 03.08.2016;

- визнати незаконною та скасувати постанову Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у м. Києві №214/16/10126-41/1608/0212 від 16.08.2016;

- відшкодувати судові витрати.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 вересня 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить суд вказане судове рішення скасувати та винести нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. На думку апелянта, оскаржувана постанова винесена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, зміст апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у м. Києві видано направлення на проведення позапланової перевірки від 19.07.2016 №б/н реконструкції нежитлового будинку під офісно - будівельну будівлю з надбудовою трьох поверхів та мансардного поверху за адресою вул. Спаська, 39 (літера А) у Подільському районі міста Києва на підставі наказу (розпорядження) Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 08.09.2015 №976 та звернення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації №106-4262 від 13.07.2016 (вх. 10/26-1307/30 від 13.06.2016).

В подальшому, Департаментом ДАБІ у м. Києва на підставі службової записки начальника відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно - будівельного контролю та ринкового нагляду продовжено строк позапланової перевірки позивача строком на 2 днів та видано направлення для проведення позапланової перевірки від 01.08.2016 №б/н.

За наслідком перевірки, Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у м. Києві (далі - Департамент ДАБІ у м. Києві) складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 03.08.2016 (далі - акт перевірки).

Зі змісту вказаного акту слідує, що головним інспектором в ході проведення перевірки встановлено наступні порушення від час будівництву об'єкту:

- будівельний майданчик Об'єкту будівництва не відповідає вимогам будівельного генерального плану та проекту виконання демонтажних робіт з реконструкції Об'єкту, а саме: окремі в'їзд і виїзд на будівельний майданчик з вул. Спаської відсутні. В'їзд та виїзд на будівельний майданчик влаштований через одні ворота. Також на будівельному майданчику влаштовані ворота, які не передбачені проектом робіт, з виїздом на прибудинкову територію прилеглих до Об'єкту будинків № 33 та № 37, чим порушено п.6.2.7 ДБН А.3.2.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення ;

- розміщені на Об'єкті складські та побутові приміщення для працюючих не передбачені проектом виконання робіт та не визначені на генеральному плані будівництва, чим порушено п.6.2.10 ДБН А.3.2.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення та п. 4.3 ДБН А.3.1-5-2009 Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва ;

- складування матеріалів та виробів відбувається в непередбачених місцях і не визначено проектом виконання робіт, чим порушено п. 6.3.3; п. 6.3.4 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення ;

- розведення тимчасових електромереж не відповідає п. 6.4.1, п. 6.4.3, п. 6.4.10 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення ;

- проходи на будівельному майданчику та на робочих місцях захаращені матеріалами та виробами, чим порушено п. 6.1.9; п.6.2.1 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення .

На підставі наведених висновків, 03.08.2016 Департаментом ДАБІ у м. Києві складено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - оскаржуваний та/абр спірний припис).

Крім того, Департаментом ДАБІ у м. Києві складено протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності від 03.08.2016.

Надалі, Департаментом ДАБІ у м. Києві прийнято постанову №214/16/10126-41/1608/0212 ВІД 16.08.2016, якою товариство з обмеженою відповідальністю Лабора Девелопмент визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 65 250, 00 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).

Позивач, не погоджуючись із спірним приписом та оскаржуваним рішенням, звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при здійснені позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Лабора Девелопмент Департаментом ДАБІ у м. Києві не було допущено порядку проведення та призначення позапланової перевірки, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування спірного припису та постанови, оскільки при прийнятті останнього відповідач діяв в порядок, спосіб та в межах наданих йому повноважень.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України Про регулювання містобудівної діяльності № 3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон № 3038-VI), Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності № 877-V від 05.04.2007 (далі - Закон № 877-V), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 (далі - Порядок № 553).

В преамбулі Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності вказано, цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом;

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Відповідно до частини першої ст. 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

У відповідно до частини четвертої ст. 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Відповідно до частини п'ятої ст. 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

В преамбулі Закону України Про регулювання містобудівної діяльності вказано, цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до частини першої ст. 3 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України Про Генеральну схему планування території України , Про основи містобудування , Про архітектурну діяльність , Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду , Про землеустрій , іншими нормативно-правовими актами.

В даному випадку, як видно з положень Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Закону України Про регулювання містобудівної діяльності вказані законодавчі акти не протирічать один одному, а тільки доповнюють та конкретизують діяльність певних суб'єктів на яких вони розповсюджуються, в даному випадку ДАБІ України при проведенні архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до частини другої ст. 4 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Згідно зі змісту вказаної норми Закону, позивач є суб'єктом містобудування на об'єкті будівництва, а тому його діяльність регулюється спеціальним актом Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до частини ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва шляхом проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

На виконання положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , постановою Кабінетом Міністрів України № 553 від 23.05.2011 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, яким визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб'єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об'єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 Прикінцеві положення Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Відповідно до ст. 3 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб'єкта господарювання; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об'єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Відповідно до частини першої ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

В п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з нормами спеціального Закону № 3038-VI та порядку № 553 підстави для проведення позапланової перевірки є аналогічними, а саме - звернення фізичних і юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

В даному випадку дослідивши звернення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації №106-4262 від 13.07.2016 (вх. 10/26-1307/30 від 13.06.2016) колегія суддів доходить до висновку, що відповідач при винесенні наказу про проведення позапланової перевірки позивача діяв на підставі Закону №3038-VI та Порядку № 553.

Пояснення позивача, що відповідач безпідставно виніс наказ від 08.09.2015 №976, оскільки в питаннях порушених в зверненні не зазначено жодної підстави для здійснення позапланового заходу та жодного факту про порушення, колегія суддів не приймає до уваги та погоджується із доводами суду першої інстанції, що Подільська районна в місті Києві державної адміністрації не є органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а тому не може встановлювати наявність порушення містобудівної діяльності з наведенням відповідних фактів, з огляду на неможливість проведення відповідної перевірки об'єкту. Надсилання/не надсилання Подільською районною в місті Києві державною адміністрацією повідомлень про віднесення об'єктів будівництва до проблемних не є предметом розгляду даної адміністративної справи та не входить в предмет доказування.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем обґрунтовано враховано звернення скаржника та винесено наказ про проведення позапланової перевірки.

Що ж стосується оцінки наявності чи відсутності допущених порушень позивачем у сфері містобудівної діяльності, які слугували підставою для прийняття спірних припису та постанови колегія суддів зазначає наступне.

Як було зазначено вище, Департаментом ДАБІ у м. Києві встановлено, що будівельний майданчик Об'єкту будівництва не відповідає вимогам будівельного генерального плану та проекту виконання демонтажних робіт з реконструкції Об'єкту, а саме: окремі в'їзд і виїзд на будівельний майданчик з вул. Спаської відсутні. В'їзд та виїзд на будівельний майданчик влаштований через одні ворота. Також на будівельному майданчику влаштовані ворота, які не передбачені проектом робіт, з виїздом на прибудинкову територію прилеглих до Об'єкту будинків № 33 та № 37, чим порушено п.6.2.7 ДБН А.3.2.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення .

Товариство з обмеженою відповідальністю Лабора Девелопмент вказує, що влаштування воріт, які не передбачені проектом робіт, з виїздом на прибудинкову територію прилеглих до Об'єкту будинків № 33 та № 37 були обумовленні попередженням заходів щодо можливої евакуації людей у разі виникнення аварійної ситуації.

В той же час, позивач зазначає, що вказані ворота не експлуатуються.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відхилення таких доводів ТОВ Лабора Девелопмент , оскільки жодних належних та допустимих доказів на підтвердження зазначеного останнім не надано.

При цьому, матеріали справи не містять в собі письмових доказів на підтвердження необхідності встановлення додаткових воріт з метою попередження заходів щодо можливої евакуації людей у разі виникнення аварійної ситуації.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що порушення .6.2.7 ДБН А.3.2.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення позивачем не спростовано.

Оцінюючи наявність чи відсутність порушення щодо розміщення на Об'єкті складські та побутові приміщення для працюючих не передбачені проектом виконання робіт та не визначені на генеральному плані будівництва, чим порушено п.6.2.10 ДБН А.3.2.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення та п. 4.3 ДБН А.3.1-5-2009 Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва варто зазначити наступне.

Так, ТОВ Лабора Девелопмент мотивує відсутність вказаного порушення тим, що складські та побутові приміщення є фактично мобільним контейнером та тимчасовий навіс, який використовується виключно для перевдягання працівників до початку робочої зміни та до її завершення.

Однак, такі доводи не підтвердженні жодними письмовими доказами.

Крім того, належних та достатніх доказів на підтвердження відсутності порушення щодо складування матеріалів та виробів відбувається в непередбачених місцях і не визначено проектом виконання робіт, чим порушено п. 6.3.3; п. 6.3.4 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення та розведення тимчасових електромереж, що не відповідає п. 6.4.1, п. 6.4.3, п. 6.4.10 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення апелянтом в ході розгляду справи як в суді першої так і апеляційної інстанцій не надано, а судом не встановлено.

Натомість, в матеріалах справи міститься фото фіксація виявлених порушень.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відсутність порушень у сфері містобудівної діяльності позивача не доведено.

Згідно пп. 3 п. 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право видавати обов'язкові для виконання приписи, серед іншого, щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржуване рішення прийнято відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 316 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Лабора Девелопмент - залишити без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 вересня 2018року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма