Ухвала

від 11.04.2019 по справі 910/14540/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

м. Київ

11.04.2019Справа № 910/14540/18 За позовом Фізичної особи-підприємця Домнік Андрія Григоровича

до Дочірнього підприємства "Фірма Альтфатер Київ"

про визнання договору недійсним

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Домнік Андрій Григорович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Фірма Альтфатер Київ" про визнання договору на вивезення твердих побутових відходів від 30.09.2016 №3834 недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2018 №910/14540/18 залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.

06.11.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи №910/14540/18 ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.12.2018.

Ухвалою суду від 12.03.2019 суд відмовив в задоволенні заяви позивачу про зміну підстав позову та ухвалив повернути її без розгляду, оголосив в судовому засіданні перерву до 11.04.2019.

11.04.2019 через відділ діловодства суду Домніком Андрієм Григоровичем подана Заява від 10.04.2019 про відмову від позову підписана саме Домніком А.В., в якій Позивач просив закрити провадження у справі, в зв'язку з відмовою від позову.

Розглянувши у судовому засіданні 11.04.2019 Заяву позивача про відмову від позову та про закриття провадження у справі, та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача суд задовольняє її, виходячи з наступного.

Згідно п.2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засіданні суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Судом встановлено, що після звернення позивача до суду з даним позовом та відкриття провадження у даній справі, відповідач подав заяву про відмову від позову.

Частиною 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач вправі відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог).

Відповідно до частини 2 статті 169 Господарського процесуального кодексу України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Відповідно до частини 6 статті 46 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає, зокрема відмови від позову, в якій особу представляє її законний представник, якщо ці дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Суд, розглянувши письмову заяву позивача та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заява про відмову від позову підписана особисто позивачем Домніком Андрієм Григоровичем. Заява не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів. У зв'язку з цим, суд приймає відмову позивача від позову.

З огляду на прийняття господарським судом відмови позивача від позову, суд відповідно до пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України закриває провадження у справі №910/14540/18.

Одночасно суд роз'яснює позивачу правові наслідки відмови від позову та закриття провадження у справі, передбачені частиною 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, якими є недопущення повторного звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Як передбачено в ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладання мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Судом встановлено, що при поданні позову у справі № 910/14540/18 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1762 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією № 1DК 934034 від 06.11.2018 .

Таким чином, враховуючи положення ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, так як заява відповідача про закриття провадження у справі відповідачем подана до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку повернути позивачу з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у справі № 910/14540/18, а саме 881 грн. 00коп.

Згідно з ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.

Відповідачем 12.03.2019 подана Заява про стягнення з позивача витрат на професійну правову допомогу адвоката, відповідно до якої відповідач просить стягнути з позивача Фізичної особи-підприємця Домніка Андрія Григоровича на користь Дочірнього підприємства "Фірма Альтфатер Київ" 20 000,00грн.

Суду надані докази сплати Відповідачем 20 000,00грн. за надані у справі № 910/14540/18 адвокатом Гаврилюком М.Д. послуги згідно угоди №0412/18 про надання правової допомоги від 04.12.2018, що підтверджується угодою №0412/18 про надання правової допомоги від 04.12.2018, рахунком №2712-1 від 27.12.2018, випискою з особового рахунку Адвокатського об'єднання Українська адвокатська група від 27.12.2018.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув в судовому засіданні Заяву відповідача подану 12.03.2019 про стягнення з позивача витрат на професійну правову допомогу адвоката, та дійшов висновку про наступне.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч.5,6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи ст. 28 Правил адвокатської етики (затверджені звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу розумного обґрунтування розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Позивач посилається на неспівмірність витрат на оплату послуг адвоката відповідача та вказує, що адвокатом відповідача надані зокрема позивачу наступні послуги: підготовка позовної заяви, явка в підготовчих судових засіданнях та вважає розмір витрат на оплату послуг правної допомоги неспівмірним із складністю справи та обсягом наданих правничих послуг.

Суд, здійснюючи розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) вказує наступне.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В матеріалах справи міститься копія угоди про надання правової допомоги №0412/18/1-г від 04.12.2018, рахунок-фактура №2712-1 від 27.12.2018, виписки з банківського рахунку АО "Українська адвокатська група", свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю видане Гавилюку М.Д..

Розподіляючи витрати за послуги адвоката відповідача суд вказує, що наявні в матеріалах справи рахунок-фактури, банківська виписка, а також встановлені в договорі про надання правової допомоги ставки не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

На переконання суду, розумним розміром витрат на послуги адвоката в цьому випадку є сума 5 000,00 грн., інші заявлені витрати на послуги адвоката є завищеними та становлять надмірний тягар для позивача (Фізичної особи-підприємця Домніка Андрія Григоровича), що суперечить принципу розподілу витрат.

Таким чином, заявлена Відповідачем вимога, відповідно до ч.3 ст. 130 ГПК України про стягнення з Позивача витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню судом частково, в розмірі 5 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 130, 185, ст.231, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Прийняти відмову Фізичної особи-підприємця Домніка Андрія Григоровича від позову.

Закрити провадження у справі № 910/14540/18.

Повернути з Державного бюджету України Фізичній особі-підприємцу Домніку Андрію Григоровичу (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 50% судового збору у розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одну) грн. сплаченого відповідно до квитанції № 1DК 934034 від 06.11.2018 у суму 1 762,00 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Домніка Андрія Григоровича (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства "Фірма Альтфатер Київ" ( 03151, м. Київ, пр. Повітрофлотський, б.72, код ЄДРПОУ 25280118) 5000 (п'ять тисяч)грн..00коп. витрат на професійну правову допомогу адвоката.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяІ.І. Борисенко