Ухвала

від 19.04.2019 по справі 41/409

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.04.2019Справа № 41/409

За скаргою Приватного підприємства Бонвояж

на бездіяльність Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві

У справі № 41/409

За позовомДочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України ДоПриватного підприємства Бонвояж Простягнення 308 313,82 грн

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М.

за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М.

Представники учасників судового процесу:

від скаржника: не з'явився

від стягувача: не з'явився

від ДВС: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірня компанія Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства Бонвояж про стягнення 191 822,37 грн. -основного боргу, 18 424,35 грн. -пені, 75 250,02 грн. -інфляційних витрат та 22 817,08 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору № 06/08-1844 ТЕ-41 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 29.09.2008 року не розрахувався за поставлений природний газ, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 191 822,37 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.10 у справі № 41/409 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Приватного підприємства Бонвояж (місцезнаходження: 02140, м. Київ, Дарницький р -н, вул. Бориса Гмирі, 3, кв. 7, код ЄДРПОУ 32660669) на користь Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України (місцезнаходження: 04116, м. Київ, Шевченківський р -н, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 191 822 (сто дев'яносто одну тисячу вісімсот двадцять дві) грн. 37 коп. -основного боргу, 18 401 (вісімнадцять тисяч чотириста одну) грн. 81 коп. -пені, 66 464 (шістдесят шість тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 37 коп. -інфляційних втрат, 22 817 (двадцять дві тисячі вісімсот сімнадцять) грн. 08 коп. - 3% річних, 2 995 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 06 коп. державного мита та 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 26 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суд від 01.02.2011 у справі № 41/409 рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.10 у справі № 41/409 залишено без змін.

На виконання вказаного вище судового рішення було видано накази.

29.03.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Приватного підприємства Бонвояж , в якій боржник просив суд визнати неправомірною бездіяльність Дарницького районного відділу держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо не зняття арешту зі всього майна підприємства після закриття виконавчого провадження № 2607373; зобов'язати Дарницький районний відділ держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві зняти арешт зі всього майна, що належить ПП Бонвояж , накладений в рамках виконавчого провадження № 26067373.

Ухвалою суду від 05.04.2019 повідомлено Дарницький районний відділ держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про подання скарги та її розгляд 12.04.2019; запропоновано стягувачу та державному виконавцю подати заперечення проти скарги, з наданням доказів на підтвердження заперечень, у строк до 12.04.2019.

11.04.2019 через канцелярію суду від стягувача надійшли письмові пояснення з приводу поданої скарги, в яких він зазначив, що згідно даних бухгалтерського обліку компанії заборгованість ПП Бонвояж за наказом Господарського суду м. Києва від 15.03.2011 № 41/409 відсутня. Також просив суд здійснювати розгляд скарги без участі його представника.

12.04.2019 через канцелярію суду від ВДВС надійшло клопотання про відкладення розгляду скарги.

У судовому засіданні 12.04.2019 представник скаржника надав усні пояснення з приводу поданої скарги, відповідно до яких просив суд задовольнити її в повному обсязі. Не навів заперечень проти відкладення розгляду скарги.

У судовому засідання 12.04.2019 судом відкладено розгляд скарги до 19.04.2019.

У судове засідання 19.04.2019 представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час розгляду скарги були повідомлені належним чином.

Представник ВДВС у судове засідання 19.04.2019 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

З огляду на те, що згідно з ч.4 ст.342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача та державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд дійшов висновку, що незважаючи на неявку представників стягувача та ВДВС, скарга Приватного підприємства Бонвояж може бути розглянута судом у судовому засіданні 19.04.2019.

Судом встановлено, що на підставі наказу Господарського суду № 41/409 від 15.03.2011 Дарницьким районним відділом держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження № 26067373, яким надано ПП Бонвояж строк на добровільне виконання наказу - до 03.05.2011 та накладено арешт на все майно, що належить ПП Бонвояж .

25.11.2011 Дарницьким районним відділом держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 30272,99 грн.

12.04.2012 Дарницьким районним відділом держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження, в якій зазначено, що згідно акта звіряння розрахунків від 30.11.2011 залишок боргу згідно наказу № 41/409 від 15.03.2011 року відсутній.

23.04.2012 Дарницьким районним відділом держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

23.04.2012 Дарницьким районним відділом держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про зняття арешту з коштів та майна боржника, оскільки борг, виконавчий збір, витрати виконавчого провадження сплачено.

Проте, боржником зазначено, що незважаючи на наявність постанови про зняття арешту з майна та рахунків підприємства, арешт з майна ПП Бонвояж так і не знято.

ПП Бонвояж неодноразово зверталося до Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби з листами щодо зняття арешту, проте арешт і досі не знято, що підтверджується інформаційною довідкою № 114940301.

Зазначену бездіяльність скаржник вважає неправомірною з огляду на те, щодо незняття арешту з майна, яке триває протягом 7 років, заважає ПП Бонвояж вільно розпоряджатися належним йому майном (право власності підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 114940301), а саме: нежилою будівлею, що розташована за адресою: м.Київ, вулиця Багговутівська, будинок 17-21, що суперечить ст. 134 Господарського кодексу України та ст.ст. 316-317 Цивільного кодексу України.

Дослідивши матеріали поданої скарги господарський суд задовольняє її повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст.129 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

За приписами ст.18, ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Закон України Про виконавче провадження визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до положень статті 1 цього Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно ч.1 ст.5 Закону України Про виконавче провадження , примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Умовами статті 50 Закону України Про виконавче провадження (в редакції від 01.01.2012) встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред'явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що 23.04.2012 Дарницьким районним відділом держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про зняття арешту з коштів та майна боржника, відповідно до якої борг, виконавчий збір, витрати виконавчого провадження сплачено, у зв'язку з чим знято арешт з всього майна та розрахункових рахунків боржника (ПП Бонвояж).

Разом з тим, незважаючи на наявність постанови про зняття арешту з коштів та майна боржника від 23.04.2012, фактично арешт з майна ПП Бонвояж знято не було, що підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 114940301.

В ст. 8 Конституції України зазначено, що Конституція України має найвищу юридичну силу.

Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Згідно зі ст. 41 Конституції України , кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є недоторканим… .

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що бездіяльністю Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у міста Києві, яка полягає у фактичному не знятті арешту з майна боржника, порушують права власника - ПП Бонвояж щодо права розпорядження власним майном.

Частиною 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, а частиною 4 вказаної статті передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Положеннями ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Керуючись наведеними приписами процесуального та матеріального законодавства, суд приходить до висновку, що бездіяльність Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у міста Києві щодо незняття арешту з майна Приватного підприємства Бонвояж , накладеного в межах виконавчого провадження № 26067373, у зв'язку з його закриттям, є неправомірною.

З метою відновлення порушеного права, суд зобов'язує Дарницький районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у міста Києві зняти арешт з майна Приватного підприємства Бонвояж , накладений в межах виконавчого провадження № 26067373.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Приватного підприємства Бонвояж на бездіяльність Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у міста Київ задовольнити повністю.

2. Визнати неправомірною бездіяльність Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у міста Києві щодо незняття арешту з майна Приватного підприємства Бонвояж , накладеного в межах виконавчого провадження № 26067373, у зв'язку з його закриттям.

3. Зобов'язати Дарницький районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у міста Києві зняти арешт з майна Приватного підприємства Бонвояж , накладений в межах виконавчого провадження № 26067373.

4. Згідно з ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали складено та підписано 24.04.2019

Суддя Спичак О.М.