Рішення

від 23.04.2019 по справі 911/265/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2019 р. м. Київ Справа № 911/265/19

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Руденко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Епіцентр К доПриватного підприємства Європейське будівництво простягнення 771249,88 грн. за участю представників: позивача:ОСОБА_1 - адвокат, дов. від 03.07.2017 відповідача:ОСОБА_2 - керівник суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Епіцентр К (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Європейське будівництво (далі - відповідач) про стягнення 771249,88 грн., з яких 622055,65 грн. основний борг, 63496,69 грн. інфляційні втрати, 23492,00 грн. 3 % річних, 62205,54 грн. штраф.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки від 13.03.2017 № 130317/ЦО щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар у строк визначений договором.

До закінчення підготовчого засідання позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, якою в порядку ст. 46 ГПК України зменшив розмір позовних вимог в частині заявлених до стягнення сум основного боргу, штрафу, та збільшив розмір позовних вимог в частині заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, 3 % річних, та просить суд стягнути з відповідача 551623,18 грн. основного боргу, 116405,48 грн. інфляційних втрат, 32235,00 грн. 3% річних, 20033,22 грн. штрафу.

До закінчення підготовчого засідання позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, якою в порядку ст. 46 ГПК України зменшив розмір позовних вимог в частині заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, 3 % річних, та збільшив розмір позовних вимог в частині заявлених до стягнення сум основного боргу, штрафу та просить суд стягнути з відповідача 551623,19 грн. основного боргу, 106162,11 грн. інфляційних втрат, 29471,00 грн. 3% річних, 55162,29 грн. штрафу.

За таких обставин, в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення з відповідача 551623,19 грн. основного боргу, 106162,11 грн. інфляційних втрат, 29471,00 грн. 3% річних, 55162,29 грн. штрафу.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції останньої заяви про зменшення розміру позовних вимог та просить суд їх задовольнити з мотивів, викладених в позові.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача не заперечував щодо позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми основного боргу, однак заперечив проти позовних вимог в частині стягнення сум інфляційних втрат, 3 % річних та штрафу, вважає їх завищеними та безпідставними, позаяк, на переконання відповідача відсутня його вина в простроченні платежів, оскільки сторонами не було узгоджено остаточну суму заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір поставки від 13.03.2017 № 130317/ЦО (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - постачальник зобов'язується поставити та передати у власність відповідачу - покупцю, або його регіональним філіям, які зазначені у Додатку № 1 до договору, товар, а покупець прийняти та оплатити його вартість.

Відповідно до п. 1.2 договору кількість товару, а також номенклатура, асортимент, ціна та вартість товару зазначається сторонами у специфікації (-ях), яка (-і), є невід'ємною частиною (-ми) даного договору та/або у видаткових накладних на товар.

Поставка товару по даному договору здійснюється у відповідності з Правилами міжнародного тлумачення торговельних термінів (Інкотермс 2010) на умовах ЕХW - склад постачальника, визначених з урахуванням внутрішньодержавного виконання цього договору (п. 1.3 договору).

Згідно з п. 2.1 договору покупець оплачує товар за ціною, передбаченою у специфікації (-ях), яка (-і), є невід'ємною частиною (-ми) даного договору та/або у видаткових накладних на товар.

Згідно з п. 2.5 договору сума договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених постачальником протягом строку дії договору та вказаних у накладних.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що покупець проводить розрахунки з постачальником за товар на умовах відстрочки платежу до 30 (тридцяти) календарних днів, починаючи з дати поставки такої партії товару шляхом прямого безготівкового банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок відповідного невідокремленого структурного підрозділу ТОВ Епіцентр К , що вказується у наданому постачальником покупцю рахунку-фактурі.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та його скріплення печатками. Строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 договору і діє до 31.12.2017, а в частині здійснення розрахунків за поставлений товар - до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань. (п. 7.1, 7.2 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар по видатковим накладним, які підписані в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін, підписи яких скріплені печатками товариств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи, за який (товар) відповідач не розрахувався в повному обсязі, в зв'язку з чим за відповідачем рахується борг в розмірі 551623,18 грн. - різниця між сплаченими грошовими коштами за поставлений товар та загальною вартістю поставленого товару.

Зазначена сума боргу підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між сторонами у справі за вказаним договором, який був складений сторонами на вимогу суду, згідно якого борг відповідача перед позивачем станом на 19.03.2019 складає 551623,18 грн. Зазначений акт підписаний в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін, їх підписи скріплені печатками підприємств, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами п. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар, у зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 551623,18 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно з вимогами ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення з відповідача 551623,18 грн. заборгованості за поставлений товар. В решті позовних вимог про стягнення 0,01 грн. основного боргу суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з прострочених сум грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача інфляційні втрати з прострочених сум складають 106162,11 грн., 3% річних з прострочених сум складають 29471,00 грн.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 104629,46 грн. В решті позовних вимог про стягнення 1532,65 грн. інфляційних втрат суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Здійснений позивачем розрахунок 3% річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача у вказаній частині підлягає задоволенню.

Також позивач на підставі п. 5.4 договору просить суд за порушення строку оплати товару стягнути з відповідача штраф у розмірі 10 % від вартості простроченого товару, розмір якого за розрахунком позивача складає 55162,29 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з приписами ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом, сума штрафу від вартості простроченого товару становить 55162,32 грн., що не виходить за межі заявлених позивачем вимог в частині стягнення з відповідача 55162,29 грн. штрафу.

Відтак, здійснений позивачем розрахунок штрафу відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача проти позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та штрафу, яке мотивовано відсутністю його вини в простроченні платежів, оскільки сторонами не було узгоджено остаточну суму заборгованості, не приймаються при вирішенні спору та відхиляються судом з огляду на таке. Сторони договору визначили порядок розрахунку за поставлений товар та строк його оплати, який відповідач прострочив. Обов'язок відповідача здійснити розрахунок за поставлений товар в строк визначений в договорі не стоїть в залежності від узгодження між сторонами остаточної суми боргу. Вищезазначені приписи норм законодавства та умов укладеного між сторонами договору, свідчать про наявність правових підстав для нарахування інфляційних втрат, 3 % річних та штрафу на прострочену суму заборгованості.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем в розмірі 551623,18 грн. на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 551623,18 грн. основного боргу, 104629,46 грн. інфляційних втрат, 29471,00 грн. 3 % річних, та 55162,29 грн. штрафу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті вимог суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 129 1 Конституції України, ст.ст. 13, 74, 123, 129, ч. 9 ст. 165, 232-233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Європейське будівництво (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 46, ідентифікаційний код 35830384) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Епіцентр К (04128, м. Київ, Святошинський р-н, вул. Берковецька, буд. 6-к, ідентифікаційний код 32490244) 551623 (п'ятсот п'ятдесят одну тисячу шістсот двадцять три) грн. 18 коп. основного боргу, 104629 (сто чотири тисячі шістсот двадцять дев'ять) грн. 46 коп. інфляційних втрат, 29471 (двадцять дев'ять тисяч чотириста сімдесят одну) грн. 00 коп. 3 % річних, 55162 (п'ятдесят п'ять тисяч сто шістдесят дві) грн. 29 коп. штрафу, 11113 (одинадцять тисяч сто тринадцять) грн. 29 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 25.04.2019.

Суддя Ю.В. Подоляк