Рішення

від 11.04.2019 по справі 910/1716/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.04.2019Справа № 910/1716/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг системс груп"

до Акціонерне товариство "Київенерго"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кукота О.Ю.

Представники учасників справи:

від позивача Кудрявцев Г.А. (адвокат);

від відповідача не з'явились.

Вільний слухач ОСОБА_2

В судовому засіданні 11.04.2019 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представника позивача, що повне рішення буде складено 25.04.2019р.

СУТЬ СПОРУ:

12 лютого 2019 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг системс груп" (позивач) надійшла позовна заява № 01/01 від 04.02.2019 року до Акціонерного товариства "Київенерго" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором про виконання робіт із розроблення робочих проектів та виконання будівельно-монтажних робіт з встановлення вузлів обліку теплової енергії на вводах житлових будинків з поставкою обладнання № 326/31-17 від 03.08.2017 року в сумі 342 612,27 грн. з них: основного боргу - 315 300,42 грн. (триста п'ятнадцять тисяч триста гривень 42 копійки ), інфляційних втрат - 18 993,10 грн. (вісімнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто три гривні 10 копійок) та 3% річних - 8318,75 грн. (вісім тисяч триста вісімнадцять гривень 75 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як замовник, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором про виконання робіт із розроблення робочих проектів та виконання будівельно-монтажних робіт з встановлення вузлів обліку теплової енергії на вводах житлових будинків з поставкою обладнання № 326/31-17 від 03.08.2017 року, зокрема, в повному обсязі не здійснив оплату вартості виконаних позивачем, як підрядником, робіт, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1716/19, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.03.2019 року.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 14.03.2019 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/1716/19 до судового розгляду по суті на 11.04.2019 року. Про дату та час розгляду справи по суті відповідача повідомлено ухвалою-викликом від 14.03.2019 року.

В судовому засіданні 11.04.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання 11.04.2019 року не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103048999097.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк, а також правом взяти участь у розгляді справи, не скористався.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі представлені докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.08.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг системс груп" (надалі - підрядник, позивач) та Публічним акціонерним товариством Київенерго , правонаступником якого є Акціонерне товариство Київенерго (надалі - замовник, відповідач) укладено договір про виконання робіт із розроблення робочих проектів та виконання будівельно-монтажних робіт з встановлення вузлів обліку теплової енергії на вводах житлових будинків з поставкою обладнання № 326/31-17 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати на свій ризик та своїми силами роботи зазначені в п. 1.2. договору, поставити обладнання, а замовник - прийняти і оплатити виконані роботи та поставлене обладнання.

В п. 1.2. договору сторони узгодили найменування робіт: Встановлення вузлів обліку теплової енергії на вводах житлових будинків (проектні та будівельно-монтажні роботи, а саме, Лот 7 Встановлення вузлів обліку теплової енергії на вводах 120 житлових будинків у Печерському, Подільському та Оболонському районах міста Києва (проектні та будівельно-монтажні роботи), код ДКПП-43.29 (далі - роботи).

Згідно з п. 1.5. договору поставка обладнання здійснюється в асортименті, номенклатурі, у кількості, строки, за ціною та за якісними характеристиками узгодженими сторонами у додатках до договору. Підрядник передає обладнання у власність замовника.

Пунктом 3.1. договору визначено, що ціна цього договору дорівнює вартості проектних робіт, яка визначена у додатку 2 до договору Зведений кошторис на проектні роботи та кошторисна документація до нього , вартості будівельно-монтажних робіт і обладнання, яка визначена, з урахуванням середньої вартості будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт з поставкою обладнання і розрахована виходячи з вартості 5-ти топових кошторисів з різними діаметрами витратомірів (Dу20, Dу25, Dу40, Dу65) (додаток 4 до договору) з урахуванням вихідних даних (додаток 3 до договору), є орієнтовною і становить з урахуванням ПДВ 9 218 102,88 грн.

Ціна договору може бути змінена шляхом складання додаткової угоди до цього договору у разі внесення змін до складу, обсягів та ціни робіт, матеріальних ресурсів та устаткування (обладнання), зазначених у проектно-кошторисній документації або появи нормативних актів, що впливають на вартість виконуваних робіт (п. 3.5. договору).

За умовами п. 4.1.1. договору оплата виконаних проектних робіт за договором здійснюється на підставі акта приймання-передачі виконаних проектних робіт у розмірі 100% від суми, яка зазначена в акті приймання-передачі виконаних проектних робіт з відтермінуванням платежу 30 календарних днів з моменту підписання такого акта.

Остаточний розрахунок за договором проводиться замовником після завершення всього комплексу робіт, отримання повного комплекту технічної документації, яка оформлена належним чином та підписання акту приймання в експлуатацію об'єктів, з відтермінуванням платежу 30 календарних днів (п. 4.1.4. договору).

Відповідно до п.п. 6.1.1., 6.1.2. договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи, поставлене та змонтоване обладнання. Приймати виконані проектні та будівельно-монтажні роботи, змонтоване обладнання згідно з актами приймання-передачі виконаних проектних робіт, актами КБ-2в, актами приймання-передавання змонтованого обладнання та довідками КБ-3 у разі відсутності зауважень щодо якості виконаних робіт та відповідності їх умовам договору.

В п. 10.1. договору встановлено, що договір діє до 01.07.2018 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Як зазначає позивач, договір припинив свою дію за строками, тоді як в частині виконання зобов'язань, в силу п. 10.1. договору, продовжує діяти.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору про виконання робіт із розроблення робочих проектів та виконання будівельно-монтажних робіт з встановлення вузлів обліку теплової енергії на вводах житлових будинків з поставкою обладнання № 326/31-17 від 03.08.2017 року позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 1 374 385,54 грн., з яких: 192 990,60 грн. - сума виконаних проектних робіт та 1 181 394,94 грн. - сума будівельно-монтажних робіт та налагоджувальних робіт з вартістю обладнання, що підтверджується актами введення теплового вузла обліку, актами приймання-виконаних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (копія містяться в матеріалах справи). Вказані акти та довідки підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень та скріплені печатками товариств.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за виконані позивачем роботи розрахувався лише частково в сумі - 1 059 085,12 грн., що підтверджується банківською випискою ПАТ Перший український міжнародний банк від 03.12.2018 року за період з 01.09.2017 року по 01.09.2018 року (копія мітиться в матеріалах справи).

Відтак, за рахунками позивача, у відповідача існує заборгованість перед позивачем за договором № 326/31-17 від 03.08.2017 року, яка становить 315 300,42 грн. (1 374 385,54 грн. (загальна сума виконаних робіт) - 1 059 085,12 грн. (частково оплачені роботи) = 315 300,42 грн.).

Судом встановлено, що внаслідок неоплати відповідачем виконаних позивачем робіт звернувся до відповідача з претензією № 0112 від 06.12.2018 року про сплату заборгованості за договором №326/31-17 від 01.12.2017 року у розмірі 315 300,42 грн., у відповідь на яку, відповідач листом № 42АУ/202/2417 від 20.12.2018 року повідомив позивача, що у зв'язку з відсутністю грошових коштів на банківських рахунках АТ "Київенерго" та запропонував в рахунок погашення заборгованості демонтувати та забрати ВОТЕ (вузли обліку теплової енергії) вартістю, еквівалентній зазначеній заборгованості.

Позивач з даною пропозицією не погодився, тому дані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за порушення виконання грошового зобов'язання щодо оплати виконаних робіт.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положеннями ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Приписами ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору № 326/31-17 від 01.12.2017 року, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, який містить елементи договору поставки, тобто є змішаним договором.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, як встановлено нормами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України.

Приписами ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 887 Цивільного кодексу України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Наявність, обсяг заборгованості відповідача у розмірі 315 300,42 грн. та настання строку виконання обов'язку щодо сплати підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та не були спростовані відповідачем.

За умовами ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідач контррозрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу до суду не надав та не надіслав.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договору, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 326/31-17 від 01.12.2017 року в розмірі 315 300,42 грн.

При зверненні до суду позивач також просив суд стягнути з відповідача на його користь інфляційні втрати - 18 993,10 грн. та 3% річних - 8318,75 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведена норма встановлює право кредитора вимагати сплати суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних протягом усього періоду прострочення до моменту повного виконання боржником своїх грошових зобов'язань перед кредитором.

Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, що вони є арифметично вірними, позивач здійснив нарахування інфляційних втрат та 3% річних у відповідності до вимог чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних в межах визначеного позивачем періоду є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 18 993,10 грн. - інфляційних втрат та 8318,75 грн. - 3% річних, за розрахунками позивача.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 року встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву на позов, справа згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.

Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст. 46 Господарського процесуального кодексу України правами, жодного доказу на спростування доводів позивача, або доказів суду не надав.

Враховуючи викладені судом обставини та факти, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового в сумі 5139,18 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, у відповідності до Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921,00 грн.

В частині 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру до господарського суду ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, при зверненні з позовом до суду з вимогами про стягнення 342 612,27 грн., позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 5139,18 грн., тоді як сплати 5138,28 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 911 від 05.02.2019 року.

За таких обставин, з огляду на те, що позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі, з позивача підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України 0,90 грн. недоплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Київенерго" (код ЄДРПОУ 00131305, адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг систем груп" (код ЄДРПОУ 39794298, адреса: 03061, м. Київ, пр-т Відрядний, 103, офіс 402) грошові кошти: основного боргу - 315 300,42 грн. (триста п'ятнадцять тисяч триста гривень 42 копійки ), інфляційних втрат - 18 993,10 грн. (вісімнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто три гривні 10 копійок), 3% річних - 8318,75 грн. (вісім тисяч триста вісімнадцять гривень 75 копійок) та судовий збір - 5139,18 грн. (п'ять тисяч сто тридцять дев'ять гривень 18 копійок).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг систем груп" (код ЄДРПОУ 39794298, адреса: 03061, м. Київ, пр-т Відрядний, 103, офіс 402) в дохід Державного бюджету України (р/р 34314206083017, Одержувач: ГУК у м. Києві/м. Київ, Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030101) 0,90 грн. (дев'яносто копійок) недоплаченого судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.04.2019р.

Суддя О.В. Котков