Рішення

від 24.04.2019 по справі 903/969/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 квітня 2019 р. Справа № 903/969/18

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участі секретаря судового засідання Русинчук М.М., розглянувши матеріали по справі № 903/969/18

за позовом Фонду державного майна України, м. Київ

третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державного підприємства «Центр-сервіс» , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Футурра» , м. Луцьк

про стягнення 115 383,55 грн.,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 315 від 04.12.2018),

від третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ДП «Центр-сервіс» : н/з,

від відповідача: н/з,

в с т а н о в и в:

28.12.2018 на адресу Господарського суду Волинської області на виконання ухвали Господарського суду міста Києва надійшли за підсудністю матеріали позовної заяви № 10-25-24500 від 30.11.2018 Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Футурра» про стягнення 115 383,55 грн.

Ухвалою суду від 03.01.2019 було залишено позовну заяву Фонду державного майна України без руху; встановлено Фонду державного майна України строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10-ти днів з дня одержання цієї ухвали шляхом надання Господарському суду Волинської області: доказів сплати судового збору в розмірі 1762 грн.; доказів на підтвердження відправлення Товариству з обмеженою відповідальністю «Футурра» копії позовної заяви та доданих до неї документів.

22.01.2019 Фонд державного майна України на виконання вимог ухвали суду від 03.01.2019 подав до суду оригінал квитанції про сплату судового збору та докази на підтвердження відправлення ТзОВ «Футурра» копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Ухвалою суду від 25.01.2019 було відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.02.2019, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 18.02.2019 року; залучено третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державне підприємство «Центр-сервіс» ; встановлено третій особі на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, строк для подання пояснень на позов із урахуванням вимог ст.ст. 165, 168 ГПК України до 18.02.2019 року.

13.02.2019 позивач надіслав до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи оригіналів доказів надсилання третій особі на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, копії позовної заяви з додатками.

18.02.2019 представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ДП «Центр-сервіс» надіслав до суду пояснення третьої особи на позов б/н і дати, в яких позовні вимоги підтримує та вважає їх правомірними, просить судові засідання проводити за відсутності представника третьої особи, а також просить стягнути з відповідача на користь ДП «Центр-сервіс» 2 000 грн. в рахунок оплати адвокатських послуг.

В судове засідання 20.02.2019 представник відповідача не з'явився, відповідач відзиву на позов не подав.

Ухвала суду, яка була надіслана на адресу відповідача, повернулася з поштовою відміткою: «Неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача» , хоча була надіслана на адресу: Волинська область, м. Луцьк, пр. Волі, 12, яка зазначена в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як адреса місцезнаходження відповідача.

Ухвалою суду від 20.02.2019 було відкладено підготовче засідання на 12.03.2019; запропоновано відповідачу в строк до 11.03.2019 року подати відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; запропоновано позивачу подати суду до 11.03.2019 року розрахунок орендної плати за спірний період окремо за кожен місяць (наростаючим підсумком), в якому вказати (окремо за кожен місяць): нараховану суму, оплачену суму, заборгованість; розрахунок пені, враховуючи строки оплати, встановлені договором оренди № 14 від 29.01.2016; розрахунок неустойки в розмірі 50 007,57 грн. за період з 20.07.2018 по 15.09.2018.

21.02.2019 представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ДП «Центр-сервіс» надіслав до суду заяву про приєднання до матеріалів справи копії платіжного доручення № 1003 від 14.02.2019 на суму 2 000 грн. на підтвердження передоплати за юридичні послуги згідно з договором від 14.02.2019.

В судове засідання 12.03.2019 представник відповідача не з'явився, відповідач відзиву на позов не подав.

Ухвала суду, яка була надіслана на адресу відповідача, повернулася з поштовою відміткою: «Інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення» , хоча була надіслана на адресу: Волинська область, м. Луцьк, пр. Волі, 12, яка зазначена в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як адреса місцезнаходження відповідача.

Ухвалою суду від 12.03.2019 підготовче провадження було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 26.03.2019.

В судовому засіданні 26.03.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представники відповідача, третьої особи в судове засідання 26.03.2019 не з'явилися.

Факт належного повідомлення третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ДП «Центр-сервіс» підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301037024885.

Згідно з інформацією із сайту «Укрпошта» поштове відправлення (ухвала суду від 12.03.2019), яке надсилалось відповідачу - ТзОВ «Футурра» , у точці видачі/доставки.

Згідно із ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Заслухавши пояснення представника позивача, судом на підставі ст.216 ГПК України було оголошено перерву в судовому засіданні до 24.04.2019, відповідача та третю особу було повідомлено ухвалою суду на підставі ст.120 ГПК України про дату, час, місце наступного судового засідання з розгляду справи по суті.

В судове засідання 24.04.2019 представник відповідача, третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не з?явились.

Ухвали суду від 12.03.2019, 26.03.2019, надіслані відповідачу за адресою: м.Луцьк, пр.Волі, 12, повернулись без вручення адресату. Згідною з поштовими довідками, прикріпленими до конвертів, причиною повернення є: За закінченням встановленого строку зберігання та Не значиться .

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою місцезнаходження відповідача є: Волинська область, м. Луцьк, пр. Волі, 12.

Як передбачено пунктом 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Випадків, встановлених ст.202 ГПК України, коли розгляд справи по суті відкладається, судом не встановлено.

За таких обставин, коли відповідача було повідомлено про судовий розгляд за місцем знаходження, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, справу розглянуто по суті за відсутності представника відповідача, за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державне підприємство «Центр-сервіс» повноважного представника в судове засідання не направило, про розгляд справи по суті було повідомлено ухвалою від 26.03.2019, яку отримала 01.04.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.

Ухвалою суду від 24.04.2019 було задоволено клопотання представника позивача про поновлення строку для подання клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.; поновлено Фонду державного майна України пропущений процесуальний строк на подання клопотання про приєднання доказів.

В судовому засіданні представник позивача уточнив прохальну частину позовної заяви, зазначивши, що кошти з відповідача слід стягнути на рахунок Державного бюджету України: одержувач: УДКСУ у Печерському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897; банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код банку 899998; рахунок: 31112093026006; код: 22080200; призначення платежу: *;101;*22080200*37397106*№14*29.01.2016*32945* орендна плата, пеня, неустойка.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на таке.

29.01.2019 між Фондом державного майна України як орендодавцем і ТзОВ Футурра як орендарем було укладено договір оренди від 29.01.2016 № 14 державного нерухомого майна загальною площею 191,3 кв. м . за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 16 (надалі - договір), що обліковується на балансі державного підприємства "Центр-сервіс".

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, що належить до державної власності, нежитлові приміщення загальною площею 191,3 кв. м (реєстраційний номер 00309306.1.ААААЛЖ080) в будинку пам'ятки архітектури міського значення за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 16, що обліковується на балансі державного підприємства "Центр-сервіс", та належить до сфери управління Державного управління справами.

Згідно з п. 3.1. договору орендна плата визначена на підставі ОСОБА_1 розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - листопад 2015 року - 15 476,60 грн (п'ятнадцять тисяч чотириста сімдесят шість гривень 60 коп . ).

Орендна плата за перший місяць оренди - січень 2016 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди - листопад 2015 року на індекси інфляції за грудень 2015 року з врахуванням фактичної кількості діб оренди у січні 2016 року.

Згідно з п. 3.3. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції (відповідно до чинного законодавства) за наступний місяць.

Згідно з п. 3.6. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу в співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, встановлених Методикою розрахунку і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Оскільки орендарем - ТОВ Футурра несвоєчасно і не в повному обсязі сплачувалася орендна плата за користування об'єктом оренди, Фонд державного майна України в жовтні 2017 року звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва .

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 у справі № 910/18902/17 за позовом Фонду державного майна України до ТОВ "Футурра", за участю третіх осіб - Державного підприємства "Центр-сервіс" та Державного управління справами про розірвання договору, стягнення заборгованості та виселення, стягнуто з ТОВ Футурра на користь Державного бюджету України заборгованість з орендної плати 136698,03 грн. за період з липня 2017 по квітень 2018, пеню в розмірі 22726,84 грн. за період з 29.01.2016 по 10.05.2018 , штраф в розмірі 3791,26 грн; розірвано договір оренди №14 нерухомого майна, що належить до державної власності, укладений 29.01.2016 між Фондом та ТОВ "Футурра", виселено ТОВ "Футурра" із зайнятих ним нежитлових приміщень загальною площею 191,3 кв.м (реєстровий номер 00309306.1.ААААЛЖ080) в будинку пам'ятки архітектури міського значення за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 16.

В п.3.11. договору сторони передбачили, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов?язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Після прийняття Господарським судом міста Києва рішення від 19.06.2018 у справі № 910/18902/17 відповідач не повернув орендованого державного майна за актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Частиною першою статті 626 Цивільний кодекс України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

На відносини, пов'язані із орендою державного майна поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII.

Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

У відповідності до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем несвоєчасно і не в повному обсязі сплачувалася орендна плата за користування об'єктом оренди, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість зі сплати орендної плати до Державного бюджету України.

Частинами 1, 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 29 Закону України Про оренду державного та комунального майна за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання передбачені статтею 611 ЦК України.

Відповідно до пункту 10.11. договору обов'язок щодо складання акта приймання-передавання при поверненні майна покладається на орендаря.

Згідно з пунктом 10.1. договору в разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу.

Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання.

Враховуючи приписи ст.241 ГПК України, рішення у справі№ 910/18902/17 набрало законної сили 17.07.2018, проте, як пояснював в судовому засіданні представник позивача, до Фонду підписаний акт приймання-передавання державного нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 16, не надходив.

Оскільки після прийняття Господарським судом міста Києва рішення від 19.06.2018 у справі № 910/18902/17 відповідач не повернув орендованого державного майна за актом приймання-передачі позивачем нараховано плату за оренду майна за період квітень 2018 - липень 2018 року (20 днів) .

Заборгованість ТОВ Футурра з орендної плати за період квітень 2018 - липень 2018 року (20 днів) становить 47 118,50 грн., враховуючи наведені приписи законодавства та встановлені судом фактичні обставини справи підлягає до стягнення з відповідача (розрахунок заборгованості знаходиться в матеріалах справи).

Частиною 2 ст.785 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадку, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Пунктом 10.12. договору передбачено, що у випадку якщо орендар не виконує обов?язку щодо повернення майна орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

У зв?язку з тим, що відповідач не виконує обов?язку щодо повернення з оренди державного майна підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 50007,14 грн., нарахованої на підставі ч.2 ст.785 ЦК України (розрахунок неустойки знаходиться в матеріалах справи).

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 18 257,48 грн. пені за загальний період нарахування з 11.05.2018 по 04.09.2018 (розрахунок пені знаходиться в матеріалах справи).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Частиною 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені за несвоєчасну сплату орендної плати передбачена п. 3.7. договору, згідно із яким сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

З огляду на умову п. 3.7. договору сторони передбачили інший період нарахування пені, аніж шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Оскільки до стягнення заявлено суму заборгованості, починаючи з квітня 2018 року, та враховуючи, що згідно з п. 3.6. договору орендна плата мала перераховуватись відповідачем щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, то порушення відповідачем строку оплати за зобов?язаннями квітня 2018 року настало 16.05.2018, а тому нарахування позивачем пені за період з 11.05.2018 по 15.05.2018 в розмірі 636,18 грн. є безпідставним.

У зв?язку з порушенням умов договору щодо строку оплати підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 17620,80 грн. пені (18257,48 - 636,68.)

У зв?язку із частковим задоволенням позовних вимог витрати по сплаті судового збору на підставі ст.129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

18.02.2019 представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ДП «Центр-сервіс» надіслав до суду пояснення третьої особи на позов б/н і дати, в яких позовні вимоги підтримує та вважає їх правомірними, просить судові засідання проводити за відсутності представника третьої особи, а також просить стягнути з відповідача на користь ДП «Центр-сервіс» 2 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

До пояснення додано: ордер про надання правової допомоги серії КВ № 287340, виданий ДП «Центр-сервіс» ОСОБА_2Є , копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, витяг з Єдиного реєстру адвокатів.

21.02.2019 на адресу суду представником третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, адвокатом ОСОБА_2 було надіслано копію платіжного доручення №1003 від 14.02.2019 на суму 2000 грн.

Як визначено ч.13 ст.129 ГПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ДП «Центр-сервіс» у справі № 903/969/18 підтримувала позовні вимоги.

Відповідно до ч.3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (надання послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В порушення ч. 3 ст. 126 ГПК України третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ДП «Центр-сервіс» не подано суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Як роз?яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.п.6.3. постанови №7 від 21.02.2013 року Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України (в редакції ГПК України станом на 15.12.2017 року - глава 8) витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов?язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною 5 ст.49 ГПК (нинішня редакція ч.4 ст.129 ГПК України).

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного документа або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об?єднанням з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його права на вчинення окремих процесуальних дій.

Третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не подано доказів на підтвердження укладення угоди про надання послуг адвоката.

За таких обставин клопотання третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ДП «Центр-сервіс» про стягнення з відповідача на користь ДП «Центр-сервіс» 2 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 11, 525, 530, 549, 610, 611, 626, 628, 629, 759, 762, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 232, 283, 285 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Футурра (43000, Волинська область, м. Луцьк, проспект Волі, буд. 12, код ЄРДПОУ 37397106) на користь Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у Печерському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897; банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код банку 899998; рахунок: 31112093026006; код: 22080200; призначення платежу: *;101;*22080200*37397106*№14*29.01.2016*32945* орендна плата, пеня, неустойка) 47 118 грн. 50 коп. заборгованості, 50 007 грн. 57 коп. неустойки, 17 620 грн. 80 коп. пені, 1 752 грн. 27 коп. витрат, пов?язаних з оплатою судового збору.

3. У задоволенні позову про стягнення 636 грн. 18 коп. пені відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено: 25.04.2019.

Суддя І. О. Якушева