ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16.04.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/145/19
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , секретар судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Європроектгруп"
про стягнення заборгованості в сумі 95 472 грн 72 к.
за участю:
від позивача : ОСОБА_1
від відповідача: ОСОБА_2
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європроектгруп" про стягнення заборгованості в сумі 95472 грн 72 к.
Ухвалою суду від 13.02.19 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.03.19, за наслідками якого підготовче засідання відкладено на 28.03.19.
Ухвалою суду від 28.03.19 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 16.04.19.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив(письмові пояснення) вх.№6710/19 від 17.04.19. Зокрема, вказав на те, що відповідно до укладеного між ПАТ Укрнафта та ТОВ ЄВРОПРОЕКТГРУП Договору купівлі-продажу № 139/18-МТР від 18.04.2018 року ТОВ «ЄВРОПРОЕКТГРУП» зобов'язалось передати, а ПАТ «Укрнафта» - прийняти і оплатити кільця графітові, зазначені в п.1.1. Договору на загальну суму 167496,00 грн. Зазначив, що платіжним дорученням №1145 від 21.05.2018 р. на суму 83748,00 грн. Покупцем перераховано Продавцю кошти за Товар згідно п. 1.3. Договору, однак відповідач поставки товару не здійснив. Зауважив, що відповідно до п. 5.9. Договору, за порушення строку постачання Товару, Продавець повиненен сплатити Покупцю штраф у розмірі 7% від договірної ціни - 11724,72 грн. Звернув увагу на відсутність обставин, які б давали можливість виключити відповідальність Відповідача за невиконання ним своїх зобов'язань, визначених Договором, та зауважив, що позивач звернувся до суду з даним позовом в межах позовної давності.
Відповідач подав суду письмові пояснення вх.№5423/19 від 28.03.19 та в судовому засіданні зазначив, що невиконання ним договірних зобов"язань спричинено тим, що в рамках кримінального провадження щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Європроектгруп" накладено арешт на майно та грошові кошти відповідача, та просив суд врахувати цю обставину при прийнятті рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступні
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ:
Відповідно до укладеного між ПАТ Укрнафта (по справі - Позивач, по договору - Покупець) та ТОВ ЄВРОПРОЕКТГРУП (по справі - Відповідач, по договору - Продавець) Договору купівлі-продажу № 139/18-МТР від 18.04.2018 року (надалі по тексту-Договір) ТОВ «ЄВРОПРОЕКТГРУП» зобов'язалось передати, а ПАТ «Укрнафта» - прийняти і оплатити кільця графітові, зазначені в п.1.1. Договору (надалі по тексту-Товар) на загальну суму 167496,00 грн.
Зазначений договір підписано сторонами та скріплено їх печатками. Термін дії договору - протягом одного року(п.10.1).
Згідно п. 1.3 Договору оплата вартості Товару здійснюється після отримання Покупцем примірника належним чином підписаного Сторонами оригіналу Договору у такому порядку: 50% - попередня оплата, 50% - по факту поставки всього Товару протягом 20-ти банківських днів.
Платіжним дорученням №1145 від 21.05.2018 р. на суму 83748,00 грн. Покупцем перераховано Продавцю кошти за Товар згідно п. 1.3. Договору.
Пунктом 4.1. Договору передбачено термін поставки Товару: 30 календарних днів з моменту проведення 50% попередньої оплати за Товар.
Датою постачання товару вважається дата його передачі Покупцю.Факт передачі товару підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною та/або актом приймання-передачі товару(п.п.4.4 договору).
Доказів поставки товару відповідачем матеріали справи не містять.
15.11.2018 року Позивач звертався до Відповідача листом, яким відмовився від прийняття Товару та просив повернути сплачену за Товар грошову суму в розмірі 83748,00 грн. Докази направлення зазначеного листа відповідачу містяться в матеріалах справи.
Відповідач відповіді на зазначений лист не надав, зазначених грошових коштів Позивачу не повернув.
14.12.18 позивачем на адресу відповідача направлено претензію №01/01/11/07/04/01-02/1-1144. Докази направлення претензії відповідачу містяться в матеріалах справи.
Відповідач відповіді на претензію не надав, зазначених грошових коштів Позивачу не повернув.
Відповідно до п. 5.9. Договору, за порушення строку постачання Товару, Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 7% від договірної ціни.
Відповідно до умов договору позивачем нараховано відповідачу 11724,72 грн. штрафу.
При вирішенні даного спору суд зазначає наступні
НОРМИ ПРАВА ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Згідно з приписами статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Аналогічні положення закріплено у ст.174 Господарського кодексу України: господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Статтею 202 цього ж Кодексу встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до приписів статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом(ст.639 Цивільного кодексу України).
За змістом ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Наведена правова норма кореспондується зі статтею 509 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).
Спірний договір, укладений між сторонами, є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).
За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Аналогічні положення закріплено і у статті 712 Цивільного кодексу України.
Таким чином, між сторонами у справі на підставі наведених норм закону виникли правовідносини, які за своєю правовою природою є такими, що випливають із договору поставки, тому до них слід застосовувати відповідні положення Цивільного та Господарського кодексів України.
Відповідно до ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом с. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених договором.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Наведена правова норма кореспондується з ч. 2 ст. 693 ЦК України, згідно якої якщо постачальник, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Судом встановлено, що платіжним дорученням №1145 від 21.05.2018 р. на суму 83748,00 грн. Покупцем перераховано Продавцю кошти за Товар згідно п. 1.3. Договору.
Станом на момент винесення рішення у суду відсутні докази поставки відповідачем товару або повернення відповідної суми у безготівковій формі на банківський розрахунковий рахунок Покупця(позивача).
У відзиві (поясненні) представник Відповідача зазначає про невиконання ним своїх зобов'язань за Договором у зв'язку із здійсненням відносно Відповідача кримінального провадження.
Однак, згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, умовами Договору №139/18-мтр від 18.04.2018р. (п.6.1. розділу 6 Обставини, що виключають відповідальність ) передбачено: Сторона, яка порушила зобов'язання за цим Договором, звільняється від відповідальності за порушення зобов 'язання за цим Договором, якщо це порушення сталося внаслідок обставин форс-мажору (небереборної сили). Обставинами форс-мажору (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, перелік яких наведений у ч.2 ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні , що об'єктивно унеможливлює виконання зобов'язань, передбачених умовами цього Договору.
Звільнення від відповідальності за цим положенням застосовується з моменту, коли непереборна сила стала причиною порушення зобов 'язання та до моменту, коли непереборна сила припинила перешкоджати виконанню обоє 'язку .
Відповідно до ч.2 ст.14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
В наведеному переліку форс-мажорних обставин відсутній обставина здійснення відносно особи заходів кримінального провадження.
Таким чином, між сторонами Договору (Позивачем та Відповідачем) відсутні обставини, які б давали можливість виключити відповідальність Відповідача за невиконання ним своїх зобов'язань, визначених Договором.
Також, з поданого відзиву (пояснення) вбачається, що Відповідач визнав факт попередньої оплати позивачем вартості товару та невиконання прийнятих на себе договірних зобов"язань: Прошу суд встановити наступне: зобов'язати ТОВ « Євроепроектгруп» повернути покупцю грошові кошти в сумі 95472,72 грн. або виконати поставку матеріалів на дану суму, але не пізніше позовної давності відповідно до договору (Відповідно до умов договору *11.6 сторони домовились що позовна давність за цим договором встановлюється три роки.), або після вирішення питання кримінальної справи що до ТОВ Європроектгруп покласти відшкодування на розпорядника майна .
За змістом ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до умов Договору п.11.6. сторони домовились, що позовна давність за цим Договором стосовно оплати, кількості та якості Товару, стягнення неустойки встановлюється тривалістю в три роки.
Оскільки Договір №139/18-мтр від 18.04.2018р. укладено 18.04.2018 року, позов Позивачем заявлено в межах строку позовної давності.
За наведених обставин, позовні вимоги в частині стягнення 83748,00грн. попередньої оплати підлягають до задоволення, оскільки документально підтверджені належними та допустимими доказами.
Відповідно до п. 5.9. Договору, за порушення строку постачання Товару, Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 7% від договірної ціни.
Відповідно до умов договору позивачем нараховано відповідачу 11724,72 грн. штрафу.
В силу ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов"язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі(ст. 547 Цивільного кодексу України).
Укладаючи договір, сторони дійшли згоди відносно забезпечення виконання відповідачем грошових зобов'язань штрафом(п.5.9 договору).
Судом перевірено правильність нарахування позивачем розміру штрафу та встановлено, що розрахунок позивача є арифметично вірним, відтак підлягає до задоволення.
В контексті наведеного, позов підлягає до задоволення.
Враховуючи приписи ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.
Керуючись ст. 124, 129, 129-1 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 530, 546, 547, 549, 599, 610-612, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193, 265, 267 Господарського кодексу України, ст.ст.73, 74, 77, 86, 129, 165, 202, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
задовольнити позов Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європроектгруп" про стягнення заборгованості в сумі 95472 грн 72 к.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європроектгруп" (вул.Незалежності, буд.44, кімн.307, м.Івано-Франківськ, код 40325655) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"( пров.Несторівський , 3-5, м.Київ, код 00135390) 83748,00(вісімдесят три тисячі сімсот сорок вісім гривень) основного боргу, 11724,72 (одинадцять тисяч сімсот двадцять чотири гривні сімдесят дві копійки) штрафу та 1921,00(одну тисячу дев"ятсот двадцять одну гривню) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 25.04.2019
Суддя Матуляк П. Я.
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2019 |
Оприлюднено | 25.04.2019 |
Номер документу | 81401303 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Матуляк П. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні