Ухвала

від 17.04.2019 по справі 910/548/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.04.2019Справа № 910/548/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "І.К.Ініціатива" (04212, місто Київ, вулиця Маршала Малиновського,15/3, оф.111)

до Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" (02154, місто Київ, Бульвар Русанівський, буд. 7)

про стягнення 84 245,33 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасників справи:

Від позивача: Шаповал Д.В.;

Від відповідача: Ляхович С.О.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "І.К.Ініціатива" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" (далі- відповідач) про стягнення 84 245, 33 грн.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем порушено умови Договору Генпідряду № ДГ -20/9 на будівництво об'єктів мобільного зв'язку ЗАТ "Телесистеми України" від 24.09.2009 року в частині здійснення оплати за роботи, виконані позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "І.К.Ініціатива" залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб для усунення недоліків.

14.02.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків та клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 відкрито провадження у справі № 910/548/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.03.2019 року.

01.03.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про відмову від позову та вирішення питання щодо повернення судового збору.

14.03.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Представники учасників справи у підготовче засідання 18.03.2019 не з'явились.

Судом відкладено вирішення питання щодо заяви позивача про відмову від позову та вирішення питання щодо повернення судового збору до встановлення фактичних обставин справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 підготовче засідання у справі № 910/548/19 відкладено на 08.04.2019.

29.03.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшла заява про відшкодування витрат відповідача, відповідно до змісту якої відповідач просить покласти витрати за професійну правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн. на позивача.

У підготовчому засіданні 08.04.2019 представник відповідача підтримав заяву про відшкодування витрат за професійну правничу допомогу.

Представник позивача заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання для підготовки заперечень по справі.

Судом у підготовчому засіданні 08.04.2019 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у зазначеній справі до 17.04.2018, яку занесено до протоколу судового засідання.

15.04.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідача.

У підготовчому засіданні 17.04.2019 представник відповідача надав суду поясненння по справі, в яких просив задовольнити заяву про відшкодування витрат за професійну правничу допомогу та постановити окрему ухвалу стосовно направлення матеріалів прокурору обо органу досудового розслідування для перевірки факту використання позивачем підробленого документу, а саме акту здачі - приймання виконаних робіт.

Представник позивача підтримав клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу відповідача.

Представник відповідача заперечив проти задоволення клопотання позивача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Розглянувши у підготовчому засіданні 17.04.2019 року заяву позивача про відмову від позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Положеннями статті 191 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Частиною 4 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення, зокрема, у разі відмови від позову (всіх або частини позовних вимог), проводиться в порядку, встановленому статтею 191 цього Кодексу.

Судом досліджено заяву про відмову від позовних вимог у справі № 910/548/19 та встановлено, що у поданій заяві позивач на підставі ст.231 Господарського процесуального кодексу України відмовляється від позовних вимог до відповідача.

Крім того, судом встановлено, що заява позивача підписана представником позивача адвокатом Шаповал Д.В., документи на підтвердження повноважень підписанта заяви наявні в матеріалах справи.

Із заяви вбачається, що позивачу наслідки, передбачені ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України відмови від позову та закриття провадження у справі відомі та зрозумілі, а саме у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Таким чином, оскільки відмова позивача від частини позовних вимог не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, відмова від позову є формою реалізації прав позивача, заява про відмову підписана представником, документи на підтвердження повноважень якого наявні в матеріалах справи та перевірені судом, за таких підстав відмова від позовних вимог у справі № 910/548/19 підлягає прийняттю судом.

У зв'язку з тим, що позивач з власної ініціативи письмовою заявою відмовився від позовних вимог і відмова прийнята господарським судом, провадження у справі № 910/548/19 підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

У відповідності до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Частиною 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Судом встановлено, що при поданні позову у справі № 910/548/19 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 921,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 14.01.2019 № 573, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

З огляду на викладене, враховуючи положення ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, так як заява про відмову від позовних вимог подана позивачем до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку повернути позивачу з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у справі № 910/548/19, а саме 960, 50 грн.

Судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача, яке міститься в письмових поясненнях про ухвалення окремої ухвали стосовно направлення матеріалів прокурору обо органу досудового розслідування для перевірки факту використання позивачем підробленого документу, а саме акту здачі - приймання виконаних робіт.

Крім того судом у підготовчому засіданні 17.04.2019 розглянуто заяву відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн. та вирішено задовольнити її частково, з огляду на заявлене клопотання позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та зміст статті 15 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з підпунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3 та 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Через недотримання норм частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за змістом частини 5 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі змісту пункту 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Таких доказів або обґрунтувань, в тому числі розрахунків, які б свідчили про неправильність розрахунку витрат або неналежність послуг адвоката до справи, відповідач не надав. Між тим, суд дослідив додані до заяви про стягнення фактичних витрат на професійну правничу допомогу докази (акт приймання - передачі наданих послуг № 3 та детальний опис виконаних робіт) та не встановив недотримання позивачем (його представником) вимог частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, аналіз наведених норм частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також норм статті 129 цього кодексу, дає підстави для висновку що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; вплив результата її вирішення на репутацію сторін публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Водночас для включення всієї суми гонорару судом має бути встановлено, що такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Як вказує відповідач, між Приватним акціонерним товариством "Телесистеми України" (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням ЛЯХОВИЧ, СКРИЦЬКИЙ І ПАРТНЕРИ (Адвокатське об'єднання) укладено Договір про надання правничої допомоги від 28.08.2018 року, відповідно до п.1.1. якого Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі, на умовах та в порядку, визначеним цим Договором та відповідним замовленням.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до "31" грудня 2019 року.

27.02.2019 року Приватне акціонерне товариство "Телесистеми України" (Клієнт) та Адвокатське об'єднання ЛЯХОВИЧ, СКРИЦЬКИЙ І ПАРТНЕРИ (Адвокатське об'єднання) підписали замовлення на надання правничої допомоги.

Пунктом 4 Замовлення на надання правничої допомоги сторони встановили Гонорар у наступному розмірі:

- аналіз наданих позивачем та наявних у Клієнта документів, напрацюванння стратегії захисту, підготовчка та подання відзиву, заперечень на відповідь на відзив (за наявності відповіді на відзив), інших необхідних процесуальних документів - 10 000,00 грн. ;

- участь адвоката у судових засіданнях під час розгляду справи у суді першої інстанції, в тому числі попередньому засіданні 10 000, 00 грн. (не більше 2- х засідань);

- участь адвоката у кожному наступному (починаючи з третього) судовому засіданні - 5 000, 00 грн.

Представництво інтересів Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" у справі № 910/548/19 здійснювалось у 2 -х судових засіданнях адвокатом Ляхович С.О.

Матеріали справи № 910/548/19 містять Договір про надання правничої допомоги від 28.08.2018, замовлення на надання правничої допомоги від 27.02.2019, платіжне доручення № 3838 від 19.03.2019 року про сплату Приватним акціонерним товариством "Телесистеми України" 20 000, 00 грн. з призначенням платежу "За надання правничої допомоги згідно Договору від 28.08.2018" та виписку АТ КБ " Приватбанк" за період з 19.03.2019 по 19.03.2019 про перерахування суми у розмірі 20 000, 00 грн. Клієнту ЛЯХОВИЧ, СКРИЦЬКИЙ І ПАРТНЕРИ , код ЄДРПОУ 42405312.

З огляду на розмір заявленої в заяві суми, категорію складності цієї справи, враховуючи, що відповідачем фактично підготовлено по справі лише відзив на позовну заяву на 3 (трьох) сторінках, закриття провадження у справі № 910/548/19 у зв' язку з відмовою позивача від позову, а також клопотання позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що зменшення розміру витрат Приватного акціонерного товариства Телесистеми України на професійну правничу допомогу, а саме задоволення лише в сумі 5 000, 00 грн. від попередньо заявленої суми у справі № 910/548/19 відповідатиме критерію пропорційності і розумності.

Аналогічні позиції виклав у своїх Постановах Верховний суд від 07.08.2018 у справі № 916/1283/17 та Постанові від 06.03.2019 у справі № 910/15357/17.

Суд дійшов висновку, що заява Приватного акціонерного товариства Телесистеми України про відшкодування витрат відповідача на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтею 7 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 15, 123, 126, 129, 130, 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю І.К.Ініціатива від позову у справі № 910/548/19.

2. Закрити провадження у справі № 910/548/19.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю І.К.Ініціатива (04012, місто Київ, вулиця Маршала Малиновського, буд. 15/3, оф. 111; код ЄДРПОУ 22884353) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 960 (дев'ятсот шістдесят) грн. 50 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю І.К.Ініціатива (04012, місто Київ, вулиця Маршала Малиновського, буд. 15/3, оф. 111; код ЄДРПОУ 22884353) на користь Приватного акціонерного товариства Телесистеми України (02154, місто Київ, Бульвар Русанівськи, буд. 7; код ЄДРПОУ 22599262) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п 'ять тисяч) грн. 00 коп.

5. Ухвала набирає законної сили 17.04.2019 року та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст ухвали складено та підписано 24.04.2019 року.

Суддя М.Є. Літвінова