Рішення

від 13.03.2019 по справі 308/14849/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/14849/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2019 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого - судді Придачук О.А.

за участю секретаря судового засідання - Бомбушкар В.П.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування. Мотивуючи позовні вимоги вказує на те, що Рішенням Середнянської селищної ради 9 сесії 22 скликання від 11.04.1997 року Про передачу у приватну власність земель для ведення особистого підсобного господарства присадибних ділянок та будівництва житлових будинків у смт. Середнє та с. Вовкове ОСОБА_2 було передано у приватну власність земельні ділянки для будівництва жилого будинку площею 0,12 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,08 га, всього 0,20 га.

Після смерті ОСОБА_2 право власності на домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 перейшло спадкоємцю за законом його дружині ОСОБА_3. Після смерті якої право власності на вищевказане домоволодіння перейшло до ОСОБА_1 за заповітом. Відтак, позивач стала повноправним власником земельної ділянки для обслуговування жилого будинку та ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,20 га.

23.04.2007 року позивач звернулася до Середнянської селищної ради із заявою про надання дозволу на переоформлення земельної ділянки у її приватну власність.

Рішенням Середнянської селищної ради 8 сесії 5 скликання від 16.05.2007 року позивачці було надано дозвіл на виготовлення державного акту про право власності на приватизовані земельні ділянки, в якому вказали: 0,12 га для будівництва жилого будинку та 0,08 га для ведення особистого селянського господарства.

У зв'язку з цим позивач повторно звернулася до Середнянської селищної ради із заявою про зміну рішення від 11.04.1997 року, а саме: залишити загальну площу земельної ділянки 0,20 га незмінною, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд надати у приватну власність земельну ділянку площею 0,15 га, а для ведення особистого селянського господарства - 0,05 га. Вказане рішення було змінено та надано позивачу дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд площею 0,15 га за адресою АДРЕСА_1

Що стосується земельної ділянки площею 0,05 га для ведення особистого селянського господарства, селищна рада повідомила, що рішення про надання дозволу на виготовлення державного акту було прийнято селищною радою 9 сесії 22 скликання від 11.04.1997 року, але у зв'язку з тим, що спадкодавець ОСОБА_2 оформити відповідний державний акт або свідоцтво про право власності не встиг, було рекомендовано звернутися до суду.

Не погоджуючись з цим позивач звернулася до суду із позовом, вважає, що ОСОБА_2 був повноправним власником земельної ділянки навіть при відсутності у нього на той час Державного акту про право власності на землю, у зв'язку з чим просить визнати за нею право власності у порядку спадкування на земельну ділянку для обслуговування жилого будинку площею 0,15 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,05 га, яка розташована в Ужгородському районі, АДРЕСА_1

Позивач та її представник за договором ОСОБА_4 у підготовче судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені вчасно та належним чином. Подали до суду заяву в якій просять розгляд справи провести без їх участі, підтримують позовну заяву, просять задовольнити.

Представник Середнянської селищної ради у підготовче судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлено вчасно та належним чином. Від селищного голови надійшла заява у якій просить розгляд справи провести без участі представника селищної ради, проти задоволення позову не заперечує.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи позовної заяви, суд приходить до наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно рішення Середнянської селищної ради 9 сесії 22 скликання від 11.04.1997 року, копія виписки якого наявна в матеріалах справи, 11.04.1997 року ОСОБА_2 було передано у приватну власність земельні ділянки для будівництва жилого будинку площею 0,12 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,08 га, всього 0,20 га. у АДРЕСА_1

ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2, яке видане 03.09.2001 року виконкомом Середнянської селищної ради Ужгородського району.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 яке видане 03.06.2005 року виконкомом Середнянської селищної ради.

Як вбачається зі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.09.2006 року, виданого державним нотаріусом Ужгородської районної державної нотаріальної контори Куліков М.В., на підставі заповіту, посвідченого Середнянською селищною радою Ужгородського району 02.11.2004 року за реєстром № 135, спадкоємцем майна ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року є ОСОБА_1. Спадкове майно на яке видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом складається з житлового будинку з належними до нього надвірними будівлями і спорудами, що розташований в АДРЕСА_1, належного ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Ужгородською районною державною нотаріальною конторою 03.06.2002 року за реєстром НОМЕР_4 та зареєстрованого в Ужгородському районному комунальному підприємстві (бюро) технічної інвентаризації за реєстраційним номером НОМЕР_5, номер запису 520 в книзі 4.

Встановлено, що для переоформлення земельної ділянки у приватну власність позивач звернулася до Середнянської селищної ради. Рішенням Середнянської селищної ради 8 сесії 5 скликання від 16.05.2007 року позивачці було надано дозвіл на виготовлення державного акту про право власності на приватизовані земельні ділянки, в якому вказали: 0,12 га для будівництва жилого будинку та 0,08 га для ведення особистого селянського господарства.

У зв'язку з цим позивач повторно звернулася до Середнянської селищної ради із заявою про зміну рішення від 11.04.1997 року, а саме: залишити загальну площу земельної ділянки 0,20 га незмінною, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд надати у приватну власність земельну ділянку площею 0,15 га, а для ведення особистого селянського господарства - 0,05 га.

Рішенням XIV сесії VII скликання від 02.11.2017 року Середнянської селищної ради змінено попереднє рішення та надано позивачу дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд площею 0,15 га за адресою АДРЕСА_1

Що стосується земельної ділянки площею 0,05 га для ведення особистого селянського господарства, селищна рада повідомила, що рішення про надання дозволу на виготовлення державного акту було прийнято селищною радою 9 сесії 22 скликання від 11.04.1997 року, але у зв'язку з тим, що спадкодавець ОСОБА_3 оформити відповідний державний акт або свідоцтво про право власності не встиг, було рекомендовано звернутися до суду.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 було передано у приватну власність земельну ділянку у АДРЕСА_1, загальною площею 0,20 га, згідно Декрету КМ України від 26.04.1992 року № 15/92 Про приватизацію земельних ділянок .

Згідно ст. 328 ЦК України - громадянин набуває право власності на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод не заборонених законом.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить спадкоємцеві на загальних підставах.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Пунктом 6 Декрету КМ України від 26.04.1992 року № 15/92 Про приватизацію земельних ділянок було зупинено дію ч. 2 ст. 17 та ст. 23 ЗК України (в редакції 1992 року), яким передбачалося, що право власності виникає з дня видачі та державної реєстрації державного акта про право власності на земельну ділянку.

Пунктом 1 Перехідних положень ЗК України визначено, що рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу. Рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Враховуючи, що ОСОБА_6 є спадкоємцем ОСОБА_3, яка у свою чергу була спадкоємцем ОСОБА_2, до складу спадщини якого входило також право на земельну ділянку загальною площею, 0,20 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення, а саме в частині визнання права власності у порядку спадкування на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0.05 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

В той же час судом встановлено, що згідно рішення Середнянської селищної ради Ужгородського району XIV сесії VII скликання ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості площею 0,15 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться по АДРЕСА_1 на території Середнянської селищної ради, а тому підстав для задоволення позовних вимог у цій частині немає.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати в розмірі 840,80 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 331, ч. 1 ст. 347 , 392, 1217, 1218, 1223, 1268 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 200, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України , суд,

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0.05 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з Середнянської селищної ради Ужгородського району (89452, Ужгородський район, с. Середнє, вул. Закарпатська 63, код ЄДРПОУ 04340023) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_6, виданий Ужгородським РВ УМВС України в Закарпатській області 1999 року, мешканки АДРЕСА_2, суму сплаченого судового збору в розмірі 840,80 (вісімсот сорок грн. вісімдесят коп.) грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження не було подано.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.А. Придачук