Ухвала

від 25.04.2019 по справі 356/295/19

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07541, вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська обл.

№ провадження 1-кс/356/96/19

Справа № 356/295/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.04.2019 року Слідчий суддя Березанського міського суду Київської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання слідчого СВ Березанського ВП Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_2 , погоджене начальником Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42018111100000202 від 03.08.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України,

В С Т А Н О В И В:

23.04.2019 року до слідчого судді Березанського міського суду Київської області надійшло клопотання слідчого СВ Березанського ВП Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_2 , погоджене начальником Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42018111100000202 від 03.08.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, а саме: незавершене будівництво об`єкта житлової нерухомості (загальною площею 2384,9 кв.м., реєстраційний номер 1506844732104), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на даний час належить ПП «Березань Сіті Груп», код ЄДРПОУ 42076475.

Дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.2КПКУкраїни завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст.131КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження може застосовуватись арешт.

Згідно ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Вимоги до змісту вказаного клопотання встановлені ст. 171 КПК України.

Так,згідно п.1,3ч.2вказаної статті,таке клопотаннямає міститимету відповіднодо положеньстатті 170цього Кодексута відповіднеобґрунтування необхідностіарешту майна; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном .

До клопотання мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання (ч. 2 ст. 171 КПК України).

Так, статтею 170 КПК України передбачено, що умовою для застосування арешту майна є сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Окрім того, завданням арешту майна, згідно абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно дост. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також забезпечувати умови, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересам та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Як вбачається з наданого суду витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.04.2019 року, Березанським ВП Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42018111100000202 від 03.08.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, по факту зловживання службовими особами Березанської міської ради своїм службовим становищем, які в інтересах третіх осіб незаконно без проведення конкурсу передали в оренду об`єкти нерухомості, розташовані за адресою: м. Березань, вул. Шевченків шлях.

Натомість, як зазначає слідчий в своєму клопотанні, майно, на яке необхідно накласти арешт, а саме незавершене будівництво об`єкта житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , було неправомірно зареєстроване державним реєстратором Студениківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області ОСОБА_4 за громадянкою ОСОБА_5 на підставі завідомо підробленого рішення Пирятинського районного суду Полтавської області.

Вказане підтверджується також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 117130326 від 15.03.2018 року.

В подальшому, як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 163931999 від 17.04.2019 року, вказаним державним реєстратором Студениківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області ОСОБА_4 було вчинено реєстраційні дії по відчуженню громадянкою ОСОБА_5 вказаного об`єкта незавершеного будівництва на підставі акту прийому-передачі нерухомого майна № 1 від 19.04.2018 року на користь Приватного підприємства «Березань Сіті Груп».

Відтак, враховуючи приписи ст.91КПК Українищодо колаобставин,які підлягаютьдоказуванню укримінальному провадженні, викладені слідчимв клопотанніфактичні обставинита долученідо матеріалівсправи документине містятьжодної вказівкина будь-якедоказове значеннята/абовідношення вказаногов клопотаннімайна,а такожоперацій зним дообставин чиподії злочину,передбаченого ч.1ст.364КК України,за ознакамивчинення якогоздійснюється данедосудове розслідуванняза №42018111100000202,а самезловживання службовимиособами Березанськоїміської радисвоїм службовимстановищем,відтак, всуперечвимогам п.1ч.2ст.171КПК України, в клопотанні відсутнє обґрунтування необхідності накладення арешту як заходу забезпечення в даному кримінальному провадженні, а також мети його застосування.

Сама лише констатація факту, що вказане майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні з посиланням на нормативний перелік умов та підстав накладення арешту без обґрунтування наявності та доведеності тих конкретних обставин, з якими законодавець пов`язує можливість накладення арешту на майно, не є достатнім мотивом для висновку про його необхідність.

Крім того, визнаючи вказане майно речовим доказом, слідчий не обґрунтовує, яким з критеріїв ст. 98 КПК України воно відповідає, відтак, сам по собі вказаний факт не є достатнім мотивом для висновку, що воно підтверджують відповідні факти та обставини, які підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні.

Статтею 22 КПК Українипередбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України (ч.1 ст. 26 КПК України).

Виходячи зі змісту вимог ч. 3ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.

Вказані недоліки мають суттєве значення з огляду на вимоги ч. 2 ст.173 КПК України, відтак, унеможливлюють повне, всебічне та об`єктивне вирішення судом питання про арешт вказаного майна.

За таких обставин подане клопотання про арешт тимчасово вилученого майна не відповідає вимогам п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України.

При цьому, відповідно до ч. 3ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 22, 26, 131-132,170-173 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Березанського ВП Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_2 , погоджене начальником Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42018111100000202 від 03.08.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України - повернути прокурору та встановити строк тривалістю сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1