Ухвала

від 23.04.2019 по справі 554/3656/16-к

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 23.04.2019 Справа № 554/3656/16-к

Провадження №1кс/554/5886/2019

У Х В А Л А

іменем України

23 квітня 2019 року м.Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

за участю адвоката- ОСОБА_3 ,

за участю слідчого- ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12015170020001578 від 05.09.2015 р., -

ВСТАНОВИВ:

17.04.2019 р. заявниця ОСОБА_5 звернулася до суду з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 19 серпня 2016 року, на квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання заявниця посилається на те, що 31 березня 2016 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою- АДРЕСА_2 , було укладено договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_6 передав ОСОБА_5 , а вона в свою чергу прийняла у власність кв. АДРЕСА_1 , загальною площею 51,6 кв.м., житловою площею 35,1 кв.м.

Вказаний договір купівлі-продажу був посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , за реєстровим № 463.

На даний час ОСОБА_5 користується вищевказаною квартирою, як законний власник.

Нещодавно заявниці стало відомо, що без її повідомлення, майже три роки тому, а саме 19 серпня 2016 року слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , в порядку ст. ст. 98, 170 КПК України, на час досудового розслідування кримінального провадження № 12016170000000396 від 12.08.2016 р. була винесена ухвала про арешт майна по справі № 554/3656/16-к, якою накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

20.03.2019 р. Октябрським районним судом м. Полтави по справі № 554/9617/18 по кримінальному провадженню № 12015170020001578 постановлений вирок, однак арешт з квартири АДРЕСА_1 не знятий.

Вважає арешт, накладений на квартиру АДРЕСА_1 на даний час є безпідставним та прохала його скасувати.

В судовому засіданні представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 підтримав заяву та прохав її задовольнити.

Слідчий ОСОБА_4 пояснив, що досудове розслідування кримінального провадження № 12016170000000396 від 12.08.2016 р. триває, підстав у скасуванні арешту на даний час не вбачається.

Заслухавши пояснення слідчого, думку адвоката, дослідивши матеріали клопотання, вважаю, що воно підлягає до задоволення посилаючись на таке.

Судом встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Полтавській області перебувало кримінальне провадження №12015170020001578 від 05.09.2015 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. ч. 1, 2 ст. 358 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що група невстановлених осіб, діючи за попередньою змовою, одержавши інформацію, що в квартирі АДРЕСА_3 протягом двох останніх років ніхто не проживає, вирішили протиправно відчужити дану квартиру без відома, але від імені її власника ОСОБА_8 , яка в цей час перебувала в Грузії, з метою заволодіння таким чином грошовими коштами потенційних покупців та завдання майнової шкоди дійсним власникам житлового приміщення.

Крім цього, в період часу з 31.08.2015 по 07.09. 2015 група невстановлених осіб, діючи за попередньою змовою, під час укладання договорів купівлі-продажу квартир розташованих за адресами АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_6 надали приватному нотаріусу Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_9 довідки видані ЖЕО №2 м.Полтави, «Про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб» від 31.08.2015 та 06.09.2015 які мають ознаки підробки, на підставі яких було укладено вищевказані договори.

У ході досудового розслідування було встановлено, що ряд осіб шахрайським шляхом заволодівали квартирами мешканців м. Полтава.

Кримінальне провадження № 12015170020001578 було направлено до суду та з даного приводу 20 березня 2019 року був постановлений вирок Октябрським районним судом м. Полтави в складі суддів: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ( справа № 554/9617/18, провадження № 1кп/554/45/2019).

За частиною епізодів триває досудове розслідування та справа до суду не направлялася, в тому числі за епізодом незаконного заволодіння квартирою АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_6 .

Відповідно до одержаних слідством даних, договору купівлі продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2 встановлено, що останній укладено 31.03.2016 року в м. Полтава між ОСОБА_6 (Продавець) та ОСОБА_5 (Покупець) та посвідчено приватним нотаріусом Полтавського нотаріального округу ОСОБА_7 .

Вказане свідчить, на думку органів досудового розслідування, про те, що 31.03.2016 року невстановлені особи на підставі підроблених документів, довіреності від 10.03.2016 зареєстрованої в реєстрі №253, шляхом укладення договору купівлі - продажу неналежної їм квартири АДРЕСА_1 та звернення до приватного нотаріуса Полтавського нотаріального округу ОСОБА_7 , щодо нотаріального посвідчення даного договору та реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за покупцем відповідного права власності забезпечили шляхом обману відчуження в ОСОБА_6 права власності на вищевказану квартиру.

У зв`язку з тим, що вказана квартира АДРЕСА_1 є предметом,що бувоб`єктом злочину,внаслідок їїподальшого відчуженняможуть бутинанесені збиткипотерпілим ,19 серпня 2016 року ухвалою суду по справі № 554/3656/16-к клопотання заступника начальникаслідчого відділуСУ ГУНаціональної поліціїв Полтавськійобласті підполковникаполіції ОСОБА_13 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12016170000000396 задоволено та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

ОСОБА_5 є законним власником квартири АДРЕСА_1 , оскільки 31 березня 2016 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою- АДРЕСА_2 , було укладено договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_6 передав ОСОБА_5 , а вона в свою чергу прийняла у власність кв. АДРЕСА_1 , загальною площею 51,6 кв.м., житловою площею 35,1 кв.м. Вказаний договір купівлі-продажу був посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , за реєстровим № 463.

Підставою для накладення арешту з огляду на наявність підстав, передбачених ч.2ст.170 КПК України, послугувало те, що зазначене майно є речовим доказом та існувала необхідність у проведенні слідчих дій та процесуальних дій, а також у забезпеченні належного зберігання речових доказів у кримінальному провадженні та недопущення можливості їх відчуження.

Згідно з ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ст.2КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч.1 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Положеннями ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Станом на 23.04.2019 р. досудове розслідування кримінального провадження № 12015170020001578 триває.

Суду не надано також належних обґрунтувань того, що зазначене майно, а саме квартира АДРЕСА_1 , на даний час відповідає одному з критеріїв, визначених ч.1ст.98 КПК України, жодних слідчих дій з 2016 року не було проведено.

На протязі трьох років жодній особі не було пред`явлено підозри за фактом незаконного заволодіння квартирою АДРЕСА_1 , жодного цивільного позову з боку ОСОБА_6 не перебувало.

Відповідно до ст.7КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, проголошує право приватної власності як основне і невідчужуване право людини. Конвенція про захист прав і основоположних свобод є міжнародним договором, який закріплює певний перелік найбільш важливих для людини суб`єктивних прав. Складовою цієї Конвенції є окремі протоколи, які доповнюють та розвивають її положення. Статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції встановлено, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальним принципам міжнародного права».

Беручи до уваги викладене, оцінюючи наявні матеріали клопотання з точки зору їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, суд вважає, що обґрунтованої потреби в арешті даного майна стороною обвинувачення не доведено та необхідність в застосуванні арешту майна, накладеного ухвалою суду від 19.08.2016 року на теперішній час відпала.

Існування обґрунтованих ризиків того, що в подальшому майно, на яке накладено арешт, при його скасуванні може бути відчужене саме з метою перешкоджання проведенню досудового розслідування, судом не встановлено.

Факт перебування майна під арештом тривалий час фактично позбавляє конституційного права власника, на законних підставах розпоряджатися своєю власністю.

Безпідставне обмеження права власності у вигляді накладення арешту на майно шляхом заборони його відчудження не є співрозмірним із завданнями кримінального провадження та порушує основоположні права власника майна, які визначеніКонституцією Українита чинним законодавством України.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що арешт майна, а саме-квартири АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_5 , необхідно скасувати.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.2, 8, 24, 174, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12015170020001578 від 05.09.2015 р.- задовольнити.

Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 19 серпня 2016 року ( справа № 554/3656/16-к), а саме: з квартири АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_5 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1