ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2019 року
м.Суми
Справа №580/35/18
Номер провадження 22-ц/816/1803/19
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Криворотенко В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Кононенко О. Ю. , Ткачук С. С.
за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,
сторони:
позивач - заступник керівника Роменської місцевої прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Лебединського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг),
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 17 січня 2019 року, ухваленого під головуванням судді Бакланова Р.В. у м. Лебедин Сумської області, повне рішення виготовлено 21 січня 2019 року,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2018 року заступник керівника Роменської місцевої прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Лебединського районного територіального центру соціального обслуговування пред'явив позов до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманих коштів.
Свої вимоги мотивував тим, що виконуючи обов'язки директора Лебединського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), діючи із порушенням вимог п. 1-4 ч. 1 ст. 28 Закону України Про запобігання корупції , перебуваючи в умовах реального конфлікту інтересів, ОСОБА_1 не вжив заходів щодо недопущення виникнення такого конфлікту інтересів, а саме - не повідомив про цей реальний конфлікт інтересів безпосереднього керівника - голову Лебединської райдержадміністрації та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів - виніс накази № 68-ОД від 22 грудня 2015 року, № 23-ОД від 01 квітня 2016 року, № 8 - Від 26 травня 2016 року, № 44-ОД від 01 липня 2016 року, № 14-Від від 04 липня 2016 року, № 47-0Д від 03 серпня 2016 року, № 54-ОД від 01 вересня 2016 року, № 58-ОД від 01 жовтня 2016 року, № 65-ОД від 01 листопада 2016 року, № 71-ОД від 01 грудня 2016 року, № 4-ОД від 11 січня 2017 року, № 13-ОД від 01 березня 2017 року, № 16-ОД від 01 квітня 2017 року, внаслідок виконання яких були виплачені грошові кошти його близьким особам - чоловіку доньки та дружині. У результаті незаконних дій ОСОБА_2 нараховано та виплачено кошти в сумі 24388,38 грн, ОСОБА_3 - 20822,81 грн.
На підставі викладеного заступник керівника Роменської місцевої прокуратури просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Лебединського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) незаконно отримані кошти внаслідок вчинення адміністративного корупційного правопорушення у сумі 45211 грн 19 коп. та стягнути з відповідача на користь прокуратури Сумської області понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1762 грн.
Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 17 січня 2019 року позов заступника керівника Роменської місцевої прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Лебединського районного територіального центру соціального обслуговування задоволений.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Лебединського районного територіального центру соціального обслуговування 45211 грн 19 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь прокуратури Сумської області судові витрати - судовий збір в розмірі 1762 грн.
У лютому 2019 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення суду, просив його скасувати з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що суд першої інстанції не врахував, що скоєне ним адміністративне правопорушення не завдало збитків державі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримували заробітну плату, премії, надбавки та оздоровчі на загальних підставах відповідно до вимог Колективного договору, відповідач не був головним розпорядником коштів, мета перерахунку та сума коштів щоразу погоджувалась ним з управлінням соціального захисту населення Лебединської районної державної адміністрації, при визначенні розміру шкоди, заподіяної в наслідок порушення покладених на відповідача трудових обов'язків, застосуванню підлягають норми КЗпП України, а не ст.ст. 1166, 1167 ЦК України.
Відзиву на апеляційну скаргу Лебединський районний територіальний центр соціального обслуговування не надав.
Роменська місцева прокуратура Сумської області у відзиві на апеляційну скаргу зазначила, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляційної скарги, представника прокуратури Вортоломея М.Ф., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Частиною 1 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 03 вересня 2010 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора Лебединського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (а.с.10).
На підставі подання заступника директора територіального центру ОСОБА_2 щодо встановлення премії за грудень 2015 року, директором територіального центру ОСОБА_1 винесено наказ від 22 грудня 2015 року № 68-ОД Про преміювання працівників територіального центру за грудень 2015 року , яким завідувача відділення соціальної допомоги вдома ОСОБА_3 премійовано у розмірі 16% посадового окладу (а.с.11, 12).
Наказом директора територіального центру ОСОБА_1 від 01 квітня 2016 року № 23-ОД Про встановлення надбавки за складність, напруженість у роботі заступнику директора територіального центру ОСОБА_2 та завідувачу відділення соціальної допомоги вдома ОСОБА_3 встановлено надбавку за складність, напруженість у роботі з квітня по червень 2016 року у розмірі 50% посадового окладу (а.с.13).
На підставі заяви заступника директора територіального центру ОСОБА_2 від 26 травня 2016 року директором територіального центру ОСОБА_1 винесено наказ від 26 травня 2016 року № 8-Від Про надання основної щорічної та додаткової відпустки , за яким ОСОБА_2 надано основну щорічну відпустку на 24 календарних дні та додаткову на 6 календарних днів (за ненормований робочий день) з 30 травня 2016 року по 30 червня 2016 року включно, за відпрацьований робочий рік з 08 вересня 2015 року по 07 вересня 2016 року (а.с.14).
Наказом директора територіального центру ОСОБА_1 від 01 липня 2016 року №44-ОД Про встановлення надбавки за складність, напруженість у роботі заступнику директора територіального центру ОСОБА_2 та завідувачу відділення соціальної допомоги вдома ОСОБА_3 встановлено надбавку за складність, напруженість у роботі на липень 2016 року у розмірі 50% посадового окладу (а.с.15-17).
На підставі заяви завідувача відділу соціальної допомоги вдома територіального центру ОСОБА_3 від 04 липня 2016 року, директором територіального центру ОСОБА_1 винесено наказ від 04 липня 2016 року № 14-Від Про надання основної щорічної та додаткової відпустки , за яким ОСОБА_3 надано основну щорічну відпустку на 24 календарних дні та додаткову на 6 календарних днів (за ненормований робочий день з 04 липня 2016 року по 02 серпня 2016 року включно, за відпрацьований робочий рік з 02 листопада 2015 року по 01 листопада 2016 року (а.с.18).
Наказом директора територіального центру ОСОБА_1 від 03 серпня 2016 року № 47-ОД Про встановлення надбавки за складність, напруженість у роботі заступнику директора територіального центру ОСОБА_2 та завідувачу відділення соціальної допомоги вдома ОСОБА_3 встановлено надбавку за складність, напруженість у роботі на серпень 2016 року у розмірі 50% посадового окладу (а.с.19).
На підставі подання заступника директора територіального центру ОСОБА_2 від 01 вересня 2016 року щодо встановлення надбавок за якісне виконання посадових обов'язків, професіоналізм, компетентність, виконання робіт, що потребують постійної концентрації зусиль на вересень 2016 року, директором територіального центру ОСОБА_1 винесено наказ від 01 вересня 2016 року № 54-0Д Про встановлення надбавки за складність, напруженість у роботі , яким заступнику директора територіального центру ОСОБА_2 та завідувачу відділення соціальної допомоги вдома ОСОБА_3 встановлено надбавку за складність, напруженість у роботі на вересень 2016 року у розмірі 50% посадового окладу(а.с.20-21).
На підставі подання заступника директора територіального центру ОСОБА_2 від 30 вересня 2016 року щодо встановлення надбавок за якісне виконання посадових обов'язків, професіоналізм, компетентність, виконання робіт, що потребують постійної концентрації зусиль на жовтень 2016 року, директором територіального центру ОСОБА_1 винесено наказ від 01 жовтня 2016 року № 58-ОД Про встановлення надбавки за складність, напруженість у роботі , яким заступнику директора територіального центру ОСОБА_2 та завідувачу відділення соціальної допомоги вдома ОСОБА_3 встановлено надбавку за складність, напруженість у роботі на жовтень 2016 року у розмірі 50% посадового окладу (а.с.22-23).
На підставі подання заступника директора територіального центру ОСОБА_2 від 30 жовтня 2016 року щодо встановлення надбавок за якісне виконання посадових обов'язків, професіоналізм, компетентність, виконання робіт, що потребують постійної концентрації зусиль на листопад 2016 року, директором територіального центру ОСОБА_1 винесено наказ від 01 листопада 2016 року № 65-ОД Про встановлення надбавки за складність, напруженість у роботі , яким заступнику директора територіального центру ОСОБА_2 та завідувачу відділення соціальної допомоги вдома ОСОБА_3 встановлено надбавку за складність, напруженість у роботі на листопад 2016 року у розмірі 20% посадового окладу (а.с.24).
На підставі подання заступника директора територіального центру ОСОБА_2 від 30 листопада 2016 року щодо встановлення надбавок за якісне виконання посадових обов'язків, професіоналізм, компетентність, виконання робіт, що потребують постійної концентрації зусиль на грудень 2016 року, директором територіального центру ОСОБА_1 винесено наказ від 01 грудня 2016 року № 71-ОД Про встановлення надбавки за складність, напруженість у роботі , яким заступнику директора територіального центру ОСОБА_2 та завідувачу відділення соціальної допомоги вдома ОСОБА_3 встановлено надбавку за складність, напруженість у роботі на грудень 2016 року у розмірі 50% посадового окладу(а.с.25-28).
На підставі подання заступника директора територіального центру ОСОБА_2 від 01 січня 2017 року щодо встановлення надбавок за якісне виконання посадових обов'язків, професіоналізм, компетентність, виконання робіт, що потребують постійної концентрації зусиль на січень 2017 року, директором територіального центру ОСОБА_1 винесено наказ від 11 січня 2017 року № 4-0Д Про встановлення надбавки за складність, напруженість у роботі , яким заступнику директора територіального центру ОСОБА_2 встановлено надбавку за складність, напруженість у роботі на січень 2017 року у розмірі 25% посадового окладу та завідувачу відділення соціальної допомоги вдома ОСОБА_3 встановлено надбавку за складність, напруженість у роботі на січень 2017 року у розмірі 20% посадового окладу (а.с. 29).
Наказом директора територіального центру ОСОБА_1 від 01 березня 2017 року № 13-ОД Про встановлення надбавки за складність, напруженість у роботі заступнику директора територіального центру ОСОБА_2 встановлено надбавку за складність, напруженість у роботі на березень 2017 року у розмірі 15% посадового окладу та завідувачу відділення соціальної допомоги вдома ОСОБА_3 встановлено надбавку за складність, напруженість у роботі на березень 2017 року у розмірі 30% посадового окладу (а.с.30).
Наказом директора територіального центру ОСОБА_1 від 01 квітня 2017 року № 16-ОД Про встановлення надбавки за складність, напруженість у роботі , яким заступнику директора територіального центру ОСОБА_2 та завідувачу відділення соціальної допомоги вдома ОСОБА_3 встановлено надбавку за складність, напруженість у роботі на квітень 2017 року у розмірі 30% посадового окладу (а.с.31).
За період з 22 грудня 2015 року по 01 квітня 2017 року за вказаними наказами чоловіку доньки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 нараховано та виплачено кошти в сумі 24388 грн 38 коп., дружині відповідача - ОСОБА_3 - 20822 грн 81 коп. (а.с.33)
Постановою Лебединського районного суду Сумської області від 02 серпня 2017 року у справі №580/794/17, яка набрала законної сили 02 вересня 2017 року, громадянина ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративних корупційних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що відшкодування шкоди можливе за таких умов: 1) завдано шкоди особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи; 2) дії або бездіяльність, якими завдана шкода, є неправомірними; 3) причинний зв'язок між протиправними діями правопорушника і шкодою, яка виникла; 4) вина особи, яка завдала шкоду.
Наявність усіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.
При цьому діє презумпція (припущення) вини порушника: якщо потерпілий довів наявність шкоди, то боржник має довести відсутність своєї вини. Для виникнення обов'язку відшкодування шкоди ступінь вини порушника значення не має.
Встановлені у статті 1166 ЦК України умови відшкодування шкоди поширюється на всі норми, що входять до глави 82 ЦК України, тією мірою, в якій їх не змінюють спеціальні правила, передбачені окремими статтями цієї глави. Названі умови разом із фактом заподіяння шкоди є підставами і юридичної відповідальності, вони утворюють одночасно і склад правопорушення.
Тобто, частина 1 статті 1166 ЦК України містить пряму вказівку на протиправність поведінки заподіювача шкоди як обов'язкову підставу деліктної відповідальності.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 липня 2018 року по справі №408/2151/17-ц.
Позивач вважає шкодою, завданою Лебединському районному територіальному центру соціального обслуговування, отримані його співробітниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 премії, надбавки за складність, напруженість у роботі, відпускні, матеріальну допомогу на оздоровлення, при цьому підставою для такої відповідальності зазначає вчинення відповідачем адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, однак при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності суд не встановлював факту завдання такої шкоди та її розміру, оскільки це не впливало на кваліфікацію правопорушення, вчиненого ОСОБА_1, тобто притягнення відповідача до адміністративної відповідальності не може бути самостійною підставою для стягнення з нього шкоди відповідно до статті 1166 ЦК України.
При цьому премії, надбавки за складність, напруженість у роботі, відпускні, матеріальна допомога на оздоровлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виплачені з фонду заробітної плати, який затверджується Лебединською районною радою щорічно, а тому крім владних повноважень, якими був наділений відповідач як посадова особа, правовідносини між ним, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Лебединським районним територіальним центром соціального обслуговування також регулюються трудовим законодавством, у зв'язку з чим не можна вважати, що виплатами премій, надбавок, відпускних, матеріальної допомоги на оздоровлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рівні з іншими співробітниками була завдана шкода державі у особі Лебединського районного територіального центру соціального обслуговування, яка підлягає відшкодуванню у порядку статті 1166 ЦК України, оскільки зазначені виплати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснені роботодавцем в межах затвердженого кошторису, відповідно до вимог КЗпП України.
Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що позивач не довів належними допустимими доказами факту завдання ОСОБА_1 майнової шкоди Лебединському районному територіальному центру соціального обслуговування.
Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Установивши, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права і порушив норми процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, а тому скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позову заступника керівника Роменської місцевої прокуратури Сумської області.
Враховуючи малозначність справи (п. 1 ч. 6 ст. 19, ч. 4 ст. 274 ЦПК України), постанова апеляційного суду не підлягає касаційному оскарженню відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 17 січня 2019 року в даній справі скасувати.
У задоволенні позову заступника керівника Роменської місцевої прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Лебединського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманих коштів відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складений 25 квітня 2019 року.
Головуючий - В.І. Криворотенко
Судді: О.Ю. Кононенко
С.С. Ткачук
Суд | Сумський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.04.2019 |
Оприлюднено | 26.04.2019 |
Номер документу | 81414884 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Сумський апеляційний суд
Криворотенко В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні